Навігація
Посилання


Загальні відомості про країну

Чехія — держава у Центральній Європі, яка розташована між скелястими Судетами та пагорбами Богемського лісу. Країна є внутрішньоматериковою, тобто усі морські перевезення здійснюються через інші держави. До її складу входять історичні області — Чехія, Моравія, невелика частина Сілезії. Площа країни становить 78,8 тис. км2.

Офіційна назва країни — Чеська Республіка. Столиця — Прага (Praha).

Населення Праги налічує 1,2 млн. осіб. Площа міста — 496 км2. Столиця розташована на р. Влтава в місці її впадання до р. Лаба (Ельба). Клімат помірно континентальний, середня температура січня становить 0°С, липня 1-19,2°С. Опадів випадає 500 мм.

Територія Праги заселена з IV ст. до н. е. У V ст. до н. е. тут проживали бойї, у VI ст. н. е. — слов’яни. З X ст. вона стала столицею Чеської держави, з 1918 р. — столицею Чехословацької Республіки, з 1960 — Чехословацької Соціалістичної Республіки, з 1993 р. — Чехії.

Місто є важливим промисловим, транспортним та культурним центром країни. Тут розвинуті машинобудування (верстатобудування, транспортне, електротехнічне), хімічна, текстильна, швейна, поліграфічна, харчова промисловість. Діє міжнародний аеропорт та метрополітен.

Прага — один з найдавніших архітектурних центрів Європи. Історичне ядро міста — Празький град з готичним собором св. Віта (XIV—XX ст.) і королівським палацом (XII—XVIII ст.), а також палац Бельведер у стилі Ренесансу (XVI ст.), численні будівлі у стилях готики та бароко: Карлів університет (1348), найдавніший у Центральній Європі кам’яний Карлів міст (XIV ст.), старовинна ратуша, яку прикрашають славнозвісні куранти XV ст., а також будівлі кінця XIX ст. у дусі еклектики (Національний музей, Національний театр), сучасні громадські будинки (Політехнічний інститут) та ін.

Чехія є парламентською республікою. Глава держави — президент, який обирається парламентом на 5 років. Законодавчий орган — Національна рада, що складається з двох палат: Сенату (верхня палата) у складі 81 сенатора, які обираються на 6 років (кожні 2 роки 1/3 його складу оновлюється), та Палати депутатів (нижня палата) у складі 200 депутатів, що обираються на 4 роки. Виконавчий орган — уряд на чолі з прем’єр-міністром.

Адміністративно-територіально Чехія поділяється на 14 областей, у т. ч. Прага як столичне місто. Області, у свою чергу, мають 77 районів, до яких входять 6242 населених пункти.

Кордони. Республіка межує на заході та північному заході з Німеччиною (646 км), на півночі — з Польщею (658 км), на сході — із Словаччиною (215 км) і на півдні — з Австрією (362 км). Загальна довжина кордонів країни становить 1881 км.

Участь у міжнародних організаціях. Чехія є учасницею ООН (з 1993 р., Чехословаччина була учасницею ООН із 1945 р.), Ради Європи (з 1993 р.), ОЕСР (з 1995 р.), НАТО (з 1999 р.). У травні 2004 р. Чехія офіційно вступила до ЄС.

Природні умови і ресурси

Природно-ресурсний потенціал Чехії достатній, що створює сприятливі передумови для розвитку її

промисловості і аграрного комплексу.

Рельєф. Країна займає більшу частину Чеського кристалічного масиву, з усіх боків оточеного ланцюгами порівняно невисоких (до 1000 м) гір (Судети, Рудні гори, Чеський Ліс та Шумава). У південно-східній частині Чеського масиву наявні різні форми карсту, у тому числі карстове провалля Мацоха. На сході простягається Карпатська гірська система. Велике господарське значення має Полабська рівнина з її родючими ґрунтами.

Клімат. Для Чехії характерний помірний клімат, перехідний від морського до континентального. Зима м’яка, з температурою від -2° до -4°С на рівнині та від -8° до -10°С У горах. Зими малосніжні, але у горах сніг лежить протягом сезону. Літо тепле: +20°С на рівнинах та +4°...+8°С у горах, У Моравії майже завжди добові температури сягають понад +20°С. Опадів випадає 500—700 мм, у горах — до 1600— 2100 мм на рік, у південній Моравії трапляються посухи.

Ріки й озера. Річкова сітка густа і належить до трьох основних водозбірних басейнів: р. Лаби (Ельби) з основною притокою р. Влтавою, р. Морави (лівої притоки Дунаю) та Одри. Судноплавні лише Лаба та Влтава (від Праги). Озера мають здебільшого гірсько-льодовикове і тектонічне походження, вони незначні за площею та використовуються для розведення риби й водопостачання. В країні наявні численні мінеральні та термальні джерела (Карлові Вари, Тепліце, Яхимів тощо).

