Навігація
Посилання


Основи екології та охорони довкілля

ПОКАЖЧИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ


А

Абіотичні фактори - це компоненти і явища неживої, неорганічної природи, які прямо чи опосередковано впливають на організм або екосистему.

Абісаль - область найбільших морських глибин, які перевищують 2

км.

Автотрофні організми - продуценти, які здатні синтезувати органічну речовину з неорганічної з використанням сонячної енергії (в процесі фотосинтезу або фоторедукції) чи енергію, яка вивільняється під час хімічних реакцій (в процесі хемосинтезу).

Агроекосистема - нестійка, штучно створена і регулярно підтримувана людиною екосистема з метою виробництва сільськогосподарської продукції.

Агролісомеліорація - система лісогосподарських заходів, напрямлених на покращення грунтово-гідрологічних і кліматичних умов місцевості, що робить їх більш сприятливими для ведення сільського господарства.

Агроценоз - перетворене й регулярно підтримуване людиною угрупування організмів, яке зазвичай мало видове (часто з одним видом висіяних культурних рослин). Створюється для вирощування сільськогосподарської продукції.

Адаптація - процес пристосування живих організмів до певних умов середовища.

Аероби - організми, які здатні до існування тільки в середовищі, що містить вільний кисень.

Аерозолі - зважені в повітрі часточки твердих (дим_ або рідких (туман) речовин.

Акліматизація - морфологічні або фізіологічні зміни організму у відповідь на тривалу зміну середовища або пристосування організмів до нового середовища.

Активність водообміну - швидкість поновлення окремих компонентів гідросфери, яка виражається кількістю років, які необхідні для їх повного поновлення.

Активний мул - мул, який насичений бактеріями та іншими мікроорганізмами, що здатні розкладати забруднювальні воду речовини (переважно органічної природи).

Алелопатія - явище, яке полягає в гальмуванні росту і розвитку одного виду (аменсалу) продуктами виділення іншого.

Алергія - стан підвищеної реактивності організму на певні речовини, переважно органічної природи.

Альбедо Землі - це відношення кількості сонячної енергії, яка відбивається поверхнею Землі до кількості сонячної енергії, що досягає поверхні Землі. Виражається у відсотках.

Альтернативні джерела енергії - одержання енергії не з традиційних її джерел (вугілля, нафта, газ тощо), а з поновлюваних, з використанням енергії Сонця, вітру, приливів і відливів, геотермальних джерел тощо.

Аменсалізм - пригнічення одного організму (аменсалу) іншим (інгібітором) без зворотного негативного впливу з боку пригніченого.

Амплітуда екологічна - межі пристосованості (толерантності) виду або угруповання до умов середовища, що змінюються.

Анабіоз - здатність організму пристосовуватись до вкрай несприятливих умов життя в стані, коли значно знижується обмін речовин і відсутні видимі ознаки життя.

Анаероби - організми, які здатні до існування в середовищі без вільного кисню.

Антропогенні фактори - різноманітні форми людської діяльності, які прямо або опосередковано змінюють біотичні та абіотичні елементи природи.

Антропосфера - земна сфера, де живе і куди тимчасово проникає людина.

Ареал - область поширення на земній поверхні систематичної груп

и живих організмів або спільнот, в межах якої проходить повний цикл їх розвитку.

Аридні зони - території суходолу з відносно посушливими умовами.

Асимілююча ємність екосистем - показним максимальної динамічної кількості забруднювальної речовини, яка може бути за одиницю часу накопичена, зруйнована, трансформована і видалена за межі екосистеми без порушення нормальної функціонування екосистеми.

Атмосфера - газоподібна оболонка Землі вагою 5,15х10ь т, що складається із суміші різних газів, водяної пари та твердих частинок.

Аутекологія - розділ загальної екології, який вивчає вплив екологічних факторів на живі організми, пристосованість та спосіб життя цих організмів.

Афотична зона - неосвітлена (темнова) зона гідросфери, що розташована на глибині понад200 м.

Б

Баланс екологічних компонентів - кількісне співвідношення екологічних компонентів, що забезпечує екологічну (природну) рівновагу певного типу і дає змогу формуватись і утримуватися екосистемі певного типу.

Безвідходне виробництво - організація і технологія виробництва, за яких відходи зведено до мінімуму або їх повністю переробляють на вторинні матеріальні ресурси.

Безпека екологічна - стан, при якому відсутня загроза нанесення збитків природному середовищу та здоров’ю населення.

Безпечність у природокористуванні - сукупність умов, які забезпечують мінімальний рівень несприятливих впливів природи і технологічних процесів на здоров’я людей.

Бекерель (Бк) - одиниця активності радіонуклідів, що відповідає одному розпаду атома за одну секунду.

Бентос - організми, які живуть на поверхні або товщі грунту океанського або морського дна.

Біогеографія - наука, що займається вивченням поширення організмів на Земній кулі.

Біогеосфера - біосфера разом з геосферою, які за В.І.Вернадським утворюють біокосна тіло, що перебуває у постійному розвитку.

Біогеохімічний кругообіг хімічних елементів - циклічні процеси переміщення і трансформації хімічних елементів в межах біосфери, які проходять між її біохорологічними складовими: біогеоценозами, ландшафтами і т.і.

Біогеоценоз - природна система функціонально взаємопов’язаних живих організмів і навколишнього абіотичного середовища, що характеризується певним енергетичним станом, типом і швидкістю обміну речовин та інформації.

Біогсоценологія (або екосистемологія) - наукова дисципліна, яка вивчає закономірності існування біогеоценозів (екосистем) та їх сукупність - біогеоценотичний покрив Землі.

Біодіагностика - виявлення причин або факторів змін стану середовища на основі видів біоіндикаторів з вузько специфічними реакціями і відношеннями. Включає біоіндикацію і біотестування.

