Навігація
Посилання


Формування ринкової економіки

ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНУ ТА ВПЛИВ НА НЬОГО ДЕМОГРАФІЧНИХ ЗМІН (на прикладі Луганської області)


Стаття присвячена виявленню тенденцій у формуванні та використанні трудового потенціалу на основі аналізу й оцінки демографічного стану Луганської області.

Постановка проблеми та її актуальність. Сучасні трансформаційні процеси в українській економіці, перехід на нові принципи господарювання кардинально змінили умови забезпечення трудовими ресурсами. Це зумовило виділення інших умов формування трудового потенціалу на рівні держави, регіону чи підприємства. На жаль, цей процес дуже ускладнили кризові явища, якими були вражені всі галузі суспільства. Ці труднощі були викликані як скороченням обсягів виробництва та національного доходу, що призвело до вимушеного скорочення бюджетного фінансування всіх структур, так і уповільненням створення нового сучасного організаційно-економічного механізму функціонування та реалізації трудового потенціалу працівників. У зв´язку із зазначеним виникла необхідність та було поставлено завдання провести аналіз тенденцій у функціонуванні та розвитку трудового потенціалу Луганської області як цілісної системи. Тому дослідження проблем та перспектив у системі функціонування й розвитку трудового потенціалу на прикладі Луганської області набуває важливого значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасний етап розвитку наукової управлінської думки характеризується наявністю значної кількості наукових досліджень щодо визначення сутності трудового потенціалу. Розкриттю цього питання присвятили свої роботи такі вітчизняні та закордонні вчені: В.Онікієнко, М.Долішній, І.Завадський, М.Кім, Н.Лук´яненко, О.Уманський, Л.Шаульська, С.Трубич, Б.Генкін, М.Бухалков, Н.Шаталова та інші. Основні напрямки їхніх наукових досліджень пов´язані з визначенням кількісно-якісних характеристик трудових ресурсів і рівня зайнятості населення, зміни їхньої структури, дослідження механізмів формування трудового потенціалу на всіх рівнях. Разом із тим, проведений аналіз указав на багатоаспектність, багатовекторність, складність та значущість розгляду питань функціонування трудового потенціалу регіону як основи діяльності підприємств і організацій та України в цілому; це зумовлює необхідність постійної уваги до цього питання та потребу в нових наукових пошуках.

Тому метою статті є узагальнення деяких показників ринку праці на регіональному рівні та виділення демографічного чинника як основи для розвитку й функціонування і Луганського регіону, і України в цілому.

Виклад основного матеріалу. На початку 80-хрр. ХХст. у вітчизняній економічній теорії було виділено поняття "трудовий потенціал", яке розкривається як: кількісні та якісні характеристики економічно активного населення [2; 42]; наявні ресурси й можливості, що безперервно формуються в процесі всього життя особистості, реалізуються в трудовій поведінці та визначають їх реальну плідність [6; 7]; територіальна сукупність працездатного населення, яке володіє відповідною професійно-кваліфікаційною підготовкою і має певне місце прикладання праці в народному господарстві з урахуванням певного рівня їх технологічного та технічного оснащення [ 3; 4 ] тощо.

Отже, трудовий потенціал характеризується і як соціально-економічна здатність т

рудових ресурсів, і як сукупність працездатного населення, і як система професійно-особистісних якостей трудових ресурсів. Ключовим є те, що трудовий потенціал формується, розвивається та реалізується в праці: чи-то під час навчання, чи-то під час виконання функціональних обов´язків. Бо праця – це свідома й цілеспрямована діяльність людини з перетворення предметів праці за допомогою засобів праці в життєві блага.

У свою чергу, соціально-політична й економічна кризи показали, що в Україні через неузгодженість "у виборі стратегії економічних реформ, …неспроможність управління зайнятістю через послаблення регулюючої й координуючої функції на державному, регіональному й місцевому рівнях, недотримання законодавчої, фінансової, платіжної і трудової дисципліни" [4, с.62], недостатність державного регулювання зайнятості населення відсутні дієві механізми впливу і на соціально-трудову сферу, і на формування трудового потенціалу регіону. Задекларовані в січні 2009р. поправки до Закону України "Про зайнятість населення" – ліквідація обмежень у соціально-трудовій сфері; створення широких можливостей для працюючого населення отримувати високу заробітну плату та доходи; збереження досягнутого рівня зайнятості й стримування безробіття; забезпечення матеріальної допомоги з безробіття – не сприяють ефективній зайнятості, збереженню робочої сили, а отже – розвитку їхнього трудового потенціалу.

Аналіз статистичних даних та інших джерел інформації дозволив скласти загальне уявлення про трудовий потенціал Луганської області, що дало змогу порівняти ці дані, виокремивши при цьому певні тенденції та характерні риси, що склалися останніми роками. Так, динаміка зміни чисельності постійного населення станом на 1січня 2010р. у порівнянні з даними перепису на 5 грудня 2001р. (Рис.1) свідчить про зниження на 10,4% загальної чисельності постійного населення Луганської області; за цей період відбулося зменшення чисельності чоловіків на 11,2% та жінок – на 9,8%.