Мінеральні ресурси. Головним паливним ресурсом країни є кам’яне та буре вугілля, що видобувають у Північно- Чеському басейні. У районі північної Моравії містяться поклади свинцево-цинкових руд (Злате-Гори, Горни-Бенешов тощо), олова та вольфраму (Ціновець), урану (Мімонь, Чесько-Моравська височина).

Рослинні і тваринні ресурси. В Європі Чехія славиться своїми лісами. Вони вкривають до 30% її поверхні. Переважають промислово-цінні хвойні породи, насамперед ялина (60% деревостою) і сосна (22%). Найкращі ліси знаходяться у межах Чеського масиву.

Водяться бурий ведмідь, вовк, рись, лисиця, куниця, горностай, олень, косуля, заєць, білка та ін.

Рекреаційні ресурси. Наявність рекреаційних ресурсів дає змогу розвивати майже всі види туризму, особливо гірський (Карпати, Судети), оздоровчий туризм на мінеральних джерелах (Карлові Вари, Подебради). На території країни під охороною знаходяться приблизно 100 тис. га. Найвідомішим є Татранський народний парк, а також численні заповідники та пам’ятки природи (Карлштейн, Чеський Рай).

Населення

Населення Чехії майже однорідне за національно-етнічним, лінгвістичним та релігійним складом.

Чисельність населення. Мови. Загальна чисельність населення країни у 2004 р. становила 10,2 млн. осіб.

Чеська мова сформувалася в ХНІ ст. на основі латинського алфавіту. Вона належить до західнослов’янських мов й наближена до словацької. Крім того, поширені мови національних меншин: угорська, польська, німецька, українська, російська.

Демографічні особливості. Для Чехії характерний перший тип відтворення населення та від’ємний приріст населення (-0,05%). Смертність (10,54%о) значно перевищує народжуваність (9,07%о), тому з 1994 р. спостерігається тенденція до депопуляції. У віковій структурі переважає частка населення у продуктивному віці, насамперед за рахунок осіб, які народилися у великій популяційній хвилі 70-х років XX ст., але одночасно збільшується кількість осіб у постпродуктивному віці (14%). Середня тривалість життя жінок становить 79,4, чоловіків — 72,4 року. Жінки кількісно переважають над чоловіками (на 1000 жінок припадає 946 чоловіків).

Національний і релігійний склад. Чехія — майже однонаціональна країна (94% населення — чехи). Національна меншина моравів (13,2%) останнім часом відокремлює себе від чеської нації. З часів федерації в країні мешкають словацька громада (3,1%), польська (0,6%), що проживає на північному сході Моравії, а на північному заході Богемії залишилася німецька громада (0,5%).

Майже 40% населення сповідують католицьку віру, однак є й Євангелічна, Православна, Греко-католицька та інші церкви.

Розміщення населення. Країна є густо заселеною та високоурбанізованою. Середня густота населення становить 130 осіб/км2, промислово розвинута північ заселена більше, ніж південь.

У містах мешкають 70% жителів. Особливістю Чехії є густота населених пунктів та переважання невеликих поселень з міською забудовою, хоча в них може проживати менше 1 тис. жителів. Більшість міст утворилися ще у середньовіччі. Великими містами є Брно (391 тис. осіб), Острава (331 тис.), Пльзень (173 тис.). Сільські населені пункти переважно мають невеликі розміри та середню кількість жителів до 150—250 осіб.

Трудові ресурси. У 2004 р. в Чехії кількість працездатного населення становила до 5,2 млн. осіб. Частка безробітних збільшилася з 4,4% у 1991 р. до 10,6% у 2004 р. Трудові ресурси країни сконцентровані здебільшого у сфері послуг (58%) та промисловості (38%).

Характеристика господарства

Чехія — країна з порівняно високим рівнем розвитку, зокрема розвинута промисловість та інтенсивне сільське господарство.

Сучасний стан економіки. Розпад Чехо-Словаччини (1 січня 1993 року) послабив можливості кооперування виробництва та розвитку торгових зв’язків між Чехією та Словаччиною. Це призвело до негативних економічних наслідків для країн, у т. ч. до зменшення обсягів ВНП та продуктивності праці. ВНП на душу населення з початку 90-х років знижувався і лише у 1997 р. досяг рівня, порівнюваного з показниками 1990 р. Водночас спостерігалося збільшення рівня життя за рахунок реструктуризації споживання і зміцнення позицій крони. На початку 90-х років промислове виробництво в Чехії помітно знизилося. Це пояснювалося послабленням контролю за цінами із жорстким контролем за заробітною платою, проведенням стримуючої податкової та фінансової політики та різким падінням обсягів зовнішньої торгівлі.