Біоіндикатори - це група особин одного виду або угруповання, наявність, кількість або інтенсивність розвитку яких в тому чи іншому середовищі є показником певних природних процесів чи умов навколишнього їх середовища.

Біоіндикація - оцінка якості середовища існування або його окремих складових за станом його біоти в природних умовах.

Біологічна продуктивність - здатність природних угруповань або їх окремих компонентів підтримувати певну швидкість репродукування живих

24253 організмів, що входять до їх складу. Мірою біологічної продуктивності є біомаса, що утворюється за одиницю часу.

Біологічне забруднення - привнесення в середовище нових, не властивих йому раніше, організмів; надмірне збільшення чисельності організмів, що перевищує норму в природних умовах.

Біологічне накопичення - це концентрування ряду хімічних речовин (пестицидів, важких металів, радіонуклідів тощо) в трофічних ланцюгах екосистем.

Біом - велика регіональна або субконтинентальна біосистема (сукупність біоценозів), яка характеризується певним основним типом рослинності або іншою характерною особливістю ландшафту.

Біосфера - “зона існування живих організмів” це своєрідна оболонка Землі, яка містить всю сукупність живих організмів і ту частину планети, що знаходиться в безперервному обміні речовиною, енергією та інформацією з цими організмами.

Біота - історично утворений комплекс живих організмів, що існують на великій території, яка ізольована будь-якими бар’єрами.

Біотичні фактори - сукупність впливу життєдіяльності одних організмів на життєдіяльність інших, а також на середовище існування.

Біотоп - частина простору з відносно однорідним впливом абіотичних факторів, яку займає певний біотоп.

Біохімічне споживання кисню (БСК) - сумарний показник ступеня забрудненості вод органічними речовинами, що виражається кількістю кисню, який витрачається на біохімічне окислення органічних речовин мікроорганізмами не включаючи процеси нітрифікації за певний проміжок часу (наприклад, протягом 5 діб - БСК5).

Біоценоз - згрупування продуцентів, консументів і редуцентів, які входять до складу одного біотопу.

Болота - особливий тип прісноводних екосистем, для якого характерно надлишкова вологість, наявність вологолюбних рослин і процес формування торфу (не менше ЗО см).

В

Вапнування - внесення вапна в ґрунти на сільськогосподарських угіддях з метою зниження їх кислотності.

Вид - сукупність особин, які мають спільні морфофізіологічні ознаки, здатні схрещуватись між собою в природних умовах і мають певний ареал поширення.

Вид зникаючий - вид рослин або тварин, що знаходиться під загрозою повного вимирання, чисельність особин якого недостатня для

самовідтворення популяції в природних умовах, а тому потребує спеціальних заходів по охороні, а іноді і по штучному відтворенню.

Відходи - непридатні для виробництва даної продукції види сировини: тверді, рідкі й газоподібні залишки, що утворюються у ході технологічних процесів.

Вітасфера - шар біосфери, що включає нині живучі організми і ту частину атмосфери, гідросфери і літосфери, яка залучена в біогенний кругообіг (потужність на суходолі до ста метрів).

Водоємкість виробництва - кількість води, що споживається підприємством на виготовлення 1 т готової продукції.

Водокористування - це використання водних об’єктів і систем водопостачання для задоволення потреб населення і народного господарства.

Водоспоживання - це споживання води з водного об’єкту чи системи водопостачання.

Вплив на навколишнє середовище (негативний) - будь-які потоки речовини, енергії та інформації, що безпосередньо виникають в навколишньому середовищу або плануються як наслідок антропогенної діяльності, які призводять до негативних змін в навколишньому середовищі.

Вторинне засолення ґрунтів - це процес накопичення в поверхневих шарах ґрунтів легкорозчинних солей, що надає згубного впливу на рослинні угруповання.

Г

Галофіти - рослини, які пристосовані до життя на засолених ґрунтах.

Геліофіти - світлолюбові види організмів, як правило дерева першого ярусу і трави-ефемери, холоднокровні організми - ящірки, змії тощо.

Геліофоби - організми, які уникають світла.

Геоекологія (ландшафтна екологія) - розділ сучасної екології, який займається вивченням особливостей функціонування екосистем (геосистем) в залежності від їх географічного положення і топографічних умов.

Гербіцид - хімічна речовина, яка використовується для вибіркового або суцільного знищення рослин.

Гетеротрофні організми - консументи, які не здатні самостійно синтезувати органічні речовини з неорганічних, тому використовує для живлення органічні речовини, що утворені іншими видами.

Гідробіонти - водні організми, які поділяють на бентос (мешканці дна водойми), планктон (мешканці товщі води) та нектон (активно плаваючі мешканці поверхневої плівки води).

Гідросфера - перервна водна оболонка Землі, яка сукупність океанів і морів (Світовий океан), континентальних (річки, озера, льодовики) та підземних вод.

Гомеостаз - стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується за рахунок регулярного поновлення основних її структур, речовинно-енергетичним складом і постійною функціональною саморегуляцією її компонентів.

Граничнодопустима концентрація (ГДК) - це така концентрація шкідливої речовини в об’єктах довкілля, яка при впливі на людину не викликає негативних змін в стані її здоров’я.

Граничнодопустиме антропогенне навантаження - це такий внлив на екосистеми, що при тривалому навантаженні на неї ще не викликає негативних змін, які можуть бути причиною деградації екосистеми або зниження її продуктивності.

Граничнодопустимий викид (ГДВ) - це норматив, який встановлюється для стаціонарних або пересувних джерел забруднення атмосфери з метою забезпечення в приземному шарі атмосфери санітарно- гігієнічних вимог. ГДВ (г/с) встановлюється з тих міркувань, щоб максимальна приземна концентрація (См) забруднювальної атмосферу речовини, яка створена викидом за умов максимально несприятливих для розсіювання, разом з фоновою концентрацією цієї речовини в повітрі не створили концентрацію шкідливої речовини, що перевищує ГДК.

