Навігація
Посилання


Соціологія

Соціометричне вивчення малих груп


Аналізуючи соціальні групи, соціологи пропонують суспільству відповідні рекомендації, які часто-густо мають велике практичне значення. Для цих цілей використовують різні технічні процедури. Особливою популярністю користується соціометрія.

• Соціометрія (від лат. soci(etas) — суспільство + грецьк. metron — міра, metreo — вимірюю) — галузь соціальної психології, яка вивчає міжособистісні відносини у малих групах, приділяючи переважну увагу їх кількісному вимірюванню. Як технічний інструментарій соціометрія є сукупністю методів та прийомів, спрямованих на отримання та аналіз кількісних даних про структуру та функціонування малих соціальних груп. Термін "соціометрія" з´явився у ХГХ ст. у зв´язку з вивченням впливу одних груп людей на інші. Завдяки використанню соціометрії у XX ст. виникла мікросоціологія (Ж. Гурвич у Франції та ін.).

Соціологи вважають, що головна заслуга у створенні методології соціометричних досліджень, у розробці вимірювальних процедур та математичних методів обробки первинної інформації належить американському соціопсихологу Д. Марено, який надав нове значення термінові "соціометрія", обмеживши його сферою індивідуальних взаємовідносин та включивши до соціометрії низку оригінальних методів, постулатів психоаналізу та теорії соціальних ролей.

Соціометричне тестування базується на мовленнєвих звітах піддослідних стосовно внутрішньогрупових міжособистісних переваг та уподобань за певних ситуацій.

Соціометрія дає змогу описувати становище людини у групі так, як його уявляє собі сама людина, зіставити погляди всіх учасників групи, а відтак за допомогою формалізованих процедур отримати індекси, які відкривають можливість доказового порівняння між собою різних людей або груп. Групові індекси показують міру пов´язаності людей у групі, взаємність цих зв´язків, інтегрованість групи, обсяг та інтенсивність взаємодій тощо.

Важливу роль у соціометрії відіграє соціальний експеримент у формі методу психодрами та соціодрами. У першому випадку створена експериментатором група перетворюється немовби на театральну трупу, яка програє певну ситуацію взаємодії. При цьому піддослідні демонструють свої уявлення про власні ролі, ґрунтовані на попередньому досвіді або на певних очікуваннях. Інші учасники експерименту постають у ролі глядачів, що активно реагують, та учасників загальної взаємодії.

У соціодрамі мають місце такі самі елементи (сцена, актори, глядачі, пацієнт, терапевт), проте тут бере участь так звана природна група (сімейна, виробнича тощо). Іноді "актори´9 та "глядачі" міняються ролями.

Останнім часом психодрама та соціодрама розвиваються відносно незалежно від інших процедур соціометрії, їх широко використовують у навчанні керівників організацій, установ, підприємств тощо, а також під час відпрацювання взаємовідносин "важких підлітків" з дорослими та у груповій психотерапії.

Методи соціометрії застосовують при вивченні та формуванні малих груп, виробничих, навчальних, військових та інших колективів.


загрузка...