Навігація
Посилання


Загальні відомості про країну

Нідерланди — невелика країна у Західній Європі, вигідно розташована на перехресті багатьох європейських і міжконтинентальних шляхів. Часто її називають Голландією (дав- ньофриз. — лісиста країна) за назвою двох її провінцій. На півночі та заході її омивають води Північного моря. Нідерландам належать Західно-Фризькі острови та низка островів біля гирла Маасу та Шельди. Площа країни сягає 41,2 тис. км . Територіальні води — 12 морських миль.

Офіційна назва країни — Королівство Нідерландів. Столиця — Амстердам (Amsterdam).

Населення Амстердама налічує 1,1 млн. осіб. Місто розташоване у дельті р. Амстел біля затоки Ейселмер. Клімат переважає помірно морський. Влітку не буває жарко, а взимку тримається м’яка стійка погода. Середня температура січнй становить —3°С, липня-20°С.

Як первісно рибальське поселення місто вперше згадується у письмових джерелах 1275 р. У 1300 р. воно одержало міське право. У XVII ст. стало центром торгівлі світового значення. У 1795—1806 pp. Амстердам був столицею Батавської Республіки, потім Королівства Нідерландів.

Амстердам — один з найбільших у світі фінансових і торговельних центрів. У місті та передмістях розташовані підприємства транспортного машинобудування й електротехніки, хімічні, деревообробні, нафтопереробні, швейні та харчові комбінати, центр гранування алмазів і торгівлі ними. Діє міжнародний аеропорт «Схіпгол».

У Старому місті збереглися житлові будинки, патриціанські споруди, будівлі гільдій та компаній XVI—XVIII ст., міські ворота і вежі XV—XVII ст. Визначними архітектурними пам’ятками є готичні церкви XV— XVI ст., Площа дам з королівським палацом у стилі голландського класицизму (1648—1655), Державний музей (1877—1885), Центральний вокзал (1881—1889), Будівля біржі (1897—1903) та ін.

Нідерланди — конституційна монархія. Главою держави є король (нині королева). Хоча влада монарха обмежена і він повинен радитися з урядом, однак його рішення є вирішальними при призначенні прем’єр-міністра. Усі політичні акти укладаються від імені королеви. Виконавча влада здійснюється королевою та урядом. Вищим дорадчим органом країни, на розгляд якого виносяться законопроекти, є Державна рада на чолі з королевою. Законодавча влада зосереджена у руках монарха та Генеральних штатів, які складаються з двох палат: перша палата нараховує 75 депутатів, що обираються на 6 років штатами провінцій, до другої палати входять 150 депутатів, які обираються прямим голосуванням на 4 роки.

Нідерланди мають 12 провінцій, що поділяються на громади. Кордони. Держава межує з двома країнами: Бельгією (450 км) та Німеччиною (577 км). Загальна довжина кордонів країни становить 1027 км, берегової смуги — 1075 км.

Участь у міжнародних організаціях. Країна є однією із засновниць ООН. Після Другої світової війни Нідерланди приєдналися до альянсу країн Заходу та у 1949 р. вступили до НАТО. Маастрихтська угода сприяла трансформації Європейського економічного співтовариства в Європейський союз. На території країни знаходяться штаби НАТО, військові бази СІЛА та військові частини Німеч

чини, в Гаазі — Міжнародний суд ООН.

Природні умови і ресурси

Поверхня країни плоска і низинна, що сприяло постійному впливу морських стихій. Більше половини площі країни (у т. ч. смуга осушення, що підлягає впливу припливів та відливів) знаходиться нижче рівня моря.

Рельєф. У країні нижче рівня моря розташовано понад 50% території країни (33,9 тис. км2), зокрема всі західні землі. Переважну їх частину голландці осушили ще в XIII ст. і перетворили на продуктивні орні угіддя. Ділянки боліт та мілководь було обгороджено дамбами. Східна частина країни розташована вище рівня моря. Це піщані берегові дюни, плоскі і слабкопагорбкуваті рівнини, а також крейдове плато з глибокими річковими долинами на крайньому південному сході.

Клімат. Внаслідок впливу західних вітрів взимку в країні переважає м’яка погода, а влітку — прохолодна. Середня температура січня сягає +2°С, іноді спостерігається і мінусова температура, що чергується з відлигами. Середня температура липня становить +16°... +18°С. Щороку випадає від 650 до 750 мм опадів, часто бувають тумани, іноді — сніг.

