Навігація
Посилання


Політична економія

§ 4. Особливості відтворення в аграрному секторі економіки


  • Процес відтворення в аграрному секторі.
  • Вплив на процес відтворення земельної ренти.

Процес відтворення в аграрному секторі. Процес відтворення у даному секторі здійснюється в межах різних типів і форм власності. Так, у всіх розвинених країнах світу і в Україні (яка у 2001 р. віднесена Світовим банком до слаборозвинених країн) у цій сфері існують приватний тип власності (у формі трудової та нетрудової), колективний (у формі трудової та нетрудової) та державний. Два перші типи та форми власності з боку кількісних критеріїв можна умовно об’єднати в малі (здебільшого, фермерські господарства) та великі сільськогосподарські підприємства.

Про їхню роль у розширеному відтворенні сільськогосподарської продукції у США свідчать такі дані: у 1997 р. із 1,9 млн господарств лише близько 70 тис. (3,6 % загальної кількості) входили до розряду великих сільськогосподарських підприємств із середньорічним обсягом продажу понад 500 тис. дол. Вони реалізували 67 % товарної продукції (у т. ч. ЗО % зерна, близько 50 % плодів і ягід, 80 % овочів і бахчевих культур, майже 90 % продукції птахівництва), проте використовували лише 20 % сільськогосподарських угідь. На цих підприємствах використовувалось понад 75 % найманої робочої сили, вони привласнили понад 60 % чистого прибутку.

На противагу їм, сімейні ферми (здебільшого, приватна форма трудової власності) у кількості 1,9 млн реалізували лише 12,2 % загальної сільськогосподарської продукції, зате володіли майже 44 % загальної приватної власності (понад 160 млн сільськогосподарських земель). Розширене відтворення в аграрному секторі не можливе без значних дотацій держави. Так, в 29 країнах ОЕСР такі субвенції коливаються від 240 до 290 млрд дол. на рік.

Негативна роль приватних підприємств у відтворенні виявляється і в тому, що вони перешкоджають використанню переваг сівозмін, меліорації, передової техніки, тобто інтенсивному веденню сільськогосподарського виробництва, а отже, забезпеченню продовольчої безпеки країни. Вони також не сприяють найефективнішому збереженню якості земель та ін.

Впродовж 90-х рр. замість раціонального реформування колективних господарств “експерименти” над аграрним сектором тривали, відбувалося пограбування села через механізм “ножиць цін”, про що йшлося раніше. Таким шляхом “доводилась” неефективність колективного типу власності й адміністративним шляхом насаджувався приватний тип, внаслідок чого сільське господарство було відкинуте на рівень 40—50-х рр. Наприкінці 2000 р. на базі 10,9 тис. недержавних сільськогосподарських підприємств було створено 6,7 тис. господарських (закритих акціонерних) товариств, 3,4 тис. сільськогосподарських кооперативів, 2,9 тис. приватних підприємств із орендними відносинами,

1, 2 тис. селянських (фермерських) господарств. При цьому вдалося зберегти майже 57 % земельних площ єдиним масивом, що залишає надію на недопущення тотальної приватизації.

Упродовж 2000 р. поглибився критичний стан тваринництва, поголів’я великої рогатої худоби скоротилось на 13 %, свиней — на 21 %, а приріст продукції рослинництва було досягнуто за рахунок збільшення валового збору соняшнику та картоплі (внаслідок сприятливих погодних умов),

ціни на сільськогосподарську продукцію за 2000 р. зросли приблизно вдвоє. Проте це не завадило реформаторам стверджувати про успішне реформування аграрного сектору. Насправді ефек

тивність аграрних реформ з погляду основної продуктивної сили виявилася в тому, що якщо у 1990 р. на одну людину припадало близько 3700 ккал, то у 2000 — лише 2550, що означає процес прихованого голодування.

У 2001 році внаслідок сприятливих погодних умов урожайність зернових збільшилась на 40 % (за офіційними даними було зібрано майже 40 млн тонн зернових), проте доходи селян в загальному підвищились лише на 2 %. Це зумовлено різким падінням цін на зерно, сплатою великих відсотків за кредити. Крім того, внаслідок неможливості погасити кредити збанкрутувало близько 560 сільськогосподарських підприємств, а на межі банкрутства знаходилося ще близько 1000 підприємств.