Для подолання економічної кризи урядом здійснювалися радикальні перетворення з метою переходу до ринкової економіки. Було прийнято заходи з переходу на плаваючий курс крони, зниження витрат держбюджету, підтримки політики національного банку, посилення контролю за операціями на фондовій біржі, замороження заробітної плати, обмеження імпортних постачань. Також уряд сприяв розвитку структурної реформи промисловості, завершенню приватизації державних підприємств, банків, активно підтримував експорт та підприємницьку діяльність.

Із 1999 р. економічне становище країни стабілізується: стає визначеним курс крони, збільшився ВНП держави (172,2 млрд. дол., або 16 800 дол. на душу населення в 2004 р. — найвищий показник серед країн Східної Європи), зростають інвестиції зарубіжних держав. Основними інвесторами є Нідерланди, Німеччина, Франція, Велика Британія та СІНА.

Загальна характеристика промисловості. Загалом промислова інфраструктура країни є морально застарілою, але деякі сектори економіки, особливо електронне машинобудування, ефективні.

Гірничовидобувна промисловість. Більшість родовищ бурого вугілля зосереджено в Остраво-Карвінському басейні, також ведеться видобуток вугілля в Кладно (Пльзень- ський басейн), у Трутнові, навколо Брно. Видобувають

17 млн. т кам’яного та 67 млн. т бурого вугілля, яке використовується на ТЕС, у хімічній промисловості та побуті. У районі Праги — Пльзеня знаходяться поклади залізної руди. Свинцеві та цинкові руди видобувають поблизу Кутна-Гори та у Судетах, уранові руди (950 т) — на півночі Богемії.

Паливно-енергетичний комплекс. Для електроенергетики характерна орієнтація на теплові станції, сконцентровані у містах видобутку бурого та кам’яного вугілля. У 80-ті роки почала інтенсивно розвиватися атомна енергетика, особливо в електродефіцитних районах. Нині частка АЕС становить 20% (4 реактори потужністю 1,6 млн. кВт). Загальне виробництво електроенергії країни у 2004 р. становило 71,75 млрд. кВт • год.

Металургія. Чеська металургія є однією з найпотужніших у Східній Європі і базується на імпортованій з України сировині. Металургійні підприємства розташовані переважно в Остравському районі, а також у Кладно, Пльзені, Хомутові. Виробництво сталі становить 6,7 млн. т.

Машинобудування. Ця галузь спеціалізується на виробництві машин та устаткування, локомотивів, верстатобудуванні. Найпотужніший машинобудівний завод країни — «Шкода», який нещодавно увійшов до німецького концерну «Фольксваген». Щороку виробляють до 280 тис. автомобілів, у т. ч. 260 тис. пасажирських. На базі колишнього військово-промислового комплексу розвивається виробництво електротехніки, яка спеціалізується на випуску комп’ютерів військового призначення, радіо та телефонних систем (мобільних і стаціонарних), систем контролю ППО тощо.

Хімічна промисловість. Одним із провідних секторів національної економіки є хімічна промисловість. Галузь постачає на зовнішній ринок органічні добрива, пестициди, сировину для фармацевтичної промисловості.

Легка промисловість. Вона належить до найдавніших галузей господарства і спеціалізується на текстильному виробництві (бавовняні та лляні тканини), виробництві взуття (м. Злін — підприємство «Томаш Батя»), виробів зі шкіри, кераміки, скла. Район Судет — центр легкої промисловості країни.

Харчова промисловість. Традиційними експортними галузями країни є цукрова і пивоварна (18,9 млн. л). Центрами пивоваріння вважаються Пльзень (завод «Праздрой», з 1842 р.) та Прага.

Сільське господарство. Ця галузь є однією із найрозвинутіших у Східній Європі. У ній широко використовується передова техніка, мінеральні добрива, сучасні методи вирощування худоби та боротьби зі шкідниками культурних рослин. В аграрному секторі проведена значна реституція (відновлення) прав власників на землю та сільськогосподарське майно. Згідно з рішенням сільгоспкооперативів 3/4 їх майна було перетворено на кооперативи земельних власників, однак фермерство розвивається повільно. Обробляється 44% площі, на пасовища припадає 12%.

Рослинництво. Зернові (здебільшого пшениця та ячмінь) займають 53% площі всіх земель під польовими культурами. Кукурудзу культивують на рівнинах Моравії.

ирощують також цукровий буряк, олійні культури та картоплю. Розвинуті садівництво, овочівництво та виноградарство. Рослинництво спеціалізується також на вирощуванні кормових трав і коренеплодів.

Тваринництво. Переважає інтенсивний молочно-м’яс- ний напрям, зокрема розведення великої рогатої худоби (2 млн. голів) та свиней (4 млн.).

