Навігація
Посилання


Формування ринкової економіки

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗРОБЛЕННЯ ПОСАДОВИХ ІНСТРУКЦІЙ НАУКОВИХ СПІВРОБІТНИКІВ ЗА КВАЛІФІКАЦІЙНИМИ КАТЕГОРІЯМИ


У роботі визначено типові трудові функції, що притаманні роботі наукових співробітників. Популярно розкрито зміст структурних розділів посадових інструкцій відповідно до вимог нормативних документів у сфері праці.

Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення концепції удосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери" від 19.01.2011 р. № 29-р передбачає розроблення нормативних документів сфери професійної класифікації, у т.ч. випусків Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП) для державних органів центральної виконавчої влади, які до сьогодні їх не мають.

Так сталося, що Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України – один із не багатьох органів державної виконавчої влади України, який ще не розробив галузевого випуску ДКХП (№73, "Наука та вища школа"). Тобто, на сьогодні на галузевому рівні офіційно визначених кваліфікаційних характеристик “наукових співробітників” так і не існує. У той же час, слід зауважити, що в законодавчому полі України існує норма, згідно з якою до затвердження відповідного випуску національного ДКХП залишаються чинними "КС" та "ЕТКС" (російською мовою), які було розроблено в колишньому СРСР. Таким чином, ці нормативні документи можуть застосовуватися як базовий елемент при розробленні посадових (робочих) інструкцій працівників, у т.ч. і "наукових співробітників". Поданий нижче матеріал може служити підґрунтям для наукових установ при розробленні деталізованих посадових інструкцій "наукових співробітників". Крім того, він ураховує норми Загальних положень ДКХП, випуск 1 (Краматорськ: Центр продуктивності, 2005р.). Приклади, наведені в Рекомендаціях (курсивом), носять рекомендаційний чи умовний характер.

Посадова інструкція – це внутрішній нормативний документ підприємства, що встановлює певні завдання та обов´язки, які виконуються або повинні виконуватися працівником згідно з посадою, яка обіймається. Посадова інструкція повинна відображати повний перелік повноважень і відповідальності працівника, визначати освітньо-кваліфікаційні, а в окремих випадках – особливі вимоги до працівника. Як правило, посадові інструкції науковців мають таку структуру: "Загальні положення", "Завдання та обов´язки", "Права", "Відповідальність" та "Повинен знати". У правому куті першої сторінки посадової інструкції розташовується слово "Затверджую:", вказується посада, ініціали та прізвище керівника, його особистий підпис та дата затвердження і ставиться печатка підприємства. Заголовок посадової інструкції передбачає повну назву посади (у давальному відмінку) та назву структурного підрозділу.

1. У розділі “Загальні положення” може визначатися:

  • місце роботи та напрям (сфера) діяльності:

...науковий співробітник відділу (сектору, лабораторії) морфологічної діагностики пухлин... виконує науково-дослідницькі роботи з розроблення, удосконалення теорії..., концепції..., методів..., практичним застосуванням наукових знань, що пов´язані із ...(анатомією, біологією, фармакологією тощо);

  • порядок призначення на посаду та припинення виконання посадових обов´язків: старший науковий співробітник призначається на посаду та звільняється з посади наказом директора науково-дослідного інституту (визначається назва керівника підприємства, установи, організації);

  • безпосередня підпорядкованість працівника:

науковий співробітник безпосередньо підпорядковується завідувачу (керівнику) лабораторії (відділу, сектору, групи) із походження (розвитку, передавання) спадкових характеристик у тварин;

  • кваліфікаційні вимоги до працівника (освітній та кваліфікаційні рівні, фах, необхідний стаж роботи за фахом, інші вимоги):

  • на посаду молодшого наукового співробітника призначається особа, яка має вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфіційним рівнем спеціаліста*, досвід роботи за відповідним фахом не менше 3 років. За наявністю наукового ступеня, закінченої аспірантури та проходження стажування – без вимог до стажу роботи. У разі наявності рекомендацій рад вищих навчальних закладів на посаду молодшого наукового співробітника можуть бути призначеними, як виняток, випускники вищих навчальних закладів, які отримали досвід роботи в період навчання;

  • на посаду наукового співробітника призначається особа, яка має вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфіційним рівнем магістра, спеціаліста, досвід роботи за відповідним фахом не менше 5 років, авторські свідоцтва на винахід або наукові праці. За наявністю наукового ступеня – без вимог до стажу роботи;

  • на посаду старшого наукового співробітника призначається особа, яка має вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфіційним рівнем магістра, спеціаліста, досвід роботи за відповідним фахом не менше 10 років та наукові праці або авторські свідоцтва на винахід. У разі наявності наукового ступеня – без вимог до стажу роботи;

