Навігація
Посилання


Соціологія

Порівняльне право


Порівняльне правознавство остаточно було конституйоване як самостійна галузь досліджень на зламі XIX—XX ст. Разом з тим було визнано та введено до наукового лексикону термін "порівняльне право". Це свідчить про те, що порівняльно-історичний метод є винятково важливим інструментом пізнання в юридичній науці.

Будучи пов´язаним з принципом історизму, який є одним з центральних принципів гуманітарних наук, порівняльно-історичний метод виводить на проблематику соціології права, яка розглядає свої предмети в соціальній динаміці та соціальній зумовленості.

Як відзначав Давід, порівняльне право показує безліч праворозумінь, ознайомлює із суспільствами, в яких відсутнє європейське розуміння права, в яких право тісно пов´язане з релігією й становить найпотаємнішу її частину. Нема потреби говорити про убозтво та вузькість тієї філософії права, яка базована на вивченні тільки свого національного права. Порівняльне право сприяє розвитку соціології права і загальній теорії права, оскільки показує історичне походження правових класифікацій, соціальну та політичну зумовленість державних інституцій тощо. Таким чином, порівняльне право покликане відіграти значну роль в оновленні правової науки, у виробленні нового міжнародного права, яке відповідає умовам сучасного світу.

Порівняльне право багато хто розглядав і продовжує розглядати як один з аспектів соціології. У цьому є своя слушність, оскільки порівняльне право, як і соціологія, намагається встановити, якою мірою право визначає соціально значущу поведінку людей та ті соціальні функції, які люди визнають за ним як за винятково важливою суспільною інституцією. Тому для соціологів права відкриваються широкі перспективи для порівняльних досліджень правових систем минулого та сучасного, виявлення зв´язків права з іншими соціальними інституціями, рівня впливу права на суспільне та державне життя, на розв´язання міжнародних проблем тощо.


загрузка...