У 90-х роках в Україні поступово наростала технологічна деградація аграрного сектору (наприклад, тракторний парк у середині 90-х років поповнювався лише на 2 % від рівня технологічної потреби, а його зношення у 2000 р. становило майже 80 %), дезінтеграція АПК (яка виявилася у створенні багатьма господарствами своїх переробних господарств тощо), що є ознаками ослаблення продовольчої безпеки України. Цьому значною мірою сприяє поступова втрата внутрішнього ринку збуту сільськогосподарської продукції внаслідок засилля імпортних товарів, причому нерідко сумнівної якості, що, у свою чергу, є наслідком хибної політики надмірної лібералізації зовнішньої торгівлі, яку проводить УРЯД.

Вплив на процес відтворення земельної ренти. Про сутність земельної ренти та її основні форми уже йшлося в одній з попередніх тем. Вплив цих форм на процес відтворення залежить від типу економічної системи, передусім від типу та форм власності на землю. Найбільш ефективний вплив на процес розширеного відтворення здійснюється в умовах суспільної власності на землю. Це зумовлено тим, що диференціальну ренту привласнює держава, яка спрямовує її на покращення якості ґрунтів, меліорацію тощо. Привласнення цієї форми ренти землевласником в умовах капіталізму може використовуватися з метою паразитичного споживання. Оскільки у багатьох розвинутих країнах світу встановлюється висока орендна плата за землю (у країнах ЄС вона становить понад 20 % від обсягів вирощеного врожаю, У США — до 10 % ринкової вартості землі), це гальмує розвиток продуктивних сил сільського господарства, а отже, негативно впливає на процес відтворення.

Ще більшою мірою здійснюється негативний вплив на цей процес монопольної земельної ренти, оскільки вона звужує платоспроможний попит частини населення. Суперечності між розвитком продуктивних сил і відносинами приватної власності на землю значною мірою долає Диференціальна рента, особливо тоді, коли договір про оренду землі укладається на тривалий період. Негативний вплив земельної ренти на розширене відтворення послаблюється зі зростанням органічної будови Капіталу в сільському господарстві, впровадженням передових досягнень НТР. Гальмує процес розширеного відтворення в аграрному секторі абсолютна земельна рента, що базується на приватній власності. У такому ж напрямі діє перетворення землі на товар, особливо високі ціни на землю.

Запитання і завдання для самоконтролю

  1. Що означає національний продукт у політекономічному аспекті?
    1. Яка методологія обчислення суспільного продукту?
  2. Охарактеризуйте економічний зміст національних рахунків.
    1. Які три основні стадії виробництва в системі національних рахунків?
    2. Які спільні риси і відмінності між визначенням ВВП в економічному і політекономічному аспектах?
    3. Які основні способи обчислення ВВП?
    4. Назвіть основні недоліки показника ВВП.
    5. Що означає дефлятор ВВП?
    6. Які спільні ознаки та відмінності між ВВП і ВНП?
    7. Як отримати показники ЧНП, НД?
  3. Які основні структурні елементи національного доходу?
    1. Чому потрібно у національному багатстві враховувати рівень освіти працівників, їхньої майстерності тощо?
    2. Дайте характеристику основних поглядів щодо продуктивної і непродуктивної праці.
    3. Про відтворення яких підсистем та елементів системи слід говорити за сучасних умов?
      1. Чим відрізняється просте відтворення від розширеного?
  4. Які основні ознаки капіталістичного розширеного відтворення?
    1. Назвіть основні умови простого та розширеного капіталістичного відтворення.
    2. Охарактеризуйте внесок визначних економістів у розвиток теорії відтворення.
    3. Які особливості процесу відтворення робочої сили за сучасних умов?
    4. Що характерне для відтворення технологічного способу виробництва?
    5. Які особливості відтворення економічної власності?
  5. Як впливає на процес розширеного відтворення тіньовий капітал?
    1. Які обсяги тіньової економіки в Україні та її складові?
  6. Назвіть основні особливості розвитку сільського господарства.
    1. Які особливості відтворення в аграрному секторі в межах основних типів та форм власності?
    2. Чи сприяли процесу розширеного відтворення в Україні аграрні реформи за роки незалежності?
    3. Як впливають на відтворення в аграрному секторі форми земельної ренти?

загрузка...