Навігація
Посилання


Географія

15.1. Різноманітність видового складу, закономірності поширення рослинності. Рослинні компоненти лісів, степів, луків, боліт


Рослинний світ України різноманітний. У поширенні рослинності, як і грунтів, проявляється широтна зональність на рівнинній частині та висотна поясність в горах. На території республіки за історичний період рослинність істотно змінена господарською діяльністю. Тепер тут поширено більш як 25 тис. видів вищих і нижчих рослин. Багата флора її основних рослинних угруповань — лісів, степів, луків і боліт. В Українських Карпатах — понад 2000, а в Криму — 2300 видів рослин. У морях, озерах, річках, водоймищах розвивається водна рослинність.

Загальна площа лісів в Україні сягає 10 млн. га. що становить 14,7 % її території. Найбільшою є лісистість в Українських Карпатах (39 %) і Кримських горах (36%). Лісистість природних зон рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь від 23 % (зона мішаних лісів) до 12,5 % (Лісостеп) і 3,8 % (Степ). У лісах переважають молоді й середні за віком деревостани, поширені такі породи, як сосна, ялина, бук, дуб. Під ними — до 90 % покритих лісами площ. Крім того, поширені насадження граба, липи, клена, берези, тополі, вільхи та ін. Під сосновими (боровими) лісами — великі площі на Поліссі, а також у долинах річок Лісостепу і Степу. Вони ростуть на дерново-підзолистих піщаних грунтах, бідних на гумус і поживні речовини. На багатших ґрунтах ростуть дубово-соснові ліси.

В лісах України два види ялини — звичайна, або європейська, і гірська. Окремі ділянки ялини європейської трапляються в західних областях і на Чернігівщині. Великі площі під ялиною — в Українських Карпатах.

Смерека біла розпросторилась у Карпатах, в окремих районах Передкарпаття й Розточчя. В карпатських лісах росте й модрина. У деяких місцях Українських Карпат і Кримських гір збереглися поодинокі дерева і невеличкі насадження реліктового тису ягідного. На території України поширені бух європейський і кримський. Бук європейський є однією з головних порід лісів Українських Карпат і західних районів Волині, Поділля і Придністров´я. На схід від лінії Володимир-Волинський — Кременець — Кам´янець-Подільський він зникає. Бук таврійський поширений у Кримських горах на висотах від 500до 1300 м.

У лісах України росте дуб звичайний, поширений в усіх природних зонах рівнинної частини республіки, в горах до висоти 900 м. Дуб скельний росте в Карпатах і Кримських горах, а також на заході лісостепової зони. Граб входить до складу дубових, дубово-букових та букових лісів, утворюючи в них другий ярус. На сході він доходить до лінії Гомель — Ромни — Полтава — Кременчук. У Криму є граб кавказький та граб східний. У лісах України поширені ільм, в´яз та берест. Два останні проникають далеко на південь у степові байрачні ліси та заплави річок. На узліссях байрачних лісів трапляється дрібнолистий берест-карагач. Поширеною породою в лісах України є липа серцелиста. В Карпатах і західних областях росте також липа широколиста. У придністровських лісах трапляється липа срібляста, а в лісах Кримських гір — липа кримська. Ясен звичайний можна бачити в усіх лісових районах України. В лісах України — чотири види клена: явір, гостролистий, польовий і татарський. Клен гостролистий поширений скрізь, клен-явір—у Карпатах і західному Лісостепу

; клени польовий і татарський—у лісостепових та байрачних степових лісах.

Майже в усіх типах лісів України як домішка трапляється береза бородавчаста. На вирубках, згарищах, схилах балок і ярів вона часто утворює чисті насадження.

На Україні вельми поширені біла й чорна тополі, осика, вільха.

