Навігація
Посилання


Річкова сітка України належить до басейнів Чорного і Азовського морів і частково (близько 4 %) до басейну Балтійського моря. Всі річки території нашої країни належать до 10 основних басейнів, і найбільший з них басейн Дніпра.

На території України є майже 23 тис. річок і струмків, з яких 2938 мають довжину понад 10 км і 116 — понад 100 км.

За характером течії, берегів і режимом річки України поділяють на три основних групи: 1) річки Поліської низозини; 2) річки розчленованих рівнін; 3) гірські річки.

Річки Полісся беруть початок переважно з боліт, живляться ґрунтовими, а також дощовими і талими сніговими водами. Долини їх широкі, слабко вироблені, течія повільна, з великою кількістю закрутів і стариць у заплаві. Навесні під час танення снігу річки широко розливаються.

Річки розчленованих рівнин Степу і Лісостепу становлять найбільшу групу. Вони беруть початок переважно з джерел на невеликих височинах або в глибоких ярах на рівнинній місцевості, течуть у широких долинах з пологими схилами, мають повільну течію, добре вироблене русло. Навесні вони переповнюються талими водами і широко розливаються, влітку міліють, а окремі, особливо у південній частині країни, утворюють відокремлені плеса і навіть пересихають. У місцях виходів кристалічних порід, особливо на Придніпровській і Подільській височинах, па річках утворюються бистрини, перекати, пороги.

Гірські річки Карпат і Криму мають характерне велике падіння, русла неглибокі, скелясті, порожисті, із значною кількістю перекатів і водоспадів; долини вузькі з крутими схилами. Течія Карпатських рік стала; найвищий рівень води в них буває влітку, під час посиленого танення снігу в горах, та восени, під час великих дощів. Річки Кримських гір часто змінюють свій режим, на довгий період пересихають або переходять у підземні потоки. Живлення їх здебільшого дощове. Взимку і навесні можливі паводки.

Усі річки України взимку замерзають. І Та різних річках нерухома крига стоїть від 2 до 3,5 місяця. Встановлюється льодостав у кінці листопада — кінці грудня. На річках між Прутом і Дністром та у пониззях приток Тиси сталого льодоставу не буває. Першими скресають річки південно-західної частини території країни (на початку березня), останніми — північно-східної частини (наприкінці березня). Скресання річок супроводжується повінню, під час якої проходить до 50—80 % річного стоку. Весняна повінь триває на малих річках 10—15 днів, на середніх — 1 — 1,5 місяця.

Найбільшою річкою України є Дніпро. Це третя за площею басейну річка в Європі після Волги і Дунаю. Бере початок на Валдайській височині в Смоленській області. В Україні Дніпро протікає своєю середньою і нижньою течією і впадає в Дніпровський лиман Чорного моря.

Дніпро разом з притоками обводнює майже половину нашої території. Він протікає від північних меж до впадіння Десни в меридіальному напрямку з півночі на південь. Далі напрямок змінюється на південно-східний уздовж північно-східного краю Придніпровської височини до Дніпропетровська. На ділянці між Дніпропетровськом і Запоріжжям пронизує кристалічні породи Українського щита і тече тут у меридіональному напрямку. На цій ділянці на Дніпрі було 10 порогів, які перешкоджали наскрізному суд

ноплавству. Через пороги вниз за течією, і то лише навесні під час великої води, могли проходити невеликі судна і плоти, плавання проти течії було неможливим. Лише після спорудження греблі Дніпрогесу Дніпро став доступним для наскрізного плавання. Спорудження Дніпровського водосховища мало і негативні наслідки: затоплення родючих земель, лук, лісів. У межах Причорноморської низовини річка різко змінює свій напрям на південно-західний.

Долина Дніпра широка і має похил на південь. Через спорудження каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі виник ряд великих водосховищ (Каховське, Дніпровське, Дпіпродзержинське, Кременчуцьке, Канівське, Київське), через що змінився режим річки; весняні повеневі води збираються у водосховищах і витрачаються за потребою. Значно поліпшилися умови судноплавства. Води Дніпра широко використовуються для штучного зрошення земель у південних посушливих районах України та постачання питною і технічною водою численних її міст і промислових вузлів.

