Навігація
Посилання


Голокост в Україні

§ 7 ЄВРЕЇ В СХІДНІЙ ЄВРОПІ В XVII - XVIIIСТ.


.сподівання на кращу долю і поява лже-месій.

Навіть у нетривалі часи більш-менш спокійного життя без стихійних лих, війн, погромів та революцій життя євреїв у діаспорі було непростим, бо жили вони на чужині. В часи ж лихоліть народні мрії про справедливий життєустрій, про поверненя на історичу батьківщину посилювалися. Позбавлення від несправедливості та недолі євреї пов’язували з приходом Месії, за що вони молилися щодня.

Месія (з івр. - Машіах) - Спаситель, ізбавитель, що буде походити з царського роду Давида. За єврейською традицією, він звільнить Єрусалим, збере всіх євреїв на святій Землі Ізраїля, розподілить їх по колінах і встановить справедливе та щасливе Царство миру та спокою. Цим скористається не тільки народ Ізраїля, але й інші народи, які прийдуть до Месії на суд і раду.

додаткова інформація

За християнською традицією, Месією був Ісус Христос (теж з роду Давида). Можна сказати, що ті євреі, які вірили в те, що Ісус - Месія, стали християнми. Ті ж євреі, які не прийняли цього та зберігали вірність Закону Мойсея, залишишлися юдеями.

Християни, як і юдеі, вірять у прихід Месіі, який буде Другим пришестям.

Після трагічних подій Хмельниччини месіанські очікування серед євреїв Польщі посилилися, що підкріплювався деякими кабалістичними пророцтвами “мук народження Месії”.

Кабала - містичне єврейське вчення.

Кабала багато в чому визначила розвиток таких містичних вчень, як нумерологія (вчення про магічний вплив цифр на людину та світ), астрологія тощо. Не випадково вони широко використовують єврейські символи, в тому числі - шестикутну зірку.

Пристрастне очікування Ізбавителя реалізувалося у народженні віри в новоявленого “месію” - Сабатая Цві.

історична довідка.

Сабатай (Шабтай) Цві народився у 1626 році в турецькому місті Ізмірі, в бідній родині. З дитинства Сабатай вивчав Талмуд і кабалістичну літературу, проповідував, мав учнів. Деякі з них переконали Сабатая в тому, що він є Месією. Чутки про «нового Царя ІзраЛю» стали широко розповсюджуватися світом, у тому числі - серед християн. Незважаючи на арешт Сабатая турецьким

султаном, слава його зростала, що призводило наівіть до розколу юдейських общин у різних країніх на прибічників Сабатая і тих хто вважав його самозванцем. Але перед загрозою страти султаном лже-м.есія навернувся до ісламу, що викликало розпач серед ба.гатьох євреїв. Хворий та самотній, Сабтай помер у 1676 році у засланні в далекій Албанії.

Після смерті Сабатая Цві віра у швидке пришестя Месії серед євреїв Європи, і особливо Польщі, не послабшала. В атмосфері містичного очікування дива з’явилася людина - Яаків Франк, що дав почток новому руху в єврейській історії - “франкізму”.

ІСТОРИЧНА ДОВІД

Яаків франку (справжнє ім’я Яаків Аейбович) народився в 1676 році в маленькому містечку в Галичині. Як, і батько, він став послідовником сабатіанства, перейшов до м.а.гом.етанства. Розба.гатівши за рахунок, торгівлі, Яаків організував групу своїх прибічників - “франкістів”та став проповідувати нове вчення, згідно якого Яаків проголошував себе черговим, після Сабатая Цві, втіленням Месії. Таємні містичні обряди фран

кістів часто закінчувалися непристойними оргіями, і коли про це дізналися, багатьох франкістів за.арештували, самого франка вислали з Польщі. Рятуючись від переслідувань властей та презирства з боку єврейських общин, франк проголосив боротьбу “проти Талмуду”, наблизився до християнства та пішов на союз із католицьким духівництвом За ініціативою франка були організовані “диспути” між франкістами та равинами, що закінчилися звинуваченням.и юдеїв у скривдженні християн, “шкідливості” Талмуду. За вироками католицьких судів священні юдейські книги спалювалися, чимало самих євреїв постраждало через наклепи франкістіву ритуальнихвбивстваххристиян (криваві навіти).

