Навігація
Посилання


Політична економія

§ 5. Закони розвитку товарного виробництва


  • Економічний зміст закону вартості.
  • Основні функції закону вартості

Економічний зміст закону вартості. У найзагальнішій формі закон вартості означає обмін еквівалентів, тобто обмін товарів та послуг між виробниками та їх купівлю на ринку відповідно до суспільно необхідних витрат на їх виготовлення. Закон вартості — особливий економічний закон (діє у деяких суспільних способах виробництва), що виражає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв’язки між суспільно необхідною працею (витраченою на виробництво товару з урахуванням умов її відтворення) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції.

Закон вартості виражає, по-перше, внутрішньо необхідні суттєві й сталі зв’язки між індивідуальним і суспільно необхідним робочим часом. У такому аспекті він набуває вигляду закону сфери безпосереднього виробництва. Згідно із законом вартості, мінові пропорції при обміні товарів регулюються суспільно необхідними витратами. Змушуючи товаровиробників знижувати індивідуальну вартість їхніх товарів (через поліпшення організації виробництва, впровадження нової техніки, зростання обсягів виробництва тощо), зменшуючи при цьому вартість корисних благ, цей закон є рушійною силою розвитку продуктивних сил. Про приблизне співвідношення індивідуального і суспільно необхідного робочого часу багато товаровиробників можуть дізнатися ще до того, як вивезуть товар на ринок.

Другою рисою закону вартості є обмін еквівалентів, тобто обмін товарів відповідно до кількості та якості витраченої на них суспільно необхідної праці. У цьому випадку він діє у сфері обміну.

Третя риса закону вартості — наявність сталих зв’язків між виробниками одного виду товарів через конкуренцію, за якої здійснюється взаємний тиск одного підприємця на іншого. Роль рушійної сили розвитку виробництва закон вартості у цьому випадку виконує в нерозривній єдності сфер безпосереднього виробництва й обміну.

Четвертою важливою рисою цього закону є наявність сталого зв’язку між попитом і пропозицією. Якщо їх відносна рівність порушується, то обмін товарів здійснюється не відповідно до кількості витраченого на них суспільного робочого часу. Так, за недостатньої кількості товарів ринкову вартість завжди регулюють товари, вироблені за гірших умов, а за надлишкової їх кількості — виготовлені за найкращих умов. Конкретизацією цієї риси закону вартості є взаємозв’язок між кількістю

і якістю суспільної праці, витраченої на виробництво певного товару і суспільною потребою. Якщо кількість праці відповідає розмірам суспільної потреби, товар продається за його вартістю. Таким чином, закон вартості стихійно регулює пропорції розподілу суспільної праці між галузями.

Цей закон, по-п’яте, виражає внутрішньо необхідні зв’язки між працею виробника товарів у минулому (суспільно необхідним робочим часом у момент їх безпосереднього виробництва) і теперішніми умовами виробництва. Тому вартість товарів зумовлюється не тим робочим часом, який витрачено на їх виробництво, а тим, який витрачено на їх відтворення.

По-шосте, закон вартості виражає внутрішньо необхідні й сталі зв’язки між вартістю й цінами товарів. Тому він керує рухом цін так, що зменшення

або збільшення необхідного робочого часу зумовлює зниження або підвищення цін виробництва.

Однак ціноутворення не на всі товари регулюється законом вартості. У сучасній ринковій економіці розширюється коло об’єктів, в основі ціни яких лежить капіталізація (необроблена земля, цінні папери та ін.) Капіталізація доходів — визначення ціни певного об’єкта купівлі-продажу на основі доходу, що приносить цей об’єкт. Крім того, існує ціноутворення, за якого ціна визначається, переважно, співвідношенням попиту та пропозиції (твори мистецтва тощо).

У класичному вигляді (коли ціни товарів коливаються навколо вартості) закон вартості діяв лише за простого товарного виробництва. Б епоху домонополістичного капіталізму з перетворенням вартості товарів на ціни виробництва закон вартості діяв у формі коливання цін навколо цін виробництва, на вищій стадії капіталізму — у формі коливання цін навколо монопольних цін виробництва, про що детальніше йтиметься у наступних темах.

