Навігація
Посилання


Голокост в Україні

§ 11 ЧОМУ МИ ВИВЧАЄМО ГОЛОКОСТ


1. ГЕНОЦИД в новітній ІСТОРІЇ

Двадцяте сторіччя було одним із найдраматичніших в історії людства.

Війни та революції, встановлення диктатур та повалення тираній, найвидатніші винаходи, що піднесли людську цивілізацію до неосяжних височин та нові види озброєнь, здатні знищити все живе, зліт людського духу та людоненависницькі ідеї, які втілилися у масових вбивствах, геноциді... Але навіть в цьому, насиченому подіями сторіччі було унікальне за масштабом впливу на людську історію явище - трагедія Голокосту.

Голокост, Катастрофа (англ. Holocaust - всеспалення; іврит Шоа

- катастрофа, нещастя) - загибель значної частини єврейського населення Європи (близько 6 мільйонів чоловік) внаслідок організованого знищення євреїв нацистами та їх посібниками у Німеччині та на захоплених нею територіях у 1933-1945 рр. (в нацистській фразеології - "остаточне вирішення єврейського питання").

Історія знає багато прикладів геноциду. Чи то Європа, Азія або Африка, чи говоримо ми про Голодомор в Україні у 1932-1933 рр. або знищення мільйонів камбоджійців режимом Пол Пота - Ієнг Сарі у 1975-1979 рр. - сутність геноциду лишається незмінною.

Геноцид - політика масового знищення певних груп населення за національною, расовою, соціальною або іншою ознакою. _____________________________________________________________

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Організація Об’єднаних Націй 9 грудня 1948 прийняла Конвенцію щодо геноциду, в якій, зокрема, зазначалося: «...Геноцид означає один із наступних актів, здійснених із наміром знищити цілковито або частково національну, етнічну чи релігійну групу, а саме: (а) вбивство членів цієї групи; (б) завдання серйозної тілесної чи психічної шкоди членам цієї групи; (в) умисне нав’язування цій групі умов життя, що, як передбачається, призведуть до її фізичного знищення - цілковитого або часткового; (г) вживання заходів із метою перешкоджання народжуваності в цій групі; (д) насильницьке переміщення дітей цієї групи до іншої групи».

Як випливає із формулювання, геноцид означає знищення певної групи людей, що може бути здійснено без убивства всіх її членів. Цим Голокост відрізняється від геноциду, бо нацистами було поставлено завдання повного фізичного знищення євреїв.

Чому ж саме Голокост привертає особливу увагу істориків і політиків?

У 2000 році в Стокгольмі відбулася Міжнародна конференція голів держав та урядів європейських держав - членів Ради Європи, а також США та Канади. Цей форум зібрав 600 делегатів з 47 країн світу, 20 з них були представлені на

До подій, пов´язаних з 60-річчям визволення Освенціму, була прикута увага сотень журналістів з десятків країн світу

рівні президентів та голів урядів. “Катастрофа фундаментально переглянула основи цивілізації, - сказано в Декларації конференції, - її безпрецедентний характер завжди буде мати всезагальне значення”. Стокгольмський Форум прийняв рішення рекомендувати вивчення історії Голокосту в країнах Ради Європи, яке підтримала і Україна (її делегацію очолював тогочасний прем’єр- міністр країни Віктор Ющенко).

Важливість уроків Голокосту була підтверджена і в січні 2005 року. Тоді в Польщі, на території колишнього табору смер

ті Освенцим, зібралися представники 42 країн, щоб відзначити 60-річчя звільнення в’язнів Освенциму. Високе представницво, широкий резонанс заходу та заяв його учасників свідчили про те, що сучасна демократична Європа прагне усвідомити уроки Голокосту для запобігання подібної трагедії в майбутньому.

2. універсальність та унікальність голокосту

Європейська історія багата не тільки досягненнями культури, але й трагедіями та гуманітарними катастрофами. Чому ж в демократичній Європі вирішили сприяти формуванню толерантності та несприйняття насильства саме на прикладі Голокосту? Голокост - це унікальне чи універсальне явище?

Ми вважаємо, що у виборі цієї теми є глибокий сенс. Універсальність Голокосту полягає в тому, що тотальному знищенню підлягали мільйони людей тільки тому, що вони народилися євреями (як в інших випадках національного геноциду - вірменами, або греками, або сербами та ін.). Універсальність - в масштабах трагедії, як і загибель мільйонів українців під час Голодомору, загибель сотень тисяч у наслідок «етнічних чисток» у період міжнаціональних конфліктів у колишній Югославії. Універсальність - у запланованості та послідовній, систематичній організації масових вбивств, які виправдовуються людиноненависницькою ідеологією.

