Навігація
Посилання


Менеджмент підприємства

Приклади зменшення ризику для учасників біржової торгівлі


Згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” ф’ючерсною вважається господарча операція суб’єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж) ф’ючерсної угоди, тобто зобов’язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому з фіксацією ціни реалізації на дату здійснення реалізації. Розрахунки за ф’ючерсною операцією здійснюються на дату реалізації продукції сезонного виробництва, цінних паперів і валютних цінностей. Премія за придбання ф’ючерсної угоди сплачується під час такого придбання [57].

За розвинутої біржової торгівлі ф’ючерсні угоди, на відміну від угод на реальний товар, не передбачають зобов’язань сторін поставити або прийняти реальний товар (в обумовлений контрактом термін), а передбачають купівлю і продаж прав на товар (паперові угоди). Ф’ючерсний контракт не може бути просто анульований. Якщо він укладений, то може бути ліквідований або шляхом укладання протилежної угоди з тією самою кількістю товару, або постачанням обумовленого товару в термін, передбачений контрактом. Результатом таких угод є не передача реального товару, а сплата або одержання різниці між ціною контракту в день його укладання і ціною в день виконання. Ф’ючерсні угоди звичайно використовуються для страхування – хеджування від можливих втрат у випадку змін ринкових цін при укладанні угод на реальний товар.

Операції хеджування полягають у тому, що фірма, яка продає реальний товар на біржі або за її межами з поставкою в майбутньому, бере до уваги діючий на момент укладання угоди рівень цін, одночасно здійснює на строковій біржі зворотну операцію, тобто купує ф’ючерсні контракти на той самий термін і на ту саму кількість товару. Фірма, що одержує реальний товар із поставкою в майбутньому, одночасно здійснює продаж на біржі ф’ючерсних контрактів. Після передачі або відповідно приймання товару за угодою на реальний товар, здійснюється продаж або викуп ф’ючерсних контрактів.

Таким чином, ф’ючерсні угоди страхують угоди на купівлю реального товару від можливих збитків, пов’язаних зі змінами цін на ринку на цей товар. Принцип страхування тут побудований на тому, що, коли в угоді одна сторона втрачає як продавець реального товару, то вона виграє як покупець ф’ючерсів на ту саму кількість товару, і навпаки. Тому покупець реального товару здійснює хеджування продажем, а продавець реального товару – хеджування купівлею.

Хеджування продажем – це продаж на строковій біржі ф’ючерсних контрактів при закупівлі однакової кількості товару з метою страхування від ризику падіння цін на момент поставки реального товару. Наприклад, торговець-перепродавець (посередник, дилер, агент) купує великі кількості сезонного товару (зерна, цукру, бичків, міді) в певний, порівняно короткий, термін для того, щоб потім забезпечити повну і своєчасну поставку товару за замовленнями своїх споживачів. Не використовуючи хеджування, він може понести збитки за подальшого можливого падіння цін на його товари, що знаходяться на складі. Щоб уникнути цього або звести ризик до мінімуму, він одночасно з купівлею реального товару, здійсн

ює хеджування продажем, тобто укладає на біржі угоду на продаж ф’ючерсних контрактів, що передбачають поставки такої самої кількості товару. Коли торговець перепродує свій товар споживачу, скажімо, за більш низькою ціною, ніж він купив, то зазнає збитків за угодою з реальним товаром. Але він одночасно викупляє раніше продані ф’ючерсні контракти за більш низькою ціною, в результаті чого отримує прибуток.

Хеджування купівлею – це купівля ф’ючерсних контрактів з метою страхування цін на продаж однакової кількості реального товару, яким продавець не володіє, з поставкою в майбутньому. Мета такої операції полягає в тому, щоб уникнути будь-яких можливих збитків, які можуть виникнути в результаті підвищення цін на товар, вже проданий за фіксованою ціною, але ще не закуплений («непокритий»). Наприклад, борошномельне підприємство уклало контракт на продаж борошна за домовленою ціною з поставкою через 2 місяці. Однак через брак складських приміщень воно змушене було відкласти закупівлю пшениці до терміну поставки з урахуванням часу, необхідного для помолу, пакування та транспортування. Побоюючись, що до моменту закупівлі пшениці, ціни можуть піднятися, борошномельне підприємство купує достатню для покриття його угоди кількість ф’ючерсних контрактів на строковій біржі і використовує отриманий прибуток для покриття збитків за угодою на реальний товар. Той самий результат буде досягнутий і у випадку, коли ціни на пшеницю до моменту купівлі зменшаться: борошномельне підприємство зазнає збитків на строковій біржі, але отримає прибуток при закупівлі товару.