Граничнодопустимий скид (ГДС) - це норматив, що встановлює максимальну кількість шкідливих речовин у стічних водах (г/год), яка допустима для відведення в установленому режимі у водний об’єкт з метою забезпечення норм якості води у контрольованому пункті.

Ґрунт - біокосна речовина, що утворилася в результаті взаємодії живих організмів та косної речовини. Відрізняється від гірських порід складом мінеральної маси, значним вмістом специфічних органічних речовин (гумусу) і має важливу відмінність - родючість.

Гумус - темнозабарвлена органічна речовина ґрунту, що утворюється внаслідок біохімічного розкладу рослинних і тваринних рештків і яка накопичується в поверхневому ґрунтовому горизонті.

д

Деградація ґрунтів - поступове погіршення властивостей ґрунтів (пониження вмісту гумусу, зниження родючості, руйнування структури тощо), яка викликане зміною умов ґрунтоутворення внаслідок дії природних або антропогенних факторів.

Деградація ландшафту - результат незворотних змін, які повністю руйнують його структуру, що проявляється у втраті ландшафтом здатності виконувати ресурсо- і середовиицевідтворюючі функції.

Демекологія - розділ загальної екології, який вивчає прямі та зворотні зв’язки популяцій з середовищем, а також процеси в середині популяцій.

“Демографічний вибух” - періодичне різке збільшення чисельності населення, яке пов’язане з покращенням соціально-економічних і загально екологічних факторів.

Дефлоранти - речовини, що застосовуються для знищення квіток рослин з метою попередження їх плодоносіння.

Дефляція - вітрова ерозія ґрунту.

Дефоліанти - речовини, що застосовуються для знищення листя рослин.

Діапауза - період тимчасового фізіологічного спокою в розвитку і розмноженні тварин.

Добрива - речовини, які вносяться в ґрунт або водойми з метою прискорення росту та розвитку рослин і мікроорганізмів.

Доза граничнодопустима - максимальна кількість шкідливого агенту, проникнення якого в організм ще не завдає йому шкоди.

Дощ кислотний - атмосферні опади, з величиною рН менше за 5,6.

Е

Еволюція - незворотній спрямований процес розвитку живої природи.

Евтрофікація - підвищення біологічної продуктивності водних об’єктів внаслідок зростання у воді концентрації біогенних елементів (азот, фосфор) та органічних сполук, що надходять у воду внаслідок антропогенної діяльності.

Екологізація - послідовний процес впровадження технологічних, управлінських систем та рішень, які дають змогу підвищувати ефективність використання природних ресурсів поряд із збереженням якості природного середовища.

Екологічна ніша - місце виду в екосистемі, яке визначається його біотичним потенціалом і сукупністю факторів навколишнього середовища, до яких він пристосований.

Екологічна політика - система заходів, що напрямлені на забезпечення відповідної якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів і створення належних екологічних умов для життя населення.

Екологічна експертиза - превентивний захід екологічної безпеки, тобто встановлення відповідності запланованої та іншої господарської діяльності людини екологічним вимогам і визначення можливості реалізації об’єкта екологічної експертизи з метою попередження можливих несприятливих впливів цієї діяльності на навколишнє середовище і пов’язаних з ними соціальними, економічними та іншими наслідками.

Екологічна ситуація - це сукупність станів (екологічних об’єктів в межах певної території в певний проміжок часу.

Екологічний моніторинг - комплексна система спостереження, оцінки і прогнозування стану навколишнього природного середовища під впливом антропогенних факторів.

Екологічний ризик - це імовірність виникнення несприятливих екологічних ситуацій.

Екологічні фактори - це будь-яка умова середовища, яка діє на організм протягом хоча б однієї із стадій його життя.

Екологія - це комплексна наука, яка використовує знання різних природничих, технічних, гуманітарних і соціальних наук для вивчення взаємозв’язку суспільства і довкілля, впливу людини на природу з метою збереження і покращення природи і довкілля людини.

Екоиологія - наука про гармонізацію економіки і екології.

Екосистема - сукупність живих істот -і середовища їх існування, поєднані в систему взаємозумовлених біотичних і абіотичних явищ та процесів.

Екотип - сукупність особин певного виду організмів, пристосованих до умов існування із спадковими екологічно зумовленими ознаками.

Енвайронментологія - наукова дисципліна, що вивчає довкілля людини, його якість і охорону.

Ерозія - руйнування ґрунту, гірських порід водними потоками і вітром з порушенням їх цілісності і зміною фізико-хімічних властивостей.

Еукаріоти - живі істоти, клітини яких містять ядро.

є

Ємність середовища - 1) число особин або угруповань, потреби яких можуть бути задовільне ні ресурсами даного середовища без помітних збитків для подальшого його благополуччя; 2) здатність природного середовища включати в себе різноманітні забруднювальні речовини, зберігаючи свою стійкість.

Ж

Жива речовина - сукупність організмів усієї біосфери або будь-якої її частини, які виражаються у одиницях маси, енергії та інформації.

Життсва форма - зовнішній вид рослин і тварин, який відображає їх пристосування до умов навколишнього середовища.

З

Забруднення - потрапляння в середовище або виникнення в ньому нових, не характерних для нього фізичних, хімічних, біологічних агентів або відхилення природного середнього рівня їх концентрації, що призводить до негативних наслідків. Виділяють такі види забруднення: фізичне або параметричне, хімічне та біологічне. Тому забруднення середовищ (атмосфери, гідросфери тощо) може відбуватись фізичним агентом, хімічною речовиною або біологічним видом.

