Навігація
Посилання


Голокост в Україні

§ 1 ЄВРЕЇ В ІСТОРІЇ. АНТИСЕМІТИЗМ


1. ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРІЇ НАРОДІВ

Історію Голокосту не можна вивчати поза контекстом історії єврейського народу, поза контекстом історії взагалі. Ми маємо знати, як жили євреї поміж іншими народами до Голокосту, що приніс Голокост євреям та всьому людству, якими є уроки Голокосту і як розвивається єврейський народ з середини минулого століття до наших часів.

Кожен народ - особливий, доля кожного народу є унікальною і неповторною. Повною мірою це стосується і єврейського народу.

Замислимось над деякими моментами.

■ Єврейський народ, що всюди був чужинцем, що був гнаний протягом тисячоліть - не тільки вижив, але й продовжує надавати людству приклади нечуваних висот людського духу та генія.

■ Давньоєврейська мова, якою говорили три з половиною тисячі років тому й записували священні тексти, не розділила долю “мертвих мов” (давньогрецької, латини та інших), - а відродилася, і зараз на івриті говорять мільйони людей, його вивчають у десятках країн світу.

■ Народ, що був сучасником давно зниклих народів - стародавніх єгиптян, хетів, фінікійців, що втратив свою державність більше двох тисячоліть тому, за доби історії стародавнього світу - в новітні часи відродив свою державу - Ізраїль.

■ Народ, що дав людству Книгу Книг - Біблію, протягом тисячоліть відстоював своє право бути вірним її законам і перед загрозою вигнаня, і перед загрозою смерті.

Великий російський філософ, православний теолог Микола Бєрдяєв був одним з тих, хто хотів зрозуміти історію євреїв - шукав і не знаходив відповіді на питання історії.

ДУМКА ФІЛОСОФ

Таємнича історична доля євреїв. Незбагненним є саме збереження цього народу, щр неможливо пояснити раціонально. З точки зору звичайнихсторичних пояснень єврейський народ мав би припинити своє існування. Жоден народ світу не витримав би подібної історичної долі. Єврейський народ є народ історії за перева.гою, він вніс в історію людської свідомості саму категорію історичності...”

(Ж Бєрдяєв. Християнство та антисемітизм)

найбільший внесок до духовної скарбниці людства, що це Біблія, яка є духовною опорою для людини, є основним
законом моралі. Але, крім того, Біблія містить стародавню історію єврейського народу, яка вчить урокам історії. Отже, вперше в історії людства сама історія буля освячена.

Єврейський народ вніс до історії поняття історичного - і поставив перед історичною наукою питання, на які дуже важко, якщо взагалі можливо, відповісти. З точки зору багатьох вчених, мислителів, ця історія справді є особливою.

Ми не будемо зараз зупинятися на ідеї про “Богообраність єврейського народу”. Це питання потребує особливого розгляду. Зазначимо лише, що “Богообраність” зовсім не означає, що євреї є “кращим”, “ліпшим” народом за інші. За єврейською традицією це означає, передусім, що Бог обрав євреїв для того, щоб донести Слово людству, і, водночас, Бог дуже жорстоко випробовував цей народ...

Це - традиційна, релігійна точка зору на особливість єврейського народу.

Але і з позицій світської науки євреї дійсно стали кардинально відрізнятися від усіх сусідніх народів, коли відкинули поганство та прийняли єдинобожжя.

Поганс

тво, язичництво (церковнослов´ян. "язиці" - народи, іноземці)

- одна з перших форм релігії, обожнювання сил природи. Позначення нехристиянських, в широкому розумінні політеїстичних релігій в літературі християнських народів. Сутність язичницьких культів - магічний вплив на природу. Цикли постійного відродження природи, біологічного та господарського життя колективу (роду, общини) в уявленні язичників були взаємопов´язані. Язичницькі (античні та інші) культи змінювались так званими світовими релігіями.

