Навігація
Посилання


Економіка та підприємництво

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВІДПУСКУ І ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ НА ГІРНИЧОДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ


Нині серйозні вимоги висуваються до обліку відпуску і використання матеріальних ресурсів, який має сприяти виявленню резервів їх економії.

Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що, на жаль, цій проблемі ще приділяють мало уваги. У багатьох випадках вона трактується спрощено, хоча значення обліку використання матеріальних цінностей у виробництві, ефективність обліку — надзвичайно важливі умови ресурсозбереження. Саме на цьому етапі можна своєчасно прийняти відповідні управлінські рішення, запобігти небажаним явищам, поки вони не відбилися на собівартості видобутої руди.

У системі ресурсозбереження бухгалтерський облік має вирішувати такі взаємопов’язані завдання:

формувати інформацію, що характеризує як наявність, так і рух матеріальних ресурсів на підприємстві. Причому інформація має бути оперативною, об’єктивною, достатньо деталізованою і відповідати вимогам управління, сприяти виявленню резервів зниження матеріальних витрат;

забезпечувати дійовий контроль за використанням матеріальних ресурсів у процесі виробництва. Вирішуючи вказане завдання, облік не тільки має виявляти факти перевитрат, а й сприяти запобіганню таким випадкам;

створювати можливості для об’єктивної оцінки того, наскільки вони ефективно, економічно, раціонально використовуються в кожній бригаді, на робочому місці, у будь-якій структурній ланці підприємства.

Розв’язанню зазначених завдань відповідає бухгалтерський облік, що являє собою організовану систему цілісного, безперервного, документального і взаємозв’язаного відтворення фактів виробничо-господарської діяльності підприємства.

Нерідко в практиці підприємств трапляються факти неналежної організації обліку. Різні способи обліку операцій з використання матеріальних ресурсів часом застосовуються неправильно і не відповідають тим умовам, які є, а тому й не впливають позитивно на економію матеріалів. Крім того, несвоєчасне відображення господарських операцій з відпуску і використання матеріальних ресурсів в обліковій документації, неналагоджена система обліку відхилень фактичного витрачання матеріалів від установлених норм ще раз указують на недоліки в організації облікових робіт.

З огляду на це вважаємо, що визначення шляхів подальшого вдосконалення методики бухгалтерського обліку матеріальних цінностей неможливе без критичної оцінки діючого порядку обліку операцій з використання матеріальних ресурсів у процесі виробництва. Розглянемо детальніше основні напрями в організації облікових робіт — документальне оформлення операцій з відпуску і використанню матеріальних цінностей; облік руху матеріалів на складі і в бухгалтерії.

На гірничодобувних підприємствах, які є об’єктом дослідження, відпуск матеріалів, палива, запасних частин у виробництво оформлюється такими документами: лімітно-забірними картами, вимогами, накладними. Загалом, документи на видачу матеріалів зі складу можна поділити на разові, накопичувальні і лімітно-нормативні.

Слід підкреслити, що в економічній літературі викладаються різні погляди відносно перспектив використання лімітно-забірних карт. Спірною, на наш погляд, є пропозиція економістів щодо доцільності застосування квартальних, а також річ

них лімітно-забірних карт з відтворенням у них причин виконуваних коригувань ліміту. Квартальна форма вказаного документа, що передбачає відривні талони на два місяці, застосовується на практиці. Та, як свідчать дослідження, це квартальне лімітування призводить до послаблення контролю за відпуском матеріалів, порушує ув’язку дії квартальних лімітів з переглядом норм.

Використання в практичній діяльності підприємств лімітно-забірних карт, які об ’ єднують у собі розпоряджувальний і накопичувально-виправдувальні документи, дало змогу скоротити кількість однострокових первинних документів, якими оформлювався відпуск матеріалів.

Оскільки лімітно-забірні карти виписуються у двох примірни ках, то, на наш погляд, заслуговує на увагу пропозиція економіс та Н. М. Ткаченко у частині скорочення витрат праці і часу на їх опрацювання. Сутність рекомендації полягає в тому, щоб друкувати форму вказаного документа на папері різних кольорів. Це забезпечить візуальні відмінності примірників — тих, які передають дільницям, і які залишаються на складі. Водночас ми вважаємо, що вирішення кінцевого завдання — удосконалення обліку матеріальних ресурсів — полягає в підвищенні оперативності і достовірності облікових даних, своєчасному забезпеченні зацікавлених служб і відділів необхідною інформацією. А це потребує використання сучасних засобів автоматизації облікового процесу. Виходячи з цього, істотне вдосконалення порядку заповнення документів щодо відпуску матеріальних цінностей на виробничі потреби буде досягнуте лише за умови широкого використання комп ’ ютерної техніки.

Що ж до практичного використання разових вимог на відпуск, якими оформлюються операції з відпуску матеріальних цінностей на ремонтно-експлуатаційні роботи й господарські потреби, то необхідно зауважити: широке їх розповсюдження на промислових підприємствах, у тому числі й на гірничодобувних, доцільно обмежувати тими видами матеріальних ресурсів, лімітування яких неефективне через ряд причин. Головна з них — часті зміни потреби в даних ресурсах.

Поряд з формами вимог, які рекомендовано використовувати, на промислових підприємствах часто використовуються вимоги, розроблені для відпуску певного виду ресурсів. Не є винятком і деякі шахти. На наш погляд, застосування таких документів сприяє лише збільшенню обсягу первинної документації.

Загалом, порядок виписки і обіг вимог досить докладно описані в економічній літературі. Крім того, на практиці вони не зазнали докорінних змін, тому і немає необхідності в їх детальному дослідженні.

