Навігація
Посилання


Економіка та підприємництво

Фінансовий аналіз за допомогою інформаційних систем


Вільні грошові кошти мають дві основні мети: одержання максимальної дохідності при додержанні відповідної надійності. В цілому спекуляції на валютному і фондовому ринках до надійних активів віднести важко, але вони забезпечують найвищу дохідність з усіх легальних видів операцій. Якщо грошові кошти не інвестувати, то їм притаманно з часом зникати.

Головна мета інформаційної системи — допомогти інвесторам зберегти, а не загубити кошти, що вкладаються в цінні папери. Якщо за допомогою системи інвестор мінімізує збитки, то стабільна висока дохідність гарантована.

Для допомоги інвесторам у їхніх вкладеннях потрібно, щоб система працювала як у довготерміновому, так і короткотерміновому режимі, тобто робила фундаментальний та технічний аналіз. Створення подібної системи стане новим етапом в інвестиційній діяльності на ринку цінних паперів. Невелика кількість подібних систем на вітчизняному ринку вимагає створити нескладну та дешеву інформаційну систему, яка б відповідала вимогам українських інвесторів.

Інформаційна система фінансового аналізу створюється для поліпшення якості діяльності саме посередників на фондовому ринку, тобто брокерсько-ділерських компаній. На даний час існує дуже невелика кількість подібних систем, тому це ще один наслідок того, що інвестиційна діяльність на фондовому ринку залишається значною мірою ризиковою. Інформаційна система спрямована на зменшення ризику в цій сфері діяльності.

Потрібно розглянути, з яких підрозділів складається підприємство-посередник на фондовому ринку. Як відомо, брокерсько-ділерська компанія (інвестиційний інститут) організаційно поділяється на три напрямки:

– торгові підрозділи («Фронт-офіс»);

– бек-офіс;

– бухгалтерія.

Торговий відділ включає співробітників, які здійснюють операції з цінними паперами, проводять відповідну аналітику.

Бек-офіс забезпечує виконання операцій, здійснює облік та контроль операцій з цінними паперами.

Бухгалтерія здійснює облік операцій та складає фінансову звітність у відповідності до правил українського бухгалтерського обліку.

Основні ризикові операції з цінними паперами виконує фронт-офіс, тому інформаційна система розробляється для роботи саме в цьому відділі підприємства. Створення інформаційної системи зумовлюють визначені потреби щодо інформації, яку треба одержувати з різних джерел і протягом досить тривалого часу, та методів аналізу та обробки цієї інформації. Спочатку розглянемо структуру фронт-офісу.

Фронт-офіс включає в себе торгові підрозділи компанії — торговий відділ (ділінг), відділ портфельного менеджменту, відділ роботи з індивідуальними та інституціональними клієнтами.

Головною функцією фронт-офісу є укладання угод щодо цінних паперів від імені компанії та за дорученням клієнтів. При цьому на фронт-офіс накладається мінімум облікових та розрахункових функцій. Облік та виконання угод здійснює бек-офіс.

Як було сказано вище, створення інформаційної системи для фронт-офісу пов’язано з низкою складностей. По-перше, інформаційна система повинна оцінювати ефективність довгострокових фінансових інвестицій, тобто допомагати компанії сформувати інвестиційний портфель. Це необ