Єврейський Бог відрізнявся від інших, “зрозумілих” язичникам богів: його не можна було уявити у вигляді ідола, він не “ділив владу” з іншими, відомими силами природи. Тільки цим євреї стали, за словами німецького філософа Макса Вебера, “народом-парієй”, народом, що відрізнявся від інших. А все незрозуміле, незнайоме лякає людей, пробуджує ксенофобію.

2. ксенофобія та антисемітизм

Із недалекого минулого ми пам’ятаємо, як важко бути “не таким, як усі”. Якийсь “правильний” (тобто “такий, як усі”) громадянин міг з допитливою підозрілістю запитати: “Ти що, не такий, як усі?” Більш за те, радянське середовище породило “образу”, яку не дано зрозуміти іноземцям. Це

- агресивне питання: “Ти що, найрозумніший?!” В суспільстві це був тест на визначення “свій - чужий”. - “Ти що, найрозумніший?!” - Скажіть, що на це треба було відповідати? - “Ні, що Ви, я такий же дурний, як і Ви, просто окуляри одягнув...”

Так, дійсно, євреї “не такі, як усі”. Хочу підкреслити - ні в якому разі не “кращі”, чи “найрозумніші”. Так може думати тільки людина, яка дуже погано знає євреїв. Серед євреїв, як і серед інших людей, вистачає будь-яких -
гарних і не дуже, розумних та інтелектуально обмежених. Але євреї справді “не такі”...

І це є важливою психологічною передумовою роздратування деяких не дуже освічених та культурних людей. Справді - спробуйте поставити себе на їхнє місце: “усі чоловіки” під час молитви знімають головні убори, а євреї заходять “до своєї церкви” в якомусь капелюшку-єрмолці; “усі люди” святкують Пасху, а євреї наворожили якісь “кучки” і святкують Пасху в інші дні; “всі люди” відпочивають у неділю, а євреї - в суботу; і взагалі - “євреї Христа продали та розіп’яли”!

І не має жодного значення, що похолодання напередодні Пасхи - абсолютно нормальне явище для наших широт, так само, як суворі “хрещенські морози” під час відповідного християнського свята. Але ж нікому на розум не спадає звинувачувати християн у псуванні погоди взимку!

Отже, подібні психологічні явища пов’язані з ксенофобією.

КС1нофо5|я"7лат778ёпо"^""чужё7"нёзнаиомё71оБю"^""нёлю5ов7Ттрах}""- несприйняття чужого, незнайомого. Ксенофобія може проявлятися в агресії щодо незрозумілих речей, незвичних традицій тощо

Євреїв у різних країнах завжди сприймали як чужих. Адже саме чужих дуже зручно звинувачувати в усіх своїх бідах. Тоді і сам виглядаєш краще. Дивіться: цар був гарний - “тільки йому євреї все псували”. Польські пани гарні - “це євреї-орендарі кров п’ють”. Прийшли до влади більшовики - “це єврейська влада”. Фанні Каплан стріляла в Леніна - “це замах євреїв на народного вождя”. Як зазначив гострий на язик Ігор Губерман (процитуємо за оригіналом - російською мовою):

“За все на евреев найдется статья:

За живость, за ум, за сутулость.

За то, что еврейка стреляла в вождя,

За то, что она промахнулась”.

Ви чули, як інколи обивателі запитують: Скажіть, а Гітлер був єврей? А Ленін

- єврей? А Гімлер? А Сталін?.. - Немов осетинське чи грузинське походження

Сталіна, австрійське чи німецьке походження Гітлера

можуть пояснити нам хід історії.

Якщо для людей, що ставлять подібні питання,

головний “ключ до розуміння історії” полягає у з’ясуванні,

хто є євреєм, а хто - ні, то таким людям, звичайно, можна

поспівчувати. Але ж таке сплюндроване сприйняття світу

негативно впливає на суспільну свідомість...

Уявляєте, як би відреагували ці люди, коли б раптом

з’ясувалося, що серійний маньяк-убивця Чікатіло - не

росіянин, а єврей? Хоча, поміркуємо, навіть якби він був

євреєм - що з цього?

