Навігація
Посилання


Менеджмент підприємства

Дослідження беззбитковості роботи підприємства, що виробляє декілька видів товарів


Більшість підприємств виробляє не один товар, а декілька. Це створює додаткові труднощі при прийнятті рішення про те, з якого товару необхідне розширення виробництва, а з якого – скорочення; чи є сенс збільшувати ціну на даний товар? Для підприємствавиробника декількох товарів незручно користуватися натуральними показниками для виміру обсягу виробництва. Тому використовують вартісні показники.

Розглянемо приклад. Нехай підприємство виробляє чотири різні продукти – А, Б, В, Г. З усієї сукупності товарів місячні показники роботи такі: реалізація – 800 тис. грн., сумарні витрати (собівартість) – 750 тис. грн., у тому числі постійні витрати – 300 тис. грн., а змінні – 450 тис. грн.; прибуток – 50 тис. грн. Із рисунка

5.8 видно, що точка самоокупності відповідає обсягу реалізації 687 тис. грн. Виникає запитання: а яким буде прибуток підприємства, якщо обсяг реалізації перевищить 800 тис. грн. і досягне 900 тис. грн.? Із графіка на рисунку 5.8 отримуємо, що при Р = 900 тис. грн. очікуваний прибуток дорівнюватиме 94 тис. грн. Однак тут не враховано різну прибутковість окремих товарів.

Рисунок 5.8. Графік «витрати-результати» для всіх чотирьох товарів

У цьому випадку завдання полягає в тому, щоб оцінити результати і витрати по кожному з вироблених товарів. Це означає, що по кожному з товарів необхідно розрахувати всі фіксовані, змінні і змішані витрати. Так, наприклад, витрати на утримання будівель можуть бути розподілені пропорційно до площі споруд, що використовуються при виробництві окремих товарів. Фактичні прямі витрати (трудові і матеріальні) можуть бути розраховані досить просто. Результати розрахунків по кожному з товарів зведені в таблицю 5.2.

За даними таблиці 5.2 на рисунку 5.9 зображені графіки «витрати-

результати» для кожного товару.

Таблиця 5.2. Витрати і результати для всіх товарів і по підприємству в цілому

Вивчивши матеріали таблиці і графіків, директор підприємства може заявити: «Якщо ми не можемо негайно зробити беззбитковим товар Б і якщо ми не можемо збільшити його реалізацію хоча б до точки самоокупності (210 тис. грн.), то давайте знімемо його з виробництва, і тим самим, заощадимо 5000 грн./місяць замість того, щоб їх втрачати».

Рисунок 5.9. Графіки «витрати-результати» для кожного з товарів

Після зняття з виробництва товару «Б» одержали результати, зведені в таблицю 5.3.

Таблиця 5.3 – Результати діяльності підприємства після зняття з виробництва нерентабельного товару Б

Товар Б забезпечував позитивний внесок у погашення накладних та інших витрат, які не зникли після зняття цього товару з виробництва. Внаслідок цього підприємство стало нерентабельним. Із таблиці

5.3 видно також, що продукт В став нерентабельним. Якщо і його зняти з виробництва, то збитковість підприємства стане ще більшою.

Проаналізуємо внесок кожного товару в формування прибутку підприємства. На рисунку 5.10 сума збитків при Р = 0 дорівнює сумі постійних витрат (300 тис. грн.). Реалізація на 300 тис. грн. товару А знижує суму збитків на величину, що дорівнює сумі постійних витрат і прибутку по товару А (80 + 25 = 105 тис. грн.).

Р

исунок 5.10. Ілюстрація внеску кожного з товарів у загальний прибуток підприємства

Таким чином, у точці 1 сума збитків підприємства дорівнює 300 - 105 = 195 тис. грн. Товар Б зменшує суму збитків на величину СПБ + ПрБ = 120 + (-5) = 115 тис. грн. Таким чином, у точці 2 при Р = 300 + 200 = 500 тис. грн. збитки підприємства становлять 195 – 115 = 80 тис. грн. Товар В зменшує суму збитків підприємства до 80 – (40 + 10) = 30 тис. грн. (точка 3). І, нарешті, при Р = 800 тис. грн. підприємство одержує 50 тис. грн. прибутку. Як видно з рисунка 5.10, всі товари послідовно роблять свій внесок в отримання загального прибутку.


загрузка...