Заказник - ділянки природних територій, в межах яких постійно або тимчасово заборонені певні види і форми господарської діяльності людини для забезпечення охорони одного або кількох цінних об’єктів живої природи або мальовничих типів ландшафтів.

Закон біогенної міграції атомів - міграція хімічних елементів на земній поверхні в біосфері, в цілому, здійснюється під переважним впливом живої речовини.

Закон взаємодії факторів - зона оптимуму і критичні межі витривалості живих істот стосовно якогось екологічного фактора можуть змінюватись залежно від того, з якою силою і в якому поєднанні діють одночасно інші екологічні фактори.

Закон екологічної кореляції - в екосистемі всі живі компоненти та абіотичні екологічні компоненти функціонально відповідають одне одному і випадання однієї частини системи неминуче викличе випадання інших частин екосистеми і призведе до функціональних змін.

Закон константності - кількість живої речовини біосфери за певний геологічний час є величиною сталою.

Закон максимальної енергії та інформації - у конкуренції з іншими екосистемами зберігається та, яка найбільше сприяє надходженню енергії та інформації і використовує їх кількість найефективніше.

Закон максимуму біогенної енергії - будь-яка біонедосконала система, що перебуває в стані стійкої нерівноваги, збільшує , при своєму розвитку, вплив на середовище.

Закон максимуму енергії підтримання зрілої системи - сукцесія йде в напрямку фундаментального зміщення потоку енергії в бік зростання її кількості з метою підтримки системи. Будь-яка сукцесія призводить до зростання біорізноманіття, але тільки до стадії екологічного клімаксу.

Закон мінімуму - якщо хоча б один із екологічних факторів наближається до критичної межі або перевищує її, то, незважаючи на оптимальну дію інших умов довкілля, організму загрожує загибель, а цей фактор стає для нього обмежувальним або лімітуючим.

Закон незворотності еволюції - організм не може повернутися до попереднього стану, який реалізований у його предків.

Закон необхідної різноманітності (основний закон кібернетики) - кібернетична система лише тоді володіє стійкістю до блокування зовнішніх і внутрішніх збурень, коли вона має достатнє внутрішнє різноманіття (розбиття).

Закон однонапрямленого потоку енергії - енергія, яку одержує екосистема і яка засвоюється продуцентами, розсіюється або разом з їх біомасою незворотньо передається консументам першого, другого, третього і інших порядків, а потім редуцентам, що супроводжується втратою певної кількості енергії на кожному трофічному рівні як наслідок процесів, які супроводжуються диханням.

Закон оптимуму - кожний екологічний фактор впливає на живі організми позитивно чи негативно, залежно від сили прояву його дії. Сприятливу силу впливу фактору, тобто таку, що забезпечує найкращі або оптимальні умови життєдіяльності організмів, називають зоною оптимуму екологічного фактору.

Закон піраміди енергії - з одного трофічного рівня екологічної піраміди на інший переходить у середньому не більше 10% енергії, а зворотний потік енергії (з більш високих рівнів на нижчі рівні) набагато слабший (не більше 0,5-0,25%). При цьому, кількість консументів трофічного рівня обмежується правилом екологічної піраміди.

I закон термодинаміки - енергія в системі переходить із однієї форми в іншу, але, вона не зникає і створюється знову. Енергія, яка надається системі, використовується на зміну внутрішньої енергії системи і виконання системою роботи.

II закон термодинаміки (закон ентропії) - процеси, які пов’язані з перетворенням енергії, можуть проходити самовільно лише у випадках, коли енергія переходить із концентрованої і розсіяну (деградує).

Закон толерантності - для нормального існування організмів їм потрібен комплекс факторів і певний їх режим з допустимими коливаннями величини дії в межах витривалості організмів або толерантності.

Закон фізико-хімічної єдності живої речовини - уся жива речовина Землі має єдину фізико-хімічну природу.

Заповідник - певна ділянка (територія, акваторія), що охороняються законом і повністю виключена з господарської діяльності людини з метою збереження в незміненому стані природних комплексів (еталони природи), охорони рідкісних і зникаючих видів рослин та тварин.

Зоопарк (зоологічний парк) - культурно-освітня установа, яка призначена переважно для утримання, показу і розведення диких тварин.

І

Імунітет - несприйнятливість організму до інфекції або отрути, а для рослин - це несприйнятливість або стійкість до захворювань або шкідників.

Інвазія - міграція популяцій в межах ареалу або поява в будь-якій місцевості істот, що не характерні для неї.

Інвентаризація викидів в атмосферу - систематизація відомостей про розподіл джерел викидів на території об’єкту, їх кількість та склад.

Інвентаризація природних ресурсів - врахування кількості, якості, динаміки запасів та ступеня експлуатації природних ресурсів для складання статистичних звітів, програм по охороні та раціональному їх використанню.

Інгібітори - речовини, які сповільняють хімічні та біохімічні реакції.

Індикатор - фізичне явище, хімічна речовина або організм, наявність якого, його кількість або зміна стану свідчать про характер змін середовища.

Індикація забруднення середовища - якісне виявлення та кількісне визначення фізико-хімічних компонентів в об’єктах навколишнього природного середовища.

Інженерна екологія (техноекологія, промислова екологія) - наука, яка вивчає вплив різноманітних галузей промисловості на екологічний стан об’єктів довкілля, шляхи екологізації виробництва та вдосконалює інженерні методи захисту навколишнього природного середовища.

Інсектицид - речовина, яку використовують для знищення небажаних у господарстві або в природних угрупованнях комах.

Інтродукція - навмисне або випадкове розселення особин якогось виду істот за межі їхнього природного ареалу.

Іригація - штучне зрошення полів та інших агроценозів.

К

Кадастр - систематизоване зведення даних, яке включає якісний та кількісний опис об’єктів та явищ, в окремих випадках, з їх соціально- економічною оцінкою.