Але, водночас, Голокост є й унікальним явищем. Вперше в історії найважливішим елементом державної політики великої світової держави

- Німеччини - стала політика тотального фізичного винищення всього народу - євреїв. Антисемітизм (поряд з ідеєю світового панування) стає ідеологічним стрижнем нацистського режиму, який мобілізував усі ресурси для «остаточного вирішення єврейського питання».

РОЗДУМИ з ПРИВОДУ...

Нема народів “гарних" і “поганих", хоча вони й відрізняються один від одного за національним характером, темпераментом, особливостями психологічного складу. Але за різних історичних умов ці національні особливості виявляються по-своєму.

Відомим є випадок з одним мандрівником, який під час Першої світової війни мав потрапити з Росії до Німеччини, яка з нею воювала.

У Росії мандрівник був розчарований тим, що поїзди ходили дуже нерегулярно, з великими запізненнями. Коли він поцікавився, чому так відбувається - йому відповіли: але ж йде війна...

З труднощами потрапивши до Німеччини, мандрівник був знову дуже здивований: поїзди ходили тут настільки вчасно, що за ними звіряли
годинники. На питання - чому така увага приділяється точності руху поїздів, йому відповіли: але ж іде війна...

Німецька педантичність (дуже гарна, сама по собі, риса) проявлялася й під час Другої світової війни. Вчасно ходили залізничні ешелони, які доставляли на фронт солдат, боєприпаси, військову техніку - від цього багато в чому залежала доля і окремих боїв, і всієї війни. З фронту йшли санітарні поїзди, які перевозили поранених німецьких солдат та офіцерів - без військового професіоналізму нічого не варта була найдосконаліша бойова техніка.

Але всі ці поїзди поступалися колією ешелонам, точність руху яких мала велике значення для гітлерівського рейха. Це були ешелони, які везли євреїв до таборів знищення - Освенціму, Дахау, Майданека... Ешелони йшли точно, як годинники, і жодного разу під час війни не спізнилися...

Геноцид страшний і злочинний у всіх своїх проявах, по відношенню до всіх своїх жертв. Нацистський “новий порядок” на окупованій території України означав геноцид по відношенню до українців, росіян та інших слов’янських народів.

Нацисти вважали слов’ян “нижчою расою”, відносно них була розроблена програма поневолення, знищення національної еліти, германізація та депортація. Згідно плану “Ост”, гітлерівці мали намір “очистити від слов’янського населення” окуповану територію СРСР Із сорока п’яти мільйонів чоловік, які проживали на цих землях, тридцять один мільйон належав до депортації, а решту передбачалося германізувати.

Одним із найжахливіших злочинів нацистів є трагедія циганського народу.

Затаврованих і переслідуваних як злодіїв, ворожбитів й викрадачів дітей, більше 13 тисяч циган депортували до Освенціму (без урахування кількості ненімецьких циган), а 5 тисяч австрійських - депортували до Лодзі й замордували в Хелмно. Ще три тисячі австрійських циган було направлено до концтаборів, а дві з половиною тисячі депортовано до Польщі, здебільшого до єврейських гетто. Більшість із них, імовірно, загинули.

Дві третини німецьких циган були замордовані, багато хто загинув у газових камерах Освенціму. В останній період війни багато хто з уцілілих змушений був у німецькій уніформі воювати у штрафних батальйонах, виконуючи небезпечні завдання. Інші потрапили в рабське становище на заводах, де виготовляли зброю. На території України айнзатцгрупою ‘^” було замордовано всіх циган, виявлених нею в зоні своєї дії.

За деякими оцінками, загальна кількість замордованих нацистами циган складає 810 тисяч чоловік.

ДУМКА ІСТОРИ

.. .Виразно проглядають якподібність, такі відмінність у ставленні нацистів до циган і до євреїв. Обидва ці народи мали багато і спільних рис у нацистський період: вони обидва не мали національної території і своєю засадничою культурною традицією відрізнялися (кожний по-своєму) від панівних щодо них європейських
націй. Підхід у ставленні нацистів до обох, цих народів був той самий і не лише з погляду бюрократії (ними займалися одні й ті ж,організації СС), але й ідеологічної точки зору (Тіммлер застосовував до них. однакові расистські теорії). Що ж,до відмінності, то вона справді є важливою - циган, що були расово “чистими” в очах, на.цистів, а.бо могли приєднатися до “циганського роду”, вони щадили. Це пояснювалося тим, що на.цисти припускали м.ожливість жити поруч з іншою, хрч і нижчою, ра.сою заум.ови, що не буде “змішаних„шлюбів”. Таким чином, на см.ерть були приречені “МшЬепСіпде” (“змішані”), але не “чисті” цигани. За.гинули на.віть 2 тисячі 652 німці, які дотримувалися циганського способу життя.

