Навігація
Посилання


Політична економія

§ 3. Розширене відтворення робочої СИЛИ та вплив на нього держави


  • Сутність та чинники розширеного відтворення робочої сили.
  • Роль держави у відтворенні робочої сили.
  • Особливості відтворення робочої сили в Україні.

Сутність та чинники розширеного відтворення робочої сили. Поняття “розширене відтворення робочої сили” є похідним від сутності робочої сили. Остання, як зазначалось, є сукупністю фізичних, розумових і організаторських здібностей людини, набутих знань і досвіду, які вона застосовує у процесі виробництва споживних властивостей. Крім того, вартість робочої сили включає моральний, історичний, соціальний і результативний елементи.

Водночас робоча сила є складовою людини у цілому, її біосоціальної сутності. Проте у багатьох розвинених країнах світу внаслідок соціалізації економічної системи відбувається поступова трансформація людини економічної в людину соціальну у процесі діалектичного заперечення останньою першої. З урахуванням цього розширене відтворення робочої сили як економічна категорія означає процес відтворення на ширшій основі основних рис та властивостей людини економічної (лю- дини-працівника і людини-власника), біологічної та соціальної сторін сутності людини, а отже, не лише фізичних, але й розумових, творчих, організаторських, духовних здібностей людини, розширене відтворення сукупного працівника.

Розширене відтворення рис і властивостей людини-працівника передбачає функціонування та розвиток на ширшій основі її загальноосвітнього і кваліфікаційного рівнів, професійних навичок, творчих здібностей, постійне вдосконалення економічного мислення, підвищення рівня підготовки до організаційної й управлінської діяльності, покращення умов праці, поступове подолання техніко-економічного відчуження найманих працівників від засобів виробництва та ін.

Розширене відтворення людини-власника означає постійне збільшення реальної заробітної плати залежно від зростання вартості робочої сили, отримання все більшої частки дивідендів на акції або відсотків на заощадження, розширення участі найманих працівників в управлінні власністю на підприємстві, збільшення обсягів сімейної власності, поступове подолання соціально-економічного відчуження від засобів виробництва.

З урахуванням вартості робочої сили її розширене відтворення передбачає покращення фізичних, розумових і організаторських здібностей у взаємозв’язку з моральним, історичним і соціальним елементами. Так, урахування морального елемента у даному процесі вимагає визначення зростаючої гідності людини, впливу морально-етичних чинників.

Основними чинниками розширеного відтворення робочої сили у розвинених країнах світу є: 1) посилення ролі особистого чинника за умов НТР, особливо на другому етапі — етапі інформаційної революції;

2) зростання вартості робочої сили, а отже, низки чинників, які детермінують таке зростання, 3) наростання та поглиблення процесів соціалізації економічної системи капіталізму; 4) посилення ролі особистого чинника у конкурентоспроможності національної економіки та ін.

Роль держави у відтворенні робочої сили. Оскільки стабільність економічної системи, як зазначалося, забезпечується нині високою питомою вагою держави у ВНП (до 50 %), а основною формою національного багатства стає людина, це зумовлює посил

ення ролі держави у розширеному відтворенні робочої сили.

Так, роль держави у розширеному відтворенні людини-працівника виявляється у сприянні розвитку системи професійної підготовки і професійної орієнтації, організації навчання та перенавчання безробітних, розвитку освіти, передусім, вищої (у США та Японії ставиться завдання запровадження обов’язкової вищої освіти). Про вирішальну роль держави в цій сфері свідчить, зокрема, той факт, що у США понад 80 % всіх витрат на розвиток сивіти у 1998 р. здійснювала держава, а її витрати на вищу освіту становили майже 150 млрд дол.

Оскільки важливою складовою людини-працівника є його здоров’я, то держава бере вагому участь у фінансуванні охорони здоров’я. Такі витрати США в цей період становили понад 1 трлн дол. (понад 46 % всіх витрат). Здоров’я нації, тривалість життя дозволяє уряду планувати зростання пенсійного віку з 65 до 67 років у 2020 р., а також збільшення трудового стажу з 35 до 37 років для нарахування повної пенсії. У Канаді загальні витрати на охорону здоров’я у середині 90-х рр. становили майже 2500 дол. на душу населення, але лише близько третини цієї суми оплачується приватними особами (загалом на недержавні витрати припадало понад 2 млрд дол.). У цілому на охорону здоров’я витрачається майже 10 % ВВП. Покращенню охорони здоров’я сприяє у цій країні система ощадних рахунків медичного страхування.

