Навігація
Посилання


Наукова обробка документів

6.5.2. Реферативний документ


Реферування — процес аналітико-синтетичної переробки інформації, яка міститься в первинному документі, для вилучення з нього найважливіших за змістом відомостей (основних положень, фактичних даних, результатів, висновків) і створення на цій основі вторинного документа — реферативного.

Реферативний документ — це документ, що містить стислий виклад змісту первинного документа (основних ідей, методів і результатів дослідження, часу і місця його проведення і т. ін.). Його основу становить реферат — короткий виклад змісту першоджерела (книг, статей, доповідей) з певної теми, без додаткової інтерпретації або критичних зауважень автора реферата. Реферат — це семантично адекватний, обмежений малим обсягом і, водночас, якомога повніший виклад основного змісту первинного документа, що має постійну структуру і призначений для виконання багатьох функцій у використанні його споживачами різних категорій.

Основними функціями рефератів є: інформаційна, пошукова, довідкова, сигнальна, адресна, комунікативна. Реферативні документи зараховують до вторинних фактографічних документів (довідки, таблиці, статті, реферати, реферативні огляди і т. ін.), основною функцією яких є орієнтація споживачів у документному потоці, скорочення фізичного обсягу первинних документів при збереженні їхнього основного змісту.

Реферати використовують в усіх сферах інформаційної діяльності. Вони заповнюють сторінки реферативних журналів, з них формують пошукові масиви інформаційних систем будь- яких рівнів, вони супроводжують звіти про НДР, захищені дисертації, депоновані рукописи, статті тощо. Якісно складений реферат, надрукований разом з первинною публікацією або перед виходом її у світ, допомагає споживачеві вчасно зорієнтуватися у змісті документа і прийняти рішення про доцільність його використання. Разом з тим реферат виконує кілька завдань: інколи заміняє первинний документ; слугує засобом сповіщення і поширення інформації про новітні досягнення науки, техніки, освіти, культури; допомагає перебороти мовні й термінологічні бар’єри, особливо в галузі прикладних наук.

Серед основних видів реферативних документів розрізняють: реферативний журнал, реферативний збірник, експрес- інформацію, інформаційний листок.

Найпоширенішим видом інформаційного документа є ре

феративний журнал (РЖ). Реферативний журнал — це періодичний документ журнальної або листової форми, що містить реферати опублікованих документів або їхніх частин. У РЖ публікують у систематизованому вигляді реферати документів

11 6-671 з певної галузі, проблеми, теми. Кожний номер РЖ становить єдність інформаційного повідомлення — певної сукупності рефератів (бібліографічних записів) і довідкового апарату. Специфіка РЖ полягає в характері бібліографічного запису реферату.

Основне призначення реферативного журналу — інформування вчених і фахівців про поточні документи (видання) для ретроспективного пошуку відповідних наукових документів, а також щоб уникнути негативних наслідків розсіювання документів з однієї і тієї самої тематики в журналах різних профілів, для надання допомоги в подоланні мовних бар’єрів. Крім того, РЖ дає змогу вченим і фахівцям без великих витрат часу стежити за досягненнями в суміжних сферах наукової і практичної діяльності і використовувати їх у своїй галузі, а також бути засобом побічної оцінки наукової якості первинних документів (у формі рефератів відображають лише документи, що мають значний інтерес).

В Україні реферативні журнали видають Книжкова палата України, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернад- ського, Український інститут науково-технічної та економічної інформації, інші міжгалузеві й галузеві центри.

Наприклад, український реферативний журнал (УРЖ) “Джерело” — періодичне інформаційне видання, призначене для оперативного відображення змісту друкованих в Україні наукових видань з природничих, технічних, суспільних і гуманітарних дисциплін. УРЖ виходить у 3 серіях:

Сер. 1. — Природничі науки. Медицина.

Сер. 2. — Техніка. Промисловість. Сільське господарство.

Сер. 3. — Суспільні та гуманітарні науки. Мистецтво.

Усі три серії УРЖ “Джерело” виходять з періодичністю 1 раз у 2 місяці (6 разів у рік). З останнім номером кожний передплатник одержує компакт-диск із записом інформації, акумульованої журналом за рік.

В УРЖ “Джерело” реферують монографії, збірники наукових праць, матеріали конференцій, посібники для вузів, серіальні (періодичні та продовжувані) видання, автореферати дисертацій, препринти. Джерелом інформації для підготовки УРЖ є обов’язковий примірник творів друку України, що надходить до Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадского (НБУ).

Матеріали для реферативного журналу готують за єдиною методикою з використанням Рубрикатора НБУ і розміщують у систематичному порядку згідно з основними діленнями Рубрикатора. Аналіз змісту і систематизацію творів друку (документів) здійснюють фахівці відділу систематизації НБУ.

