Навігація
Посилання


Наукова обробка документів

2.3.2. Основні види і загальні правила складання бібліографічних описів


Структура бібліографічного опису залежить від структури об’єкта опису. Розрізняють одночастинні об’єкти, що складаються з однієї частини, та багаточастинні, які мають дві та більше частин. Одночастинний об’єкт — документ на одному фізичному носії (окремо видана книга, окремий том або випуск багатотомного, серійного видання, окремо виданий стандарт, географічна карта тощо). Багаточастинний об’єкт — це документ на кількох однакових або різних фізичних одиницях (багатотомні та серійні видання, комплектні документи). Об’єктами опису можуть бути також складові документів (окрема праця зі збірника, окрема стаття з журналу або газети, окрема глава чи розділ твору тощо). Відповідно за структурою виділяють однорівневий опис, який складають на одночастинний документ та завершений багаточастинний документ в цілому, й багаторівневий опис, що складають на багаточастинний об’єкт. На частину документа складають аналітичний бібліографічний опис.

Для забезпечення точності бібліографічного опису його складають безпосередньо за документом, буквально маючи його перед очима (“сіє уіги”), але описи для бібліографічних покажчиків, списків тощо в разі необхідності допускається складати на основі інших вторинних документів. Головним джерелом інформації при складанні опису є елемент документа, який містить основні відомості про документ — титульний аркуш, етикетка, титульний екран тощо. Кожному виду документів притаманне певне головне джерело інформації. При його відсутності користуються іншими джерелами. Сумнівні відомості наводять в описі у квадратних дужках зі знаком питання: [1921?].

Бібліографічний опис, як правило, складається мовою вихідних відомостей документа. Якщо текст подано іншою мовою, про це повідомляють в описі. Для бібліотечних каталогів завжди складають опис мовою документа; у бібліографічних покажчиках, списках і подібних посібниках доцільно навести опис мовою установи, яка обробляє документ, а про мову документа повідомити окремо.

Опис складається за сучасною орфографією за винятком старовинних (XVI—XVIII ст.) або стилізованих під старовину видань. Числівники в описі наводять у такій формі, як їх подано у виданні (римськими, арабськими цифрами, у словесній формі). Римські цифри, а також цифри у словесній формі зап

исують арабськими цифрами при зазначенні дати виходу видання, повторності видання, номерів або випусків багатотомних і серійних видань. Кількісні числівники наводять без нарощування закінчень (у 5 т. — у п’яти томах), а порядкові — з нарощуванням (3-тє вид. — третє видання).

У бібліографічних описах із метою забезпечення їх компактності можна скорочувати слова і словосполучення відповідно до правил, зафіксованих у спеціальних стандартах, пропускати частини елементів, поєднувати різні бібліографічні записи в один і використовувати інші прийоми.


загрузка...