Навігація
Посилання


Економіка та підприємництво

КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ САДІВНИЦТВА


Багаторічні насадження вирощують у вигляді садів, ягідників, виноградників, плантацій чаю, хмелю, шовковиці. За площею і валовим збором в Україні найбільш розвинуті виноградарство та садівництво. У садах культивують п’ять груп плодових рослин: 1) насіннячкові — яблуні, груші, айва; 2) кісточкові — сливи, вишні, черешні тощо; 3) горіхоплідні — грецький горіх, фундук, мигдаль тощо; 4) цитрусові — лимон, апельсин, мандарин тощо; 5) субтропічні — інжир, хурма, гранат, маслини тощо. До ягідних насаджень відносять полуницю, суницю, малину, смородину, агрус тощо.

Багаторічні насадження як молоді, так і плодоносні обліковуються на рахунку 01 «Основні засоби». Облік затрат на закладення і вирощування багаторічних насаджень здійснюється на рахунку 33 «Капітальні вкладення». Після закладення молодий сад зараховується до складу основних засобів і обліковується на рахунку 01 «Основні засоби». Щорічно первісна вартість молодого саду збільшується на затрати, пов’язані з його вирощуванням. При настанні плодоносного віку молодий сад переводять до плодоносного.

Технологічний процес у садівництві та інших галузях, пов’язаних з експлуатацією продуктивних плодових багаторічних насаджень, складається з двох основних стадій: 1) догляд за насадженнями; 2) збір урожаю. Поточні витрати по догляду за насадженнями і збиранню врожаю становлять фактичну собівартість вирощеної продукції і обліковуються на рахунку 20 «Основне виробництво» субрахунок «Рослинництво». Наприкінці звітного року на підставі даних цього рахунку визначається фактична собівартість вирощеної продукції, тобто здійснюється її калькуляція.

Затрати на вирощування продукції садівництва обліковуються за такими статтями: 1) витрати на оплату праці; 2) відрахування на соціальні заходи; 3) добрива; 4) засоби захисту рослин; 5) сировина і матеріали; 6) роботи та послуги; 7) витрати на утримання основних засобів, у тому числі: пальне і мастильні матеріали, амортизація; 8)інші витрати; 9) непродуктивні витрати; 10) витрати на управління і обслуговування виробництва.

Оскільки в сільськогосподарських підприємствах складаються різні умови зберігання виробленої продукції, її наступної доробки, сортування, то для однакового відображення витрат, які включаються у виробничу собівартість продукції садівництва, діючими положеннями встановлено межу виробничого процесу в цій галузі, що є водночас і межею виробничої собівартості. При цьому собівартість продукції садівництва визначається як франко-пункт приймання (зберігання) продукції.

Слід зазначити, що витрати по догляду за садом після збирання врожаю, які проводяться наприкінці звітного року, хоч фактично і відносяться до врожаю наступного року, включаються у собівартість вирощеної продукції звітного року.

Залежно від питомої ваги галузі садівництва в структурі виробництва і реалізації продукції сільськогосподарські підприємства поділяються на спеціалізовані садівничі й неспеціалізовані. Цей поділ істотно впливає на організацію обліку затрат і калькуляцію собівартості продукції садівництва.

У неспеціалізованих господарствах сади займають невеликі площі, а од

ержувана продукція використовується здебільшого для внутрішнього споживання і частково — для реалізації чи переробки. Тому затрати по догляду за садом та збиранням урожаю доцільно обліковувати на одному аналітичному рахунку «Садівництво», який відкривається в складі субрахунку 1 «Рослинництво» до синтетичного рахунку 20 «Основне виробництво».

У спеціалізованих господарствах садівництво є провідною галуззю господарської діяльності. У них окремі види і породи культур займають значні площі, тому витрати на виробництво продукції садівництва обліковуються з кожної культури окремо.