Що ж,до євреїв, то ... євреї становили не лише іншу ра.су, а, більше того, - антира.су, уособлення Сатани, ба.цилу, осквернителів культури і сліертельних. ворогів а-рійських,народів. Циганижбулилише іншою - нижчоюра.сою, поводитися з якою належало згідно з правилами нацистської расової гігієни. В обох випадках. гинула невинна людина, але при цьому на.с цікавить м.отива.ція та її передум.ови, а вони різні.

Єгуда Бауер. Місце Голокосту в суча.сній історії. - В книзі: Поза м.ежами розуміння (богослови та філософи про Голокост). - %, 2005.

РОЗДУМИ З ПРИВОДУ...

Трагічна не тільки доля циганського народу під час Другої світової війни, але й те, що історія геноциду циган дуже погано вивчена, а циганську націю і далі паплюжать та переслідують досьогодні в багатьох європейських країнах...

Прикладом геноциду може служити трагедія вірменського народу.

У 1908 р. до влади в Туреччині, де жили близько 1.850.000 вірмен, прийшла нова політична сила - молодотурки. Спочатку вірменські націоналісти користувалися прихильністю молодотурків, але згодом усе змінилося.

У країні на початку ХХ століття була велика вірменська діаспора - близько одного мільйона 850 тисяч чоловік. Вірмени були християнами, здебільшого селянами, але був і середній клас, і інтелігенція, яка відігравала важливу роль в Оттоманській державі.

свого розвитку прошарків суспільства та кримінальних елементів, пройнятих садистськими інстинктами, пожадливістю та хтивістю. Релігійні чинники... певною мірою слугували мотивуванням для втілення державної політики. Однак, самі молодотурки дотримувалися... антирелігійних поглядів. Згодом турецькі апологети стверджували, що різанина виникла вналдок^вірменського повстання або ж,його загрози. Це вочевидь не відповідає дійсності.

Почавшись 24 - 25 квітня 1915 року арештом двохсот тридцяти п´яти провідних вірменських інтелігентів і проводирів, різанина набула поширення в Анатолії і тривала до початку 1916 року. Вірменських солдатів спочатку було увільнено з армії, потім їх використовували для примусової праці, після чого вбивали. Жінок, дітей і літніх людей «ева.куювали» з рдних сіл і міст. У дорозі більшу частину їхубивали почасти курди або черкеси. Решту звозили до сирійської пустелі, де вони здебльшого вмирали.

Різанину було сплановано центральними органами, а для її здійснення використовувалися сучасні технології (телеграф, транспортування військ, залізницею, найновіші засоби пропа.ганди та дезінформації, передові бюрократичні процедури).Втімнемає нічого дивного в поєднанніцього всьогознайпримітивнішими методами - вбивством за допомогою палиць і ножів, масовим ґвалтуванням, позбавленням води та їжі.

Вирішальну роль вдіграла офіційна телеграма правлячої турецької верхівки до периферійних керівників від 28 лютого 1915 року. У ній зазначалося: «<.. Прийнято рішення звільнити батьківщину від зажерливості цієї проклятої раси і нести на своїхплечахтавро ганьби, що могло б заплямувати оттоманську історію. Будучи не в змозі забути безчестя й гіркоту минулого... (є)рішення знищити всіх вірмен, що прожува.ють на території Туреччини, не залишаючи жодного в жувих»...

Аналогії з Толокостом надто очевидні і не потребують пояснення...

Єгуда Бауер. Місце Толокосту в сучасній історії. - В книзі: Поза межами розуміння (богослови та філософи про Толо^т). - %, 2005.

В ході вірменської різанини 1915 р. (а були ще антивірменські акції у 18941896, 1909 та 1912 рр.) загинуло, за різними підрахунками, від 800 тисяч до 1,4 мільйона вірмен.

Отже, вірменська трагедія є близькою до Голокосту аналогією. Звичайно, є й відмінності.