У Дніпро впадає 1351 притока. З правих приток найбільша за площею басейну і водністю Прип’ять. Вона бере початок на північному заході Волинської області. Прип’ять — повноводна поліська річка, в межах України до 250 км завдовжки. Річка судноплавна. Найбільші притоки Прип’яті, які починаються на нашій території, Тур’я, Стохід, Сгир, Горинь, Ствига, Уборть.

Другою важливою правою притокою Дніпра є Тетерів. Річка починається на Придніпровській височині і в місцях виходу на поверхню кристалічних порід на ній утворюються перекати й невеликі пороги. Течія стрімка, але в межах; Поліської низовини вона сповільнюється. З інших правих приток Дніпра найбільшими е Ірпінь, Рось, Тясьмін, Базавлук, Інгулець.

З лівих приток Дніпра найбільша Десна. Вона бере початок на Смоленсько-Московській височині і в межах України протікає середньою і нижньою течією. Довжина Десни тут 705 км. Впадає в Дніпро па північ бід Києва. З інших лівих приток Дніпра найважливішими є Сула, Псел, Ворскла, Орель, Самара.

На межі між Придніпровською і Подільською височинами протікає Південний Буг. Він бере початок з невеликого болота на Подільській височині, впадає , у Бузький лиман Чорного моря. У місцях перетину кристалічних порід річка робить численні повороти, долає перекати й невеликі пороги. Південний Буг судноплавний у нижній течії. Річка маг значні запаси гідроенергії, особливо в місцях перетину кристалічних порід, де найбільше падіння.

Найбільші притоки Південного Бугу: Соб, Синюха, Інгул. Усі вони мають значне падіння, стрімку течію; в руслі багато різких поворотів і перекатів.

Дністер — річка, що протікає територією України і Молдови. Довжина її в межах України. 1001 км. Річка бере початок у Карпатах і має тут дуже швидку течію. Вийшовши з гір, протікає вздовж передгір’їв і південно-західного краю Подільської та північно-східного краю Бессарабської височин. Впадає з Дністровський лиман. Русло дуже покручене, долина глибока, у верхній частині в окремих місцях каньйоноподібна. Течія стрімка, є багато перекатів і порогів. Для Дністра характерна велика кількість паводків, що зумовлюється навесні таненням снігу, а влітку і восени — зливами в горах. Річка замерзає не кожної зими. Дністер має 550 приток; у межах України з них найбільші ліві — Золота Липа, Стрипа, Сірет, Збруч, Смотрич, Ушиця, Мурафа, праві — Стрий, Свіга, Ломииця.

Дунай у межах України протікає невеликою частиною нижньої течії. Ця річка тут має повільну течію, низькі заболочені береги. У заплаві багато озер, проток, рукавів.

Притоки Дунаю, які беруть початок па території нашої країни, належать їй лише верхніми течіями і є здебільшого стрімкими гірськими річками. Найбільшою серед них є Тиса, яка утворюється від злиття Білої і Чорної Тиси. В межах України Тиса приймає кілька приток, які беруть початок у Карпатах. Серед них найбільші Тересва, Теребля, Боржава, Латориця. Всі вони в верхів’ях — гірські річки, у пониззях —т рівнинні, із слабо виробленими долинами і руслом, що часто змінює свій напрям.

Другою великою притокою Дунаю, що починається на території України, є Прут. Він бере початок на схилі гори Говерли. Це гірська річка з глибокою долиною і крутими берегами. Прут приймає багато приток, які беруть початок у Карпатах. Найбільша з них — Черемош.

