Навігація
Посилання


Наукова обробка документів

6.5. Види і різновиди вторинних документів. Часткова методика їх створення


Рівень згортання первинної інформації, характер вторинної інформації як відображення інформаційних потреб (запитів) споживачів є провідними ознаками вторинних документів. За цими критеріями відрізняють бібліографічні, реферативні, оглядові й аналітичні вторинні документи, що мають як загальні, так і специфічні ознаки видового розмаїття.

Бібліографічні документи класифікують за різними ознаками: за цільовим призначенням — державні, науково-до- поміжні, рекомендаційні, професійно-виробничі; за об’єктом бібліографування — універсальні, багатогалузеві, галузеві, тематичні, персональні, бібліографічні, краєзнавчі; за методом бібліографування — вибіркові, реєстраційні, сигнальні, анотовані, реферовані, оглядові; за часом виходу в світ — поточні, ретроспективні, перспективні; за ознакою приналежності видавничі, книготорговельні, бібліотечні; за формою організації матеріалу — бібліографічний покажчик, бібліографічний список, бібліографічний огляд, бібліографічний бюлетень, бібліографічний журнал, допоміжний покажчик до видання.

Реферативні документи поділяють на різновиди за такими ознаками: за цільовим призначенням — загальні і спеціалізовані; за належністю до певної галузі знання — реферати із суспільних, гуманітарних, природничих, точних, т

ехнічних і прикладних наук, з економіки; за способом характеристики первинного документа — реферати-конспекти, в яких послідовно викладають в узагальненому вигляді зміст усього первинного документа, а також проблемно-орієнтовані реферати, що акцентують увагу споживача на окремих темах або проблемах первинного документа; за обсягом та глибиною згортання — короткі, обсяг яких обмежений 850 друкованими знаками, і розширені, обсяг яких може становити 10—15 % обсягу первинного документа; за кількістю джерел реферування

  • монографічні, складені на один первинний документ, реферати-фрагменти, складені на окрему частину первинного документа, його розділ, підрозділ, параграф, оглядові або зведені, групові реферати; за формою викладу — текстові, анкетні (позиційні), табличні, телеграфного стилю, схематичні, ілюстровані, змішані; за методом викладу — реферати-екст- ракти, перефразовані, аспектні, які створюють на основі формалізованих методик; за способом підготовки — інтелектуальні, складені на основі інтуїтивних уявлень про значимість змісту первинного документа, а також автоматизовані; за авторським виконанням — авторські або автореферати і не- авторські або ті, які склала інша особа (референт-аналітик).

Оглядово-аналітичні документи за ознакою глибини аналізу змісту першоджерел поділяють на бібліографічні, реферативні й аналітичні огляди, об’єднуючи в одну групу інформаційних оглядів. Є класифікації, за якими огляди поділяють на огляд літератури (першоджерел) як джерело бібліографічної інформації та огляд стану розробки проблеми (теми, питання). Виділяють також орієнтаційні (бібліографічні) і пізнавальні огляди і т. ін. Тобто нині немає єдиної класифікації оглядів.

Кожний з видів бібліографічних, реферативних, оглядово- аналітичних документів має свої специфічні характеристики і методику створення.


загрузка...