Рис.1. Динаміка зміни чисельності постійного населення за статтю в Луганській області, осіб

Ці дані вказують на негативну тенденцію в напрямку зменшення природного приросту населення (у середньому – 1,2% кожного року) та привалювання смертності над народжуваністю (Табл.1).

Таблиця 1

Загальні коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення (станом на 2009р.)

Число народжених

Число померлих

Природний приріст населення

усього

у міських поселеннях

у сільській місцевості

усього

у міських поселеннях

у сільській місцевості

усього

у міських поселеннях

у сільській місцевості

Луганська область

9,3

9,4

8,9

16,9

16,4

19,9

-7,6

-7,0

-11,0

Природний приріст населення з кожним роком стрімко зменшується. При тому, що коефіцієнт народжуваності поступово збільшується: у міських поселеннях із 8,6% у 2007р. до 9,4% у 2009р.; у сільській місцевості – із 8,4% у 2007р. до 8,9% у 2009р.

Розподіл постійного населення за основними віковими групами показує, що чисельність населення працездатного віку у відсотках до всього населення становить 61,0%, у старшому за працездатний віці – 26,2%, у молодшому за працездатний – 12,8% (дані станом на 1 січня 2010р.).

Таким чином, демографічне старіння населення та негативний його природний приріст, з одного боку, підвищує навантаження на працездатних осіб, а з іншого – указує на таку негативну тенденцію на ринку праці, як збільшення долі пенсіонерів. А це може призвести до зниження економічної активності населення, скорочення притоку молоді в економіку, підвищення витрат на утримання пенсіонерів та мати соціальні наслідки.

У 2009р., порівняно з 2005р. спостерігається зменшення чисельності зайнятого населення за видами економічної діяльності на 28,2 тис. осіб (із 1054,5 тис. осіб у 2005р. до 1026,2 тис. осіб у 2009р.). Структура зайнятого населення за видами економічної діяльності у 2009р. представлена на Рис.2. Найвищий рівень зайнятості населення Луганської області спостерігається в промисловості, освіті, охороні здоров´я, найнижчий – у сфері фінансової діяльності.

Рис.2. Структура зайнятого населення за видами економічної діяльності в Луганській області, 2009р.

У структурі зайнятості з 2009р. наявне зниження економічної активності населення у віці 15–70 років. При тому, що останніми роками ця тенденція була позитивною: у 2006р. чисельність економічно активного населення становила 1137,0тис. осіб, у 2007р. – 1142,3 тис. осіб, у 2008р. – 1144,0 тис. осіб.

У свою чергу, найвищий рівень зайнятості населення за віковими групами та місцем мешкання у 2009р. спостерігався серед 30–39-річних осіб, а найнижчий – серед молоді у віці 15–24 років. Це показано у Табл. 2.

Таблиця 2

Рівень зайнятості населення за віковими групами та місцем мешкання у 2009р., % до загальної чисельності населення певної вікової групи

Усього

у тому числі за віковими групами, років

Працездатного віку

15-24

25-29

30-34

35-39

40-49

50-59

60-70

Усе населення

57,1

38,7

73,8

81,4

82,4

78,8

53,4

16,0

66,4

Із них:

– міське населення

54,6

36,5

71,9

80,2

81,0

77,4

50,0

9,8

64,4

– сільське населення

73,6

54,4

89,1

90,2

92,7

88,2

76,3

49,9

80,2

Аналіз зайнятості же молоді за деякими видами економічної діяльності на кінець 2009р. показує, що загальна чисельність зайнятих працівників у віці від 15 до 34 років становила 185446 осіб. Із них: у промисловості – 88409 осіб, що становило 47,6% від загальної чисельності, у торгівлі – 14997, що становило 8,8%, у фінансовій діяльності – 5712, це становило 3,9%, у галузі державного управління – 10414, або 5,6%, у будівництві – 6066, або 3,3%, та в освіті – 15653, або 8,4%.

Із 2009р. почала спостерігатися й інша тенденція: попит на робочу силу за деякими видами економічної діяльності у 2009р. значно скоротився в порівнянні із 2008 та 2007рр. (Табл.3).

Таблиця 3

Попит на робочу силу за деякими видами економічної діяльності, осіб

Види економічної діяльності

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Усього:

1765

2204

1325

Із них:

  • промисловість;

747

1078

620

  • торгівля;

219

134

148

  • фінансова діяльність;

23

44

20

  • державне управління;

62

153

82

  • будівництво;

82

67

29

  • освіта.

