Навігація
Посилання


Податковий менеджмент

Податкова система Республіки Таджикистан


Податкове законодавство Республіки Таджикистан відповідно до державного устрою та бюджетної структури підрозділяє податки на загальнодержавні й місцеві.

Закон про Державний бюджет на майбутній рік закріплює принципи його взаємин з місцевими бюджетами. Згідно з цими принципами насамперед визначаються обсяги податків і витрат, фінансованих з місцевих бюджетів. Потім установлюються нормативи відрахувань до відповідних місцевих бюджетів із загальнодержавних податків і зборів і розміри цільових коштів, що виділяються для покриття відсутньої частини витрат місцевих бюджетів.

Після затвердження Державного бюджету й визначення принципів його взаємин з місцевими бюджетами встановлюються обсяги доходів і витрат місцевих бюджетів.

Закон про Державний бюджет із закріпленими в ньому принципами, що визначають взаємини Державного бюджету й місцевих бюджетів на наступний рік, необхідні для встановлення обсягів місцевих бюджетів, доводиться до кожного місцевого хукумата (виконавчого органу).

Виходячи з положень закону про Державний бюджет хукумати областей, міст і районів розглядають проекти місцевих бюджетів, які затверджуються відповідними маджлісами народних депутатів.

Контроль за виконанням місцевих бюджетів здійснює уряд Республіки Таджикистан. Формами контролю є:

  • попередній контроль, переведення фінансових органів районів республіканського підпорядкування на систему казначейства, фінансування одержувачів бюджету на підставі затверджених кошторисів;
  • подання щомісячних звітів про виконання місцевих бюджетів уряду Республіки Таджикистан;
  • комплексна ревізія складання, розгляду, затвердження й виконання місцевих бюджетів;
  • розгляд результатів ревізії хукуматами й колегією Міністерства фінансів Республіки Таджикистан.

Місцеві бюджети цілком самостійні. Вони мають власні джерела доходів і вправі визначати напрям їхнього використання й витрат. До власних дохідних джерел відносяться: а) закріплені законом дохідні джерела для різних рівнів бюджету; б) відрахування від загальнодержавних податків і зборів.

Хукумати мають право у ході виконання бюджетів вносити зміни щодо доходів і витрат відповідного бюджету в межах затверджених асигнувань за статтями бюджетної класифікації.

Доходи, додатково отримані в процесі виконання бюджету, а також суми перевищення доходів над витратами, що утворюються в результаті перевиконання доходів або економії витрат, залишаються в розпорядженні місцевих органів виконавчої влади (хукуматів) і спрямовуються ними в першу чергу на покриття дефіциту бюджетів, на фінансування галузей економіки, соціальної сфери й інші витрати.

Законом «Про Державний бюджет Республіки Таджикистан» щорічно встановлюються захисні статті бюджетів (заробітна плата, нарахування на соціальне страхування, стипендії, пенсії, допомоги), які в процесі виконання бюджету, незалежно від рівня його дефіциту, скороченню не підлягають і є обов’язковими для виконання.

Після визначення всіх витрат по областях, містах і районах Міністерство фінансів ураховує загальну суму доходів місцевих бюджетів, нормативні відрахування від загальнодержавних податків і зборів. Якщо суми витрат не вистачає, вона покривається субвенціями (дот

аціями) з центрального бюджету місцевим бюджетам. Вони виділяються щомісяця на виплату заробітної плати і на прирівняні до неї виплати, а також на капітальні вкладення з урахуванням виконання доходів бюджетів.

Доходи. Доходи місцевих бюджетів складаються з податкових доходів, неподаткових надходжень, цільових коштів і банківських позичок.

Податковими доходами є:

  • податок на додану вартість і акцизи (за винятком тієї частини, що справляється митними органами);
  • податок на доход і прибуток (податок на прибутки підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок, сплачуваний суб’єктами малого підприємництва за спрощеною схемою, та ін.);
  • податок на власність (податок на майно підприємств; податок на нерухомість фізичних осіб; податок на землю; податок на власників транспортних засобів; податок на користувачів надр; плата за воду; плата за іншу оподатковувану власність);
  • держмито;
  • інші податки (податок з продажів, зокрема бавовни-волокна, алюмінію; податок з роздрібних продажів; податок з громадського транспорту й ін.).

Неподаткові надходження, якими є доходи і збори, включають у себе надходження від приватизації й продажу акцій, плату за патент, дивіденди на акції уряду, відсоток на вкладений державою капітал, адміністративні збори і внески, штрафи й пені.

До місцевих бюджетів надходять також доходи у формі цільових коштів, банківських позичок, коштів, переданих за взаємними розрахунками і для скорочення бюджетного дефіциту. Починаючи з 1999 року місцеві бюджети включають також дорожній фонд.

У структурі доходів місцевих бюджетів останнім часом помітним є зростання податкових доходів, частка яких перевищує 61%. У складі податкових доходів зросло значення податку на додану вартість і податку на власність. За рахунок цих податків до місцевих бюджетів надходить майже третина доходів. Частка акцизів різко впала. Незмінним залишається рівень фактичного закріплення за територіями податків на доходи і прибуток юридичних і фізичних осіб, хоча їхня частка в загальній сумі доходів досить значна.

Практично не змінилася питома вага неподаткових доходів і зборів.

