Навігація
Посилання


Економіка та підприємництво

Моделі взаємозв’язку показників ефективності виробництва


Для характеристики ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств використовується ряд показників. Основними з них є продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача, прямий коефіцієнт, рівень рентабельності.

Також беруться до уваги інші показники: трудомісткість, фондомісткість, матеріаломісткість, амортизаційна місткість, зарплатомісткість, прибуткомісткість.

Наведені показники відображають приватний підхід до оцінки ефективності, при якому результат всієї сукупності факторів переноситься на один з них. Для того щоб на науковій основі економічно обгрунтовано управляти показниками ефективності, потрібно виявити причинно-наслідкові зв’язки між ними. В економічній літературі рекомендується звести часткові показники ефективності у загальну модель. Першу спробу показати систему “витрати-випуск” за обумовленими технологічними коефіцієнтами, які зведені до витрат праці ще у 1994 р. зробив економіст-математик В.К. Дмитрієв. Співвідношення у вигляді прямих обчислень часткових коефіцієнтів, що припадають на уречевлену та живу працю у складі загальної вартості продукту, призводили до результатів, які погано узгоджуються з теорією. Вони не мали належного впливу на економіку підприємства, були відірвані від практики. Конструювання моделей шляхом різних форм зваження (перемноження, додавання тощо), прагнення побудувати штучні моделі у відриві від те-
орії безперспективні для практичного використання. Практика без теорії перетворюється на процес, який породжує свавілля та суб’єктивізм.

Складність, з якою зіткнулися автори, що намагалися моделювати причинно-наслідкові зв’язки часткових показників ефективності, знижується, якщо побудувати узагальнюючий показник на основі відношення кінцевих результатів виробничо-господарської діяльності та повних витрат виробництва, які спричинили цей результат, тобто самоокупність виробництва.

Самоокупність забезпечується рівністю або перевищенням виручки підприємства над повними витратами виробництва (суспільними витратами), які включають, крім витрат виробництва, й нормальний (плановий) балансовий прибуток.

Якщо не враховувати позареалізаційні доходи, то показник самоокупності можна навести у вигляді:

,

де Ес — показник самоокупності, одиниця; UЗП — річні витрати на оплату праці з відрахуваннями на соціальні заходи, грн.; Uа — річні матеріальні витрати, грн.; UПР — інші річні витрати, грн.; ПН — нормальний (плановий) балансовий прибуток, грн.; Цi — оптова (договірна) ціна одиниці продукції, грн.; Qi — річний обсяг реалізації продукції, одиниця.

Вихідною категорією, що обумовлює ефект, тут є кінцевий результат діяльності підприємства, продукція, яка задовольняє визначену частину суспільної потреби. Грошове вираження різних видів продукції дає змогу знайти загальний результат виробничо-господарської діяльності. Ціни виступають сполучн

ою ланкою переходу вартості (витрат) у корисність.

По-друге, показник самоокупності органічно пов’язаний з процесом реального кругообороту та обороту виробничих фондів і від-
творення продукту виробництва.

Величина, протилежна показнику самоокупності, дає змогу виявити взаємозв’язки багатьох часткових показників, які характеризують роботу підприємства.

.

Відношення у цій моделі являє собою зарплатомісткість продукції (З с ), — амортизаційна місткість продукції (А с ), — матеріаломісткість продукції (М е ), — прибуткомісткість продукції (П е ). Відношення — назвемо питомими іншіми витратами ( U у.пр. ).

Таким чином, для забезпечення самоокупності виробництва необхідно дотримуватися вимоги, при якій сума показників зарплатомісткості, амортизаційної місткості, матеріаломісткості, прибуткомісткості продукції та питомих інших витрат менша (дорівнює) одиниці:

Зе + Ае + Ме + Uу.пр + Пе  1

Управління ефективністю виробництва на рівні господарських суб’єктів може бути забезпечене при умові формування часткових показників ефективності виробництва у заданих межах. Це означає, що зміна витрат на оплату праці, амортизаційних відрахувань, матеріальних та іншіх витрат, зміна прибутку повинні бути взаємопов’язані зі зміною валового доходу і відповідати умові:

 Зе +  Ае +  Ме +  Uу.пр +  Пе  0.

Тут  Зе,  Ае,  Ме,  Uу.пр,  Пе відповідно гранична зарплатомісткість, амортизаційна місткість, материаломісткість, питомі інші витрати , нормативна прибуткомісткість.