Передусім, злочинці оголосили про своє рішення “нести на своїх плечах тавро ганьби, що могло б заплямувати оттоманську історію”. Вони розглядали вбивство вірмен як вчинок “в інтересах турецького народу”, але водночас розуміли, що вбивство не може бути виправдане посиланням на національні інтереси, і взяли на себе відповідальність за те, що, на їхній погляд, важко було виправдати.

Це принципово відрізняється від настанов нацистів щодо “остаточного вирішення єврейського питання”. Один з нацистських вождів Гіммлер під час відомої промови 4 жовтня 1943 року, говорячи про “винищення єврейського народу”, назвав цей факт “сторінкою слави, якої ніколи не було й не буде в нашій історії”. Убивство єврейського супротивника було для нацистів моральним обов’язком, а не, як у вірменському випадку, “практичною необхідністю”, яка суперечила нормам, прийнятим навіть організаторами вбивства.

Крім того, у творах турецьких політичних лідерів не було розроблено жодної антивірменської ідеології, і вірмен не вважали загальною загрозою. Нацисти ж вбачали в євреях чи не головну проблему світової історії, від розв’язання котрої, мовляв, залежало майбутнє людства; якщо міжнародному єврейству не буде завдано поразки, це призвело б, на думку нацистських ідеологів, до загибелі людської цивілізації.

І останнє. Під час різанини вірмени могли врятуватися, якщо їм вдавалося втекти на територію, яку контролювали російські війська, або знайти притулок у будь-якій європейській країні, де їм ніщо не загрожувало. Деяких вірменських жінок вивозили родичі; дітей викрадали й виховували як турків; окремих залишили в селах; у Стамбулі та Ізмірі відносно велику кількість вірменів залишено живими головним чином завдяки близькості іноземних представників. Нарешті, вірменин міг врятувати життя, якщо приймав іслам...

Таблиця, за якою можна було визначати "расову повноцінність" людей. Такі таблиці поряд із математичними та фізичними формулами, іншими довідковими даними друкувалися не тільки в солдатських блокнотах для німецьких солдат, але й у довідниках студентів та ін.

(експонат з фондів Центрального Музею історії Голокосту в Україні "Ткума",

переданий С.Б.Бассом)

І навіть зважаючи на це, сотні тисяч людей стали жертвами трагедії, що за своєю природою має багато спільного з Голокостом.

Але єврея під час Голокосту ніщо не могло врятувати. Якщо німецький єврей давно забув свою національність, якщо ще його батьки прийняли християнство - це не рятувало його від табору смерті.

Згідно до нацистської політики державного антисемітизму, “законослухняні громадяни” повинні були виявляти та видавати каральним органам євреїв, брати участь у їх переслідуванні. Євреям Польщі та Угорщини, Литви та України після встановлення фашистського режиму була уготована одна участь - смерть. Якщо... Якщо їх з ризиком для особистого життя не врятовували поляки і угорці, литовці і українці.

Так, звісно, були виключення. Відомо, що у відомстві одного з вождів гітлерівського рейху - Германа Герінга - під час перевірки “чистоти лав” спеціалістів виявили єврея - спеціаліста високого класу. Геринг, улюбленець самого фюрера, не дозволив схопити його: “У себе у відомстві я сам вирішую, хто єврей, а хто ні!”. Але такі виключення лише підтверджують правило - євреї були приречені.


1. Дайте визначення поняттям:

- геноцид;

- Голокост.

  1. Наведіть приклади геноциду у ХХ сторіччі.
  2. Чим відрізняються моральні оцінки геноциду організаторів вірменської різанини та Голокосту?
  3. Про що свідчить поміщення таблиці для визначення “расової повноцінності” людей в блокнотах-щоденниках не тільки німецьких солдат, але й студентів, службовців тощо?

  1. Як Ви вважаєте, в чому полягає універсальність та унікальність Голокосту?
  2. Обговоріть в класі, чи є відмінності між поняттями “геноцид” та “Голокост”; якщо є - у чому полягають ці відмінності.
  3. Чому, на Ваш погляд, Стокгольмська конференція рекомендувала вивчення історії Голокосту в європейських країнах?