хідно насамперед таким посередникам, як довірчі товариства та інвестиційні компанії. Але для інших торговців також потрібно формувати інвестиційний портфель для підстраховки програшу в спекуляційних операціях з цінними паперами. Така інформаційна система використовуватиметься у відділі портфельного менеджменту. Для інформаційної системи потрібна інформація про доходи акцій емітента, яку можна одержати зі звітів емітента, та інформація про ринковий показник дохідності. Ця інформація може міститися як у лістінгу на біржі, так і в звітах про емітента, які містяться в ПФТС (позабіржова фондова торговельна система). Для формування інвестиційного портфеля передусім використовується фундаментальна аналітика. Головним завданням фундаментального аналізу є розрахунок дійсної (економічно виправданої, справедливої) вартості конкретного підприємства. При цьому треба виходити з історичних та поточних значень таких показників, як прибуток, виручка, обсяги виробництва, дебіторська та кредиторська заборгованості, рух коштів на рахунках і т. ін. Згідно з одним класичним законом ринку, в ціну акції вкладаються не стільки теперішні оцінки, скільки очікування майбутнього. Тому при фундаментальному аналізі, крім аналізу минулого та теперішнього, слід прогнозувати майбутній стан об’єкта, що аналізується. З цього можна зробити висновок, що інформаційна система оцінки, а відтак і аналізу, має бути системою штучного інтелекту, тобто системою підтримки та прийняття рішення. Вона повинна допомогти працівникові (брокеру-аналітику) фронт-офісу прийняти як найправильніше рішення щодо покупки акцій для інвестиційного портфеля.

На жаль, на сьогодні не існує жодного науково обґрунтованого фундаментального способу оцінки акцій. Усі відомі методи є не більше ніж припущеннями, що змінюються разом з розвитком ринку та можливостями комп’ютерної техніки. Розглянемо один з методів, який можна використовувати в інформаційній системі.

Значну частину процесів, які відбуваються в ринковій економіці, неможливо з достатнім ступенем достовірності оцінити раніше. Єдиний спосіб науково обґрунтованого прогнозу полягає в статистичному аналізі економічних процесів. Використання даного методу дає можливість на основі минулих спостережень знайти тенденції розвитку процесів, що вивчаються, та виявити кількісний взаємозв ’ язок між ними. Основою такого аналізу є вірогідно-статистичні методи, які оперують приблизними вірогідносними характеристиками та умовними припущеннями.

В основу покладемо показник прибутковості акцій на визначений період, який розраховується за формулою

R = ((P1P0) + d) / P0,

де P0 — ціна покупки акції;

P1 — ціна продажу акції;

d — дивіденди, одержані за час володіння акцією.

Одночасно на фондовому ринку об’єктом купівлі-продажу є акції великої кількості емітентів, які мають різний ступінь дохідності.

Середню ринкову дохідність цих акцій визначають за формулою

rm = (r1 · x1+ ri · xi+ … + rn · xn),

де ri — дохідність i акцій;

n — кількість акцій на ринку;

xi — питома вага i-тих акцій, яка визначається як відношення їх обсягу до сумарного обсягу всіх випусків (у ринкових цінах на відповідний момент).

Розрахунки показника проводять по акціях найприбутковіших компаній.

Інвестиції в цінні папери завжди супроводжуватимуться необхідністю рішення дилеми: вкладати гроші в акцію з більшим доходом та більшим ризиком, чи задовільнятися меншим доходом та меншим ризиком.

Вибір варіанта залежить від вдачі інвестора, суми інвестицій та її частки в загальному капіталі інвестора. Наприклад, 5% капіталу можливо вкласти в акції з високим ступенем ризику, які, однак, можуть принести значний прибуток. Водночас нерозумно вкладати в ці акції 25 та більше відсотків капіталу.

Тут потрібно ввести термін — принцип ринкової рівноваги. Даний принцип ґрунтується на тому, що ринок цінних паперів є збалансованою системою. Це означає, що при нормальному стані ринку продавці цінних паперів та їх покупці постійно та активно взаємодіють, і, як наслідок, розрив між цінами попиту та пропозиції вельми незначний, оператори фондового ринку швидко доходять визнання рівноважних значень. Забезпечується така ситуація тим, що всі цінні папери, які обертаються на ринку, завжди є в продажу, і крім того адміністрацією фондових бірж та торговельно-інформаційних систем передбачений ряд заходів, спрямованих на зменшення розриву в цінах попиту та пропозиції.

На основі принципу ринкової рівноваги можна зробити висновок: дохідності відповідає мінімальний ступінь ризику, якщо досягається структура портфеля, ідентичного структурі ринкового обороту.