Допоміжний апарат УРЖ містить авторський покажчик та покажчик періодичних видань.

Кожному запису в УРЖ присвоюють номер, який має такі елементи: порядковий номер УРЖ у поточному році; літера, що відповідає певній галузі знання, згідно з Рубрикатором НБУ; порядковий номер реферату у випуску.

Запис у реферативному журналі поєднує бібліографічний опис документа, реферат (замість рефератів можна використовувати авторські резюме та анотації), а також шифр зберігання в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського. Твори друку (документи) можна одержати безпосередньо в бібліотеці, або замовити за допомогою міжбібліотечного абонемента (МБА).

Скорочення в бібліографічних описах видань зроблено відповідно до ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила” та ГОСТ 7.12-77 “Сокращение русских слов и словосочетаний в библиографическом описании произведений печати”.

УРЖ “Джерело” представлене в мережі Internet:

  • загальнодержавною реферативною базою даних “Україніка наукова” http :// www . nbuv . gov . ua ( Web -сервер Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського) та http :// ipri . kiev . ua ( Web -сервер Інституту проблем реєстрації інформації НАН України);

  • електронною версією журналу http :// t . kiev . ua / Djerelo / index . html ( Web -сервер Інституту проблем реєстрації інформації НАН України). База даних містить бібліографічні описи документів, реферати, шифри зберігання в НБУ, індекси Рубрикатора НБУ тощо. Пошук документів можна здійснювати за автором, назвою (чи за словами з назви) видання, назвою журналу, тематичними розділами, роком видання, а також за будь-яким терміном з тексту (крім службових слів). Результати пошуку можна записати у файл або ж роздруку- вати у вигляді тексту.

Іншим видом реферативного документа є реферативний збірник — періодичне, продовжуване або неперіодичне видання, що містить реферати неопублікованих документів. Це підбір рефератів з конкретних, вузьких проблем. У реферативному збірнику вміщують статті вітчизняних і зарубіжних авторів теоретичного й оглядового характеру, переклади, бібліографічні огляди і т. ін. Основна особливість реферативного збірника полягає в тому, що в ньому відображають неопубліковані й опубліковані документи відомчого характеру, тобто обмеженого поширення та доступності.

Різновидом реферативного документа є експрес-інформа- дія 1 . Експрес-інформація — це оперативний документ, який висвітлює найважливіші вітчизняні і зарубіжні досягнення у формі розширених статей, описів винаходів, скорочених перекладів і т. ін. Це може бути розширений реферат якого-не- будь виданого за досить короткий термін найціннішого первинного документа, що потребує оперативного оповіщення.

Інформаційний листок — це реферативний документ відомостей про передовий досвід або науково-технічні досягнення.

Найсуттєвіше значення має рівень інформативності реферативного документа, тобто кількість та якість інформації, яку отримує з реферату споживач.

Інформативний реферат найповніше відображає зміст первинного документа, що досягається завдяки семантичному аналізу і кваліфікованому синтезу інформації. Як правило, у ньому вказують предмет і мету дослідження, викладають основні результати, наводять дані, що стосуються характеру, методів, умов дослідження, можливостей використання результатів, на яких наголошує автор. У ньому можуть наводити основні характеристики новітніх технологічних процесів, нових виробів і матеріалів тощо, а також наукову інформацію про закономірності, властивості предмета, явища і т. ін. Інформативний реферат містить фактографічну інформацію.

Короткому (індикативному) реферату властиві недостатньо глибокий семантичний аналіз первинного документа, брак докладної фактографічної інформації, загальність викладу теоретичних і практичних результатів та рекомендацій. Тому його використовують переважно для того, щоб прийняти рішення про необхідність звернення до першоджерела. Особливістю індикативних рефератів є те, що для складання їх потрібно менше спеціальних знань, часу і зусиль, оскільки аналіз тексту первинного документа значною мірою здійснюють за назвами розділів, підрозділів, пунктів. Текст реферату складається з набору ключових слів і словосполучень. Такі реферати особливо характерні для звітів про науково-дослідні роботи, кандидатські і докторські дисертації тощо. Суть реферування таких документів полягає в тому, що з них вибирають найбільш значущі ключові слова або словосполучення, які становлять основу індикативного реферату. Індикативний реферат містить не всі фактографічні відомості первинного документа, а лише ті основні положення, які тісно пов’язані з темою документа, що підлягає реферуванню. Тобто, індикативним можна вважати реферат, у якому в описовій формі за допомогою ключових слів і словосполучень передають основний зміст первинного документа і висновки.