ДОКУМЕНТ 1

ДЕКЛАРАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО ФОРУМУ З ГОЛОКОСТУ В СТОКГОЛЬМІ

Ми, Високі Представники Урядів, на Міжнародному Форумі в Стокгольмі, проголошуємо:

  1. Катастрофа фундаментально переглянула основи цивілізації, її безпрецедентний характер завжди буде мати всезагальне значення. Через півстоліття вона продовжує здаватися недавньою подією тим, що залишилися живими, - свідкам страхіття, який довелося пережити єврейському населенню. Жахливі страждання мільйонів інших жертв нацизму також залишили незагоєні рани в історії Європи.
  2. Значення Катастрофи, спланованої і здійсненої нацистами, ніколи не повинно стиратися з нашої колективної пам´яті. Дань самовідданості тим, хто чинив опір нацистам і віддав своє життя за рятування жертв Катастрофи, також повинна зберігатися в наших серцях. Ступінь їх героїзму і глибина цього жаху може бути пробним каменем нашого розуміння здібності людини творити добро і зло.
  3. Разом злюдством, знівеченим геноцидом, етнічними чистками, расизмом, антисемітизмом та ксенофобією, міжнародне співтовариство несе велику відповідальність за боротьбу зі злом. Всі ми повинні відкривати страшну правду про Голокост на відміну від тих, хто її заперечує. Ми зобов´язані зміцнювати моральні устої людей і політичні устої наших урядів, щоб бути впевненими в тому, що наступні покоління усвідомлять причини Катастрофи і будуть спроможними зробити відповідні висновки про її наслідки.
  4. Ми обіцяємо докласти більше зусиль для вивчення, збереження пам´яті і дослідження Голокосту, як у країнах, де вже багато зроблено в цьому напрямку, так і в тих, що тільки приєднались до нас.
  5. Ми розділяємо установку на підтримку вивчення Катастрофи у всьому її обсязі. Ми будемо підтримувати таке вивчення у наших школах та університетах та заохочувати його в інших закладах.
  6. Ми будемо шанувати пам´ять жертв Голокосту і вшановувати тих, хто боровся з ним, підтримувати в людях дух спогадів за допомогою відповідних заходів, включаючи щорічні святкування у наших країнах Дня Пам´яті жертв Голокосту.
  7. Наше покликання - нести світло в той час, коли нас ще переслідують похмурі тіні Голокосту. Ми здійснимо всі необхідні кроки для того, щоб відкрити архіви і зробити сховані там документи відкритими для досліджень.
  8. Згідно з цим Перша Висока Міжнародна конференція в новому тисячолітті спонукає нас зронити зерно кращого майбутнього у ґрунт гіркого минулого. Ми вболіваємо за тих, хто загинув, заряджаємось відвагою, згадуючи про їх боротьбу. Наше покликання

- пам´ятати загиблих, шанувати тих, хто ще залишається з нами, і знову підтверджувати прагнення до людяності в ім´я майбутнього взаємопорозуміння і справедливості.

Прийнято на Міжнародному форумі з Голокосту у Стокгольмі (січень 2000р)

“Урядовий кур’єр". - №22. - 5лютого 2000 р.

ПИТАННЯ ДО ДОКУМЕНТУ 1

1. Які основні принципи закладені до Стокгольмської Декларації?

  1. Що пропонує Декларація щодо вивчення Голокосту та поширення знань

про Голокост?

ДОКУМЕНТ 2

З ПРОМОВИ ВІКТОРА ЮЩЕНКА, ГОЛОВИ ОФІЦІЙНОЇ ДЕЛЕГАЦІЇ УКРАЇНИ НА СТОКГОЛЬМСЬКОМУ ФОРУМІ 2000 РОКУ

Г олокост - це біль світового єврейства. Водночас - це трагедія загальнолюдського значення.

Символом злочинів нацизму для нас став Бабин Яр у Києві, де було знищено понад 100 тисяч чоловік різних національностей, з яких більше половини були представниками єврейської нації.

Отже, ми добре знаємо, що таке геноцид. Саме тому серед „праведників світу’, які в годину лиха подали руку допомоги євреям так багато українців. Я пишаюся тим, що на Алеї праведників світу в Єрусалимі чимало дерев висаджено на честь українців, які ризикуючи життям своїм і своїх рідних, рятували від нацистського геноциду євреїв- сусідів, друзів і зовсім незнайомих біженців, їхніх дітей...

Україна з великою увагою ставиться до питання викладання історії Голокосту. Ми дотримуємося відповідних документів Ради Європи, де зазначається, що історія Голокосту повинна обов´язково вивчатися в навчальних закладах європейських країн, як одна з подій новітньої історії, котра вплинула на розвиток континенту та світу в цілому...

М и зробили і робитимемо все для того, щоб ідеологія тоталітаризму, диктатури, ксенофобії, антисемітизму ніколи не мала місця в Україні.

ПИТАННЯ ДО ДОКУМЕНТУ 2

За текстом промови В. Ющенка визначте позицію України щодо вивчення історії Голокосту.


загрузка...