Навігація
Посилання


Географія

37.2. Географія світових природних ресурсів


37.2.1. Мінеральні ресурси

Мінеральні ресурси — природні речовини мінерального походження, що використовуються у господарстві як сировина або джерело енергії. Попит на мінеральні ресурси у світі росте приблизно на 5 % за рік. Щорічно з надр Землі видобувають понад 100 млрд т мінеральної сировини і палива. Це руди чорних і кольорових металів, вугілля, нафта, будівельні матеріали — всього понад 200 різних видів.

У структурі мінеральних ресурсів важлива роль належить паливно-енергетичним ресурсам, серед яких провідне місце посідає вугілля. Розвідані запаси вугілля становлять 1239 млрд. т. Із його загальних запасів приблизно 60 % припадає на кам´яне і 40 % — на буре вугілля. Понад 90 % усіх вугільних ресурсів знаходяться у Північній півкулі. Найбагатші вугіллям Азія (54 %), Північна Америка (28 %) і Європа (9 %). Найбільші поклади вугілля у Китаю (731 млрд т), США (215 млрд т), Росії (понад 200 млрд т). Відкритих покладів вугілля у світі вистачить на 200-300 років.

Достовірні запаси нафти у світі визначаються в 136 млрд. т, природного газу — в 141 трлн. м. При цьому на країни Близького і Середнього Сходу припадає до 65,7 % світових запасів нафти і 32 % світових запасів природного газу. Найбільші запаси нафти у Саудівської Аравії (35,2 млрд. т), Іраку (13,4 млрд. т), Кувейту (12,9 млрд. т), Ірану (12,1 млрд. т), ОАЕ (12 млрд. т). До країн з багатими запасами газу належать Росія (55 трлн м3), Іран (21 трлн м3), Катар (6,7 трлн м3).

Серед багатьох тисяч родовищ нафти і природного газу особливе значення мають родовища-гіганти із запасами понад 500 млн. т і навіть понад 1 млрд. т нафти і 1 трлн м3 газу в кожному. Таких унікальних родовищ нафти у світі всього до 50. Більше половини з них знаходиться в країнах Близького і Середнього Сходу. Газових родовищ-гігантів у світі понад 20. Такі родовища найхарактерніші для Росії, Узбекистану, Туркменістану та ін.

Передбачається, що поточного видобування нафти розвіданими запасами в цілому у світі вистачить на 45 років. Запасів природного газу має вистачити приблизно на 100 років.

Потенційні ресурси урану оцінюються в 10 млн.т. Економічно вигідно розробляти родовища, які мають вміст не менше 0,1 % урану В такому випадку одержання 1 кг сировини коштує 80доларів. Заданими Міжнародного агентства з атомної енергетики (М АГАТЕ), запаси урану за ціною 80 доларів за 1 кг складали 2,4 млн.т. У першу сімку країн за запасами урану входять Австралія (460 тис. т), ПАР (250), Нігер(180), Бразилія (165), Канада (155), США (125), Намібія (100 тис. т). В цілому світові потреби в урані цілком забезпечені.

У сучасному світі рудні корисні копалини відіграють важливу роль в економіці. Великі запаси залізорудної сировини зосереджені в США, КНР, Індії, Росії, Україні. Відкриті залізні руди в басейні Амазонія в Бразилії, родовиша в Ліберії, Гвінеї, Алжирі та ін. Великі род

овища алюмінієвої сировини у Франції, Італії, Індії, Суринамі, США, державах Західної Африки. Основні родовища мідних руд зосереджені в Замбії, Чилі, США, Канаді, свинцево-цинкових — у США, Канаді, Австралії.

Багато видів мінеральних ресурсів через нераціональне використання або майже вичерпані, або дуже виснажені. Тому актуального значення набувають широке використання комплексної переробки мінеральної сировини, ресурсозберігаючої техніки, маловідходної і безвідхідної технології, повторне використання ресурсів.

37.2.2. Земельні ресурси

Земельні ресурси — землі, що використовуються або можуть використовуватися в господарській діяльності людини. Загальна площа світового земельного фонду — 134 млн. км2 (13,4 млрд. га). Лише 1/3 земельного фонду планети — це сільськогосподарські угіддя (4810 млн.га), тобто землі, які використовуються для виробництва продуктів харчування. Решта території — це гори, пустелі, льодовики, болота, ліси і т. д.