Для розширеного відтворення людини-власника держава в деяких країнах бере активну участь у формуванні власності найманих працівників. Так, у ФРН з 1984 р. набув чинності закон про стимулювання утворення власності. Згідно з ним розміри щорічного формування власності (участь у продуктивному капіталі або позиках) кожним працівником збільшилася з 624 до 936 марок. Держава гарантує при цьому надання “надбавок за заощадження” в сумі, що становить 23 %, а для трудових сімей (які мають двох і більше дітей) — 33 % від величини щорічного формування власності. По-друге, шляхом поступового зниження податкових ставок для основної маси платників податків (а отже, податків на заробітну плату), хоча основний виграш від таких знижок отримує клас капіталістів. По-третє, шляхом законодавчого забезпечення прав інвесторів у різних видах фондів та вкладів в ощадні банки. Так, у США держава гарантує на випадок банкрутства банків вклади в сумі 100 тис. дол.

Особливості відтворення робочої сили в Україні. У протилежному напрямі розвивались процеси, пов’язані з відтворенням робочої сили в Україні у 90-х рр. XX ст. — на початку XXI ст.: якщо у розвинених країнах світу відбувалось розширене відтворення людини-працівника і людини-власника, то в Україні — звужене. Це виявляється, по-перше, у погіршенні системи професійної освіти, по-друге, у декваліфікації значної частини населення внаслідок масового безробіття; по-третє, у значному погіршенні здоров’я населення (майже 70 % працівників мають різні хронічні захворювання та функціональні порушення нервової системи і внутрішніх органів; наша країна посідає перше місце за рівнем смертності в Європі; смертність удвічі перевищує народжуваність, внаслідок чого за 1991—2001 рр. чисельність населення скоротилась більше, ніж на 3 млн осіб; середня тривалість життя скоротилась на 6—7 років і становить у чоловіків 61 рік; істотно зменшилася середня калорійність харчування тощо). Хоча за офіційними даними загальні витрати на освіту зросли з 3,4 % ВВП у 1990 р. до 4,4 % у 1999 р., їхні абсолютні розміри значно скоротились. Зокрема обсяг витрат на розвиток професійної освіти скоротився у 12 разів. Незважаючи на незначне скорочення чисельності осіб, що навчалися у навчальних закладах (з 9430 у 1990—1991 рр. до 9174 у 2000 р.), значна частина випускників не може працевлаштуватись, займається перепродажем товарів (так звані “човники”), емігрує за кордон та ін.

Звуження відтворення людини-власника знаходить своє вираження у втраті трудових заощаджень у сумі понад 130 млрд крб під час розпаду СРСР та при проведенні грошової реформи, у пограбуванні різними трастами частини заощаджень (держава після цього гарантувала вклади в сумі лише 100 грн, відтак 500 грн), у значному скороченні реальної заробітної плати, яка не дозволяє робити заощадження переважній більшості працездатного населення, у подальшому поглибленні соціаль- но-економічного відчуження найманих працівників від засобів виробництва та управління власністю. Водночас певного протидією цій тенденції стало отримання земельних ділянок у власність, зростання чисельності фермерів, підприємців. Проте домінуючою була тенденція до деградації людини-власника, основою якої є, передусім, звужене відтворення людини-працівника.

Запитання і завдання для самоконтролю

  1. Як правильно визначається сутність категорії “зайнятість” із боку речового змісту?
  2. Доведіть приналежність зайнятості при капіталізмі до виробничих відносин, в т. ч. економічної власності.
  3. Що означає зайнятість як політекономічна категорія за умов капіталізму?
  4. Які форми зайнятості виділяються в сучасній економічній літературі?
  5. Які форми зайнятості виокремлюються з погляду різного за ступенем використання працездатного населення?
  6. Яка форма зайнятості є найбільш адекватною для капіталізму?
  7. Хто належить до зайнятих згідно з Законом України “Про зайнятість”?
  8. Дайте узагальнюючу характеристику основних теорій зайнятості.
  9. Чому неокласична теорія зайнятості є антигуманною?
  10. Що проповідує кейнсіанська теорія зайнятості?

11 .Які погляди щодо зайнятості відстоюють представники інституціоналізму, марксистської теорії та концепції контрактних відносин?

  1. У чому полягає економічна (в т.ч. політекономічна) сутність сукупного працівника?
  2. Які взаємозв’язки існують між зайнятістю і відтворенням сукупної робочої сили?
  3. Охарактеризуйте сутність безробіття у політекономічному аспекті.
  4. Критично проаналізуйте основні теорії безробіття.
  5. Які існують основні форми безробіття?
  6. Які основні методи державного регулювання зайнятості у розвинених країнах світу?
  7. Що означає розширене відтворення робочої сили, і які чинники на нього впливають?
  8. Як впливає сучасна держава на розширене відтворення робочої сили?
  9. Які особливості процесу відтворення робочої сили?

загрузка...