Навігація
Посилання


Географія

53. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС


53.1. Значення та галузева структура металургійного комплексу

Металургійний комплекс об´єднує підприємства, які послідовно здійснюють видобування, збагачування, металургійну переробку руд чорних, кольорових і рідкісних металів та нерудної сировини для металургії, виробництво чавуну, сталі, кольорових і дорогоцінних металів, сплавів, прокатне виробництво, переробку вторинної сировини. До нього належать також коксохімія, виробництво вогнетривів, будівельних конструкцій з металу, електродів, металургійного устаткування, порошкова металургія. Металургійний комплекс об´єднує чорну і кольорову металургію. Його основна продукція (чорні й кольорові метали) є сировиною для машинобудування, використовується в будівництві й на транспорті, а також у виробництві товарів широкого вжитку для населення. Рівень розвитку металургійного комплексу визначає економічний потенціал країни і забезпечує матеріалізацію капіталовкладень в основних фондах.

53.2. Чорна металургія

Чорна металургія — галузь важкої промисловості, підприємства якої охоплюють увесь процес од видобутку і підготовки сировини, палива, допоміжних матеріалів до випуску прокату з виробами подальшої переробки. До неї належать: видобуток, збагачення та агломерація залізних, марганцевих і хромітових руд; виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі й прокату; виробництво електроферосплавів; вторинна переробка чорних металів; коксування вугілля; виробництво вогнетривів; видобуток допоміжних матеріалів (флюсових вапняків, магнезиту та ін.); випуск металургійних виробів виробничого призначення. У цьому комплексі стрижнем виступає власне металургійна переробка (чавун — сталь — прокат).

Чорна металургія є фундаментом для розвитку машинобудування. Чорні метали використовуються в будівництві та виробництві товарів широкого вжитку для населення.

Чорна металургія виступає важливим районоутворювальним фактором. Металургійні комбінати на основі утилізації різних відходів під час виплавки чавуну і коксування вугілля притягують супутні виробництва. Основними серед них є: а) теплова електроенергетика, яка використовує доменний газ; б) металомістке машинобудування (виробництво металургійного та гірничого устаткування, важкі верстати).

Для чорної металургії характерним є сильно розвинене виробниче комбінування, зокрема з коксуванням вугілля.

Основний тип підприємств чорної металургії — комбінати. Вони бувають: повного циклу (чавун, сталь і прокат); неповного циклу (чавун і сталь, сталь і прокат включно з трубними й метизними заводами, окремо чавун, сталь і прокат); переробної металургії (без виплавляння чавуну); малої металургії (виробництво сталі й прокату на машинобудівних заводах); електрометалургійне виробництво сталі й прокату на машинобудівних заводах.

Комбінати металургії повного циклу найбільше орієнтуються на сировину і паливо, що на них припадає 85—90 % усіх затрат н

а виплавляння чавуну, в тому числі майже 50 % — на кокс і 35—40 % — на залізну руду. Важливу роль відіграє наявність джерел водопостачання і допоміжних матеріалів.

Переробна металургія орієнтується в основному на джерела вторинної сировини (відходи металургійного виробництва) і на споживання готової продукції. Мала металургія переважає в районах розвинутого машинобудування.

Феросплави — це сплави заліза з легуючими металами (марганцем, хромом, вольфрамом, кремнієм та ін.). їх виробляють на металургійних підприємствах повного циклу та електрометалургійним способом. Електрометалургія феросплавів розмішується в районах дешевої енергії та ресурсів легуючих металів. Виробництво електросталей розвинуте в районах, що мають необхідні джерела енергії та металевого брухту.

53.3. Кольорова металургія

Кольорова металургія — галузь промисловості з виробництва кольорових металів та їх сплавів (алюмінію, магнію, титану, міді, нікелю, кобальту, олова, сурми, ртуті та ін.), рідкісних і дорогоцінних металів. Супутньою продукцією кольорової металургії є хімічні сполуки, мінеральні добрива, будівельні матеріали та ін. За фізичними властивостями і призначенням кольорові метали умовно поділяються на 4 групи: 1) основні, до яких належать важкі (мідь, свинець, цинк, олово, нікель), легкі (алюміній, магній, титан, натрій, калій та ін.), малі (вісмут, кадмій, сурма, миш´як, кобальт, ртуть); 2)легуючі (вольфрам, молібден, тантал, ніобій, ванадій); 3) благородні (золото, срібло, платина з платиношами); 4) рідкісні та розсіяні (цирконій, індій, талій, германій, селен та ін.). З огляду на велику різноманітність рудної сировини і технологічних процесів, а також широку номенклатуру продукції кольорова металургія — багатогранна і складна галузь промисловості. На відміну від інших корисних копалин, уміст більшості кольорових і рідкісних металів у рудах украй низький. Для одержання 1 т кольорового металу видобувається й переробляється від сотень до десятків тисяч тонн сировини. Кольорова металургія належить до найбільш енергомістких галузей промисловості. Особливо енергомісткими є електроліз алюмінію (16—18 тис. кВт ∙ год. електроенергії на 1 т алюмінію) і магнію, виробництво титану та ін.

До паливомістких відносять виробництво нікелю (50—55 т умовного палива на 1 т готової продукції), глинозему з нефелінової сировини, чорнової міді та ін. Роль кольорової металургії в сучасній економіці посилюється з розвитком електроніки, ядерної техніки, приладобудівної промисловості, створенням нових конструкційних матеріалів. Відбуваються істотні зміни в структурі самої галузі: різко зростає випуск легких і рідкісних металів, напівпровідників, особливо чистих; спеціальних матеріалів і прецизійних сплавів. Виробництво більшості видів кольорових металів багатостадійне, шо сприяє територіальному розриву стадій (добування, збагачення, виплавка чорнового матеріалу, рафінування).


загрузка...