Сільськогосподарські угіддя — це орні землі (1310 млн. га), природні луки і пасовища (3365 млн. га). Основні масиви оброблюваних земель зосереджені в Північній півкулі — Європа (27 % від загальної площі світу), Північна Америка (15 %), Азія (32 %). На Африку припадає 15 % оброблюваних земель світу, на Південну Америку—8 %, на Австралію та Океанію — 3 %. Із окремих країн світу найбільше оброблюваних земель у США (185,7 мли га), 1 Індії (166,1), Росії (130,3), Китаї (92,5), Канаді (45,4), Казахстані (34,5), Україні (32,7 мли га).

Резервів для сільськогосподарського освоєння практично немає, залишаються лише ліси та "екстремальні території". До того ж у багатьох країнах світу земельні ресурси швидко зменшуються: продуктивні землі використовуються під будівництво, гірничопромислові розробки, поглинаються містами та іншими населеними пунктами. Підраховано, що із сільськогосподарського обігу щорічно вилучається 6—7 млн. га земель, а за рахунок заболочування, засолення, видужування — ще 1,5 млн. га. Перевантаження полів сільськогосподарськими культурами і неправильний їх обробіток, вирубка лісів ведуть до спустелення земель. Загальна площа антропогенних пустель світу складає понад 9 млн.км2. Ще 19 % суші знаходиться на межі спустелення (швидкість спустелення — 6 млн.га за рік).

Боротьба за збереження земельного фонду планети — одне з найважливіших завдань людства. Необхідно зупинити не відновлювані втрати земельних ресурсів, підвищувати культуру землеробства. Особливого значення в сучасному світі набуває рекультивація земель, тобто відновлення ґрунтового покриву після закінчення гірничих і будівельних робіт.

37.2.3. Лісові ресурси

На планеті зайнято лісами до 4 млрд га земель (до 30 % суші). Найбільша площа лісів—в Азії і Південній Америці, найменша — в Австралії. Лісистість, тобто відношення л icon о критої площі до загальної площі, найвища в Південній Америці. За запасами деревини на першому місці Азія, Південна і Північна Америка. Серед окремих держав провідні позиції за запасами деревини посідають чотири країни: Росія, Бразилія, Канада та США, за розмірами лісопо-критих площ — Росія, Канада, Бразилія, США.

На карті лісових ресурсів світу чітко простежуються два пояси — великі за протяжністю і приблизно рівні за розмірами лісових площ і запасів деревини: північний лісовий пояс, у якому більше хвойних порід дерев, і південний лісовий пояс (головним чином вологі тропічні ліси Центральної та Південної Америки, Екваторіальної Африки, а також Індії, Шрі-Ланки, М´янми, Малайзії, Індонезії та ін.). Є країни практично безлісні, які відзначаються вкрай аридними умовами (Бахрейн, Катар, Лівія та ін.).

За останні 200 років площа лісів Землі скоротилася вдвоє. Щорічно площа лісів скорочується на 11—12 млн.га. Голови і причини знищення лісів — розширення сільськогосподарських угідь і вирубка лісів з метою використання деревини. Великі площі лісу вирубуються також у зв´язку із будівництвом ліній зв´язку, зокрема автомобільних і залізничних доріг. Знищення лісів такими темпами мас катастрофічні наслідки для всього світу: скорочується надходження кисню в атмосферу, посилюється "парниковий ефект", змінюється клімат на планеті тощо.

Ставлення людства до лісових ресурсів потрібно змінити. Охорона лісів і лісо відновлювані роботи необхідні для подальшого існування людства.

37.2.4. Водні ресурси

Загальні запаси води на Землі складають 1386 млн.км3. Розподіл води в тис. км3: Світовий океан — 1 338 000, підземні води — 23 700, льодовики і постійні сніги — 26 064, озера прісні — 91, озера солоні — 85,4, болотні води — 11,5, води рік — 21. Із загальних запасів води 96,5 % припадає на солоні води Світового океану, ще приблизно і % — на солоні підземні води та озера. Так що ресурси прісної води складають лише 2,5 % від загальних. Розподіл ресурсів річкового стоку по окремих частинах світу характеризується такими даними (км3/год.): Європа — 3110, Азія — 13190, Африка — 4225, Північна Америка — 5960, Південна Америка —10 380.