Поряд з основною продукцією — плодами, ягодами — в садівничих господарствах одержують і побічну продукцію — живці, відсадки, паростки, вуси. Як побічну продукцію садівництва в спеціалізованих і неспеціалізованих господарствах розглядають також падалицю. При переробці падалиці у власних цехах вона оцінюється за відпускними цінами. При використанні падалиці на корм худобі вона оцінюється за собівартістю кормових буряків з урахуванням кормових якостей цієї продукції. Відходи, а також зіпсовані плоди, які не можуть бути використані за призначенням і згодовуються худобі, розглядаються також як побічна продукція і калькулюванню не підлягають. У таких випадках вони оцінюються відповідно до зазначеного вище порядку.

Крім того, у спеціалізованих господарствах плоди, як правило, поділяються на стандартні й нестандартні Під час визначення собівартості окремо стандартних і нестандартних плодів витрати між ними розподіляються пропорційно реалізаційній вартості.

Для визначення фактичної собівартості одного центнера продукції садівництва та ягідників у спеціалізованому господарстві із загальної суми витрат поточного року, облікованих по кожній культурі, необхідно виключити вартість побічної продукції, а решту витрат поділити на кількість центнерів одержаної продукції.

Послідовність калькулювання продукції садівництва в спеціалізованому господарстві можна розглянути на такому прикладі.

У сільськогосподарському підприємстві, яке спеціалізується на садівництві, витрати на вирощування і збирання яблук становили 26520,00 грн. Одержано від урожаю яблук стандартних 1100 ц і нестандартних 620 ц та 85 ц падалиці. Падалиця і 120 ц нестандартних зіпсованих яблук згодовані худобі й оцінені з урахуванням їх кормових якостей по 4,00 грн. за 1 ц. Крім того, реалізовано живців на 400 грн. Реалізаційна ціна стандартних яблук становить 30,00 грн. і нестандартних — 22,00 грн. за 1 ц. Планова собівартість: стандартних яблук — 17,50 грн. за 1 ц; нестандартних — 12,30 грн. за 1 ц. Виходячи з наведених вище даних калькуляція собівартості яблук у спеціалізованому господарстві здійснюється у послідовності, поданій у табл. 1.

Таблиця 1

КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ САДІВНИЦТВА
В СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ГОСПОДАРСТВІ

I. Розрахунок фактичної собівартості

№ з/п

Показники

Сума, грн.

1

Затрати по вирощуванню яблук, обліковані на аналітичному рахунку «Яблуні»

26520,00

2

Вартість побічної продукції (віднімається), усього

820,00

У т. ч.

падалиці (85  4,00)

340,00

нестандартних зіпсованих яблук (120  4,00)

480,00

живців

400,00

3

Витрати, що відносяться на продукцію, яка калькулюється

25300,00

4

Реалізаційна вартість, усього

44000,00

У т. ч.

стандартних (1100  30,00)

33000,00

нестандартних (500  22,00)

11000,00

5

Питома вага окремих якісних груп яблук у їх загальній реалізаційній вартості, %

стандартних

75

нестандартних

25

6

Фактична собівартість 1 ц яблук

стандартних

17,25

нестандартних

12,65

II. Розрахунок відхилень фактичної собівартості
від планової та їх розподіл.

№ з/п

Показники

Яблука стандартні

Яблука нестандартні

Кількість, ц

Сума, грн.

Кількість, ц

Сума, грн.

1

Вартість фактичного валового збору в оцінці:

а) планової
собівартості

1100

19250,00

500

6150,00

б) фактичної
собівартості

1100

18975,00

500

6325,00

2

Сума відхилень (коректив)
ряд. 1б—ряд. 1а

275,00

– 175,00

3

Сума відхилень (коректив) у розрахунку на 1 ц продукції

0,25

– 0,35

4

Розподіл відхилень і коригування планової собівартості до фактичної

Відхилень, усього

1100

275,00

500

– 175,00

У т. ч.

на реалізовану продукцію

500

125,00

400

– 140,00

на продукцію, залишену на зберігання

600

150,00

100

– 35,00

З даних, поданих у таблиці, можна зробити висновок, що під час визначення фактичної собівартості продукції враховується лише та продукція, яка за своїми якостями може бути використана за призначенням. Так, у наведеному прикладі одержано 620 ц нестандартних яблук, а калькулювалося лише 500 ц.