Хеджування ризиків на тривалий період можна проілюструвати таким прикладом. Кабельний завод підписав контракт на купівлю мідного дроту з поставкою через 6 місяців на базі ціни на наявні мідні ваєрбаси, яка становила в момент підписання контракту 1500 грн. за 1 т і була використана при складанні калькуляції. Для виконання замовлення на кабель підприємству потрібні 3 місяці, отже, ваєрбаси знадобляться йому лише через 3 місяці після укладання контракту. Підприємству невигідно тримати у себе на складі ваєрбаси впродовж тривалого часу (зайві 3 місяці), позаяк це пов’язане з витратами на складування та кредитування. Разом з тим, відкладати закупівлю сировини до того часу, коли вона знадобиться для переробки, ризиковано, тому що ринкові ціни можуть зрости. Побоюючись можливого підвищення цін на ваєрбаси, підприємство в день підписання контракту купує на строковій біржі ф’ючерсні контракти на повну кількість мідних ваєрбасів, необхідних для виробництва кабелю, за котируванням ф’ючерсних контрактів, яке становить 1500 грн.

Припустимо, що через 3 місяці ціни на ваєрбаси підвищаться до 1600 грн. за 1 т. Це означає, що підприємство втратить на кожній тонні мідних ваєрбасів 100 грн. Але купуючи реальну мідь за 1600 грн. за 1 т, підприємство одночасно продає куплені раніше ф’ючерси, ціна яких підвищилась на стільки ж, на скільки підвищилась ціна реальної міді (до 1600 грн. за 1 т). Від ліквідації ф’ючерсних контрактів підприємство отримало на кожній тонні 100 грн. прибутку, який покрив збитки від підвищення ціни на реальний товар. Отже, завдяки ф’ючерсній операції підприємство застрахувало себе від збитків у зв’язку з підвищенням цін на сировину і забезпечило собі той прибуток, який воно запланувало у своїй калькуляції. Такий самий результат одержали б, якби ціна на реальний товар не підвищилась, а знизилася з тією різницею, що економія від купівлі реальної міді була б поглинута збитками від продажу ф’ючерсів.

Спекулятивні угоди та угоди з хеджування становлять нині основну частину операцій найважливіших товарних бірж світу. Зважаючи на те, що угоди на реальний товар принципово відрізняються від ф’ючерсних угод, біржі цих категорій угод, у більшості випадків, функціонують відокремлено.

Зростання значення ф’ючерсних угод у міжнародному біржовому обігу обумовлене значною мірою довготривалим незбалансуванням попиту та пропозиції на світових ринках біржових товарів, нестабільністю цін на цих ринках і неможливістю передбачити їхню динаміку навіть у короткостроковій перспективі, виникненням валютних та інших ризиків. Звідси намагання покупців і продавців застрахуватися від можливих коливань цін шляхом хеджування при укладанні угод на реальний товар. У результаті обсяг хеджових угод значно зріс, і вони перетворилися на один із найважливіших видів біржових операцій.

ОБМЕЖЕННЯ РИЗИКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ОПЦІОНІВ

Опціон – це контракт, укладений між двома інвесторами, один з яких виписує та продає опціон, а інший купує його та отримує право впродовж обумовленого, в умовах опціону терміну або купити за фіксованою ціною певну кількість акцій в особи, яка виписала опціон (опціон на купівлю), або продати їх йому (опціон на продаж). Таким чином, особливість опціону полягає в тому, що в угоді купівлі-продажу, де він виступає об’єктом, покупець стає власником не титулу власності (тобто акції), а права на її придбання. В біржовій практиці угода купівлі-продажу опціону називається контрактом. Окремий контракт укладається на повний лот, тобто 100 акцій. Власник або покупець контракту сплачує продавцю або особі, яка виписала контракт, своєрідні комісійні (премію). В цій угоді продавець контракту приймає на себе певні обов’язки (продати або купити певну кількість акцій залежно від умов опціону). Власник же опціону чи покупець отримує право купити або продати відповідну кількість акцій.

Опціон на купівлю. Нехай інвестор «Х» розраховує на поліпшення біржової кон’юнктури, а його контрагент, інвестор «Y», - на погіршення. Нехай поточний ринковий курс паперів, з якими здійснюються операції з опціоном, дорівнює 30 грн. Інвестор «Х» здійснює придбання в інвестора «Y» опціону на купівлю. При цьому укладається контракт, який дає право інвестору «Х» придбати в інвестора «Y» повний лот (100) акцій за курсом, який перевищує поточний і дорівнює, скажімо, 35 грн. Згідно з досягнутою між цими інвесторами домовленістю ціна такого опціону (тобто премія, що сплачується інвестором «Х» інвестору «Y») становить приблизно 200 грн. Якщо в період дії опціону біржовий курс даних акцій підніметься вище 35 грн., то інвестору «Х» реалізація опціону принесе прибуток. Цей прибуток буде тим більшим, чим вище підніметься курс. Наприклад, за курсу 50 грн. він становить 1300 грн. (курсова різниця 15 грн. по 100 акціях мінус 200 грн., сплачених у вигляді премії). При цьому норма прибутку на вкладені ним 200 грн. становить 650%. Коли б інвестор «Х» замість опціону просто придбав 100 акцій за початковим курсом 30 грн., а потім продав їх по 50 грн., то, по-перше, йому потрібно було б спочатку мобілізувати і вкласти значно більшу суму (3000 грн.), і, по-друге, норма прибутку виявилась би значно меншою (66,7%). Якщо інвестор «Х» помилився в рахунку і курс акцій не зростає, то опціон не буде реалізованим і у встановлений термін вичерпає себе. Втрати інвестора при цьому обмежені сумою премії. Таким чином, ризик власника опціону на купівлю обмежений, а потенційний виграш може бути досить значним. Що стосується інвестора «Y», то, як продавець опціону на купівлю, він ризикує зазнати значних втрат, а його виграш обмежений премією за опціон. Хоча на перший погляд здається, що сторони цієї угоди нерівноправні, насправді нерівноправності тут немає. По-перше, інвестор «Y» виписував опціон на купівлю, свідомо розраховуючи на зниження курсу або, у всякому разі, на його збереження чи незначне підвищення, а, по-друге, у випадку невдачі він одержує прибуток (за рахунок премії), не вклавши в цю операцію ні копійки.