Ріки й озера. Ріки країни повноводні, протягом року мають стійкий рівень води та судноплавні. Найбільші з них Рейн (Ряйн), Маас та Шельда. Наявна велика кількість каналів, найбільші з яких Нордзе-канал (існує з 1877 р.), що поєднує Амстердам з морем, Нордсхолландс-канал, Вінсхо- тен тощо. Загальна їх довжина перевищує 5,5 тис. км, майже всі вони судноплавні. Озера в країні здебільшого льодовикового походження. Вони розташовані переважно на сході країни.

Мінеральні ресурси. У країні є значні запаси кам’яного вугілля у провінції Лімбург (після 1974 р. його видобування припинилося). У долині р. Маас розташовані поклади гравію та мергелю. На північному сході країни (особливо у провінції Оверейссел) було виявлено соляні поклади (щорічний видобуток — майже 3 млн. т). У XX ст. на території країни було розвідано величезні запаси газу (2400 млрд. м3), у найбільшому родовищі Слохтерен зосереджено 1600 млрд. м3 (воно за розмірами посідає перше місце у Західній Європі та четверте — у світі).

Рослинні і тваринні ресурси. Ліси (дуб, бук, граб, ясен, тис) вкривають 8% території країни. У піщаних місцевостях поширені вересові пустищі або ділянки чагарників (переважно ялівець).

Тваринний світ бідний. На дюнах водяться дикі кролики, в лісах живуть білки, зайці, куниці, тхори, косулі, чимало птахів. Північне море багате на рибу.

Рекреаційні ресурси. Країна має унікальні природні рекреаційні (дюни, дамби, морське узбережжя, польдери тощо), культурно-історичні та соціально-економічні ресурси. У Нідерландах розташовані три національні парки: Ве- лювезом, Хоге-Велюве, Де Кеннермердюнен, а також вісім заповідників.

Населення

Населення Нідерландів має переважно германські та кельтські корені. Становлення нідерландської нації пов’язане з розвитком в країні капіталістичних відносин (XVI—XVII ст.), з формуванням спільності території, економіки та культури.

Чисельність населення. Мови. У країні у 2004 р. мешкало до 16,3 млн. осіб.

Нідерландська мова є державною і належить до германських мов. Вона сформувалася і поширилася майже в усіх провінціях ще в XVII ст., її основою є діалекти голландських провінцій. У Фрісландії частина населення розмовляє фризькою мовою.

Демографічні особливості. Після Другої світової війни природний приріст населення в країні різко скоротився. У 2004 р. він становив 0,57% (в 50—60-ті роки XX ст. — 3%). У Нідерландах зменшилася народжуваність до 4% (в 1950 р. — 22%о). Внаслідок скорочення народжуваності та поступового старіння населення зріс рівень смертності: з 7,5%о в 1950 р. до 8,67%о в 2004 р. Середній вік збільшився з 28 років у 1950 р. до 33,8 — у 2004 р. Нині в країні 68% населення віком від 15 до 65 років, 18% - молодше 15 років та 14% старше 65 років. Жіноче населення переважає (51%).

Національний і релігійний склад. Більшість населення країни є голландцями, що мешкають переважно у північних, східних та центральних областях. Південні провінції країни (Північний Брабант і Лімбург) населяють фламандці (13% усього населення). На півночі (у провінціях Фріскан- дія, Гронінген і на Західно-Фризьких островах) мешкає невелика народність фризів (не більше 250 тис. осіб). Також в країні проживає багато іноземців.

У Нідерландах переважають дві віри: католицизм і протестантизм (кальвінізм). Католики становлять 33% населення країни, прихильники Нідерландської реформаторської церкви — 14%, кальвінізм (різновид протестантизму) сповідують 7%, іслам — 4%, індуїзм (релігія з елементами ідолопоклонства) — 0,5%, атеїстами є 39%.

Розміщення населення. Нідерланди характеризуються високою густотою населення, яка сягає 490 осіб/км2 (третє місце в Європі після Монако та Мальти). У північних районах і на південному заході густота населення становить приблизно 200—230 осіб/км2, найбільше заселена територія великої конурбації (лат. соп — разом і — місто — різновид агломерації), відома під назвою Рандстадт, в якій мешкає 1/3 населення країни. Вона охоплює Амстердам, Роттердам, Гаагу, Утрехт, Гарлем, Лейден та ін. Густота населення тут становить 2100 осіб/км2. Конурбація Рандстадт сформувалася на базі великого портово-промислового комплексу на узбережжі Північного моря в низовинах Рейну.

