Навігація
Посилання


Політична економія

§ 2. Товарна форма організації суспільного виробництва


  • Причини виникнення та сутність товарного виробництва.
  • Проста і розвинена форми товарного виробництва.

Причини виникнення та сутність товарного виробництва. Матеріальною основою виникнення товарних відносин, їх речовим вмістом є суспільний поділ праці, що означає спеціалізацію виробників на виготовленні окремих видів продуктів або на певній виробничій діяльності. Суспільний поділ праці відбувається під дією закону економії часу і зумовлює підвищення продуктивності праці, збільшення виробництва продуктів. На основі суспільного поділу праці виникають виробничі відносини між людьми не лише у сфері безпосереднього виробництва, а й у сфері обміну продуктами праці. Суспільний поділ праці й обмін продуктами — два взаємозумовлених процеси. Але сам суспільний поділ праці не породжує товарних відносин.

У докапіталістичних формаціях суспільний поділ праці був розвинений слабо. Так, виділення пастуших племен із маси первісних поклало початок першому великому суспільному поділу праці. Це зробило можливим регулярний обмін між общинами. Про поглиблення суспільного поділу праці йшлося в попередніх темах.

З погляду суспільної форми виникнення товарних відносин зумовлене соціально-економічною відокремленістю виробників, яка від часу розпаду первісного ладу є формою приватної власності на засоби вироб

ництва. Внаслідок цього обмін діяльністю і продуктами праці перетворився на товарний обмін. Оскільки приватна власність існує у двох діаметрально протилежних за економічним змістом формах (дрібнотоварна, що базується на власній праці, та заснована на експлуатації безпосередніх виробників), то й відокремлення має різний характер.

Економічна відокремленість виявляється, передусім, у тому, що працівники самі привласнюють результати своєї праці. Характер відокремленості (повна або часткова) залежить від панівного типу власності. Постає питання: чому відбувається відокремленість виробників?

З погляду речового змісту така відокремленість спричинена, насамперед, неоднорідністю праці. Види праці різняться своєю складністю, неоднаковим функціональним змістом праці — співвідношенням творчого та шаблонного компонентів, розумової та фізичної праці. Існують різні умови праці, залежно від яких виділяють працю легку і складну, працю у шкідливих умовах та ін. Не однакові фізичні й духовні здібності людей до праці, не однакові їхні навички до щоденної наполегливої праці. Тому результативність, ефективність праці різних людей різна. З погляду суспільної форми відокремленість виробників зумовлена їхнім прагненням привласнити результати своєї праці (за умов простого товарного виробництва) і чужої праці (в експлуататорських формаціях, насамперед, за капіталізму).

У сучасних умовах формами вияву економічної відокремленості товаровиробників є: 1) приватна власність на засоби виробництва (що базується на власній і чужій праці); 2) самостійне встановлення обсягів виробництва, цін, розподілу отриманих прибутків тощо; 3) незалежність в управлінні виробництвом і збутом продукції; 4) самостійність у виборі постачальників сировини, електроенергії, комплектуючих виробів, відповідальність за виконання контрактів, договорів; 5) самофінансування, економічний ризик, самоокупність тощо.

Безпосередньо матеріальною основою виникнення та розвитку товарного виробництва є загальний та частковий поділ праці. Ці форми створили великі матеріально відокремлені одна від одної сфери виробництва, злиття яких у сукупний суспільний відтворювальний організм за соціально-економічного відокремлення виробників здійснюється внаслідок обміну продуктів праці як товарів. Товарне виробництво — така організація суспільного господарства, коли окремі продукти виготовляють відокремлені виробники, і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля-продаж цих продуктів, що стають товарами на ринку.

Звідси випливає, що основними рисами товарного виробництва є:

а) суспільний поділ праці; б) приватна власність на засоби виробництва; в) повна соціально-економічна відокремленість виробників; г) економічні зв’язки між відокремленими товаровиробниками через обмін; д) стихійний та анархічний характер розвитку.

Проста і розвинена форми товарного виробництва. Проста форма товарного виробництва існує за умов рабовласницького і феодального способів виробництва, розвинена — при капіталізмі. Остання отримала назву капіталістичного товарного виробництва.

Просте товарне виробництво характеризується поєднанням безпосередніх виробників із засобами виробництва, капіталістичне — їх антагонізмом. Просте товарне виробництво базується на власній праці, капіталістичне — на експлуатації чужої праці. Продукт праці в простому товарному виробництві належить товаровиробникові, у капіталістичному — власникові засобів виробництва, тобто капіталістові. Водночас товаровиробником майже три тисячі років тому, як зазначається в Біблії, був не кожний дорослий виробник споживчих вартостей, а лише голова сімейного клану. Просте товарне виробництво є дрібним, розпорошеним, у ньому не існує одиничного поділу праці, а кінцева мета — задоволення особистих потреб товаровиробника. Капіталістичне товарне виробництво передбачає спільну працю багатьох найманих працівників, розвинений одиничний поділ праці. Його мета — отримання прибутку капіталістом. Просте товарне виробництво має обмежений характер (одна частина вироблених у суспільстві продуктів використовується безпосередньо на особисте споживання, друга — на ринок), а капіталістичне — загальний.

Зі сказаного випливає висновок про те, що просте товарне виробництво — це, здебільшого, процес виробництва продукції для обміну відокремленими дрібними товаровиробниками (селянами і ремісниками), які не використовують найманої праці.

Просте товарне господарство з боку суспільної форми означає процес індивідуальної праці з метою виготовлення товарів та приватного привласнення його результатів, що використовуються для споживання.

Капіталістичне товарне виробництво означає процес виробництва продукції на малих, середніх та крупних капіталістичних підприємствах для обміну з метою отримання прибутку та його використання для розширення виробництва і для споживання. Основною відмінністю простого і капіталістичного виробництва є те, що останнє з погляду відносин обміну означає перетворення на товар робочої сили. Отже, не лише продукти праці та засоби виробництва набувають товарної форми, але й робоча сила. Найелементарнішою клітинкою товарного виробництва є окремий товар.


загрузка...