Кожний показник у цій економіко-математичній моделі повинен бути меншим від одиниці, меншим від визначеної норми. Норматив показника пропонується прийняти у якості середньої величини, яка розрахована за ряд місяців роботи або «вольовим» способом, тобто, виходячи з прогнозу змін витрат виробництва.

У статті запропоновано ряд показників відношень, які дають змогу управляти ефективністю вирбництва, оцінювати характер розвитку господарюючого суб’єкта як інтенсивний чи екстенсивний. Зміна зарплатоімкості продукції повинна відповідати таким умовам:

 Зе =  ИЗП /  Дв  Зе.н.

JЗП Jв.д.

де  Зе — гранична зарплатомісткість, грошова одиниця.;  ИЗП — зміна витрат на оплату праці (з нарахуваннями), грн.;  Дв — зміна валового доходу, грн.; Зе.н. — нормативна зарплатомісткість, грошова одиниця; JЗП — індекс заробітної плати (з нарахуваннями); Jв.д. — індекс валового доходу.

При цьому відношення К1 = JЗП / Jв.д. < 1 оцінюється як інтенсивне і означає, що індекс продуктивності праці випереджає індекс середньої заробітної плати. К1 > 1 характеризує екстенсивний розвиток, при якому індекс середньої заробітної плати визначає індекс валового доходу.

Зміна амортизаційної місткості продукції повинна відповідати таким умовам:

 Ае =  ИВ /  Дв  Ае.н.

JА Jв.д.

де  Ае — гранична амортизаційна місткість, грошова одиниця;  ИА — зміна амортизаційних відрахувань, грн.;  Дв — зміна валового доходу, грн.; Зе.н — нормативна зарплатомісткість, грошова одиниця; JАіндекс амортизації; Jв.д. — індекс валового доходу.

Співвідношення К2 = JА / Jв.д. < 1 характеризує інтенсивний развиток, К2 > 1 — екстенсивний развиток.

Гранична матеріаломісткість продукції та питомі інші витрати, також повинні бути меншими (дорівнювати) від визначеної норми. Співвідношення К3 = JМ / Jв.д. < 1; К4 = Jпр / Jв.д. < 1; К5= Jп / Jв.д. < 1 характеризує інтенсивний розвиток. К3 < 1, К4 < 1, К5 < 1 — екстенсивний розвиток. Тут JМ, Jпр, Jп — індекс матеріальних та інших витрат, індекс нормативного прибутку, Jв.д. — індекс валового доходу.

Поняття граничної зарплатомісткості, амортизаційної місткості, матеріаломісткості та прибуткомісткості продукції являє собою приріст витрат на оплату праці, амортизаційних відрахувань, матеріальних витрат, зростання прибутку в результаті підвищення випуску продукції на одиницю [2].

Під час вивчення ефективності виробництва можна використовувати пропорції розвитку кольорової металургії, засновані на понятті економічних нормалей [2, 3].

Вважається, що для кольорової металургії нормальні такі співвідношення [3]:

Jп. >Jч.п. >Jт.п. >Jф.в. >Jот. >Jч.,

де J — індекс прибутку; Jч.п.,Jт.п. — індекси чистої і товарної продукції; Jф.в. — індекс виробничих фондів; Jот., Jч. — індекси оплати праці, індекси чисельності працівників.

Враховуючи обмеженість моделі самоокупності виробництва, співвідношення основних показників можна показати у такій пропорції:

Jв.д.. Jзп.Jа.JмJп,

де Jв.д., Jзп., Jа., Jм, Jп —індекси валового доходу, оплати праці, амортизації, прибутку.

Для забезпечення самоокупності виробництва важливу роль відіграє сприятливе співвідношення часткових показників ефективності. Тому проблема удосконалення аналізу ефективності виробництва господарюючого суб’єкта набуває особливої актуальності. Запропонований метод управління ефективністю виробництва можна застосовувати для економічного аналізу виробничо-господарської діяльності підприємств різних галузей.

ЛІТЕРАТУРА

1. Форбунг Г. Комплексный анализ эффективности промышленного производства // Вестник статистики. — 1980. — №9. — С.48 — 56.

2. Пиндайк Р., Рубинфельд Д. Микроэкономика: Сокр. пер. с англ. / Науч. ред. В. Г. Борисович, В. М. Полтерович, В.И. Данилов и др. — М.: Экономика, Дело, 1992. — 510 с.

3. Раевская В. В., Второвский А. Б. Комплексная оценка экономической эффективности финансово-экономической деятельности цветной металлургии // Сб. Экономика цветной металлургии в условиях полного хозрасчета и самофинансирования. — М.: ЦНИИ цветмет экономики и информации, 1988. — С. 51—59.


загрузка...