В цьому плані здається дуже доречною думка

Зеєва (Володимира) Жаботинського, який сказав:

еєв (´олодиілир) Чому за одного негідника-єврея треба тягнути до Жаботинськии - лави підсудних цілий народ, який відкривав моральні

закони тоді, коли інші народи ще перебували в стані дикунства? Дозвольте євреям мати право на власних негідників і злочинців, які є, на жаль, у кожного народу...

Мабуть, людство ще довго не усвідомлюватиме уроків історії, якщо ця історія розглядається через призму “єврей - неєврей”. Такий спосіб “пізнання” історії є однією з основ антисемітизму.

Антисемітизм - ідеологія та політика боротьби з єврейством, переслідування євреїв та вороже ставлення до них.

Державний антисемітизм означає антиєврейську політику з боку держави та державних органів (обмеження прав євреїв на освіту та заняття певними видами діяльності, формування негативного образу євреїв у суспільстві). Державний антисемітизм проводився владою нацистської Німеччини, інших фашистських держав - її союзників. Прояви державного антисемітизму були в Радянському Союзі на певних етапах його історії.

Побутовий антисемітизм - неприязне ставлення до євреїв на побутовому рівні, з боку окремих людей. Зазвичай пов´язаний з фантастичними міфами, негативними стереотипами щодо євреїв та їх традицій.

Антисемітизм був найважливішою передумовою Голокосту. Розрізняють різні види антисемітизму:

- релігійний - переслідування євреїв через їхню відданість своїй вірі; спроби навернення євреїв до інших релігій; звинувачення євреїв у злочинах проти певної релігії (наприклад, звинувачення у розп’ятті Ісуса Христа);

- економічний - намагання обмежити права євреїв у економіці, що має на меті, перш за все, подолання конкуренції з боку євреїв у певних сферах економіки;

- політичний - спроби обмежити політичні права євреїв, їхній вплив на політичне життя країни; супроводжується міфами про нелояльність євреїв, “підривний характер” їх діяльності, звинуваченнями у потенційній зраді національним інтересам держави;

- расовий - характеристика євреїв як “неповноцінних” людей, або таких, що “паразитують” на суспільстві.

В цьому підручнику ми спробуємо простежити деякі моменти формування цих та інших видів антисемітизму в історії. Але треба зауважити, що з розвитком цивілізації, із зростанням культурного рівня людей антисемітизм слабшає (хоча не зникає - як ніколи не зникне, на жаль, злочинність, кривда тощо). В сучасній демократичній Європі антисемітизм давно вже не тільки вважається непристойним, проявом безкультур’я, але й переслідується за законом так само, як і публічні прояви ксенофобії, антипатії до представників певних націй чи рас, релігій чи політичних ідей, а тим більше - спроби обмеження їхніх прав та переслідування. Люди розуміють, що рівність прав та захист інтересів усіх є запорукою прогресивного розвитку суспільства, збагачення народу.

Згаданий вище філософ Бєрдяєв слушно зауважував, що антисемітизм

- це прояв комплексу неповноцінності людей, які невпевнені в своїх силах у рівному змаганні з євреями в різних царинах діяльності.

З цього приводу можна згадати ще слова відомого англійського політичного діяча Вінстона Черчіля: “У нас немає антисемітизму, бо ми не вважаємо євреїв розумнішими за нас”.

РОЗДУМИ з ПРИВОДУ...

Кожному народу притаманні певні психологічні особливості. Зрозуміло, що за темпераментом, характером, звичаями народи Кавказу відрізняються від народів Прибалтики, мешканці Латинської Америки - від населення Скандинавії.

Але незнання традицій, культури наших сусідів інколи призводить до непорозумінь, формування неправильних уявлень, негативних стереотипів. Цікаво, що у ставленні до представників одного і того ж народу в різних країнах можуть сформуватися різні стереотипи.

Наприклад, у Північній Америці та країнах Західної Європи росіян вважають працьовитими та кмітливими людьми, корисними для країни, бо вони досить швидко опановують мову країни, де живуть, та інтегруються до суспільства. А в країнах Прибалтики дехто несправедливо вважає росіян “небажаними гостями”, що не хочуть вчити місцеву мову, наносять шкоду державі.