Для країни характерний високий рівень урбанізації, тільки 11% її населення мешкає у сільській місцевості. Великими містами є Амстердам (1,1 млн. осіб), Роттердам (понад 1 млн.), Гаага (442,5 тис.), Утрехт (234,2 тис.), Ейндховен (197,4 тис.). Нідерланди мають давню міську культуру: багато міст виникли ще в середині XIX ст. (Маастрихт, Неймеген, Девентер тощо).

Трудові ресурси. Економічно активне населення країни у 2004 р. сягало 7,4 млн. осіб, зокрема у промисловості зайнято 23%, у сільському господарстві та рибальстві — всього 4%, у сфері обслуговування — 73%. Зайнятість серед жінок найнижча у Західній Європі (лише 1 /4 частина трудових ресурсів).

Характеристика господарства

Нідерланди є однією з найбагатших країн світу, що посідає дванадцяте місце серед розвинутих країн.

Сучасний стан економіки. У 2004 р. ВНП Голландії оцінювався у 481,1 млрд. дол., або 29 500 дол. на душу населення.

В економіці країни переважають монополії: «Ройял датч-шелл», що контролює із «Стандарт ойл оф Нью-Джерсі» більше половини нафтопереробки, нафтовидобутку та половину видобування природного газу; «Юнілевер» — виробництво харчових продуктів і комбікормів; концерн «АКЗО» — виробництво хімічних волокон; концерн «Філіпс» — радіоелектроніку та електроніку. На деяких підприємствах переважають англійський, американський та німецький капітали.

У Нідерландах спостерігається велика концентрація фінансового капіталу, що пов’язаний з монополіями. Його зосереджено переважно у великих банках: «Алгемеєн банк Нідерланд», «Амстердам-Роттердам банк» тощо.

Наприкінці XX ст. зросла регулююча роль держави в економіці. Частка державних підприємств становить 19% від загальної промислової продукції. Державі належать залізні та шосейні дороги, канали, авіація, електростанції і мережі електропередач, великі пакети акцій у металургійному концерні «Гооговенс» та газовидобувній компанії «НАМ» тощо. Держава є організатором великих гідротехнічних і меліоративних робіт, бере на себе первинні витрати, пов’язані з розвитком окремих галузей тощо.

Загальна характеристика промисловості. Промисловий сектор економіки країни комерційно орієнтований і певною мірою спеціалізований.

Паливно-енергетичний комплекс. Нафтовидобувна промисловість країни (видобуток нафти становить 2,2 млн. т) сконцентрована на південному сході провінції Південна Голландія (район Схонебек). Видобуток природного газу (щорічно понад 84 млрд. м3) зосереджений на півдні провінцій Дренте та Південна Голландія. Виробництво електроенергії у 2003 р. становило 88,3 млрд. кВттод. Основою електроенергетики країни є потужні ТЕС, які виробляють понад 90% необхідної електроенергії. Швидко розвивається атомна енергетика. Діють дві АЕС потужністю понад 520 тис. кВттод.

Металургія. Усі великі металургійні підприємства розташовані на узбережжі рік і працюють на рудах з високим вмістом заліза, що імпортується з Франції і Швеції. Центром виробництва чорної металургії є м. Еймейден (поблизу Амстердама). У Голландії виплавляється 6 млн. т сталі та 3,7 млн. т прокату. Основою кольорової металургії також є імпортна сировина: олово і свинець виробляють в Арне- мі, цинк та кадмій — у Бюделі, алюміній — у Делфзейлі і Фліссінгені. Щорічне виробництво алюмінію сягає 405 тис. т. Нині Нідерланди є одним з найбільших постачальників алюмінію на світовий ринок.

