Навігація
Посилання


Економіка та підприємництво

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ


Однією з головних причин, що стримують відтворювальні процеси в економіці України, є нестача фінансових та інвестиційних ресурсів, яка стала вже хронічною як для держави, так і для суб’єктів підприємницької діяльності. Так, 1998 р. тільки 49% обсягу дефіциту цих ресурсів планувалося покрити за рахунок внутрішнього фінансування через випуск державних цінних паперів та залучення кредитів Національного банку, а решту — 51% — шляхом використання зовнішніх джерел фінансування.

На жаль, вкладення іноземного капіталу в економіку України на сьогодні є не настільки вагомими, щоб істотно впливати на структу рну перебудову народного господарства і сприяти подоланню тривалої економічної кризи.

Основний стримуючий чинник у формуванні сприятливого щодо іноземної інвестиційної діяльності економічного середовища — це незавершеність ринкових перетворень, їх непослідовність і суперечливість. Визначальна роль у цьому процесі належить розбудові приватного сектора, розвитку малого та середнього бізнесу.

Масова приватизація повинна була створити сприятливі умови для підвищення активності іноземних інвесторів, для більш ефекти вного використання кредитів, які надаються Україні міжнародними фінансовими організаціями (МФО). На жаль, цього не відбулося. Головні зусилля, згідно з вимогами тих же МФО, були зосереджені на боротьбі з інфляцією, на утриманні стабільності гривні, регулю ванні валютного курсу, і значно менше уваги було приділено розви тку виробництва, реструктуризації економіки, перепрофілюванню підприємств, збереженню робочих місць тощо.

В Україні формується дещо однобічний підхід до проблеми фінансування національної економіки з орієнтацією на переважання зовнішніх джерел інвестування. Разом з тим слід врахувати ту обставину, що більшість кредитів, які наша країна отримує від МФО— це короткострокові й середньострокові позики, повернення яких з процентами настане вже в найближчі роки, хоча економіка ще залишається в кризовому стані. У випадку зростання зовнішнього боргу такими темпами, як у попередні роки, він може досягти у 2000р. близько 25 млрд дол. США. Це борги, які ляжуть на плечі наступних поколінь і посилять фінансову залежність України від міжнародного капіталу. Тому підхід до співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями повинен бути зваженим і будуватися на довгостроковій основі.

Доцільним з теоретичної і практичної точок

зору є аналіз досвіду минулих років і перспектив взаємовідносин України з провідними міжнародними фінансовими структурами, такими як МВФ, Світовий банк та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), співробітництво з якими триває вже кілька років і в якому можна виділити певні етапи.

Перший етап (1994—1995 рр.). Україні в цей період було надано фінансову допомогу (Системна трансформаційна позика МВФ — 742 млн дол . США) для подолання труднощів, що виникли при зведенні платіжного балансу, покриття його дефіциту, який утворився внаслідок серйозних деформацій в традиційній системі зовнішньої тогівлі і розрахунків з окремими країнами. У результаті переходу від старої системи зовнішньої торгівлі, що базувалася на договірних цінах, до торгівлі на ринкових принципах, відбулося значне скорочення надходжень від експорту вітчизняної продукції. Водночас зросла вартість імпорту, який закуповувався за світовими цінами. Це призвело до негативного сальдо у торговельному балансі. Кредитування експортно-імпортних операцій значною мірою здійснювалося за рахунок коштів, що були надані міжнародними фінансовими організаціями. Їх підтримка позитивно вплинула і на хід економічних перетворень в Україні в цілому. Так, Реабілітаційна позика МБРР (1994— 1995рр.), була спрямована на фінансування дефіциту державного бюджету і разом з тим дозволила здійснити економічні заходи на таких ключових напрямах, як макроекономічна стабілізація, започа ткування та розвиток процесу приватизації, формування конкурентного середовища на ринку товарів та послуг тощо.