Найбільшою з річок Лівобережжя є Сіверський Донець — права притока Дону. У межах України протікає середня частина. Початок річка бере на Середньоросійській височині. Русло її дуже звивисте, правий берег, що прилягає до Донецького кряжа, крутий, здебільшого складений крейдяними породами, які часто скелями височать над самою рікою, лівий берег — пологий. У заплаві багато невеликих озер. Великі площі займають луки, а також піщані наноси. Навесні річка широко розливається, затоплюючи на кілька кілометрів заплаву, і проносить за цей час до 75 % річного стоку. Влітку дуже міліє.

Найбільше значення в народному господарстві Сіверський Донець має як джерело водопостачання. Прокладено канал Сіверський Донець — Донбас. Серед приток Сіверського Дінця найбільші праві — Оскіл, Казенний Торець, Лугань; ліві — Айдар, Красна.

Кальміус бере початок на південних схилах Донецького кряжа і впадає в Азовське море. У верхній течії прорізує кристалічні породи і нагадує гірську річку з бурхливою течією і високими крутими скелястими берегами. У народному господарстві Кальміус має велике значення як джерело водопостачання південно-західної частини Донбасу. Річка сполучена каналом з Сіверським Дінцем.

Міус бере початок у Південній частині Донецького кряжа, впадає в Азовське море, на території України протікає верхньою течією.

Молочна бере початок на західних схилах Приазовської височини під назвою Токмак. Назву Молочна ріка має після впадіння в неї р. Чингул. Впадає в Молочний лиман на узбережжі Азовського моря. Річка протікає рівниною, течія її повільна, русло звивисте, в окремих місцях заболочене. Молочна — маловодна річка, влітку міліє.

Річки Криму майже всі беруть початок на північних схилах Кримських гір і використовуються для зрошування та водопостачання. Найбільшою з них є Салгир, що бере початок на північному схилі г. Чатирдаг і впадає в Сиваш. Через маловодність і велике випаровування води влітку до гирла не доходить. Салгир має велике значення як джерело води для зрошування і водопостачання.

Найбільшими річками, що належать до басейну Балтійського моря, на території України є притоки Вісли Сан і Буг. Сан бере початок у Карпатах біля Ужоцького перевалу, тече вздовж державного кордону з Польщею. Буг бере початок на північно-західних схилах Подільської височини і протікає верхньою течією по нашій території.

Річки України використовуються як для внутрішніх перевезень, так і для економічних зв’язків з іншими державами, як джерело енергії та водопостачання.

Ознайомлюючи дітей-дошкільників з річками, слід дотримуватися комплексного підходу. Потрібно показати красу річки в різні пори року: золоте плесо з прозорою водою влітку, голубу прозору кригу взимку; розглянути рослини, що ростуть на березі річки, розповісти про значення їх для її чистоти води та для водних мешканців.

Спостерігаючи за роботою водного транспорту, слід наголосити на значенні річок як водних шляхів, показати дітям значення річок для водопостачання, зрошення та для відпочинку людей.

Під час ознайомлення з річкою треба формувати дбайливе ставлення до неї, знайомити з тими заходами, які проводяться людиною для охорони річок: розчищення русла, регулювання стоку за допомогою гребель, водоохоронну роль лісів, що насаджуються біля берегів, недопустимість забруднення берегів і води в річці. шкідливість цього для мешканців річки і для людей. З старшими дошкільниками доцільно у травні здійснити цільову прогулянку до річки, щоб посадити укорінені гілочки верби на березі, підкресливши важливість насаджень на берегах.

Слід відмітити, що в Україні проводиться цілеспрямована система заходів, зв´язана з охороною річок. Зниження водоносності великих річок, яке спостерігається зараз, залежить від водності малих річок. Безконтрольне використання води, знищення водоохоронних лісових смуг, осушування верхових боліт призвело до загибелі багатьох малих річок. Наприклад, вже не існує річки Роставиці, описаної в повісті Нечуя-Левицького «Микола Джеря», не існує знаменитої Почайни і багатьох інших річок. Через це значна увага приділяється охороні малих річок, у басейнах яких формується близько 60 % стоку нашої країни. Проводиться будівництво очисних споруд, переведення підприємств на замкнуті цикли водопостачання.


...