Якщо у першій частині таблиці подано послідовність визначення собівартості 1 ц яблук, то в другій частині таблиці розглядається порядок коригування планової собівартості до фактичної. Це пояснюється тим, що в сільськогосподарських підприємствах калькуляція продукції здійснюється лише наприкінці звітного року і вирощувана продукція оцінюється протягом звітного року за плановою собівартістю. Тому наприкінці звітного року постає необхідність коригування планової собівартості до фактичної з метою закриття аналітичного рахунку «Яблуні».

У неспеціалізованих господарствах витрати на садівництво обліковуються в цілому на одному аналітичному рахунку «Садівництво». На цьому рахунку відображаються всі витрати на догляд за садами і ягідниками, збирання врожаю, включаючи витрати на роботи в саду після збирання врожаю в межах звітного року. Таким чином, у неспеціалізованих господарствах визначається фактична собівартість одного центнера продукції садівництва без поділу її на види.

Послідовність калькулювання продукції садівництва в неспеціалізованому господарстві можна розглянути на такому прикладі.

Витрати на садівництво в неспеціалізованому господарстві становили 52599 грн.; оприбутковано за рік продукції 1200 ц. Побічна продукція — живці смородини 500 штук і паростки малини 700 штук оцінена в сумі 50,00 грн. і 49,00 грн. відповідно. Звідси фактична собівартість 1 ц продукції садівництва становить (52599,00 –
– 50,00 – 49,00) : 12000 = 43,75 грн.

У разі необхідності визначення собівартості кожного виду продукції обчислені витрати розподіляються між окремими видами оприбуткованої продукції пропорційно її вартості за реалізаційними цінами. Для цього складається розрахунок (табл. 2). Помноживши реалізаційну вартість кожного виду продукції на раніше визначений коефіцієнт, розраховують суму витрат, яку слід віднести на цю продукцію. Після цього стає відомою сума витрат по кожному виду одержаної продукції за звітний період. Поділивши витрати на кількість продукції, знаходимо собівартість її одиниці.

Таблиця 2

КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ САДІВНИЦТВА
В НЕСПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Вид
продукції

Кількість оприбуткованої продукції, ц

Реалізаційна ціна за 1ц, грн.

Вартість продукції за реалізаційними цінами, грн.

Коефіцієнт розподілу

Витрати, віднесені на продукцію, грн.

Собівартість 1 ц продукції, грн.

Груші

400

80,00

32000,00

0,7

22400,00

56,00

Яблука

600

45,00

27000,00

0,7

18900,00

31,50

Сливи

200

80,00

16000,00

0,7

11200,00

56,00

Усього

75000,00

52500,00

Якщо у міжрядді молодого саду проводиться посів овочевих культур, то всі витрати, пов’язані з їх вирощуванням, відображаються за аналітичним рахунком «Овочівництво» і на витрати садівництва не відносяться.

Продукція молодих садів і ягідників, не переведених в плодоносні, оцінюється за цінами її можливої реалізації. Вартість зазначеної продукції зараховується у фонд виробничого розвитку (фонд розвитку виробництва, науки і техніки). За рахунок цього фонду покриваються витрати на збирання плодів і ягід з молодого саду та їх транспортування. Отже, за рахунок вартості одержаної продукції з молодого саду відшкодовуються лише витрати на її одержання, не зменшуючи витрат на вирощування цього саду.

Таким чином, побудова обліку затрат і калькуляція собівартості продукції садівництва значною мірою залежать від спеціалізації господарства і видів одержаної продукції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р. № 452.

2. Белебаха І. О. Бухгалтерський облік у системі управління господарством. — К.: Урожай, 1974. — 144 с.

3. Линник В. Г. Калькуляція собівартості сільськогосподарської продукції: Навч. посібник. — К.: УМК ВО при Мінвузі УРСР, 1991. — 220 с.

4. Рекомендации по организации плодоовощной продукции. — К.: Урожай, 1985. — 184 с.

5. Фомін Ф. Ф., Кушнір В. М. Річний звіт колгоспу і його аналіз. — К.: Урожай, 1981. — 144 с.


загрузка...