Важливою зміною стало зниження значення коштів, переданих місцевим бюджетам за взаємними розрахунками, частка яких становила у 1996 році 40,4 %, а потім впала до 7,4 %.

Податкові доходи відіграють важливу роль у бюджеті областей і міст, де переважають промислові підприємства. У Ленінабадській області, наприклад, де зосереджена третя частина всіх державних промислових підприємств, за рахунок податків поповнюється до 80%, у м. Душанбе – до 67% відповідних бюджетів. Значну роль у бюджеті зазначених територій мають податки на доход і прибуток. У тій же Ленінабадській області на їхню частку припадало до 32%, у м. Душанбе – понад 41% усіх бюджетних доходів.

Місцеві податки. До місцевих податків у Республіці Таджикистан відносяться:

  • податок з роздрібних продажів;
  • податок на нерухоме майно фізичних осіб;
  • податок на утримання загальнодержавного пасажирського транспорту.

Усі платежі по перерахованих податках надходять до відповідних місцевих бюджетів.

Конституцією Республіки Таджикистан право встановлювати місцеві податки надано органам представницької влади в областях, містах і районах – маджлісам народних депутатів. Останні мають можливість визначати також порядок сплати й стягнення податків, виключати окремі категорії осіб зі складу платників податків, елементів з бази оподаткування, застосовувати до них знижені ставки місцевих податків.

За узгодженням з Міністерством фінансів і Податковим комітетом при уряді Республіки Таджикистан місцеві податкові органи разом з фінансовими відділами місцевої влади (хукуматів) видають інструкції із застосування місцевих податків.

Маджліс народних депутатів установлює, крім того, розміри місцевих зборів. До них відносяться: надходження по штрафах і санкціях; збори за реєстрацію підприємницької діяльності; збори, що стягуються автомобільними інспекціями; надходження від реалізації державного майна, проведення аукціонів, місцевих лотерей, позик та ін. Місцеві збори, зрозуміло, відрізняються від місцевих податків, головним чином, тим, що мають в основному разовий характер.

До місцевих бюджетів перераховується також частина загальнодержавних податків. Так, відповідно до закону Республіки Таджикистан «Про Державний бюджет Республіки Таджикистан» на поточний рік до бюджетів областей, міст і районів перераховуються: податок на додану вартість (за винятком тієї частини, що справляється митними органами), податок на прибуток, податок на доход, податок з фізичних осіб, податок на майно підприємств (100%).

Винятком є Ленінабадська область, міста Душанбе й Турсунзаде, до бюджетів яких перераховуються:

  • по Ленінабадській області: ПДВ – 53%, акцизи – 32%, податок на прибуток і податок на майно – 40%, податок з доходу фізичних осіб – 8%;
  • по м. Душанбе: акцизи – 100%, податок на додану вартість від Державної акціонерної холдингової компанії «Барки Точик»
  • – 37%;
  • по м. Турсунзаде: ПДВ – 83%, акцизи – 100%, податок з доходу фізичних осіб – 45%.

Повністю перераховуються до місцевих бюджетів: податок, що сплачується суб’єктами малого підприємництва за спрощеною схемою; податок на користувачів надр; державне мито; податок із власників транспортних засобів; плата за патент та інші неподаткові надходження, а також 85% податку на землю.

Водночас не можна не зазначити, що поділ одного податку між різними рівнями влади обмежує можливості розвитку фінансової автономії областей, міст і районів, порушує єдність податково-бюджетної системи й знижує відповідальність за виконання бюджетів. У цьому зв’язку дуже важливо чітко розмежувати податки між центром і територіями. Останнім має бути надана більша самостійність у визначенні податків і зборів у межах наданої їм компетенції.

Дестабілізує бюджетний процес, на наш погляд, існуюча практика прийняття закону Республіки Таджикистан про Державний бюджет на черговий рік. Через відсутність законно затверджених джерел доходів, більша частина яких визначається законом про Державний бюджет (останній затверджується наприкінці року), території відсторонені від участі в бюджетному процесі. Через це фінансова автономія місцевих органів управління виявляється вихолощеною. Справа в тому, що місцеве самоврядування на всіх рівнях не може знати можливий обсяг своїх доходів, розробляти проекти своїх бюджетів до прийняття найважливіших характеристик, які визначаються в Державному бюджеті. Щоб цього уникнути, було б доцільним у законодавчому порядку затверджувати основні характеристики бюджету до прийняття Державного бюджету в цілому. Це дає можливість органам місцевого самоврядування різних рівнів брати участь на ранніх стадіях бюджетного процесу.

Що ж стосується муніципальної позики й муніципальних банків на територіальному рівні, то вони поки ще відсутні.

Прийнято закон «Про банкрутство», але на практиці тільки починається застосування процедури банкрутства на рівні областей, міст і районів. Банкрутство підприємств супроводжується зростанням безробіття й зниженням рівня життя. Закриття підприємств відбувається з різних причин, у тому числі й у зв’язку з відкриттям нових, більш прибуткових підприємств. Але переважно мова йде про невиплату боргів.

У Таджикистані, як і в інших постсоціалістичних країнах, платники податків не виявляють бажання добровільно сплачувати податки. Це залежить значною мірою від низького життєвого рівня населення і політичної свідомості.


загрузка...