Машинобудування. Ця галузь є найрозвинутішою у нідерландському господарстві. Електротехнічна промисловість, яка виготовляє електромотори, устаткування для електростанцій, світильники, електронне устаткування, радіоприймачі, магнітофони, телевізори тощо, виробляє 1/3 усієї продукції галузі. Нідерландська радіоелектроніка й електротехніка представлені найбільшим у світі концерном «Філіпс» (офіс у м. Ейндховені). У Голландії розвивається будівництво океанських лайнерів, вантажних та рибопромислових суден, яхт, буксирів тощо. Деякі верфі мають плавучі доки. Суднобудування сконцентроване у районі між

Роттердамом і Дордрехтом, в Амстердамі, Алкмарі тощо. В автомобілебудуванні переважають філії іноземних автомобільних концернів «Форд», «Дженерал моторе» та ін. Виробництво легкових і вантажних автомобілів щороку становить понад 110 тис. Авіабудування спеціалізується на виробництві легких і швидкісних літаків, гелікоптерів (у т. ч. для військових цілей).

Хімічна промисловість. У Західній Голландії (Роттердам, Амстердам, Гелен, Делфзейл тощо) виготовляють пластмаси, мінеральні добрива, мило, лаки, хлор, соду, синтетичне волокно і гумові вироби. Світової популярності набула продукція нідерландської фармацевтичної промисловості.

Легка промисловість. Нідерланди — провідний експортер віскози. Текстильна промисловість країни також спеціалізується на випуску бавовняних і вовняних тканин. За виробництвом готового одягу в державі перше місце посідає Амстердам — один із найбільших у світі центрів швейної промисловості.

Харчова промисловість. У цій галузі виробляють олію, сир, молочний порошок, згущене молоко, маргарин, яйця, м’ясні, овочеві і фруктові консерви, шоколад та пиво. Країна експортує 1/4 продукції галузі. Зокрема, Нідерланди посідають перше місце у світі за експортом молочних продуктів. Харчові підприємства рівномірно розміщені по території країні.

Сільське господарство. Приблизно 60% території країни зайнято сільським господарством (з них пасовища охоплюють 50%, посіви — майже 25%, сади — менше 4%). У Нідерландах нараховується понад 116 тис. невеликих ферм, з яких 95 тис. спеціалізуються у галузі сільського господарства. Майже 50% усіх ферм мають наділи менше 10 га. Однак нідерландське сільське господарство високомеханізоване (нині один трактор припадає на кожні 5 га сільськогосподарської площі). Приблизно 2/3 орних земель У країні меліоруються.

Тваринництво. Нідерланди — потужний виробник м’яса (2,9 млн. т у 2003 р.), молока (11,7 млн. т), сиру (695 тис. т), а також масла та яєць. Продуктивним є й птахівництво (бройлерного напряму). Луги займають 1/3 усієї площі сільськогосподарських земель Голландії. У 2003 р. в країні нараховувалося 4,8 млн. голів великої рогатої худоби, 14 млн. свиней і 1,9 млн. овець, яких розводили у східних провінціях і на прибережних польдерах.

Рослинництво. Нідерландські фермери спеціалізуються на вирощуванні жита, вівса та кормового буряка на південному заході і південному сході країни. Пшеницю й ячмінь культивують у північних і західних районах. Тут також висівають цукровий буряк. У 2003 р. у країні було зібрано 1,5 млн. т пшениці, 238 тис. т ячменю, 39 тис. т жита і 6,2 млн. т цукрового буряка. На всій території держави вирощують картоплю, кормові культури для худоби; з технічних культур — льон, рапс на насіння та цикорій.

Великі прибутки приносить вирощування фруктів (яблука, груші, вишні, сливи), овочів (капуста, цибуля, квасоля, шпинат, морква тощо), квітів, а також насіння та саджанців кущів і дерев. На продукцію садівництва припадає значна частина експорту. У теплицях Голландії вирощують великі врожаї винограду, помідорів, персиків.

Нідерланди здавна славилися своїм квітникарством, що перетворилося на потужну галузь господарства. Воно сконцентроване на території Рандстадту і прилеглих районах Зеландії. Тут вирощують тюльпани, нарциси, анемони, гладіолуси, троянди, гвоздики, азалії та орхідеї. Регулярно проводяться квіткові аукціони (найвідоміший — в Алсме- рі). Лише 1/10 квітів продають у Нідерландах.

Транспорт. Країна розташована на перехресті важливих міжнародних водних, залізничних й автомобільних шляхів. Для внутрішніх перевезень використовують переважно автомобільний транспорт, що успішно конкурує із залізничним, значення якого останнім часом зменшується. У країні у 2004 р. нараховувалося 116,5 тис. км автошляхів, з яких 104,8 тис. км — асфальтовані. Довжина швидкісних автомагістралей становить 2235 км. Значення залізниць для перевезення пасажирів поступово зменшується, їх загальна довжина у 2003 р. становила 2808 км.

