Навігація
Посилання


Менеджмент підприємства

Моделі економічного аналізу. Загальні положення


Основне призначення функції управління запасами – забезпечення збалансованості між обслуговуванням споживачів та інвестиціями в товарно-матеріальні запаси. Там, де система управління запасами перебуває на низькому рівні, підприємство починає зазнавати збитків від поганого обслуговування через незадовільне накопичення важливих запасів і підвищені інвестиції, що зумовлене затриманням строку виконання замовлень. Відповідний рівень обслуговування може бути забезпечений за допомогою буферних запасів.

Індивідуальне управління товарно-матеріальними запасами. Аналіз товарно-матеріальних запасів показує, що неможливо управляти всіма предметами матеріально-технічного забезпечення з використанням однієї і тієї ж політики управління. З другого боку, практично неможливо відпрацювати і реалізувати політику управління запасами для кожного виду матеріалу. Тому створені методи групування матеріалів, які називають «аналізом АВС». Ці методи забезпечують різні напрямки політики залежно від рівня запланованих коштів. Приклад розподілу матеріалів на групи АВС по підприємству наведений в таблиці 5.1 [5].

Таблиця 5.1. Розподіл матеріалів на групи АВС (цифри умовні)

Особливості динаміки товарно-матеріальних запасів показані на рисунку 5.1. Спрощений графік добре демонструє залежність розміру замовлення і рівня запасів, а також циклів і точки замовлення від часу.

На рисунку 5.2 показана залежність витрат на збереження і вартості виконання замовлення від його розміру (модель управління запасами). Оптимальний розмір замовлення визначається як розмір за мінімальної загальної вартості.

1 – буферні запаси; 2 – рівень запасів залежно від часу; 3 – максимальний запас сировини та матеріалів

Рисунок 5.1. Графік залежності розміру замовлення (Q) і рівня запасів, а також циклів замовлення (t Ц) і точки замовлення (а) від часу (Т)

Рисунок 5.2. Модель управління запасами

Загальна річна вартість замовлення дорівнює вартості виконання замовлення плюс витрати на збереження або:

де S – витрати на оформлення замовлення; А – річне споживання запасів (одиниць); Q – розмір кожного замовлення; і – витрати на збереження, визначені в частках одиниці від собівартості продукції; c – собівартість одиниці продукції.

Мінімальна загальна річна вартість замовлення можлива за оптимального розміру замовлення:

На рисунку 5.2 оптимальному розміру замовлення відповідає заштрихована зона.


загрузка...