Після см.ерті єпископа Дем.бовського, що був покровителем франка, польське духівництво стало приділяти франкістам значно м.еншеува.ги, а ненависть до них з боку євреїв не послабшала. Згодом і сам франк,, і його прибічники навернулися до католицтва. Чимало франкістів після хрещення стали поміщиками або високопосадовцями.

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦія

Якщо в юдаїзмі франкізм як релігійна секта щезла без слідів, то в польській історії вони залишилися. Деякі польські прізвища ведуть своє походження від франкістів, що перейшли до католіцизму: Бжезинські, Зєлінські, Крисінські, Піотровські, Ясинські та інші. Мати великого польського поета Адама Міцкевича народилася в родині хрещених франкистів Маєвських.

Талмуд - одна з головних книг єврейської традиції, основа єврейського навчання. Талмуд складається з коментарів рабинів до фрагментів з Тори.

Окремо узяте талмудичне встановлення, що набуло статус єврейського закону, називаєтся Галаха.

1. хасидизм. раббі баал ШЕМ тов

Лже-месії не допомогли і не могли допомогти єврейському народу в суворі часи. Тим більше не могли цього зробити франкісти, які відірвалися від основ юдаїзму і перейшли до іншої віри.

У XVIII столітті з’явилося нове релігійне вчення серед євреїв України - хасидизм, що аж до сьогодні здійснює великий вплив на єврейське життя і в Україні, і в інших країнах світу.

Хасидизм ("вчення благочестя", хасид - "благочестивий") - релігійне єврейське вчення, що виникло у XVIII столітті на території України. Беручи за основу традиційні вірування, хасидизм запропонував шукати радість у вірі та в житті, проголосив чесність та відданість Богу важливішим за релігійну вченість.

Засновником хасидизму був Баал Шем Тов.

Біля 1740 року Баал Шем Тов оселився в Меджибожі, де й провів останні 20 років свого життя. Тут утворилося коло його учнів, які слухали проповіді вчителя та розповсюджували його вчення в народі. Наприкінці життя у Ба.ала Шем Това було вже майже десять тисяч послідовників - хасидів.

Баал Шем Тов проповідував, що Бог є всюди і в усьому. А з цього слідувало, що ніхто і ніщо не може бути абсолютно поганим. Кожен грішник, яка б провина не була за ним, має можливість покаятись та піднестися до Бога.

Між світом Бога та світом людини, за Шем Товом, існує постійний зв’язок, і не тільки Бог визначає людське життя, але й людина силою своєї молитви може вплинути на Бога, а через Бога - на весь світ. Баал Шем Тов вчив, що молитва має бути не механічним, буденним дійством, а натхненним рухом душі до Бога, якому треба слугувати не з сумом, а з радістю та натхненням.

Засновник хасидизму виступав проти аскетизму, надмірних постів та покарань. Він вважав, що гріх краще за все спокутувати відвертим покаянням. Не заперечуючи значення знання Закону, Баал Шем Тов наполягав на тому, що вченість ще не є запорукою більшої близькості до Бога у порівнянні з менш освіченою людиною, яка чесно й багато працює та звертається до Бога з відкритим серцем. Служити Богу, за Шем Товом, можна не тільки молитвами, але й піднесеними помислами, виконанням заповідей, інколи навіть звичайними людськими вчинками.

Зрозуміло, що таке життєстверджуюче вчення знайшло відгук у серцях євреїв, що пережили жахіття війн та погромів, важко працювали та берегли вірність своїй вірі та історії. Хасидизм привніс до юдаїзму радість служіння Богу, спонукав до більшої відвертості та відкритості в духовному розвитку.

з. євреї польщі й України в другій половині XVII - у XVIII ст.