  • на посаду провідного наукового співробітника призначається особа, яка має науковий ступінь доктора або кандидата наук. Наявність наукових праць або авторських свідоцтв на винаходи, а також підтвердження реалізації на практиці крупних проектів або розробок;

  • на посаду головного наукового співробітника призначається особа, яка має науковий ступінь доктора наук, є автором крупних наукових праць або має дипломи на відкриття та авторські свідоцтва на винаходи, а також підтвердження реалізації на практиці результатів робіт. Має науковий авторитет у певній галузі знань;

  • наявність підлеглих (із урахуванням того, що діяльність наукових співробітників, як правило, не передбачає функції адміністративного управління):

старший науковий співробітник (провідний або головний науковий співробітник) має у своєму підпорядкуванні робочу групу (творчий колектив), діяльність яких він очолює (організовує, координує тощо) у процесі виконання науково-дослідних робіт;

  • порядок заміщення працівника:

на період тимчасової відсутності наукового співробітника його обов´язки виконує особа, призначена в установленому порядку, яка має відповідні права та несе відповідальність за належне виконання покладених на неї обов´язків.

2. Розділ "Завдання та обов´язки" характеризує зміст діяльності працівника й повинен відповідати завданням і функціям структурного підрозділу, де працює науковий співробітник (як правило, визначається у Положенні про відділ (сектор, лабораторію тощо)). У цьому розділі рекомендується визначати самостійні завдання (відносно автономні завдання), що виконуються, або самостійна ділянка роботи працівника:

  • молодший науковий співробітник – виконує під керівництвом відповідального виконавця наукові дослідження та розробки за окремими розділами (етапами, завданнями) науково-дослідної (проектно-технічної) роботи (далі – НДР);

  • науковий співробітник – проводить наукові дослідження та розробки за окремими розділами (етапами, завданнями) НДР як відповідальний виконавець або разом із науковим керівником здійснює складні експерименти та спостереження;

  • старший науковий співробітник – здійснює наукове керівництво групою працівників під час дослідження самостійних НДР, які є складовою частиною (розділом, етапом) НДР або проводить наукові дослідження та розробки як виконавець найбільш складних і відповідальних НДР;

  • провідний науковий співробітник – здійснює наукове керівництво під час проведення досліджень за окремими проблемами (темами, завданнями) та очолює групу відповідних працівників або виступає відповідальним виконавцем окремих завдань у наукових програмах;

  • головний науковий співробітник – здійснює наукове керівництво під час проведення досліджень із особливо значущих проблем фундаментального та прикладного характеру, у тому числі за науковими програмами, бере безпосередню участь у їх проведенні.

Визначається перелік видів робіт із деталізацією за виконуваними функціями. Під час встановлення окремих функціональних завдань слід визначати їх за організаційно-юридичними ознаками:

  • для молодших наукових співробітників – бере участь у проведенні експериментів, спостережень, вимірювань, впровадженні результатів досліджень на практиці; вивчає наукову інформацію, вітчизняний та зарубіжний досвід за тематикою, яка досліджується; складає розділи звітів за НДР (етапами, завданнями);

  • для наукових співробітників – збирає, оброблює, аналізує та узагальнює наукову інформацію, вітчизняний та зарубіжний досвід, результати експериментів (досліджень); бере участь у розробленні проектів планів і методичних програм досліджень і розробок, практичних рекомендацій з використанням їх результатів; впровадженні результатів досліджень на практиці; складає звіти (розділи звітів) за НДР (етапом, завданням);

  • для старших наукових співробітників – розроблює плани та методичні програми проведення наукових досліджень і розробок; організовує збирання та вивчення інформації за НДР; виконує аналіз (теоретичне узагальнення) наукових даних, результатів експериментів і спостережень; бере участь у підвищенні кваліфікації кадрів; впроваджує результати наукових досліджень і розробок на практиці;

  • для провідних наукових співробітників – розроблює наукові рішення з найбільш складних проблем, методи проведення і розробок, визначає для цього необхідні засоби (інструментарій); обґрунтовує напрями нових досліджень і розробок, визначає методи їх виконання, подає пропозиції щодо їх внесення до планів НДР; організовує складання програм НДР, координує діяльність співвиконавців;

  • для головних наукових співробітників – здійснює наукове керівництво під час проведення досліджень із особливо значущих проблем фундаментального та прикладного характеру, у тому числі за науковими програмами, бере безпосередню участь у їх проведенні; формулює нові напрями досліджень, розробок, визначає методи й засоби їх проведення, сферу застосування; бере участь у формуванні планів НДР, координує діяльність співвиконавців, узагальнює отримані результати; сприяє підготовці та підвищенню кваліфікації наукових кадрів.