Канцерогени - фізичні, хімічні, біологічні речовини або агенти, які сприяють розвитку злоякісних новоутворень або їх виникненню.

Катастрофа екологічна - несприятлива екологічна ситуація, при якій проходять незворотні зміни в екосистемах, вичерпуються природні ресурси і різко погіршуються умови проживання населення. При цьому проходить втрата генофонду біоти, унікальних природних об’єктів та комплексів.

Клімакс - стан динамічної рівноваги екосистем, який характеризується відсутністю в них сукцесійних змін. Це остання стадія розвитку екосистеми в умовах даної області.

Клімат - багаторічний режим погоди, що сформувався в даних умовах.

Коменсалізм - постійне або тимчасове співжиття особин різних видів, коли один із партнерів (коменсал) одержує користь від даного співжиття не завдаючи шкоди іншому виду. Коменсал може живитися рештками корму іншого виду, одержувати притулок, тощо.

Конкуренція - суперництво або будь-які інші антагоністичні відносини між особинами одного чи різних видів.

Консументи - гетеротрофні організми, яка живляться готовою органічною речовиною. Консументи першого порядку - рослиноїдні тварини, а другого, третього і т.д. порядків - хижаки. Консументами є, також, хижі рослини.

Крива виживання - графічне зображення динаміки чисельності особин популяції відносно їх біологічного віку.

Крива росту - графічне зображення зміни чисельності особин популяції в часі.

Криза екологічна - несприятлива екологічна ситуація, що склалася в природних екосистемах в результаті порушення рівноваги під впливом стихійних лих або в результаті антропогенних факторів. При цьому зміни практично не компенсуються, що зумовлює наростання загрози виснаження та втрати природних ресурсів, унікальних природних об’єктів і комплексів, проходить погіршення умов проживання населення.

Кругообіг біохімічний - це перенесення та трансформація хімічних елементів біосфери при активній участі живої речовини.

Кругообіг води - процес безперервного, взаємопов’язаного переміщення води на Землі, який проходить під впливом сонячної енергії, сили тяжіння, життєдіяльності організмів та господарської діяльності людини.

Ксенобіотики - сторонні для живої природи шкідливі речовини.

л

Ландшафт - відносно однорідна географічна ділянка, з природними межами: відрізняється від інших ділянок своєю структурою, характером взаємозв’язків і взаємодій між природними компонентами.

Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) - послідовність чергування груп організмів, кожна із яких є їжею для наступної ланки.

Лімітуючий фактор - це екологічний фактор, який при певному наборі умов навколишнього середовища обмежує будь-які прояви життєдіяльності організмів.

Ліс - елемент географічного ландшафту, що складається із сукупності деревних, кущових, трав’яних рослин, тварин і мікроорганізмів, біологічно взаємопов’язаних і які впливають як один на одного, так і на навколишнє середовище.

Лісомеліорація - штучне висаджування захисних лісових насаджень, тобто це комплекс вітро- та водорегулюючих, прияружних та прибалочних лісових смуг, протиерозійних насаджень, які раціонально, розміщені на території і дають максимальний агролісомеліоративний ефект.

Літоральна зона - зона водної поверхні водойми, де світло проникає до дна.

Літосфера - верхня тверда оболонка Землі, яка включає земну кору і верхню частину мантії Землі.

М

Макроелементи - хімічні елементи, які широко використовуються живою речовиною, вони є основними складовими живої речовини і їх кількість становить не менше 0,1% загальної маси тіла (Оксиген, Карбон, Фосфор, Нітроген, Сульфур, тощо).

Мангрові зарості - екологічна група видів тропічних гігрофільних та галофільних вічнозелених рослин, які представлені переважно деревами, в прибережних районах океану, що періодично затоплюються морськими приливами.

Меліорація - значна зміна природного середовища з метою її поліпшення для ведення господарства (сільського, лісового) або життя людей.

Метаболізм - перетворення речовин та енергії, які становлять основу життєдіяльності організмів.

Міграція - переміщення тварин, зумовлене зміною умов у місцях їх існування або пов’язане з циклом їх розвитку.

Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП)

- створена у 1948 році міжнародна недержавна організація, з консультативним статусом при ЮНЕСКО, по охороні та раціональному використанню природних ресурсів (включає 500 різних установ із 130 країн Світу та 24 міжнародні організації).

Міждержавна програма ООН по навколишньому (людину) середовищу (ЮНЕП) - програма, що започаткована за ініціативою Стокгольмської конференції ООН по навколишньому середовищу (1972 р.) і затверджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1973 р.), яка присвячена вивченню найбільш гострих проблем сучасної екологічної кризи та пошуку шляхів її подолання.

Мікроелементи - хімічні елементи, що використовуються живою речовиною в малій кількості і ці елементи становлять менше ні 0,1% загальної мами тіла організмів (Купрум, Цинк, Бор, Манган, тощо).

Моніторинг - комплексна система спостережень, оцінки і прогнозування стану біосфери або її окремих компонентів внаслідок дії антропогенних факторів.

Мутаген - будь який фактор (хімічна речовина, фізичний агент, тощо), що зумовлює мутацію.

Мутуалізм - форма симбіотичних відносин, коли взаємовідношення між організмами різних видів стають обов’язковими.

Н

Навантаження антропогенне - ступінь прямого та опосередкованого впливу людей та їх господарської діяльності на природу в цілому або на її окремі екологічні компоненти (ландшафт, природні ресурси, організми).

Національний парк - значна ділянка території, яка виділена державою для збереження природи в оздоровчих та естетичних цілях, а також в інтересах науки, культури та освіти.

Нейтралізація відходів - обробка відходів з метою зниження або повного усунення їх шкідливого впливу на довкілля.

Ніша екологічна - місце виду в екосистемі, яке визначено його біотичним потенціалом та сукупністю факторів навколишнього середовища.

