Навігація
Посилання


Податковий менеджмент

Податкова система Киргизької Республіки


Система фінансового управління. Управління місцевими фінансами регулюють такі нормативно-правові акти: Конституція; Закон «Про загальні принципи бюджетного права»; Податковий кодекс; накази й постанови Міністерства фінансів.

Закон «Про загальні принципи бюджетного права» від 11 червня 1998 р. регламентує принципи побудови місцевих бюджетів, структуру, склад доходів і витрат, а також організацію їх розробки і виконання.

Місцеві бюджети є самостійною частиною бюджетної системи і мають власні джерела доходів, передбачені законодавством. У 1997 році розпорядженням Президента було визначено, що формування бюджету органів місцевого самоврядування первинного рівня має відображатися окремим рядком.

Формування місцевих бюджетів. Робота зі складання місцевих бюджетів здійснюється місцевими державними адміністраціями й органами місцевого самоврядування через фінансові органи, а проектів аїльних (сільських) і селищних бюджетів – відповідними аїл окмоту (виконавчими органами). Аїл окмоту на основі показників індикативного плану розробляють проекти аїльних і селищних бюджетів і подають їх на розгляд аїльних і селищних кенешей.

Нормативи відрахувань від регульованих податків, а також суми категоріальних, вирівнювальних і стимулюючих грантів до бюджетів аїл окмоту відповідно до закону «Про основні принципи бюджетного права» затверджуються кенешами вищестоящого рівня. Залежність від централізованих ресурсів і рішень вищих органів влади призводить до нестійкості власних доходів органів місцевого самоврядування, а також не дозволяє розробляти будьяку середньострокову бюджетну стратегію.

Законодавство надає місцевим органам самоврядування досить широкі права в області складання й виконання бюджету. Однак ці права далеко не в повному обсязі реалізуються. Бюджети сільських і селищних кенешей як і раніше формуються на основі так званого залишкового принципу. Основні фінансові кошти акумулюються на обласному, районному й міському рівнях. А до бюджетів органів місцевого самоврядування потрапляє лише незначна їх частина. Головна причина цього криється у застарілому підході до формування місцевого бюджету первинного рівня за принципом «згори донизу», хоча закон встановлює, що втручання органів державного управління в процесі розробки й затвердження бюджетів місцевими кенешами й аїл окмоту не допускається.

Розроблений в республіці законопроект «Про фінансовобюджетні основи місцевого самоврядування» повинен визначити основні принципи організації фінансів, бюджетного процесу й взаємини органів місцевого самоврядування з фінансово-банківськими установами та господарюючими суб’єктами.

Забезпечення мінімального бюджету місцевих самоврядувань здійснюється за рахунок системи трансфертів (грантів) між республіканськими й місцевими рівнями влади.

Дотації місцевим бюджетам з республіканського бюджету становлять у середньому до 16,5% загальної суми місцевих бюджетів. Цей відсоток має тенденцію до зниження при одночасному зростанні суми у грошовому вираженні.

Фінансування державних послуг. За допомогою категоріальних грантів фінансується мінімальний рівень послуг освіти й охорони здоров’я на місцевому рівні. Гранти розраховуються

, виходячи з чисельності населення, зваженими величинами, застосовуваними до певних груп і відповідних витрат на надання аналогічних послуг у міських, сільських, гірських і віддалених районах. Розміри грантів для областей розраховуються відповідно до пропорцій загальної чисельності населення.

Розмір загального фонду категоріальних грантів для освіти й охорони здоров’я заснований на розрахунках місцевих фінансових органів. Загальна сума категоріальних грантів, передбачених у республіканському бюджеті, становить від 45,5% і вище від загальних витрат місцевих бюджетів.

Крім відрахувань в ід загальнодержавних податків та інших доходів застосовується система вирівнювальних грантів. Вони призначені для вирівнювання податково-бюджетних можливостей між бюджетами окремих регіонів республіки. Для місцевих бюджетів у республіканському бюджеті передбачається вирівнювальних грантів на суму до 9,4% від загального обсягу витрат місцевих бюджетів.

З метою поповнення доходів місцевих бюджетів і повної мобілізації місцевих джерел доходів установлюються також стимулюючі (дольові) гранти. Вони надаються місцевим бюджетам у вигляді часткового співфінансування й призначені для покриття частини витрат місцевих бюджетів на пріоритетні цілі. Розміри грантів і їх перелік переглядаються щорічно в законі про республіканський бюджет.

Видаткова частина місцевих бюджетів. З республіканського й місцевого бюджетів фінансуються заходи, щодо яких уряд Киргизької Республіки поділяє відповідальність по фінансуванню за допомогою грантів.

З місцевих бюджетів фінансуються заходи, від виконання яких залежить загальний рівень освіти, здоров’я й добробуту населення, і відповідальність по яких повністю покладається на місцеві державні адміністрації й органи місцевого самоврядування. У дану категорію включаються витрати на:

  • державні послуги загального призначення;
  • утримання установ, що перебувають у віданні місцевих органів влади, і організацій освіти, охорони здоров’я, соціального страхування й соціального забезпечення, фізкультури, телебачення, радіомовлення, видавництв, житлово-комунального, сільського, водного, лісового господарства, рибальства й полювання;
  • транспорт;
  • інші заходи, не віднесені до основних груп.

Частка витрат місцевих бюджетів порівняно з витратами республіканського бюджету становить у середньому від 50 до 48% і має тенденцію до зниження при зростанні суми в грошовому вираженні.

Податкова система Киргизстану не включає у себе податку на майно фізичних і юридичних осіб, що позбавляє доходну частину державного бюджету значних грошових надходжень.


загрузка...