Навігація
Посилання


Економіка та підприємництво

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК УМОВИ ПЕРЕБУДОВИ УПРАВЛІННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВА


Управління підприємством — складний і відповідальний процес. «Управляти — це перш за все передбачати: хід виконання виробничої програми, відхилення від плану і заданих параметрів, відхилення у використанні виробничих ресурсів, напрямки перспективного розвитку підприємства після прийняття відповідних управлінських рішень» [1, с. 6].

В економічній літературі функції управління визначаються як специфічні різновиди управлінської діяльності, однак по їх складу та класифікації мають місце різні точки зору, в яких, як правило, рекомендуються багаторівневі класифікаційні моделі. Так, С.І. Волков розмежовує стратегічне і тактичне управління і виділяє такі функції управління: планування, облік, аналіз та прийняття рішень [2, с. 38].

Ю.А. Ратміров відмічає локальні та централізовані підсистеми управління, бухгалтерський облік і звітність, оперативне управління, координацію, інформаційне обслуговування [3, с. 6].

Заслуговує на увагу класифікація С.Ф. Голова та В.І. Єфіменк о , яка розподіляє функції управління за стадіями їх реалізації:
1 стадія — планування, 2 стадія — організація та мотивація, 3 стадія — контроль та регулювання [1, с. 208]. Також існують й інші класифікаційні моделі.

Найбільш дискусійною є проблема співвідношення функцій обліку та контролю, які оцінюються в економічній літературі не однозначно. Так, на думку А.Н. Кашаєва, «...облік і контроль є самостійними функціями управління...» і далі «...не можна стверджувати, що облік виконує контрольні функції, тому що сам по собі облік — це тільки відображення господарських операцій і процесів з метою отримання необхідної інформації про них» [4, с. 29].

Однак розгляд обліку тільки як способу реєстрації інформації, а також протиставлення обліку як процесу відображення інформації контрольним функціям, які виконує бухгалтер, неможливо визнати правомірними, тому що сама постанова питання, як справедливо зауважує А.С. Нарінський, не сумісна з організацією попереднього і поточного бухгалтерського контролю. В той же час подальший контроль значно менш ефективний, оскільки операції вже здійснилися і вплинути на них неможливо.

В широкому розумінні, як зазначено в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: «...облік виконує функцію виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень» [6, с. 1].

Як справедливо відмічає С. І. Волков, «Облік забезпечує управління зворотним зв’язком, без якого не може функціонувати ніяка система управління» [2, c. 5].

Ми згодні з позицією С.Ф. Голова і В.І. Єфіменко, які визнають облік найважливішою задачею всіх функцій управління, в зв’язку з цим облік не розглядається як функція управління, оскільки він є невід’ємною частиною кожної окремо взятої функції. «Саме облік забезпечує необхідну інформацію для реалізації всіх елементів (складових частин) управління. Таким чином, облік — це інформаційна система для управління» [1, c. 7].

На нашу думку, в сист

емі управління ПЕР підприємства слід виділити наступні функції: планування, організація, контроль і регулювання, аналіз і стимулювання.

Місце обліку як інформаційної системи в управлінні ПЕР наведено на рис. 1.

Рис. 1. Місце облікової інформації
в системі управління ПЕР підприємства

На відміну від таких функцій управління ПЕР, як планування, організація, контроль і регулювання, які реалізуються в спеціальних відділах, що входять в структуру управління підприємством, аналіз є розосередженим, «безхозним», що не дозволяє достатньо ефективно організувати його інформаційне забезпечення. Через особливості взаємозв’язків енергозабезпечення і енерговикористання, які розглядають переважно як технічну систему, збір і обробка інформації підпорядковані технічному управлінню і в меншій мірі пов’язані з реалізацією економічних методів управління. Тим часом, за даними, наведеними Мних Є.В. [7], до 60% інформації, яка використовується в технічному управлінні, придатна для економічного аналізу.

На нашу думку, обов’язки економічного аналізу паливо- та енергозабезпечення й паливо- та енерговикористання повинна взяти на себе бухгалтерія, для чого необхідно організувати його ефективне інформаційне забезпечення. Підставою для такого ствердження є досвід організаційної структури управління підприємством в країнах з розвинутою ринковою економікою, де бухгалтерія бере на себе обов’язки планового відділу і аналітичних служб [8, с. 96].