Цікаво, що стереотипи змінюються протягом часу. Наприклад, серед негативних стереотипів у СРСР, Росії певний час було ставлення до євреїв як до чужих, потенційно небезпечних. Зараз така оцінка певною мірою нівелювалася, але “образ ворога” існує - сьогодні це упереджене ставлення певної частини населення Росії до чеченців, вихідців з Кавказу взагалі.

Іще один приклад - приклад позитивного стереотипу. Протягом ХХ століття у США та Канаді імідж “найрозумніших” та схильних до гарного навчання був у євреїв. Зокрема, це було пов’язано з тим, що в СРСР, звідки приїхало чимало євреїв, їм треба було докладати більших зусиль у порівнянні з іншими громадянами, щоб поступити до ВНЗ, отримати престижну роботу. Але вже наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття імідж “найрозумніших” в Америці отримали китайці. Справа, мабуть, в тім, що євреї в США та Канаді мають сьогодні абсолютно рівні права з усіма іншими, а виходцям з Китаю треба докладати багато зусиль для подолання економічних проблем у власних родинах, з якими вони приїхали з Азії, і головним шляхом для завойування гідного місця в суспільстві китайці вважають старанне, завзяте навчання.

Дуже важливо розуміти, що переслідування, обмеження прав одних людей неодмінно негативно позначиться на усіх. Якщо сьогодні спокійно пройти повз несправедливе ставлення до людини через її походження, расову чи національну належність - то завтра більше шансів буде у противників демократії, у тих, хто зазіхає на волю та добробут усіх людей.

Тому рефреном мають звучати слова великого американського письменника і мислителя Ернеста Гемінгуея: “Не запитуй, по кому лунає дзвін. Можливо, він дзвонить по тобі”.

1. Дайте визначення поняттям:

- язичництво (поганство);

- ксенофобія;

- антисемітизм.

  1. Які події з історії єврейського народу справляють на Вас найбільше

враження, ставлять найскладніші запитання?

  1. Як Ви вважаєте, чи існує в сучасній Україні державний антисемітизм?


ПИТАННЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ ТА ДИСКУСІЙ

1. З якими проявами ксенофобії Ви зустрічалися?

  1. Поясніть, як Ви розумієте слова Вінстона Черчіля: "У нас немає

антисемітизму, бо ми не вважаємо євреїв розумнішими за нас".

  1. Поясніть, як Ви розумієте слова Ернеста Гемінгуея: "Не запитуй, по кому

лунає дзвін. Можливо, він дзвонить по тобі".

ДОКУМЕНТ

З РОБОТИ М. БЄРДЯЄВА “ХРИСТИЯНСТВО ТА АНТИСЕМІТИЗМ”

П ісля довгої історії, що вимагала пристрасного напруження сил для самозбереження, народ цей зберіг своє єдине обличчя і крізь усе єврейське розпорошення серед інших народів обличчя це всі впізнають і часто ненавидять та проклинають. Жоден народ у світі не пережив би такого тривалого розпорошення і, мабуть, втратив би своє обличчя і розчинився б серед інших народів. Але по несповідимим шляхам Божим народ цей мав би зберегтися до кінця часів. .

Питання про вади євреїв не має ніякого принципового значення. Немає потреби заперечувати ці вади, їх багато. Є єврейська зарозумілість, що дратує. Та вона психологічно обумовлена: цей народ був принижений іншими народами і він себе компенсує усвідомленням своєї обраності та своєї високої місії...

За поляризованістю своєї натури російський народ має схожі риси з народом єврейським, і він схожий на нього своєю месіанською свідомістю.

Для нас, християн, єврейське питання зовсім не є питанням про те, гарні чи погані євреї, а є питанням про те, гарні чи погані ми, християни.

ПИТАННЯ ДО ДОКУМЕН

1. У чому російський теолог Микола Бєрдяєв вбачав унікальність єврейської

історії?

  1. Як Ви розумієте слова М. Бєрдяєва про те, що "єврейське питання зовсім

не є питанням про те, гарні чи погані євреї, а є питанням про те, гарні чи погані ми, християни"?


загрузка...