Опціон на продаж. У цьому випадку на підвищення розраховує продавець опціону, покупець же його (власник) розраховує на зниження курсу акцій. Розглянемо механізм цієї операції на тому ж прикладі: інвестор «Х», як і раніше, грає на підвищення, а інвестор «Y» – на зниження курсу. Інвестор «Х» виписує опціон на продаж і, тим самим, бере на себе відповідальність купити акції у свого контрагента, якщо вирішить використати право продати ці акції. Курс, який фіксується в цьому опціоні, буде нижчим від поточного ринкового. Припустимо, що поточний ринковий курс становить 30 грн. Ціна, зафіксована в опціоні, буде, скажімо, 28 грн., а премія – 200 грн. Якщо біржовий курс зростає, реалізація опціону не буде мати сенсу – інвестор «Y» не буде, звичайно, продавати акції своєму контрагенту за низьким курсом, зафіксованим в опціоні. Виграш інвестора «Х», як і втрати інвестора «Y», дорівнюють сумі, одержаній від продажу опціону. Однак припустимо, що курс знизився і досяг 15 грн. У цьому випадку інвестор «Y» купує ринковий лот акцій (100 штук) за 1500 грн., а потім реалізує своє право продати їх інвестору «Х» за курсом, зафіксованим в опціоні (28 грн.). Чистий прибуток інвестора «Y» (за вирахуванням 200 грн., сплачених у вигляді премії), становить 1100 грн. або 550% на вкладений капітал. Чим більше знижується курс, тим вищі втрати продавця і більший прибуток покупця.

Слід пам’ятати, що продаж опціонів, як правило, пов’язаний зі значним ризиком. Для особи, яка виписує опціон на купівлю, цей ризик дорівнює різниці між поточною ринковою ціною і ціною реалізації опціону (чим більша різниця, тим більші втрати). У цьому випадку ризик особи, яка виписує опціон, в принципі нічим не обмежений, оскільки до вичерпання опціону ціна акцій, вкладених у його основу, може зрости нескінченно. Для особи, яка виписує опціон на продаж, розміри ризику дещо більш обмежені: лімітом тут є ціна покладених в основу опціону акцій.

Але продавець опціону на купівлю може обмежити свої втрати. Якщо він, виписуючи опціон, вже має акції, вкладені в основу опціону, то зростання біржового курсу акцій не приносить йому безпосередніх матеріальних втрат: замість того, щоб купувати на ринку акції за високим курсом, а потім, виконуючи взяті на себе зобов’язання, продати їх за більш низьким курсом покупцю опціону, він продає акції зі свого портфеля. При цьому ризик його полягає у втраченій вигоді, оскільки, продавши свої акції, він позбавляє себе можливості отримати курсовий прибуток шляхом продажу цих акцій за більш високою ціною. Якщо особа, яка виписує опціон на купівлю, володіє відповідними акціями, то її називають «продавцем із закритою позицією». Можливості забезпечення покриття своїх позицій (обмеження ризику) не обмежуються лише володінням безпосередньо акціями, на які виписується опціон. Для цього можна мати привілейовані акції або облігації, що можуть бути конвертовані в ці акції, або ж мати депозитне свідоцтво, яке стверджує, що продавець опціону тримає ці акції на своєму дипозитному рахунку. В принципі, особа, яка виписує опціон на купівлю, може обмежити свій ризик також у тому випадку, якщо вона одночасно утримує опціон на купівлю за тими ж самими акціями, який був би їй виписаний будьяким третім, стосовно учасників цієї угоди, інвестором. Якщо виписаний ним опціон пред’являють йому до виконання, він, в свою чергу, може для виконання цього зобов’язання здійснити своє право за опціоном, який він утримує.

Особі, яка виписує опціон на продаж, обмежити ризик, якому вона піддається, складніше. Тому кількість випусків акцій, за якими можна виписати опціони, менша, ніж у випадках з опціонами на купівлю.


загрузка...