Отже, в умовах створення та впровадження ефективних методів управління підприємством, які регулюються ринковими відносинами, облікова інформація стає головною передумовою ефективного господарювання, засобом управління економікою.

В утворенні цієї інформаційної бази значну роль відіграє бухгалтерський облік, завдяки якому забезпечується отримання інформації, необхідної для прийняття різного роду рішень.

Сутність генеральної лінії в розвитку бухгалтерського обліку була визначена ще на початку 60-х років і полягає в тому, щоб, не припиняючи боротьби за подальше поліпшення кількісних характеристик, різко привернути увагу до питань всебічного підвищення якості обліку [9, с. 61]. Однак довгий час переважним напрямком залишалося спрощення, скорочення обсягів облікової роботи, що не рідко супроводжувалось погіршенням якості її результатів. В цьому питанні сприятливі зміни намітились тільки в останні роки при переході економіки України на ринкові відносини [10, c. 5].

Ми поділяємо точку зору Л.С. Зернова та Б.М. Малікова, які вважають, що «якість обліку визначається якістю інформації як результату облікового процесу та якістю цього процесу як такого, тобто його технології й організації» [11, с. 11]. Виходячи з цього, підвищення якості бухгалтерського обліку ПЕР повинно здійснюватися за декількома напрямками.

Одним із найактуальніших напрямків удосконалення якості облікової інформації є підвищення вірогідності даних бухгалтерського обліку про рух ПЕР. Це зумовлено декількома причинами.

По-перше, економічна кваліфікація фактів господарчої діяльності, пов’язаних з кругообігом палива та енергії на підприємствах, у ряді випадків здійснюється так, що їхня інформаційна реконструкція не відповідає дійсному змісту, а сприйняття самої господарчої операції суттєво ускладнюється. Багато в чому це є наслідком технічного спрощення облікового процесу, в результаті якого розривається органічна єдність повного циклу кругообігу ПЕР, а сам кругообіг постає в бухгалтерському обліку лише окремими сегментами. Наприклад, із складу об’єктів бухгалтерського обліку практично випав процес енергопостачання. Зміни, внесені в рахунковий план у 2000 році, містять лише часткові передумови можливості усунення існуючої прогалини. В обліку споживання палива та енергії припускається викривлення їхньої реальної функціональної ролі, економічної природи у виробничих процесах. Альтернативним залишається навіть видовий склад ПЕР в умовах різних підприємств. Ознака переважного використання є формальною підставою для віднесення окремих видів палива, головним чином, нафтопродуктів, до складу матеріалів. З чисто технічних міркувань нерідко ігнорується специфіка споживної вартості енергоресурсів та матеріалів.

По-друге, крім економічної кваліфікації господарчих операцій, необхідно підняти на більш високий рівень і точність обчислення показників використання ПЕР. В зв’язку з цим особливо негативним у сучасних умовах є переважно застосування розрахункового способу визначення фактичного видатку природного газу та проміжних енергоносіїв. Знеособленість, нівелювання індивідуальних особливостей окремих споживачів практично позбавляє таку інформацію управлінського значення. До того ж, як доводить практика обліку ПЕР, що склалася у залізорудній промисловості, точність розподілу загальної величини спожитих енергоресурсів явно виходить за допустимі межі.

Другим напрямком удосконалення якості бухгалтерського обліку є подолання його інформаційної недостатності. Вимоги економічності, які ставляться, нерідко завдають шкоди інформативності обліку. В результаті утворюється надмірність первинної інформації, інформаційне забезпечення оперативного управління стає прерогативою оперативно-технічного обліку. Наслідком цього з’явилося те, що, наприклад, загальна величина спожитих ПЕР в теперішній час може бути встановлена лише шляхом позасистемної вибірки за даними первинного обліку у документуванні, та при перевірці даних якого є серйозні недоліки. Це призводить до викривлення таких важливих показників, як паливо- та енергомісткість виробництва продукції.