3. У розділі "Права" визначаються й наводяться делеговані працівникові повноваження, що забезпечують належне виконання відповідних завдань та обов´язків. Конкретний зміст розділу безпосередньо залежить від установчих документів підприємства, Положення про підрозділ тощо. У такому разі не буде помилковим застосовувати загальноприйняте: на забезпечення належних умов праці; отримувати необхідну інформацію; подавати пропозиції щодо удосконалення роботи структурного підрозділу (установи); брати участь у проведенні досліджень, експериментів, випробувань; приймати рішення з питань, що витікають із обов´язків працівника, та реалізовувати їх на практиці; брати участь у нарадах, конференціях, семінарах, дискусіях; підвищувати свій професійний рівень та проходити переатестацію; у межах делегованих повноважень представляти установу у відносинах з іншими організаціями.

4. Розділ “Відповідальність” встановлює показники оцінки роботи (якість, своєчасність), межі особистої відповідальності працівника за результати роботи: за неякісне та несвоєчасне виконання НДР, розробок, завдань, відповідальним виконавцем яких він є, етапів, розділів, тем, невідповідність змісту завершених робіт поставленій меті та завданням, невірогідність результатів досліджень; за завдання матеріальних збитків – у межах, визначених трудовим і цивільним законодавством України; персональну відповідальність за наслідки рішень, прийнятих особисто.

5. Розділ “Повинен знати” містить основні вимоги, які висуваються до працівника щодо спеціальних знань, знань законодавчих актів, керівних та нормативних документів, методів та іншого інструментарію, необхідного для належного виконання посадових обов´язків.

Усі наукові співробітники повинні знати: законодавчі та нормативно правові акти країни, галузеві керівні й нормативні та інші інструктивні та методичні документи, що регулюють діяльність у сфері науки, правила складання методичних рекомендацій, інструкцій, оформлення звітної документації; етику наукового дослідження, правила роботи на комп´ютері та засоби програмного забезпечення загального та спеціального призначення; основи трудового законодавства, правила та норми охорони праці, виробничої санітарії, протипожежної безпеки та охорони довкілля.

До спеціальних здатностей (компетенцій, тобто знань, умінь та навичок) наукових співробітників (за категоріями) може належати:

  • для молодших наукових співробітників, наукових співробітників – знати мету та завдання досліджень та розробок, що виконуються, відповідну вітчизняну й зарубіжну інформацію; сучасні методи і засоби планування, організації та виконання наукових досліджень і розробок, експериментів і спостережень; узагальнення та оброблення інформації, у т.ч. із застосуванням сучасної техніки;

  • для старших наукових співробітниківнаукові проблеми за тематикою досліджень та розробок, що виконуються, відповідну вітчизняну й зарубіжну інформацію; сучасні методи і засоби планування, організації та виконання наукових досліджень і розробок, експериментів і спостережень, у т.ч. із застосуванням сучасної техніки;

  • для провідних наукових співробітників, головних наукових співробітників – наукові проблеми відповідної галузі науки (знань, техніки), напрями розвитку відповідної галузі (виду економічної діяльності), вітчизняні та зарубіжні досягнення з цих питань; сучасні методи, засоби і практику планування, організації, проведення та впровадження наукових досліджень та розробок (оцінювання, патентно-інформаційне забезпечення, випуск наукової документації тощо); форми економічного стимулювання та матеріального заохочення працівників.

Звертаємо також увагу розробників посадових інструкції на особливості прийнятої нумерації. Кожний розділ має своє чергове число (ч.ч.), у якому послідовно (у стовпчик) за текстом наводиться номер кожної позиції змісту розділу, наприклад: розділ 3 "Права" має нумерацію позицій: 3.1, 3.2, 3.3 тощо. Такий підхід застосовується для того, щоб кожна позиція розділу мала лише один, притаманний їй номер.

Таким чином, застосування практичних рекомендацій під час розроблення посадових інструкцій "наукових працівників" буде сприяти:

  • правильному добору та розстановці кадрів, здійсненню контролю за їх використанням згідно з фахом, кваліфікацією та досвідом роботи;

  • розробленню штатних нормативів;

  • атестації та супроводженню службової кар´єри наукового працівника;

  • формуванню дієвого кадрового резерву;

  • організації роботи наукових працівників на всіх рівнях управління;

  • розробленню навчальної, нормативної, технологічної та сертифікаційної документації;

  • розробленню та удосконалення програм підготовки та підвищення кваліфікації наукових працівників відповідно до змісту їх професійної діяльності.


загрузка...