Транспорт. Країна має розвинуту транспортну мережу. Частка залізничного транспорту становить понад 60% усього вантажообігу. Загальна довжина залізниць — 9520 км, з яких лише 1/5 припадає на двоколійні, електрифіковано понад 2,8 тис. км. Загальна довжина автошляхів — 127,2 тис. км. Автопарк містить 3 млн. пасажирських та 239 тис. вантажних машин.

За чисельністю морського флоту Чехія посідає друге місце після Швейцарії серед сухопутних країн Європи. Через німецький порт Гамбург, італійський Трієст і польські порти чеські судна курсують морем. З багатьма країнами Чехія пов’язана повітряними мережами. Найпотужніший вузол авіаліній — Прага.

Зовнішня торгівля. Більшість обсягів товарів Чехії експортується до країн Європейського союзу та інших західних держав, а на частку держав Східної Європи припадає лише 20%. Основними статтями експорту (66,5 млрд. дол.) є будівельні матеріали, ліс та металовироби, транспортне устаткування, медичне обладнання, текстильні вироби, меблі, швейні вироби і взуття. Імпортується (68,19 млрд. дол.) насамперед нафта, природний газ, хімічні вироби, напівфабрикати для національної промисловості.

Основними торговими партнерами Чехії є ФРН (28,5%), Словаччина (14,5%), Австрія (6,7%), Росія (6,5%). Чехія є торговельним партнером України, товарообіг між ними у2004 р. становив 718,7 млн. дол. (імпорт — 419,6 млн. дол.).

Соціальна сфера

Чехія відома своєю культурною спадщиною й давніми освітніми та рекреаційними закладами.

Освіта. Відвідування школи у країні обов’язкове для дітей від 6 до 14 років (основна школа). У 1348 р. було засновано Карлів університет у Празі (один з найдавніших у Європі), з 1576 р. діє університет в Оломоуці. Нині в країні працюють 164 ВНЗ, в яких навчається понад 100 тис. студентів.

Культура і мистецтво. Країна набула популярності завдяки своїм 111 фортецям та замкам. Серед них Карл- штейн (XIV ст.) з багатою колекцією картин, на заході від Праги розташований Кршивоклат із зібранням готичного живопису та культури. Чеська музика розвивалася ще в XIII ст. під впливом мінезингерів. У XVIII ст. Прагу називали «консерваторією Європи». Театр завжди відігравав важливу роль у культурному житті країни. Найвідомішим є Національний театр у Празі, відкритий ще в 1883 р.

Майже в усіх містах функціонують музеї, у т. ч. в Празі — Національний музей та Національна галерея. Особливістю міста є розташований високо над Влтавою Град (Градчани) з готичним собором св. Віта (XIV—XX ст.) та королівським палацом (XII—XVIII ст.) з багатими колекціями. Від ратуші XIV ст. із відомими курантами через Влтаву зі Старого міста пролягає Карлів міст з передмістною вежею (1357— 1378) та статуями історичних діячів Чехії. Відомий також палац Бельведер та численні будівлі у стилі готики та бароко. У Карлових Варах знаходиться музей художнього скла; у Кутній Горі — готичні собори св. Барбари та св. Якуба (XIV—XV ст.) та комплекс так званого Італійського двору: ратуша, королівський палац, монетний двір, будинки XIV—XV ст.; у Брно — замок ПІпільберг (XIII—XVIII ст.), готичні церкви, Стара та Нова ратуші (XIV—XVIII ст.)

Рекреація і туризм. Щороку Чехію відвідують до 10 млн. туристів, завдяки яким країна одержує понад3,5 млрд. дол. прибутків.

Туризм поширений на всій території Чехії. Однак головними об’єктами є Високі та Низькі Татри, Судети, численні курорти, серед яких всесвітньо відомі Карлові Вари та Ма- ріанське-Лазне у Західній Чехії. На території країни розташовані визначні пам’ятки природи: Моравський Карст (поблизу Брно), де знаходяться каньйони, гроти, провали, підземні озера, ріки та понад 400 печер, південні Богемські моря — система ставків, створених ще у XVI ст. Західна Богемія відома своїми вулканами, найзначнішим з яких є кратер згаслого вулкану Коморні-Хурка. Тут, у районі Фран- тишкові-Лазне, в болотистих місцях, знаходиться безліч грязьових вулканів, які викидають мінералізовану воду. Найбільші у Центральній Європі природні ворота Правчиська (довжиною 25 м, висотою 21 м) утворилися внаслідок природного вивітрювання: вони розміщені у масиві лабських піщаників, що зветься «Чеською Швейцарією». Відома також культурно-історична спадщина давніх міст- музеїв, зокрема Праги.


загрузка...