Ноосфера - вища стадія розвитку біосфери, коли розумова діяльність людини стає головним фактором розвитку Землі. Передбачає становлення цивілізованого суспільства, яке гармонійно взаємодіє з природою.

О

Обмеження екологічне - ландшафтно-біологічна або фізико-хімічна заборона, пов’язана з несприятливим впливом господарської діяльності людини на середовище життя.

Обмін речовин - споживання, перетворення, використання, нагромадження і виведення речовин і енергії в живих організмах, завдяки якому вони самозберігаються, ростуть, розвиваються і розмножуються в умовах навколишнього середовища, а також адаптуються до нього.

Одомашнювання - процес перетворення диких тварин в домашніх, а також диких рослин в культурні.

Озеленення - культивування на міських і приміських територіях, вільних від забудов, дикорослих і культурних рослин з метою поліпшення якості середовища.

“Озонові отвори” - значні простори в стратосфері Землі з істотно пониженим (до 50% і більше) вмістом озону.

Озоновий екран - шар стратосфери (на висоті 25-40 км) із значно підвищеною концентрацією озону (до 10|8-1019 молекул в м´), що поглинає короткохвильове ультрафіолетове випромінювання. Озон утворюється в стратосфері внаслідок фотохімічних реакцій.

Оптимізація ландшафту - система заходів, напрямлених на досягнення максимально можливої продуктивності ландшафту, найбільш раціональної екологічної рівноваги за допомогою сприятливого поєднання компонентів та екосистем з різним ступенем їх трансформації людиною.

Огіустелюваїшя - процес, який призволить до втрати природної екосистемної цілісності рослинного покриву з подальшою неможливістю її відновлення без участі людини. Причиною опустелювання є зміна гідрологічного режиму територій.

Організм - це біологічний індивід, цілісна жива система, що підтримує самостійне існування завдяки пристосувальній взаємодії з середовищем існування.

Освіта екологічна - безперервний процес навчання, виховання і розвитку, спрямований на формування екологічної свідомості, екологічної культури та екологічної відповідальності кожної людини.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) - вибір прийнятного в екологічному аспекті варіанту проекту господарської діяльності людини на основі виявлення можливих негативних екологічних наслідків і оцінки повноти та достатності заходів по їх недопущенню.

Охорона природи - система заходів (технологічних, економічних, адміністративно-правових, освітніх, тощо), які напрямлені на підтримання взаємодії між діяльністю людини і навколишнім природним середовищем, забезпечують збереження та відновлення природних ресурсів, запобігають прямому й опосередкованому впливу результатів діяльності суспільства на природу і здоров’я людини.

п

Пандемія - епідемія, що охоплює весь світ або дуже велику його частину.

Пам’ятка природи - окремі природні об’єкти (водоспади, печери, тощо), які мають наукову, історичну та культурно-естетичну спадщину.

Парабіосферна область - зона, яка прилягає до біосфери.

Паразитизм - форма взаємовідношень між організмами різних видів, при якій один з них (паразит) живе за рахунок живлення тканинами або соками іншого (господаря), і при цьому вони тісно пов’язані між собою в життєвому циклі.

Параметри екосистеми - величини або показники, які відображають функціональні або консервативні властивості екосистеми. За цими критеріями проводять оцінку стану екосистем.

Парниковий ефект - поступове потепління клімату ( Землі внаслідок зростання концентрації в атмосфері парникових газів (діоксид Карбону, метан, тощо), які пропускаючи сонячні промені, перешкоджають довгохвильовому (тепловому) випромінюванню із земної поверхні.

Пестициди (отрутохімікати) - хімічні препарати, що використовуються для захисту сільськогосподарської продукції (рослин, тварин, тощо) від шкідників, збудників хвороб або небажаної рослинності.

Піраміда екологічна - графічна модель співвідношення між продуцентами, консументами і редуцентами в природних екосистемах, яке виражається в їх біомасі, чисельності особин або енергії.

Пилові бурі - гостра форма вітрової ерозії грунтів, яка пов’язана з переносом сильними вітрами піднятих із земної поверхні значної кількості пилу та піску, частинок верхнього шару висушеного грунту, що не скріплений рослинністю.

Планктон - сукупність організмів (водорості, найпростіші, тощо), які вільно плавають у товщі води і не здатні самостійно пересуватись на велику відстань.

Планування екологічне - розрахунок потенційно можливого вилучення або іншої експлуатації природних ресурсів чи територій без помітного порушення існуючої екологічної рівноваги і без істотних збитків, які завдала одна господарська галузь іншим у разі сумісного використання ними природних ресурсів.

Пластичність екологічна (екологічна валентність) - ступінь (амплітуда) стійкості організмів або їх угруповань проти впливів факторів середовища.

Поглинальна здатність лісу - здатність лісових формацій поглинати атмосферні забруднювальні речовини (газоподібні, рідкі або тверді) антропогенного походження.

Популяція - сукупність особин одного виду, які існують у межах однієї території і вільно схрещуються між собою, але так чи інакше ізольовані від особин інших сукупностей (популяцій) того самого виду. Популяція є елементарною структурною одиницею виду.

Погреби людини - потреба або нестача в будь-чому необхідному для підтримання життєдіяльності організму, людської особистості, соціальних груп і суспільства в цілому.

Правила екологічні - сукупність природних закономірностей, які визначають функціонування популяцій та екосистем, а також реакції живих організмів на стійкі зміни природного середовища.

Природа - це увесь світ у різноманітності його форм.

Природно-заповідний фонд - ділянки суші або водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, охороняються як національне надбання і для цих територій встановлено особливі режими охорони, відтворення і використання.

Природно-ресурсний потенціал - внутрішнє розбиття екосистеми і її здатність протистояти зовнішньому впливу. Це здатність природних систем без шкоди для себе віддавати необхідну для людини кількість своєї продукції або виконувати корисну роботу в рамках народного господарства.