Після трагічних подій часів українського національно-визвольного повстання єврейські поселення на території України, Польщі, Білорусі поступово відроджувалися. Влада розуміла, що євреям треба дати певні можливості для відновлення ремесла та торгівлі, за рахунок яких поповнювався державний бюджет. Але навіть коли королі підтверджували права євреїв, воєводи, пани, а також місцеве населення за умов слабкої королівської влади нехтували цими наказами. Міщани боролися з єврейськими торговцями- конкурентами, а католицьке духовенство вбачало в євреях “винуватців” у епідеміях, бунтах та військових поразках, що спіткали Польщу.

Поляки з дитинства виховувалися в атмосфері зневаги до євреїв, що підпитувалася релігійним антисемітизмом, тож не дивно, що вихованці єзуітських шкіл грабували єврейські квартали. Справа дійшла й до погромів, що влаштували учні церковних шкіл - як це відбулося в 1664 році у Львові. Єврейський загін самооборони відбив атаку натовпу, але міська міліція приєдналася до погромників, і внаслідок побоїща загинули дестятки чоловік.

Крім релігійного антисемітизму, в тодішньому польському суспільстві панували забобони, і євреїв часто звинувачували в чаклунстві, ритуальних вбивствах християн тощо. Але, незважаючи на таке становище євреїв, відомі випадки переходу християн до юдаїзму. Більшість з них поплатилися за це своїм життям.

У 1700 році розпочалася 20-річна Північна війна, яку вели російський цар Петро І у союзі з польським королем Августом проти шведського монарха Карла ХІІ, союзником якого був Станіслав Лещинський. Війна завжди супроводжується бідами для мирного населення, що потерпає від армійських контрибуцій, податків та пограбувань.

Страждали від цього і євреї. Але громадянська війна, що розпочалася в Польщі, несла більш страшні випробування.

Повстанці - українські православні селяни, що експлуатувалися католицькою шляхтою, вбачали в євреях союзників своїх поневолювачів, і нападали і на шляхтичів, і на євреїв. Україною ходили загони козаків та селян - гайдамаки, до яких приєднувалися міщани, шляхта, представники інших націй, в тому часлі навіть хрещені євреї. Разом вони громили панські маєтки, єврейські корчми та містечки.

Нове антипольське повстання - Коліївщина - розпочалося у 1768 році.

Виборюючи соціальну та національну свободу, гайдамаки знищували і поляків, і євреїв. Керівник повстання - Максим Залізняк - проголошував, що російська імператриця Катерина ІІ начебто надала йому грамоту, в якій наказувала “вирізати з Божою допомогою усіх поляків і жидів, хулителів нашої святої релігії...” Напади повстанців на міста супроводжувалися масовими вбивствами поляків та євреїв. Особливо жахливими були події в Умані, де
козаки Залізняка та Гонти, здолавши опір поляків та євреїв, знищили тисячі чоловік.

Згодом російська влада, що боялася розповсюдження українського козацько-селянського повстання з Правобережної України на Лівобережжя, придушила Коліївщину та жорстоко розправилася з його учасниками. Залізняка зіслали до Сибіру, Гонту після жорстоких тортур стратили. Сімсот гайдамаків повісили уздовж дороги від Умані до Львова.

Від експлуатації та жорстокості, вбивств та страт страждали і українці, і поляки, і євреї.

  1. ЄВРЕЇ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ У XVIII СТ.

До 70-х років XVIII століття євреїв у межах Московської держави було небагато. Але після поділу Польщі до Російської імперії відійшли польські землі, на яких жили сотні тисяч євреїв. З цього приводу відома дотепна фраза: “Не євреї прийшли до Росії, а Росія прийшла до євреїв”.

Після другого поділу Польщі у 1793 році розпочалося повстання польського народу під проводом народного героя Тадеуша Костюшка. Сподівання на кращу долю пов’язували зі звільненням Польщі не тільки поляки, але й євреї, які взяли участь у цьому повстанні. Вони продемонстрували дива хоробрості під час оборони Варшави. Але війська російського полководця Олександра Суворова придушили повстання. Доля Польщі була вирішена остаточно.

РОЗДУМИ з ПРИВОДУ...