Степи як зональний тип рослинності збереглися лише фрагментарно на схилах балок, у передгір´ях Криму, на піщаних косах Азово-Чорноморського узбережжя, островах. Ділянки цілинних степів охороняються в заповідниках. У поширенні лучної рослинності на території простежується така основна закономірність: у лісостеповій зоні на безлісих територіях у минулому розвивалися лучні степи та остепнені луки на глибоких чорноземах, у степовій зоні на півночі були поширені різнотравно-типчаково-ковилові степи на звичайних чорноземах, на південь простяглися типчаково-ковилові степи на чорноземах південних і темно-каштанових грунтах, у Присивашші наявні полиново-злакові степи на каштанових солонцюватих грунтах.

Лучні степи поділяють на рівнинні та гірські (Кримські). В їх травостої домінують злаки: ковили, типчак, тонконіг вузьколистий; з різнотрав´я поширені конюшина, гадючник, маренка, шавлія луч на та ін.; з ефемерів та ефемероїдів — незабудка, переломник, крупка.

Типові (справжні) степи характеризуються переважанням церофільних дернинних злаків і типчака. Різнотравно-типчаково-ковилові степи мають густий трав´яний покрив, у ньому поширені також ковили, тонконіг, стоколос, вика, конюшина; з різнотрав´я — горицвіт весняний, молочай степовий, шавлія, астрагал. Типчаково-ковилові степи в минулому обіймали простори Причорноморської низовини. У трав´яному покриві переважали ксерофітні злаки: типчак, ковила українська, келерія, з різнотрав´я — кахрис, ферула, будяк, пижмо та ін. Полиново-злакові степи були поширені вздовж Азово-Чорноморського узбережжя. У травостоях корінних фітоценозів домінували ксерофітні дернинні злаки (типчак, ковили, житняк), полини, з галофільних — камфоросма, кермектаін.

Чагарникові степи в минулому мали поширення на Донецькому кряжі та сході України. В них представлені зарості карагани, кам´янисто-степового чагарнику.

Напівсаванні степи трапляються невеликими ділянками у Кримських горах. У цих степах до злаків домішуються субтропічні (напівсаванні) види, ефемероїдне різнотрав´я. У трав´яному покриві поширені також люцерна, бурачок пустельний, пирій повзучий, горошок та ін.

Луки залежно від умов місцезростання поділяються на заплавні, суходільні, низинні, гірські. У заплавних луках поширені зарості лози, трави з вівсяниці, мітлиці, келерії, до яких приєднуються конюшина, жовтець, щавель, деревій та ін. На суходільних луках ростуть мітлиця, пахучий колосок, костриця, кульбаба, волошки.

Низинні луки прив´язані до знижень на вододілах, терасах, долинах, тому вони тривалий час обводнені. У їхньому трав´яному покриві домінують вівсяниця червона, тимофіївка лучна, осока звичайна, конюшина лучна та біла. Луки використовуються як сінокісні вгіддя. Гірські луки поширені в Українських Карпатах. У трав´яному покриві гірських луків переважають вівсяниця, білоус, конюшина, лялвенець. У субальпійському поясі сформувалися білоусникові луки, ростуть також тимофіївка, осока вічнозелена, вівсяниця.

Валютною рослинністю зайнято майже 2 % території України. Найбільше її на Поліссі, а в напрямку на південь її кількість і площі зменшуються. Так, заболоченість і заторфованість Полісся оцінюється у 5%, Лісостепу—1,6, Степу — 0,3, Карпат — 0,4.

В Україні найбільше поширені низинні болота. Евтрофніболота живляться повеневими й підземними водами, поверхневим стоком, а тому багаті на органічні речовини, мінеральні солі, мул. У їхньому рослинному покриві домінують трав´яні й трав´янисто-мохові угруповання. У них переважають осоки, очерет, рогіз, тростяниця, хвощ, лепеха та ін. З лісових угруповань найбільше поширена вільха чорна; ростуть болотні, сосна, береза, верба, чагарники з верби та берези.

Меліоровані болота використовуються як сіножаті, на них вирощують технічні, кормові та зернові культури.


загрузка...