З огляду на це, інформаційна система повинна допомагати компанії створити у портфелі структуру ринку з майбутнім її коригуванням. Для цього на основі даних, які одержуються щоденно з біржових зведень та котувань ПФТС, розраховуються показники дохідності та ринкові індекси. По тому розраховуються коефіцієнти, що показують ризиковість даних цінних паперів стосовно ризиковості ринку в цілому. Це дає змогу компанії сформувати портфель цінних паперів, який принесе максимальний дохід при мінімізації ризику.

Але потрібно створити універсальну інформаційну систему, яка дасть змогу не лише сформувати довготерміновий інвестиційний портфель, а й допомогти працівникам торгового відділу фронт-офісу працювати в даний проміжок часу та здійснювати операції з купівлі-продажу цінних паперів. Для зменшення ризику при спекуляційних операціях з цінними паперами використовуються методи технічного аналізу. Головним завданням технічного аналізу є оцінка поточного стану фондового ринку в цілому (на основі аналізу фондових індексів) та сегмента окремо взятої акції. В основу методів та способів технічного аналізу покладені психологічні закони поведінки людей. У цілому використовуються висновки фундаментального аналізу при визначенні довготермінових тенденцій, а технічний аналіз — при визначенні часу й ціни здійснення конкретних угод.

Технічний аналіз слід розділити на аналіз фондових індексів і аналіз саме акцій. Мета проведення першого — визначення та прогнозування макротенденцій ринку в цілому. Другий має давати практичні рекомендації щодо управління конкретними акціями.

Інформаційна система повинна аналізувати стан індексів в різних відтинках часу. Це досягається шляхом аналізу тренда, його сили та напрямку.

Інформаційна система повинна оцінювати рівні цін у різних проміжках часу, з’ясовувати тренд та виявляти рівні підтримки та спротиву та на основі цих рівнів допомагати робити висновки. Тобто на основі трендового аналізу робити висновки та давати рекомендації.

Величини індексів система може розраховувати самостійно чи користуватися тими, що надаються через торговельно-інформаційні системи. Для розрахунку індексів та індикаторів використовуються щоденні котирування ПФТС. Рекомендується розраховувати індикатори щоденно. Представлення інформації на екрані повинно бути наочним і мати вигляд графіків та діаграм. Це нескладно зробити за допомогою сучасних СУБД чи електронних таблиць. У зв’язку з тим, що немає однієї визначеної форми подання документів, інформація повинна надаватися у формі, зрозумілій для аналітиків компанії.

Праця аналітика в компанії, що займається операціями з цінними паперами на ринку, є досить складною і потребує використовування обчислювальної техніки, яка допомагає проводити якісний аналіз ринку на всіх етапах, і яка може робити не тільки довготерміновий, а й короткотерміновий аналіз ефективності фінансових інвестицій. Це допомагає поєднати досвід з математичними розрахунками та зробити діяльність компанії ефективнішою та безризиковою. У зв’язку з практичною відсутністю в Україні систем підтримки рішень при торгових операціях з цінними паперами постає потреба створення і впровадження таких систем у вітчизняних підприємствах, які ведуть посередницьку діяльність на ринку цінних паперів. Бажано, щоб ця система була універсальною і здійснювала як фундаментальний, так і технічний аналіз ринку.

Література:

1. Найман Э. Малая энциклопедия трейдера. — К.: Инфра М, 1997. — 736 с.

2. Божко В. П., Брага В. В., Бубнова Н Г. и др. Информатика: данные, технология, маркетинг. — М.: Финансы и статистика, 1991. — 224 с.

3. Компьютеризация информационных процессов на промышленных предприятиях / В. Ф. Сытник, Х. Срока, Н. В. Еремина. — К.: Катовице: Техника: Экономическая академия им. К. Адамецкого, 1991. — 215 c.

4. Beyond Candlesticks, Steve Nison.

5. Computer Analysis of the Futures Market, LeBeau & Lucas.

6. Design, Testing and Optimization of Trading Systems, Robert Pardo.


загрузка...