Навігація
Посилання


Економіка та підприємництво

ФІНАНСОВИЙ АУДИТ У СИСТЕМІ АУДИТОРСЬКОГО КОНТРОЛЮ


Пов’язане із становленням ринкових відносин збагачення змісту поняття контролю незалежним аудитом викликало необхідність виникнення нових категорій, які відображали б більш високий рівень розвитку системи аудиторського контролю та інфраструктури ринку.

Звідси, на нашу думку, за напрямами перевірки аудит доцільно поділяти на такі види: податковий, управлінський і фінансовий.

Відповідно до такого поділу дамо визначення цих видів аудиту.

Податковий аудит — це незалежна перевірка виконання порядку оподаткування фінансово-господарської діяльності суб’єкта з метою підтвердження законності, сумлінності та правильності складання податкової звітності.

Управлінський аудит — це незалежна перевірка та вдосконалення організації й управління господарською діяльністю суб’єкта з метою оцінки ефективності використання його потужностей і ресурсів у досягненні поставлених керівництвом цілей.

Фінансовий аудит — це незалежна перевірка даних фінансової звітності й документації про фінансову діяльність суб’єкта для визначення їх достовірності, повноти та відповідності діючим законодавчо-нормативним актам і статуту суб’єкта.

Ці види аудиту різняться між собою за характером і рівнями перевірки.

Так, податковий аудит, практично здійснюється методом суцільної перевірки, оскільки навіть незначна помилка у справлянні податків може викликати значні штрафні санкції. Тому на кожному рівні аудиторського контролю кількість податків, які сплачуються суб’єктами, що перевіряються, залишаються незмінними. У ході податкового аудиту суб’єкта здійснюються такі процедури:

 перевіряється своєчасність та правильність складання податкових декларацій;

 здійснюється арифметичний підрахунок податкових внесків і платежів, який порівнюється з даними аналогічних розрахунків суб’єкта, що перевіряється;

 оцінюється законність та правильність застосування суб’єктом, що перевіряється, пільг з оподаткування;

 перевіряється повнота включення господарських операцій до бази оподаткування;

 встановлюється законність і реальність господарських операцій, що оподатковуються.

При цьому порядок здійснення цих процедур не є конкретно встановленим і може здійснюватись як зверху вниз, так і навпаки. Схематично процедури перевірки в ході податкового аудиту представлено на рис. 1.

Рис. 1. Схема процедур перевірки податкового аудиту

У ході управлінського аудиту, на наш погляд, перевірку доцільно розпочинати з суцільної перевірки господарських фактів діяльності суб’єкта, що перевіряється, які потім повинні оцінюватись у комплексі як господарські операції. Подальша перевірка здійснюється щодо законності, повноти і достовірності первинного обліку господарських операцій суб’єкта, що перевіряється. У разі потреби далі вибірково перевіряється відображення господарських операцій у реєстрах обліку і звітності. У ході управлінського аудиту суб’єкта, що перевіряється, процедури здійснюються таким чином:

 встановлюється законність

і реальність господарських фактів діяльності суб’єкта, що перевіряється;

 здійснюється оцінка повноти господарських операцій як суми однорідних господарських фактів;

 перевіряється своєчасність та правильність складання первинних документів, що відображають здійснені господарські операції;

 арифметично підраховуються залишки і обороти за рахунками обліку, дані Головної книги, журнал-ордерів та інших реєстрів;

 перевіряється достовірність звітності щодо господарської діяльності суб’єкта, що перевіряється.

При цьому порядок проведення цих процедур необхідно здійснювати з моменту перевірки господарських фактів до їх відображення у звітності. Схематично процедури перевірки в ході управлінського аудиту представлено на рис. 2.

Рис. 2. Схема процедур перевірки управлінського аудиту

У процесі фінансового аудиту, на нашу думку, аудиторську перевірку слід розпочинати з суцільної перевірки правильності, достовірності й повноти фінансової звітності, а також відповідності її діючому законодавству і статуту суб’єкта, що перевіряється.

З метою визначення аудиторського ризику доцільно провести тестування облікового управлінського персоналу з питань методики заповнення річної бухгалтерської звітності підприємства, а також оцінити правильність заповнення і своєчасність складання фінансової звітності.

На наступному етапі фінансового аудиту доцільно зіставити всі дані фінансової звітності між собою, тобто перевірити тотожність даних балансу, інформації, що міститься у звітах про фінансові результати та фінансово-майновий стан підприємства.

Далі необхідно порівняти показники форм звітності, зокрема балансу, з даними Головної книги і журнал-ордерів у розрізі активів і пасивів підприємства. При цьому доцільно складати спеціальні розрахункові таблиці, оскільки певні рахунки обліку відображаються у балансі за кількома рядками, наприклад рахунок з обліку фінансових вкладень, фондів спеціального призначення.

При переході до наступного рівня фінансового аудиту контролюється відповідність даних журнал-ордерів інформації в накопичувальних відомостях та первинних документах. У разі потреби, перевіряється законність і повнота відображення в них фінансово-господарських операцій, здійснених суб’єктом, що перевіряється.

Таким чином, послідовність проведення аудиторських процедур у ході фінансового аудиту має визначену форму — від достовірності й відповідності вимогам законодавства фінансової звітності, контролю тотожності між собою показників даних фінансових звітів до перевірки правильності й повноти первинного обліку фінансово-господарських операцій.

Схематично процедури перевірки в ході фінансового аудиту представлено на рис. 3.

Рис. 3. Схема процедур перевірки фінансового аудиту

Отже, фінансовий аудит має свою послідовність аудиторських послуг і базується на перевірці достовірності, повноти і законності фінансової звітності, даних фінансового обліку та фінансово-господарських операцій суб’єкта, що перевіряється.

При цьому сам фінансовий аудит, на нашу думку, слід розподіляти на дві відокремлені сфери: фінансовий аудит суб’єктів господарської діяльності та аудит фінансово-кредитних установ.

Запропонований нами розподіл аудиту на три види викликаний потребою часу, а саме введенням фінансового, управлінського та податкового обліку, а також є ще одним підтвердженням розвитку аудиторського контролю в нашій державі.

ЛИТЕРАТУРА

1. Андреев В. Д. Практический аудит: Справ. пособие. — М.: Экономика, 1994. — 366 с.

2. Камышанов П. И. Практическое пособие по аудиту. — М.: ИНФРА, 1998. — 382 с.

3. Редько А. М. Аудит: просто о сложном: Учеб. и практ. пособие по организации аудиторской деятельности. — К., 1995. — 100 с.


загрузка...