Якість реферату залежить від того, наскільки глибоко вивчено первинний документ. Тому основними елементами його змісту є головні компоненти наукової праці, а саме: об’єкт дослідження; конкретні властивості, особливості об’єкта, що вивчається; просторові і часові ознаки об’єкта; використані джерела інформації; отримані результати. Визначають актуальність теми, оригінальність та рівень висвітлення матеріалу, коло конкретних споживачів, для яких призначено первинний документ.

Аналіз змісту першоджерела в реферуванні невіддільно пов’язаний із синтезом інформації, затим що її складові розглядають у логічній єдності і взаємодії. Синтез інформації — це поєднання корисної інформації, виявленої в результаті аналізу змісту первинного документа, в логічне ціле. У процесі синтезу утворюється новий документ, забезпечується взаємозв’язок і логічний виклад цінної інформації, що відповідає

цільовому призначенню реферату. Отже, у створенні реферату аналіз і синтез як дві взаємопов’язані сторони інтелектуальної діяльності невіддільні одна від одної.

Реферат має специфічну структуру, яку становлять такі складові: бібліографічний опис, текст і додаткові відомості.

Бібліографічний опис є невід’ємною частиною реферату. Назва праці, що підлягає реферуванню, у бібліографічному описі може бути в трьох варіантах: 1) без змін у бібліографічному описі, якщо первинний документ опубліковано українською мовою; 2) по можливості, в точному перекладі українською мовою, якщо первинний документ опубліковано іноземною мовою; 3) повністю або частково зміненою порівняно з назвою оригіналу, тоді її наново формулюють на основі вивчення текстової частини документа для адекватного вираження головної теми або предмета документа. Нову назву або її змінену частину беруть у квадратні дужки. Цей метод застосовують здебільшого для підготовки реферативних журналів.

Текст реферату — скорочений виклад змісту первинного документа — подають у певній послідовності розкриття перелічених далі аспектів. Об’єкт дослідження є однією з найважливіших складових реферату. Тут виявляються закономірності, властивості й ознаки, наводяться часові та просторові ознаки, наводяться характеристики пристроїв, засобів, речовин і т. ін. Методи дослідження наводять тоді, коли вони мають особливе значення для дослідження. Широко відомі методи лише вказують без відповідних пояснень. Результати проведеної роботи, отримані в процесі спостережень, вимірювань, узагальнень тощо, відображають у рефераті в формі описових формулювань, цифрових даних, таблиць, графічних матеріалів і формул.

Текст реферату має бути зрозумілим, конкретним, чітким, лаконічним, тобто не містити другорядної інформації: доказів, роздумів, опонування, прикладів. У ньому не слід вдаватися до громіздких речень і складних граматичних зворотів, які утруднюють розуміння змісту. У реферат не включають відомостей, відображених у бібліографічному описі документа. Не допускаються (крім виключних випадків за наявності очевидних неточностей) критичні зауваження референта або довільна інтерпретація тексту первинного документа.

Реферати існують як складова первинного документа або як самостійний реферативний документ. Прикладом першого варіанта реферату є обов’язкова наявність його у звітах про науково-дослідну роботу. Реферат призначений для ознайомлення зі змістом звіту. Він має бути стислим, інформаційним і містити відомості, які дають змогу прийняти рішення про доцільність читання всього звіту. Реферат слід розміщувати безпосередньо за списком авторів, починаючи з нової сторінки. Якщо список авторів не складають, реферат розміщують за титульним аркушем.

Тексту реферату в разі видання звіту передує повний бібліографічний опис звіту, який роблять відповідно до вимог чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Реферат має містити:

  • відомості про обсяг звіту, кількість частин звіту, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел відповідно до переліку посилань (усі відомості наводять включно з даними додатків);

  • текст реферату;

  • перелік ключових слів.

Реферат може містити інформацію про умови розповсюдження звіту (якщо такі висувають).

Текст реферату має відображати подану у звіті інформацію

і, як правило, у такій послідовності:

  • об’єкт дослідження або розробки;

  • мета роботи;

  • методи дослідження та апаратура;

  • результати і їхня новизна;

  • основні конструктивні, технологічні й техніко-експлуа- таційні характеристики та показники;

  • ступінь впровадження;

  • зв’язок з іншими роботами;

  • рекомендації щодо використання результатів роботи;

  • галузь застосування;

  • економічна ефективність;

  • значущість роботи та висновки;

  • прогнозні припущення про розвиток об’єкта дослідження або розробки.

Частини тексту реферату, про які немає відомостей, випускають. Реферат належить виконувати обсягом не більш як 500 слів, і, бажано, щоб він уміщувався на одній сторінці формату А4.


загрузка...