Сучасне водоспоживання у світі досягає 3500 км3 за рік, тобто води на кожного жителя планети припадає по 650 м3. Для задоволення фізіологічних потреб людини досить до 2,5 л води на день, але і цієї кількості води не скрізь вистачає.

Головний споживач води у світі — сільське господарство (69 % від загального споживання). Друге місце посідає промисловість(21 %), третє — комунальне господарство (6 %), четверте — водосховища (4 %).

Проблема надійного водопостачання для багатьох країн дуже актуальна. До 60 % від загальної площі суші на Землі припадає на зони, де немає достатньої кількості прісної води. Четверта частина людства відчуває її недостачу, а ще понад 500 млн.жителів страждають від її недостачі і поганої якості. Зростає дефіцит прісної води. Це викликано тим, що швидко збільшується кількість населення світу, зростають витрати запасів прісних вод для потреб сільського господарства і промисловості, підвищується забрудненість гідросфери, знижується здатність водоймищ до самоочищення.

Недостатня кількість і нерівномірний розподіл ресурсів прісних вод на земній поверхні, зростаюче забруднення поверхневих і підземних вод — це складові глобальної ресурсної проблеми людства. Основний шлях, яким можна подолати дефіцит води, — це раціонально використовувати водні ресурси.

37.2.5. Природні ресурси Світового океану

Ресурси Світового океану — це сукупність біологічних, мінеральних, енергетичних ресурсів, мінеральних солей та прісної води, що містить Світовий океан. На нього припадає 71 % поверхні планети. Він відіграє велику роль у створенні необхідних умов для життя на Землі, дає половину кисню повітря планети.

Вчені вважають, що приблизно протягом 3000 років вся вода Світового океану обновлюється в результаті кругообігу води в природі.

Світовий океан дає 43 % біомаси планети. Рослинні ресурси океану оцінюються в 430 млн.т за рік. У водах океану до 20 тис. видів рослин та 180 тис. видів тваринних організмів. Виловлюючи щорічно 85—90 млн.т риби, молюсків, водоростей та інших продуктів, людство забезпечує до 20 % своєї потреби в білках тваринного походження. Продукти Океану використовуються також як сировина для одержання висококалорійного борошна для тваринництва.

Заданими ООН, на морському дні 43 млрд. т алмазів, 358 млрд. т марганцю, 7,9 млрд. т міді, 5,2 млрд. т кобальту. Цих запасів вистачить на 200—400 років. У Світовому океані в різних точках планети діє понад 100 підводних шахт (в Австралії, Канаді, Греції, Японії, Фінляндії та інших країнах), що спеціалізуються на видобутку залізних і мідно-нікелевих руд, олова, ртуті, вугілля. Глибина деяких із цих шахт і рудників сягає 120 м, а віддаль від берега — до 50 км. В освоєнні Світового океану беруть участь 120 держав. Щорічний видобуток мінеральних ресурсів із Світового океану досягає майже 20 % світової гірничодобувної промисловості. За оцінками спеціалістів, під водою Світового океану тільки нафти до 65—70 % загальносвітових запасів. При збереженні нинішніх пропорцій росту видобутку нафти на континентальному шельфі щороку можна буде одержувати її з морських глибин до 2 млрд. т. Щорічно у світі з морських родовищ видобувають майже 1 млрд. т піску і гравію, в т. ч. в США — 500 млн. т, Великобританії — понад 100 млн. т. До енергетичних ресурсів належать

енергія припливів і відпливів, хвиль, морських течій, прибою, термальних градієнтів. Потенційним джерелом енергії є ізотоп водню — дейтерій (запаси майже 300 млрд т). У воді Океану 55 % усіх запасів хлору, 30,6 % — натрію, 5,6 % — кисню, 1,1 % — калію, 1,2 % — кальцію. В кожному кубічному кілометрі морської води майже 37,5 млн. т мінеральних речовин (всього в морській воді понад 60 хімічних елементів).


загрузка...