Геніальний полководець Олександр Васильович Суворов, дійсно, здобув чимало блискучих перемог над ворогами Росії. Але Генералісімусом він став після придушення повстання Тадеуша Костюшка. Так ім’я Суворова закарбоване в історичній пам’яті росіян як ім’я героя, а в пам’яті поляків

- як жорстокого завойовника, ката свободи...

У 1795 році відбувся третій поділ Польщі, і ця країна щезла з мапи більше, ніж на століття. До Росії відійшла теріторія Східної Європи, на якій мешкало

до 800 тисяч євреїв - третина єврейського населення у світі. Таким чином, євреї стали складати близько двох процентів населення Росії. У жодній країні не було такої кількості євреїв, і Російська імперія мала регламентувати та упорядкувати їхнє життя.

Катерина ІІ певний час знаходилася під впливом гуманістичних ідей французьких просвітителів, і тому вона наказала складати нове законодавство, виходячи з принципів віротерпимості, рівності прав, скасування тортур тощо. Незважаючи на те, що російське суспільство було не готове до сприйняття Катерина II “вільнодумних ідей” і задуми імператриці не

були здійснені, в перший період царювання Катерини ІІ у євреїв з’явилося сподівання на кращу долю. Єврейські общини в ці часи мали власні суди, упорядковували роботу шкіл, збирали кошти на потреби общини - тобто користувалися повною автономією.

Втім, гуманістичні ідеї та самодержавство не дуже сполучаються. Спочатку російський уряд, занепокоєний селянськими заворушеннями через утиски купців та міщан, зобов’язав останніх селитися надалі тільки в містах. Стосувалося це і євреїв, які зараховувалися до стану міщан.

Але масове переселення торговців-євреїв до міст викликало незадоволення російських купців. У 1790 році вони звернулися до Імператриці

із скаргою, звинувачуючи євреїв у “підриві торговлі”.

роздуми з ПРИВОДУ...

Про звернення купців до Катерини ІІ існує легенда, за якою купці у своїй скарзі до Імператриці написали таке:

“Государиня-матушка, прибери-ка ти євреїв-купців, бо коли на християнські свята ми п’ємо та гуляємо, євреї наших клієнтів собі переманюють”.

За легендою, мудра Катерина ІІ відповила коротко: “А ви не пийте”.

На це знайшался відповідь купців: “Государиня-матушка, ми пили і пити будемо. Ти краще євреїв прибери...”

Звичайно, легенда залишається лише легендою. Але цікаво, що в ній відбиваються стереотипи сприйняття і євреїв, і росіян. Стереотипи, які позначаються і на міжнаціональних відносинах, і на державній політиці.

У 1791 році, ще до останньогоподілуПольщі, КатеринаІІ видала Указ, згідно якого євреям надалі заборонялося “записуватися в стан купців у внутрішніх російських містх та портах”. Натомість євреям дозволялося користуватися правами громадянства й міщанства у Білорусі та Катеринославському намісництві Таврійської області. Так поступово почала оформлюватися “смуга єврейської осілості”. До неї згодом увійшли Катеринославська, Київська, Волинська, Подільська, Херсонська, Таврійська, Чернігівська, Полтавська, Мінська, Віленська, Бесарабська губернії.

зверни увагу!

Саме від імператорського Указу 21 грудня 1791 року значна частина єврейського населення Європи стала жити у “смузі єврейської осілості”

- на території України та Білорусі. Тоді єврейська община України стала найчисленнішою в світі, а насьогодні є найчисленнішою в Європі.

Російський уряд намагався перешкодити розселенню євреїв у великоросійських губерніях та зосередити їх на заході імперії - місцях їхнього традиційного оселення, а також у південних регіонах, зокрема в Україні.

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Обриси “смуги єврейської осілості” з часом змінювалися. За Указом Катерини II від 21 грудня 1791 року до неї відносилися російські Астраханська та Кавказька губернії, а також Курляндія, але у 1829 та 1835 роках вони були виключені з числа територій, на яких євреї мали право селитися.

За доби імператора Миколи I обмежувалося розселення євреїв у містах. Вони були виселені з Києва, Миколаєва, Севастополя.