Другий етап (1995—1998 р.). У цей період Україна отримала від МВФ позики за програмами Стенд-бай (за 1996 р. — 1645,5 млн дол. США), що позитивно вплинуло на виконання економічної програми. Зрештою, вдалося взяти під контроль інфляцію, індекс якої у 1996 р. скоротився до 139,7% порівняно з 281,7% (1995 р.) і 502% (1994 р.). Середньомісячний темп приросту цін (тарифів) у 1996р. був у три рази нижчий, ніж у попередній рік і становив лише 2,8%. Фінансова стабілізація привела до стабілізації і навіть зростання у 1996 р. курсу національної валюти, що дало змогу успішно запровадити гривню. Отримання останньої позики Стенд-бай відбулося у 1998р. Головною метою цього кредиту є підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України. Саме в цей період було здійснено заходи щодо регулювання валютних курсів, системи платежів та ліквідації обмежень, що стримували зростання міжнародної торгівлі, відбувся вихід України на світові ринки фінансового капіталу. Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями на цьому етапі розвивалася більш динамічно і характеризувалася активізацією процесу підготовки спільних проектів. Кредитний портфель України в міжнародних фінансових організаціях покриває майже весь спектр економічних реформ і передбачав упровадження протягом 1996—1998 рр. понад 30 проектів загальним обсягом 3,5 млрд дол. США.

Третій етап (1998—2000 рр.). Україна намагатиметься отримати від МВФ кредити за так званою Програмою розширеного фінансування. З урахуванням її потреб визначено такі пріоритетні сфери залучення міжнародних кредитів:

  1. сільське господарство;

  2. енергозбереження;

  3. фінансовий сектор;

  4. соціальний захист;

  5. розвиток інфраструктури;

  6. підтримка інституційних реформ.

Отримання чергових позик має на меті продовження фінансування економічних реформ в Україні, зокрема структурних перетворень, які забезпечили б усунення причин дефіциту платіжного балансу. Щорічні позики Світового банку та ЄБРР в розмірі понад
1 млрд дол., на що розраховує наша держава, дали б змогу здійснити солідні фінансові вливання в національну економіку, підтримати ві тчизняного товаровиробника, вийти з власною продукцією на світові ринки.

Протягом1998р.вУкраїні продовжувалась робота щодо підготовки й впровадження спільних зі Світовим банком та ЄБРР інвестиційних проектів, які в основному спрямовані на розвиток ключових галузей економіки, насамперед енергетики, агропромислового комплексу, регіональної інфраструктури, реструктуризації вугільної промисловості, здійснення заходів, пов язаних з енергозбереженням тощо.

Сьогодні в Україні реалізується 9 проектів, які фінансуються МБРР та ЄБРР. Крім того, підписані й очікують на ратифікацію Верховною Радою України ще 5 проектів, а саме: Фонд підтримки передекспортних гарантій, Модернізація аеронавігаційного обладнання, Створення Української енергетичної сервісної компанії (УкрЕСКО), Фінансування газових лічильників, Кредитна лінія розвитку та підтримки підприємництва в Україні.

Ще понад 20 інвестиційних проектів на загальну суму 2,2млрд дол. США перебувають на стадії підготовки.

Процедури підготовки і впровадження проектів МБРР в Україні регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997р. № 414. Згідно з цією постановою Міністерством економіки, Міністерством фінансів та Національним агентством з розвитку та європейської інтеграції визначаються пріоритетні напрями залучення зовнішніх фінансових ресурсів на реалізацію програм соціально-економічного розвитку України і готується звернення до МБРР з проханням розпочати підготовку проектів, відібраних на конкурсній основі.

Слід зазначити, що, починаючи від системних проектів, кошти яких йдуть на покриття дефіциту бюджету, а відповідні економічні програми створюють засади для функціонування ринкового середовища, Україна поступово переходитиме до розширення програми інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток окремих секторів економіки та інфраструктури в регіонах і окремих підприємств.