При групуванні витрат за економічними елементами, до елементу «Енергія» не включається енергія власного виробництва, а до елементу «Паливо» — вторинні горючі енергоресурси. В собівартості товарної продукції значна частка витрат палива та енергії прихована у складі комплексних витрат, а синтетичний субрахунок 203 «Паливо» синтетичного рахунка 20 «Виробничі запаси» надає інформацію лише по видам ПЕР, які мають форму виробничих запасів. Крім того, по суті відсутній бухгалтерський облік природного газу та проміжних енергоносіїв, а облік їх надходження обмежений розрахунковими операціями. Поряд з цим, існують й інші недоліки, які притаманні, в першу чергу, аналітичному обліку ПЕР. Тим часом, на думку А.С. Наринського, зміст аналітичного обліку складають «локалізація витрат за місцями їх здійснення, розширення завдяки цьому меж прямого обліку витрат, деякі розукрупнення об’єкта обліку та відповідних аналітичних рахунків» [12, с. 40]. Відсутність такої деталізації значно знижує якість обліку ПЕР.

Третій напрямок удосконалення якості обліку ПЕР підприємства пов’язаний з підвищенням оперативності бухгалтерської інформації. Довгий час облік орієнтувався на задоволення потреб суб’єктів управління, які знаходились за межами підприємства. Укріплення самостійності підприємств, неформальний підхід до організації внутрішньовиробничого госпрозрахунку змінюють розставлення акцентів у інформаційному забезпеченні. Змінюється і традиційна уява про оперативність облікових даних. З’являється гостра необхідність в інформації про діяльність структурних підприємств впродовж декади, тижня, доби, зміни. При цьому оперативність повинна визначатися не мінімальністю часового лагу, а моментом та періодичністю виникнення потреб в конкретній інформації у суб’єктів управління.

Четвертим напрямком є удосконалення організації обліку ПЕР. Воно містить комплекс наступних заходів:

  • удосконалення й створення типових форм первинних документів з обліку природного газу та проміжних енергоносіїв;

  • скорочення кількості облікових документів при одночасному збільшенні їхньої інформативності, застосування комплексних документів багатоцільового призначення;

  • випрямлення каналів інформаційного потоку та раціоналізація документообороту;

  • усунення дублювання облікової інформації, її багаторазове використання при одноразовому створенні;

  • автоматизація первинного обліку ПЕР, комплексна автоматизація всього облікового процесу;

  • розподіл обсягів результативної інформації за рівнями та суб’єктами управління;

  • уніфікація технології обробки облікових даних, зближення інформаційних моделей при вирішенні однорідних завдань з обліку різних видів палива та енергії.

Здійснення висунутих вимог створює необхідні інформаційні передумови для переводу обліку ПЕР на нормативний метод.

Останнім часом при вирішенні багатьох наукових проблем дослідники використовують методи економіко-математичного моделювання. Розглядаючи моделювання як комплексний метод наукового пізнання, А.А.Шапошников відзначає, що воно «...дозволяє виділити основні інформаційні, технологічні і інші зв’язки всередині системи і поза нею, розробить варіанти оптимального функціонування системи з урахуванням мінімізації витрат матеріальних ресурсів, часу і т.п. Застосування принципів моделювання в організації обліку дає можливість провести відбір з всього різноманіття можливих рішень доцільного мінімуму найкращих варіантів і забезпечити раціональне управління народногосподарським обліком на всіх рівнях» [13, с. 7].

Розробка інформаційних моделей шляхом виявлення типових особливостей підрозділів підприємства дозволяє виробити єдиний підхід до розвитку методології обліку на основі використання єдиних прийомів, методів роботи, критеріїв вироблення планово-економічних рішень із врахуванням специфіки технологічного процесу і організації виробництва. Такий підхід прискорює і здешевлює впровадження прогресивних методів обліку особливо в процесі автоматизації облікових операцій в межах створення автоматизованих робочих місць.

За останні двадцять років в економічній літературі з’явилося немало досліджень, які присвячені питанням моделювання: моделі нормативного обліку Е.К. Гільде [14], функціональні і структурні моделі Я.В. Соколова, Р.С. Рашітова [15], моделі організації бухгалтерського обліку в місцевій промисловості А.А. Шапошніков [13] та ін.