Інформація про надходження матеріальних ресурсів на підприємство і їх оприбуткування відтворена в картках складського обліку. Однак указаний документ призначений також для обліку операцій, пов ’ язаних з відпуском і використанням у виробничому циклі матеріалів, котрі є на складі.

Відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок організації бухгалтерського обліку в Україні, підприємства мають можливість застосувати в практичній діяльності один з трьох методів сортового обліку матеріальних цінностей:

оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод;

паралельний облік, що здійснюється на складі і в бухгал-
терії;

облік матеріалів, зроблений на підставі звітів матеріально відповідальних осіб.

Чимало економістів у своїх працях обґрунтовано доводять, що найефективнішим з наведених методів є оперативно-бухгалтерський метод наявності і руху матеріалів, за якого якісно-сортовий облік, що ведеться на складі, доповнюється вартісним обліком, організованим у бухгалтерії.

Але останнім часом виникли дискусії стосовно перспектив застосування сальдового методу обліку при впровадженні автоматизованих систем обробки облікової інформації.

Ми вважаємо, що твердження деяких економістів про неможливість застосування оперативно-бухгалтерського методу обліку матеріалів в умовах автоматизації облікового процесу — не обґрунтовані.

Не обґрунтоване з різних причин і посилання на те, що вказаний метод орієнтований лише на ведення обліку вручну. По-перше, сальдовий метод обліку матеріалів застосовується з початку 50-х років і у поєднанні з журнально-ордерною формою рахівництва є основним.

По-друге, і досвід роботи підприємств, на яких створена
система автоматизованих робочих місць на базі персональної комп ’ ютерної техніки, свідчить про те, що сальдовий метод обліку матеріальних цінностей не втратив своєї значущості.

До основних переваг методу, який розглядається, можна також зарахувати: систематичний контроль (безпосередньо на складі) працівника бухгалтерії за правильним і своєчасним документуванням операцій, що стосуються руху матеріалів і веденням складського обліку матеріальних цінностей; надання бухгалтерам права перевірки відповідності фактичних залишків у натурі даним поточного складського обліку.

І все ж, крім переваг, у методу, який розглядається, є, на наш погляд, і певний недолік: картки складського обліку завідувачі складів ведуть, як правило, вручну, а працівники бухгалтерії потім перевіряють їхні записи і роблять підрахунки. Це пов ’ язано зі значними витратами як праці, так і часу в процесі остаточного опрацювання первинної документації.

Важливо підкреслити, що на промислових підприємствах часто використовуються не типові, а галузеві або для кожного підприємства конкретно розроблені форми карток складського обліку. Це пояснюється тим, що кожна організація прагне пристосувати типову форму документа для її найефективнішого використання в конкретних умовах, скорочуючи або збільшуючи кількість відведених для записів вільних рядків, змінюючи назви або запроваджуючи додаткові реквізити. На гірничодобувних підприємствах типова форма картки складського обліку також зазнала відповідних змін у частині назви і структури.

На шахтах, що входять до складу залізорудного комбінату, облік наявності і руху матеріальних цінностей на складі здійснюється в картках складського і бухгалтерського обліку. Ці картки відрізняються від традиційних лише тим, що облік матеріалів в них ведеться не тільки в натуральному, а й у вартісному обчисленні. При цьому відповідальність за правильність заповнення карток складського і бухгалтерського обліку матеріалів і відображення кількісних даних про надходження, витрачання і залишок цінностей з кожного найменування покладена на матеріально відповідальних осіб. Вартісні дані матеріальних цінностей записує в картку бухгалтер, який безпосередньо перебуває на складі. В обов ’ язки бухгалтера входить систематична перевірка правильності заповнення картки матеріально відповідальною особою на підставі первинних документів, а також підрахунок підсумкових даних з кожного виду матеріальних цінностей. Одержані результати, згруповані у відомості, потім звіряються з відомістю руху матеріалів, яка ведеться в матеріальному відділі бухгалтерії.

Такий метод, на наш погляд, має певні переваги, але йому притаманний і недолік: можливе дублювання даних.

На деяких гірничодобувних підприємствах в умовах ав-
томатизації облікового процесу замість карток складського
обліку застосовують машинограми, що складаються автоматично. Однак під час досліджень ми встановили, що на більшості підприємств через обмеженість фінансових засобів і у зв’язку
з іншими об ’ єктивними та суб ’ єктивними причинами повна
автоматизація облікових операцій поки ще неможлива. В той же час адміністрація цих шахт розробляє перспективні пла-
ни, в яких передбачається придбання сучасних засобів обчислювальної техніки і створення на її базі автоматизованих
робочих місць управлінських працівників, у тому числі і ко-
мірника.

Взагалі, слід підкреслити такий безперечний факт: застосування комп ’ ютерної техніки сприяє значному скороченню обсягів ручної праці. Крім того, машинограми з обліку наявності і руху матеріальних цінностей на складі і в бухгалтерії, які розробляються з допомогою ПЕОМ, унеможливлюють дублювання ряду операцій.

Таким чином, в умовах переходу підприємств на нові принципи господарювання й управління особливого значення набуває бухгалтерський облік відпуску і використання матеріальних ресурсів.

Література

  1. Бирюкова И. К., В ыпих Г. Т. Практический бухгалтерский учет и аудит в Украине. — К., 1996. — С. 39.

  2. Завгородний В. П., Савченко В. Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рынка. — К., 1995. — С. 252—264.

  3. Кужельний Н. В. Бухгалтерский учет и его контрольные функции. — М., 1985. — С. 114.

  4. Сопко В. В. Бухгалтерський облік у підприємництві. — К., 1995. — С. 124.


загрузка...