Важливе місце в роботі з МФО щодо підготовки і реалізації інвестиційних проектів займає електроенергетика. У рамках цього напряму здійснюється впровадження проекту Реабілітація гідроелектростанцій та управління в системі (позика МБРР — 114 млн дол. США), який спрямовано на збільшення строків функціонування ГЕС, забезпечення зростання виробництва електроенергії та підвищення безпеки функціонування енергосистеми України. За оцінками експертів стан реалізації проекту задовільний.

Ефективним з точки зору економії паливно-енергетичних ресурсів є проект Реконструкція Старобешівської ТЕС (позика ЄБРР —112,2 млн дол. США), яким передбачається застосування на ТЕС сучасних технологій спалювання у циркулюючому киплячому шарі, що дає можливість використовувати низькосортне вугілля та шлаки. Особлива увага приділялася підготовці проекту добудови 4-го енергоблоку Рівненської та 2-го енергоблоку Хмельницької АЕС, яким передбачається створення компенсуючих енергетичних потужностей у рамках Меморандуму між країнами “Великої сімки” та Україною щодо закриття Чорнобильської АЕС.

У червні 1998 р. було прийнято рішення Операційним комітетом ЄБРР про надання позики у розмірі 190 млн. дол. США, що становить лише 11% загальної вартості. Решта коштів за пропозицією ЄБРР буде надана банком Євроатом, експортними агенствами країн “Великої сімки”, а також урядами Росії та України. Але слід зазначити, що під час розгляду цього питання Операційним комітетом ЄБРР були висунуті достатньо жорсткі умови надання позики.

Проектом Завершення будівництва Дністровської ГАЕС (позика МБРР — 270 млн дол. США) передбачається зниження пікових навантажень в енергетичній системі України. З цього питання є доручення Президента України, але, незважаючи на всі зусилля Національного агентства, Міненерго досі так і не виконало умови Світового банку. Тому на останньому, шостому перегляді спільного кредитного портфеля МБРР зайняв досить жорстку позицію і практично прийняв рішення про призупинення підготовки проекту.

У галузі вугільної промисловості в цілому успішно ведеться впровадження Експериментального проекту (позика МБРР — 15,8 млн дол. США), у рамках якого здійснюються заходи щодо фізичного закриття трьох збиткових шахт Донецького регіону й пом я кшення соціальних, економічних та екологічних наслідків їх закриття. Є попередня домовленість зі Світовим банком про відновлення роботи, пов язаної з доопрацюванням концепції проекту Удосконалення вугільної промисловості, який також буде спрямовано на закриття нерентабельних шахт, створення нових робочих місць у регіоні, не пов я заних із видобуванням вугілля, передачею об єктів соціальної сфери шахт на баланс місцевих органів влади. При цьому вже розпочалась інтенсивна робота щодо підготовки одного з компонентів цього проекту — видобуток шахтного метану.

Україна визнана центральною державою Східної Європи стосовно підготовки та впровадження проектів у аграрному секторі економіки. У рамках цього напряму ведеться впровадження проекту
Розвиток насінництва (позика МБРР — 32 млн дол. США), спрямованого на будівництво заводів з виробництва елітного насіння цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи. Завершено підготовку проекту Фонд підтримки передекспортних гарантій (гарантійний фонд МБРР у розмірі 120 млн дол. США щорічно протягом 5-ти років), який сприятиме створенню в Україні механізму надання іноземним постачальникам матеріально-технічних ресурсів державних гарантій від ризиків некомерційного характеру.

Важливим стратегічним напрямом в реформуванні економіки України є розвиток підприємництва. Тому в рамках цього напряму здійснюється реалізація проекту Розвиток експорту (позика МБРР— 70 млн дол. США). Метою проекту є сприяння розвитку експорту недержавних підприємств України шляхом кредитування орієнтованих на експорт виробництв та надання грантів для розвитку експортної інфраструктури малих та середніх підприємств. На сьогоднішній день загальна сума субкредитів, затверджених банком, становить 20,4 млн дол. США або 35% загальної суми відкритої в цьому банку кредитної лінії.