Авіаційне сполучення монополізоване державною компанією «КЛМ», що організовує прямі рейси у 110 міст світу. Головний міжнародний аеропорт «Схіпхол» розташований поблизу Амстердама і з’єднаний автострадами з великими містами Рандстадту. Аеропорт Роттердама обслуговує переважно внутрішні авіалінії.

У зовнішньоторговельних перевезеннях країни послуговуються водним транспортом. Понад 4/5 загального вантажообігу морських портів країни припадає на порти Роттердам та Амстердам. Наприкінці XIX ст. було збудовано два канали: Нордзе-канал, який забезпечує найкоротший вихід з Амстердама до Північного моря, та Ньїве-Ватервех (протяжністю 27 км), що поєднує Роттердам із морем.

Найбільший (за загальною площею і довжиною причалів) у світі порт Роттердам було створено для кращого доступу великих океанських суден, у т. ч. гігантських танкерів. У Роттердамі щорічно розвантажуються приблизно від 260 до 320 млн. т вантажів. Порт обслуговує майже 1/3 усього морського фрахту країн ЄС.

На території Нідерландів протікає багато судноплавних рік і каналів, загальною площею до 5 тис. км. Основою транспортної системи країни є ріки Рейн, Маас і Шельда, а з каналів — Нордзе-канал, Амстердам-Рейн, Зейд-Бевеланд тощо.

Зовнішня торгівля. Вона відіграє важливу роль в економіці Нідерландів. .Нині країна входить до десятки найбільших світових експортерів, її частка становить понад 4% світової торгівлі. У 2004 р. країна вивезла продукції на 293,1 млрд. дол. За рівнем експорту на душу населення (понад 6,5 тис. дол.) Нідерланди посідають одне з перших місць у світі. Майже всі провідні галузі промисловості країни зорієнтовані на експорт. Імпортується (252,7 млрд. дол.) переважно нафта, продовольчі товари, зерно, фураж, транспортне устаткування і машини.

Провідними торговельними партнерами Нідерландів є Німеччина, Бельгія, Люксембург, СІЛА, Франція та Велика Британія. Експорт товарів з Нідерландів до України у 2004 р. сягнув 524,9 млн. дол., імпорт — 352,1 млн. Нідерланди характеризуються одними з найбільших показників іноземних інвестицій в економіку України серед країн ЄС, зокрема у 2004 р. — 459,2 млн. дол.

Соціальна сфера

Сучасне соціально-культурне життя голландців базується на багатих національних традиціях.

Освіта. У країні існує обов’язкове навчання для дітей віком від 7 до 15 років. Працюють 13 університетів (зокрема, Лейденський університет було засновано ще у1575р.)та Відкритий університет для дорослих. Державні університети знаходяться в Лейдені, Утрехті, Гронінгені, Амстердамі, Роттердамі, приватні — в Неймегені, Тілбурзі, Амстердамі тощо.

Культура і мистецтво. Усі великі міста країни мають свої симфонічні оркестри, найвідомішими з яких є Амстердамський та Гаагський королівський оркестри. Нідерландський балет визнаний одним з найкращих у Європі.

Видатні твори живопису нідерландських художників можна побачити в Рейксмюсеумі і Будинку-музеї Рембрандта в Амстердамі, Музеї Бойманса в Роттердамі, Музеї Франса Хальса в Харлемі та Центральному музеї Утрехта. Міський музей Амстердама має велику колекцію творів мистецтва XIX—XX ст. У Державному музеї Вінсента ван Гога в Амстердамі зберігається понад 700 картин та начерків майстра.

Рекреація і туризм. Країну щороку відвідують понад 7 млн. туристів, що приносять 6 млрд. дол. прибутків. Нідерланди мають багату культурну спадщину всесвітньо відомих міст Амстердама, Гааги, Дефлта, Лейдена. У музеях зібрані унікальні колекції живопису. У містечку Мадуро- дам (Музей «Нідерланди в мініатюрі») представлені зменшені у 40 разів макети всіх найвідоміших будинків та споруд. Країна приваблює й своєю гнучкою політикою щодо наркотиків, адже в ній офіційно дозволено вживати легкі наркотики, продаж яких контролює поліція.


загрузка...