57

105

40

Попит у промисловості у 2009р. зменшився на 60,1%, порівняно з 2008р.; у сфері торгівлі – на 57,5%; у фінансовій діяльності – на 45,5%; у галузі державного управління – на 53,6%; у будівництві – на 43,3%; в освіті – на 38,1%. Це свідчить про те, що в системі використання трудового потенціалу наявні такі негаразди, як збільшення рівня безробіття населення регіону, посилення соціального напруження, міграція працездатного населення тощо. Зменшення попиту викаже свій вплив і на найбільш незахищену верству населення регіону – молодь. Вона втрачає можливості мати перше робоче місце за отриманою у ВНЗі професією. Це стає причиною втрати кваліфікації, бо молоді люди йдуть працювати не за спеціальністю. Чимале значення тут має й ціна робочої сили, що встановлена в Україні. Повсякчас низька заробітна плата змушує молодих спеціалістів, по-перше, шукати додаткові джерела доходів, а це формує ринок вторинної зайнятості та підвищує пропозиції на ринку праці, по-друге, обіймати посади низької кваліфікації, але з більш-менш високим заробітком.

Чисельність безробітних працездатного віку в Луганській області у 2009р. збільшилася на 10,2 тис. осіб, чи на 13,6%, у порівнянні з 2008р.; при тому, що з 2000р. до 2008р. цей показник зменшився на 59,2%.

Ще однією суттєвою характеристикою трудового потенціалу Луганської області є навчання молоді та підготовка фахівців, бо саме освіта є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства й держави в цілому [1]. У свою чергу, статистичні дані ілюструють загальне зменшення чисельності вихованців дошкільних та учнів загальноосвітніх закладів (Табл.4). У подальшому це вплине на всі показники функціонування та розвитку регіону.

Таблиця 4

Чисельність дітей у дошкільних і загальноосвітніх закладах Луганської області

Чисельність дітей у дошкільних закладах, тис.

Чисельність дітей у загальноосвітніх закладах, тис.

2005 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2005 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

42,8

46,0

47,7

47,9

233,8

202,8

190,7

185,9

Випуск учнів загальноосвітніми навчальними закладами ІІ і ІІІ ступенів також поступово зменшується й становить: у 2009р. – 11,8 тис. осіб (ЗНЗ ІІ ступеня), 15,7 тис. осіб (ЗНЗ ІІІ ступеня), у 2008р. цей показник становив – 24,2 тис. осіб і 17,5 тис. осіб відповідно, а в 2000р. – 36,7 тис. осіб і 21,6 тис. осіб.

Ця тенденція спричиняє зменшення контингенту студентів у професійно-технічних навчальних закладах та ВНЗах усіх рівнів акредитації (Табл. 5).

Таблиця 5

Кількість навчальних закладів та чисельність їх випускників

Професійно-технічні навчальні заклади

ВНЗи III–IV рівнів акредитації

2000 р.

2008 р.

2009 р.

2000 р.

2008 р.

2009 р.

Кількість закладів

77

84

78

7

10

10

Прийнято, осіб

23040

17186

17100

22088

18302

15342

Випущено, осіб

18661

15690

14403

11340

19391

21175

Закономірним є поступове зменшення чисельності слухачів цих навчальних закладів та поступове скорочення професійно-технічних навчальних закладів. На нашу думку, наступними роками буде спостерігатися тенденція зменшення кількості ВНЗів не тільки І–ІІ рівня акредитації, але й ІІІ–ІV рівнів під впливом, насамперед, демографічних, економічних та соціальних чинників. Зменшення числа ВНЗів пройде за рахунок, по-перше, невеликих приватних навчальних закладів, по-друге, великої кількості різних філій та відділень державних та приватних ВНЗів (у яких закриються спочатку стаціонарні відділення). Це приведе до їх укрупнення та об´єднання. Вважаємо, що на рівень розвитку трудового потенціалу регіону ця тенденція суттєво не вплине.

Висновки. Таким чином, зазначені деякі аспекти ринку праці Луганської області виокремили певні негативні демографічні чинники й тенденції, що безпосередньо впливають сьогодні й впливатимуть у подальшому на використання й формування трудового потенціалу регіону.

Ситуація, що склалася, характеризується значними негативними тенденціями, котрі, згідно з прогнозами, будуть погіршуватися й надалі.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Конституція України.

  2. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці : навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К. : Знання – Прес, 2001. – С.42.

  3. Генкин Б.М. Экономика и социология труда : учебн. для вузов / Б.М.Генкин. – 7-е изд., доп. – М. : Норма, 2007. – С.94.

  4. ОстроверховВ. Використання зарубіжного досвіду для вдосконалення концепції зайнятості України в умовах кризи / В.Островерхов // Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України: науковий журнал. – Тернопіль : "Економічна думка". – 2009. – вип.14. – С.62–65.

  5. Статистичний щорічник Луганської обл. за 2009 рік. – Ч.2. – Луганськ, Держ. ком. стат. України, Головн. упр. стат. у Луганській обл. – 445с.

  6. Шаталова Н.И. Трудовой потенциал работника : учебн. пособ. для вузов. – М. : ЮНИТИ – ДАНА, 2003. – С.7.


загрузка...