Крім цього, з метою надання фінансової підтримки розвитку малого та середнього бізнесу в Україні реалізується проект Кредитна лінія для розвитку малих та середніх підприємств (позика ЄБРР — 100 млн ЕКЮ ), а також завершено підготовку нової кредитної лінії, яка також зорієнтована на підтримку українських недержавних підприємств — Кредитна лінія для розвитку та підтримки підприємств в Україні (позика ЄБРР — 100 млн ЕКЮ). Для реалізації цих проектів залучено кілька комерційних українських банків.

Істотний вплив на розвиток космічної галузі України має проект Морський старт (гарантійний фонд МБРР — 100 млн дол. США). Проектом передбачається надання державних гарантій іноземним комерційним банкам, які фінансують виробництво на ВО “Південне” ракетоносіїв типу “Зеніт”. Для України це дасть змогу створити понад 30000 робочих місць та забезпечить біля 1,8млрд дол. США приросту українського експорту. Крім того, це створює можливість для виходу України на світовий ринок космічних послуг. За оцінкою експертів, пуски за проектом становитимуть у найближчі роки 11% загальної світової їх кількості.

В умовах дефіциту державного та місцевих бюджетів, надзвичайно важливою для України є програма заходів, спрямованих на фінансування розвитку регіонів, надання допомоги найбіднішим верствам населення, реалізацію проектів реабілітації муніципальної інфрастру ктури. З цією метою здійснюється підготовка проекту Програма суспільного розвитку України (позика МБРР — 150 млн дол. США). Передбачається створити Фонд соціальних інвестицій, діяльність якого буде спрямована на підвищення рівня зайнятості шляхом створення нових робочих місць, зокрема через організацію громадських робіт, покращення якості життя громадян невеликих міст шляхом реабілітації об єктів місцевої інфраструктури і соціальної сфери та Фонд муніципального розвитку у вигляді кредитної лінії на розвиток комунальної інфраструктури невеликих та середніх міст, зокрема мереж водо- і теплопостачання, розвиток транспортних мереж, вирішення екологічних проблем, розвиток об єктів соціальної сфери.

Що стосується співробітництва з МФО в галузі розвитку інфраструктури, то воно здійснюється за такими трьома основними напрямами — транспортна інфраструктура, телекомунікаційна інфраструктура та комунальне господарство.

У галузі розвитку телекомунікацій ведеться реалізація проекту Лінія електрозв’язку ITUR (Італія — Туреччина — Україна — Росія) (позика ЄББР — 53,1 млн дол. США), в рамках якого здійснюється впровадження мережі оптиковолоконного зв язку між Україною та іншими державами.

Важливе значення має розвиток комунального господарства. Реорганізація цього сектора економіки можлива через розробку ефективних організаційних структур та схем фінансування діяльності комунальних підприємств, розробку економічно обгрунтованої тарифної політики, здійснення реконструкції комунальних інженерних мереж шляхом впровадження прогресивних технологій. На сьогодні на стадії підготовки перебувають проекти з розвитку систем теплопостачання та енергозбереження. Крім того, МВФ надається підтримка у підготовці цілої низки проектів захисту навколишнього середовища.

Хоча перспективи залучення іноземного капіталу значні, але немає достатньої кількості належних бізнес-планів з боку українських підприємців.

ЛІТЕРАТУРА

1. Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. — К.: Наук. думка, 1998.

2. Пахомов Ю. М ., Лук яненко Д. Г ., Губський Б. В . Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. — К., 1997.

3.Експрес-інформація Національного агентства з питань розвитку та європейської інтеграції за 1997, 1998 рр.


загрузка...