І.Є. Тішков суттєво розвиває моделювання. Розроблені їм моделі обліку для енергетичних виробництв вирізняються високим ступенем проробки, аналітичністю, однак, на нашу думку, їх заснування слід розглядати, в першу чергу, з точки зору аналізу можливостей підвищення ефективності виробництва на основі використання нових форм його організації. Для цього поруч з показником номенклатури продукції, що випускається, в основу моделей пропонується включити характеристики госпрозрахункової діяльності виробництв за їх видами: характер зв’язку із споживачем, рівень спроможності використання виробничих резервів і інші класифікаційні ознаки об’єкта, який досліджується. Змістовну частину моделей слід доповнювати відомостями про способи нормування продукції, методи обліку витрат і калькулювання, об’єкти обліку витрат, способи обчислення собівартості та ін.

Вдосконалення моделей обліку на підставі висловлених рекомендацій не суперечать вимогам повноти, оглядності, гнучкості, реалізуємості, релевантності, тому що розширює уяву про досліджений об’єкт з точки зору аналізу його найбільш суттєвих сторін. Характеристика об’єктів може бути доповнена включенням в основу та зміст моделей інших оціночних показників.

Інформаційний аспект, безперечно, є домінуючим у бухгалтерському обліку, але зміст останнього цим не вичерпується. Другою стороною облікового процесу виступає бухгалтерський контроль руху та використання ПЕР на усіх стадіях кругообігу. Як показало дослідження, контрольний аспект бухгалтерського обліку палива та енергії на підприємстві включає:

  • введення в інформаційну систему бухгалтерського обліку даних про дотримання встановлених норм витрат палива та енергії; більш суворе ставлення до нормування при аналізі причин виникнення недокументованих відхилень від норм;

  • попередження та повне виявлення непродуктивних витрат, втрат, нераціонального використання ресурсів; а також їх економії, встановлення їхніх причин та винуватців (ініціаторів);

  • аналітичне групування обліково-економічної інформації за центрами відповідальності як найважливіший засіб здійснення режиму економії;

  • визначення матеріальної та посадової відповідальності за збереження та використання ПЕР;

  • укріплення правового та господарського порядку на основі неухильного дотримання діючих нормативних активів та їх своєчасного оновлення.

Література:

  1. Голов С. Ф., Єфiменко В. I. Фінансовий та управлінський облік. — К.: ТОВ «Автоiнтерсервiс», 1996. — 544 с.

  2. Волков С. И. Учетная информация и система ее обработки на ЭВМ. — М.: Финансы, 1973. — 288 с.

3. Ратмиров Ю. А. Механизация учета в системе управления. — М.: Финансы, 1971. — 269 с.

  1. Кашаев А. Н. Организация бухгалтерского учета в производственных объединениях. — М.: Финансы и статистика, 1986. — 191 с.

  2. Наринский А. С. Хозяйственный контроль: вопросы совершенствования // Бухгалтерский учет. — 1990. — № 1. — С. 10—13.

  3. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 р. // Бухгалтерський облік та аудит. — 1999. — № 9. — С. 3—8.

  4. Мных Е. В. Бухгал терия эффективности использования топливно-энергетических ресурсов. — Львов: Свит, 1991. — С. 171.

  5. Майер Э. Контроллинг как система мышления и управления / Пер. с нем. — М.: Финансы и статистика, 1993. — С. 96.

  6. Додонов А. А. Проблемы бухгалтерского учета в промышленности СССР. — М.: Э кономика, 1964. — 328 с.

  7. Завгородний В. П., Савченко В. Я. Бухгалтерский учет , контроль и аудит в условиях рынка. — К. : Бухг-Информ, 1996. — 832 с.

  8. Зернов Л. С., Маликов Б. М. О качестве учета и отчетности // Бухгалтерский учет. — 1984. — № 9. — С. 11—12.

  9. Наринский А. С. Повышать оперативность и аналитичность бухгалтерского учета // Бухгалтерский учет. — 1979. — № 1. — С. 39—42.

  10. Шапошников А. А. Классификационные модели в бухгалтерском учете. — М.: Финансы и статистика, 1982. — 142 с.

  11. Гильде Э. К. Модели организации нормативного учета в промышленности. — М.: Финансы, 1970. — 112 с.

  12. Рашитов Р. С., Соколов Я. В. Моделирование как метод бухгалтерского учета: Учеб. пособие. — Л.: ЛИСТ, 1974. — 28 с.


загрузка...