Згідно до чергового “Положення про євреїв” від 1835 року до “смуги осілості” на теренах України входили Волинська, Подільська, Катеринославська, Київська(крім Києва),Херсонська(крімМиколаєва), Таврійська (крім Севастополя), Полтавська (крім козацьких та державних сіл) та Чернігівська губернії. У такому вигляді “смуга єврейської осілості” з незначними змінами проіснувала до 1917року.

Територіальні та соціально-економічні межі, в яких існували євреї України, визначали характер їхньої господарської діяльності. З XVII століття чи не найголовнішим заняттям євреїв тут була дрібна торгівля, що за умов скупченості євреїв-торговців (крамарів) давала мізерний прибуток. Чимало євреїв займалися ремісництвом. Типовою фігурою в українському селі був єврей-орендар. Традиційним заняттям певної групи євреїв було лихварство. Отже, ці заняття сприяли формуванню серед українського населення образу єврея-конкурента (ремісника, міського торговця) чи експлуататора. З іншого боку, на міжнаціональні стосунки позитивно впливали економічні зв’язки між єврейським та українським населенням. Ці чинники й визначали їхню складність та неоднозначність.

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення поняттям:

- Месія;

- кабала;

- талмуд;

- хасидизм.

  1. Якими були передумови появи лже-месій в єврейському середовищі в XVII столітті?
  2. Хто був засновником хасидизму? Що нового привніс хасидизм до єврейського світосприйняття?
  3. Розкажіть про становище євреїв Польщі й України в другій половині XVII - у XVIII ст.
  4. Що змінилося в житті євреїв Східної Європи у 1772-1795 роках?

Обговоріть у класі, якими були свідченя того, що від експлуатації та жорстокості, вбивств та страт страждали і українці, і поляки, і євреї.

2. Як Ви розумієте слова “Не євреї прийшли до Росії, а Росія прийшла до євреїв”?

  1. Які чинники визначали українсько-єврейські взаємини у XVII - XVIII ст.?

документ 1

З РОЗПОВІДЕЙ ПРО БААЛ ШЕМ ТОВА (ХАСИДСЬКА ПРИТЧА)

Один мандрівник якось побачив, що хасіди розкачуються під час молитви, і не міг зрозуміти, навіщо вони це роблять. І Баал Шем Тов розповів йому притчу: “Одного разу на святі гості насолоджувалися веселою музикою, яку грали музиканти. Потім вони стали танцювати під цю музику. Мимо проходив глухий. Він зазирнув до вікна, побачив людей, що танцюють, але музики не почув.”Яка дурниця! - вигукнув він. - Дорослі люди стрибають без жодної причини!..”

Мандрівник все зрозумів...

питання до документу 1

Як Ви вважаєте, що зрозумів мандрівник?

документ 2

ІЗ СПОГАДІВ СУЧАСНИКА ПРО УЧАСТЬ ЄВРЕЇВ У ОБОРОНІ ВІРШАВИ ВІД ВІЙСЬК О. СУВОРОВА ПІД ЧАС ПОВСТАННЯ ПІД ПРОВОДОМ Т КОСТЮШКА

Разом з ремісниками, міщанами і панами поспішали вони довгими рядами насипати укріпленя, розспівуючи разом з усіма народну Марсельєзу. На окопах працювали вони в повній єдності з ченцями і шляхтой, з величезною напруженістю сил. Стоячи під вогнем картечі, втрачаючи сотні вбитих та поранених, вони не втрачали присутності духу, але кидалися на ворога і навіть відбили у нього декілька гармат. В польських газетах писали: “Там, де йдеться про корисність людству, євреї не шкодують життя”.

Феликс Кандель. Книга времен и событий. История российских евреев. - Т. 2. - Части первая

и вторая. - М.: Мосты культуры, 2002. - С.216-217.

питання до документу 2

1. Виходячи з документу, вислови свою думку, чи вважали себе євреї, що брали

участь у повстанні Тадеуша Костюшка, патріотами Польщі.

  1. Як вплинула на польсько-єврейські та російсько-єврейські стосунки участь

представників єврейського народу у повстанні Тадеуша Костюшка?


загрузка...