Навігація
Посилання


Соціологія

Пропедевтичні зауваження


Усебічне дослідження естетичної проблематики свідчить, що без соціології неможливе осягнення сутності естетичного та культурних цінностей. Понад те, без соціології естетика та вивчення культури багато в чому позбавляються свого міцного наукового фундаменту, залишаючись у річищі традиційної філософсько-спекулятивної рефлексії.

Обмін між людьми та природою відбувається опосередковано — за допомогою певних засобів виробництва. Якщо тваринний світ пристосовується до навколишнього світу біологічно, то людина пристосовує природу до своїх потреб свідомою та цілеспрямованою трудовою діяльністю.

Розвиток людського суспільства полягає в тому, що замість безпосередніх природних відносин людина встановлює опосередковані, штучні (культурні) зв´язки. Засадовою для цих зв´язків є трудова діяльність, яка немовби олюднює навколишній світ за допомогою продуктів праці, цілевиправданих та функціональних.

Праця та продукт праці — єдина можливість соціалізації людини. Але при цьому не можна зводити працю до одного Ті різновиду (скажімо, до фізичної праці первісного дикуна або трунних справ майстра Безенчука). Як лінгвісти розрізняють "мову", "мовлення"та "мовленнєву діяльність", так інші сучасні вчені розрізняють поняття "діяльність" ("продуктивна діяльність"), "праця" та "практика". Ці та пов´язані з ними поняття ("виробництво", "продукт праці", "доцільні дії", "доцільні операції" тощо) пояснюють той факт, що об´єктивний бік продуктів трудової життєдіяльності дає людям змогу співпрацювати, розвиваючи свої різноманітні функціональні можливості, включаючи відчуття, сприйняття, свідомість, мову тощо.

Уся історія людства є, по суті, історією розвитку культурних посередників між людством як суб´єктом соціальної життєдіяльності та природою як об´єктом. Сутність цих посередників не можна дослідити під мікроскопом чи за допомогою фізико-хімічного аналізу, оскільки вона не вкорінена у фізичному складі речовини, а є вираженням соціально-культурних відносин і існує виключно у них.

Речі, переходячи з історії природи до історії людства, стають документами людини. До такого роду документів належать витвори мистецтва, які на різних етапах історії сприймали та оцінювали відповідно до системи властивих певній добі цінностей. Ці документи вивчають мистецтвознавці, філософи, психологи, соціологи тощо. Зокрема, специфіка соціологічного підходу до мистецтва та культури загалом полягає в оперуванні категоріями "праця", "діяльність", "виробництво", "споживання", "обмін", "цінність", "вартість", "свобода", "вільний час", "культурні ресурси" тощо.


загрузка...