Природокористування - сукупність усіх форм експлуатації природно- ресурсного потенціалу та заходів щодо його збереження.

Проблема екологічна - явища, пов’язані з істотним негативним впливом людини на природу, із зворотним впливом природи на людину та економіку суспільства.

Прогнозування екологічне - наукове передбачення можливого стану природних екосистем і навколишнього середовища, яке визначається природними процесами і антропогенними факторами.

Продуктивність біологічна - загальна кількість органічних речовин, яка утворюється популяцією або угрупованням за одиницю часу на одиницю площі.

Продуценти (автотрофні організми) - організми, здатні утворювати організму речовину з неорганічної з використанням енергії Сонця або хімічних реакцій.

Прокаріоти - організми, клітини якого не мають ядра.

Пустелі - наземний біом, що характеризується вкрай несприятливими кліматичними умовами (кількість опадів менше за200 мм) і бідністю рослинного покриву.

Р

Радіочутливість - ступінь уразливості організму до дії іонізуючого випромінювання.

Редуценти - організми, які живляться мертвою органічною речовиною та переробляють її в неорганічну, що використовуються продуцентами.

Резерват - природоохоронна територія із заповідним або заказниковим режимом (термін поширений за кордоном).

Рекультивація земель - комплекс заходів, напрямлених на відновлення продуктивності порушених земель, а також на покращення умов навколишнього природного середовища (проводиться в два етапи: технічний і біологічний). у

Релікти - це види або угруповання рослин та тварин, що збереглись на невеликих територіях від зниклих, які в минулому були поширені.

Ресурси природні - важливіші компоненти навколишнього людину природного середовища, які використовуються для створення матеріальних і культурних потреб суспільства.

Ресурсозбереження - виробництво і реалізація кінцевих продуктів з мінімальними витратами речовини і енергії на всіх етапах виробничого циклу

і з найменшим впливом на природні екосистеми та людину.

Реутилізація - одержання із використаної готової продукції шляхом її переробки нової продукції того ж або близького виду (наприклад, одержання паперу із макулатури, металу із металобрухту, тощо).

Рівновага динамічна - рівновага системи, яка підтримується за рахунок постійного відтворення її компонентів і структури.

Рівновага екологічна - баланс природних або змінених людиною природних компонентів і процесів, який веде до тривалого існування даної екосистеми.

Рівновага природна - первинна екологічна рівновага, яка виникає на основі балансу незмінених або слабко змінених людською діяльністю природних компонентів і процесів.

с

Савани - тропічний біом з господарюванням трав’янистої рослинності за участю дерев (або кущів) та яскраво вираженою сезонною ритмікою розвитку (пов’язано із сезонними коливаннями кількості опадів).

Самоочищення середовища - природне руйнування або знешкодження забруднювальних навколишнє середовище речовин в результаті фізичних, хімічних та біологічних процесів.

Саморегуляція - здатність екологічної системи до поновлення внутрішніх властивостей і структур після природного або антропогенного впливу, які змінили ці властивості та структури.

Санітарно-захисна зона - смуга, що відділяє промислове підприємство від місць постійного або тимчасового перебування людини.

Світловий режим - один з основних абіотичних факторів, що визначає особливості розповсюдження та зміну інтенсивності сонячної Радіації, яка потрапляє до природних екосистем.

Середовише навколишнє - сукупність взаємопов’язаних природних, видозмінених природних, штучно утворених та соціальних компонентів в оточенні якої живе організм і з якою він безпосередньо взаємодіє.

Симбіоз - тісне співжиття двох і більше організмів різних видів, при якому організми (симбіонти) приносять один одному користь. Якщо таке співжиття є обов’язковим, його називають мутуалізмом, а якщо необов’язковим — протокооперацією.

Синекологія - розділ загальної екології, що вивчає взаємовідносини популяцій, угруповань і екосистем з середовищем.

Система екологічного управління (екологічного менеджменту) - частина системи управління, що включає в себе організаційну структуру, планування, діяльність, обов’язки, відповідальність, практику, процедуру, процеси, ресурси для формування, впровадження, досягнення, аналізу та реалізації екологічної політики.

Смог фотохімічний - суміш високотоксичних речовин, що спричиняє алергії, задуху, подразнення, тощо, яка утворюється внаслідок фотохімічних реакцій за певних фізико-географічних умов.

Соціальна екологія - інтегральна наука, що вивчає закономірності взаємодії суспільства і природи та розробляє наукові основи і принципи гармонізації цієї взаємодії.

Стандарт екологічний - кількісний або якісний показник природних об’єктів, який має юридичну значимість.

Степи - біоми, що займають значну площу в помірному поясі північної півкулі (до 6% площі суходолу), що характеризується трав’янистим типом рослинності ксерофітного характеру.

Стійкість екосистем - здатність екосистем та її окремих складових протистояти коливанням зовнішніх факторів і зберігати свою структуру і функціональні особливості.

Стічні води - води, що відводяться після використання в побуті, виробничій та сільськогосподарській діяльності людини.

Стратегія екологічна - загальний план дій, що розрахований на реальні можливості і строки їх досягнення, в області охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Стратифікація - розподіл атмосфери або водного середовища на шари за певними ознаками (температура, густина, солоність, тощо).

Стрес - неспецифічна реакція організму на будь-яку сильну дію.

Субдомінанти - це індикаторні види, які відображають в біоценозі особливості умов навколишнього середовища.

Сукцесія - послідовна, як правило, незворотна зміна біо(гео)ценозів, що спадково замінюють один одного на тій же території внаслідок впливу внутрішніх або зовнішніх факторів.

Т

Тайга - бореальні шпилькові ліси помірного поясу північної півкулі, які займають значні простори (до 10% площі суходолу) Євразії та Північної Америки.