Водночас у коливанні цін навколо якісно нових трансформованих форм вартості полягає історичний характер дії закону вартості. Крім того, історизм цього закону виявляється в тому, що таке коливання все більше має планомірний і організований характер (на відміну від стихійного характеру на нижчій стадії), що у процесі поглиблення міжнародного суспільного поділу праці виникають інтернаціональні форми дії закону вартості та ін.

Основні функції закону вартості. Закон вартості є: 1) стихійним регулятором товарного виробництва (простого, капіталістичного), але не відокремлено, а в поєднанні з іншими економічними законами (законами відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил, зростанню продуктивності праці тощо — у період існування товарного виробництва; законами додаткової вартості, середньої норми прибутку тощо — у період розвитку капіталістичного товарного виробництва); 2) рушійною силою стихійного розвитку продуктивних сил; 3) основою диференціації товаровиробників.

За товарної форми виробництва товаровиробники постійно змушені вдосконалювати нову техніку, технологію, поліпшувати якість продукції, підвищувати продуктивність праці, знижувати індивідуальні витрати виробництва. Хто цього не робить, може швидко збанкрутувати; тому за цієї форми організації суспільного виробництва значно прискорюється прогрес у розвитку продуктивних сил. Водночас постійне коливання цін, зміни в ринковій кон’юнктурі призводять до розорення й витіснення з ринку маси дрібних виробників.

За сучасних умов цей процес торкається дрібних, середніх та великих фірм. Поступово посилюється їхня майнова диференціація.

З боку відносин економічної власності дія закону вартості виявляється у зростанні інтенсивності та продуктивності праці окремого найманого працівника, трудового колективу (тобто в посиленні активної взаємодії між людиною і природою у процесі праці та привласнення природних речовин), у зростанні вартості робочої сили, величини необхідного продукту і, насамперед, додаткової вартості (розходження у темпах зростання цих величин є основою посилення класової нерівності), посиленні ступеня експлуатації, концентрації та централізації власності, її монополізації, одержавлення тощо.

Законами товарного виробництва є також закон попиту і пропозиції, закони грошового обігу, закони конкуренції та інші, про що йтиметься У наступних темах.

Розвиненішою формою товарно-грошових відносин порівняно з товаром є гроші.

Запитання і завдання для самоконтролю

  1. У чому полягає сутність категорії “форма організації суспільного виробництва”?
  2. Які основні властивості натурального виробництва загалом?
    1. Які особливості суспільної форми натурального виробництва на різних етапах його розвитку?
    2. Які найважливіші ознаки товарного виробництва за умов первіснообщинного, рабовласницького і феодального способів виробництва?
    3. Назвіть основні відмінності між капіталістичним товарним виробництвом і простим товарним виробництвом?
    4. Що таке споживча вартість товару?
    5. Які спільні риси та відмінності між споживчою вартістю і корисністю?
    6. У чому полягає сутність об’єктивної та суб’єктивної корисності?
    7. Дайте узагальнюючу характеристику сутності товару з урахуванням знань про споживчу вартість і вартість.
    8. Чим відрізняється вартість товару або послуги від їх цінності?
      1. Що є суспільною формою споживчої вартості?
      2. Як співвідносяться між собою вартість товару та його мінова вартість?
      3. Які відмінності між конкретною та абстрактною працею?
        1. Які основні теорії вартості та ціни?
        2. Які зміни відбулися зі споживчою вартістю і вартістю у процесі еволюції товару?
        3. Які найважливіші зміни відбулись із конкретною й абстрактною працею у XX ст.?
        4. Охарактеризуйте стисло відносини економічної власності в сучасному товарі.
        5. Які чинники зумовлюють дію тенденції до розширення товарного виробництва?
        6. Які чинники зумовлюють дію тенденції до підриву товарного виробництва?
        7. У чому сутність безпосередньо суспільного виробництва?
        8. Назвіть зародки безгрошового суспільства за сучасних умов.
          1. У чому полягає економічний зміст закону вартості?

Які основні функції виконує закон вартості?


загрузка...