Терморегуляція - адаптації організмів до змін температури.

Толерантність - здатність виду переносити відхилення будь-якого екологічного фактору від оптимальних значень, причому діапазон між екологічним мінімумом і максимумом фактору складає межу толерантності (витривалості) організму.

Транспірація - випаровування води зеленими частинами рослин, причому випаровування проходить у всіх частинах рослин, які мають контакт

з повітрям.

Тропічні вологі ліси - наземна екосистема, що характеризується найбільшою різноманітністю видів та біомасою рослин (до 40% фітомаси Землі), які представлені вічнозеленими та листопадно-зеленими формаціями. В цих лісах, які ще називають екваторіальними дощовими лісами, зосередження до 50% Світового генофонду росли та 75% генофонду тварин.

Трофічна мережа - система переплетених між собою ланцюгів живлення в межах екосистеми.

Трофічний рівень - сукупність організмів, які займають певне положення в загальному ланцюгу живлення. Співвідношення трофічних рівнів зображують у вигляді екологічних пірамід.

Тундра - біом, що характеризується зональним топом рослинності, які розташовані на північних окраїнах Євразії та Північної Америки, де на південному кордоні температура в липні сягаю +10°С.

У

У групування - живі організми всіх видів, що населяють певний простір.

Умови існування - сукупність природних особливостей існування організмів (абіотичних та біотичних факторів) та антропогенних впливів.

Урбанізація - соціально-демографічний процес,, який полягає у рості чисельності міського населення, формування великих міст (мегаполісів).

Урбанізація природи - перетворення природних ландшафтів в штучні під впливом міських забудов.

Урбоекологія (екологія міста) - це наука, що вивчає особливості формування та функціонування міських екосистем, їх взаємодію з навколишнім середовищем та їх вплив на людину.

Утилізація - повторне використання сировини шляхом переробки відходів виробництва, що втратили свої корисні (споживчі) якості.

Ф

Фактор - умова, причина або рушійна сила якогось явища.

Фауна - еволюційно-історично складена сукупність усіх видів тварин певної території або акваторії.

Фенологія - система знань про сезонні явища в живій природі.

Філогенез - процес історичного розвитку виду.

Фітомеліорація - це процес використання рослин для оптимізації умов довкілля.

Фітонциди - біологічно активні продукти життєдіяльності рослин, що пригнічують розвиток мікроорганізмів, в тому числі й хвороботворні.

Фітопланктон - сукупність мікроскопічних рослинних організмів (здебільшого одноклітинних водоростей), які є складовою планктону.

Фітоценоз - сукупність рослин на відносно однорідній ділянці земної поверхні.

Флора - еволюційно-історично складена сукупність усіх видів рослин певної території або акваторії.

Фотоперіод - тривалість світлового дня.

Фотоперіодизм - реакція організмів на зміну співвідношення тривалості дня і ночі.

Фотосинтез - окисно-відновна реакція, що призводить до утворення органічних речовин з неорганічних, яка протікає у вищих зелених рослинах за участю хлорофілу з використанням енергії сонячного випромінювання.

Фреони (хлорфторвуглеводні) - леткі, хімічно інертні біля земної поверхні речовини, що використовувались на виробництві і побуті як холодоагенти, розчинники в аерозолях та піноутворювачі.

Фунгіциди - хімічні речовини, що використовуються для знищення шкідливих мікроскопічних грибків.

Футурологія - наука про майбутній розвиток людського суспільства.

X

Хвостосховище - ділянка, де складаються і зберігаються відходи гірничо-збагачувальних фабрик (“хвости”).

Хемосинтез - тип живлення бактерій, що грунтується на засвоюванні ними С02 за рахунок енергії хімічних реакцій окислення неорганічних речовин.

Хімічне забруднення - потрапляння в середовище невластивих йому хімічних інгредієнтів або зміна (як правило збільшення) кількості хімічних компонентів даного середовища.

Хижацтво - форма біотичних взаємозв’язків, в основі яких лежать трофічні зв’язки і при цьому один вид (хижак) поїдає особин другого виду (жертва).

Хлороз - захворювання рослин при якому порушується утворення хлорофілу (внаслідок нестачі заліза), що зумовлено дією забруднювальних речовин антропогенного та природного походження (наприклад, дія кислотних дощів, тощо).

ц

Цвітіння води - масовий розвиток фітопланктону, що викликає зміну забарвлення води від зеленої і жовто-бурої до червоної.

Ценобіоз - сумісне життя організмів в угрупованнях.

Цикл біохімічний - кругообіг хімічних елементів із неорганічної природи через рослинні і тваринні організми знову в неорганічне середовище. Реалізується як на рівні екосистем, так і на рівні біосфери в цілому.

Ч

“Червона книга” - книга, в яку занесені рідкісні та зникаючі види тварин, створена Міжнародним союзом охорони природи і природних ресурсів.

Чисельність організмів - загальна кількість особин у популяції виду або на певній території.

Ш

Шельф - прибережна, мілководна (до 200м глибиною) ділянка моря або океану, яка вважається освітленою і тому найбільш заселеною живими організмами.

Штам - культура мікроорганізмів одного виду, виділена або одержана в лабораторії шляхом селекції.

Шум - одна з форм параметричного (енергетичного) забруднення навколишнього середовища, яка являє собою зростання рівня шуму поверх природного фону і яка негативно діє на живі організми і людину. Адаптація до шуму неможлива.

Я

Якість об’єктів навколишнього природного середовища -

сукупність властивостей природних об’єктів, які забезпечують нормальне функціонування природних екосистем, кругообіг речовини і які сприятливо впливають на життя та розвиток живих організмів.

Ярусність угруповань - вертикальне розшарування природних угруповань на яруси, що зумовлено потребами організмів в сонячному світлі, воді та їжі.


загрузка...