Навігація
Посилання


Основи аудиту

Міжнародні стандарти


Міжнародні стандарти аудиту розроблені і затверджені Міжнародною Федерацією бухгалтерів. Орієнтований перелік міжнародних норм

аудиту (МНА), їх зміст та використання під час проведення аудиту наведено у табл. 4.2.

Таблиця 4.2. Міжнародні стандарти аудиту

Продовження табл. 4.2.

Продовження табл. 4.2.

Продовження табл. 4.2.

До основних принципів норм аудиту відносять:

  • цілісність, об’єктивність і незалежність, конфіденційність, знання і компетентність;
  • правила використання результатів робіт, виконаних іншими аудиторами;
  • документальне оформлення, планування, одержання доказів аудитором;
  • перевірка систем обліку і внутрішнього контролю;
  • аналіз аудиторського висновку і складання звіту аудитором.

Кожний стандарт визначає певну частину аудиторської роботи, має бути коротким, але з достатньою повнотою міг би описати вимоги до регулювання об’єкта стандарту.

МНА мають єдину внутрішню структуру. Вони вміщують: вступ, мету аудиту, відповідальність за фінансові звіти, обсяг аудиту, етику, планування, роботу, виконану іншими аудиторами, документацію, висновок і звіт.

Так, стосовно МНА №1 «Мета і основні принципи проведення аудиту» надається зміст кожного розділу стандарту.

У вступі визначається загальна мета аудиту та основні принципи, що застосовуються для професійної значущості аудиту і застосовуються при аудиті фінансової звітності.

Мета аудиту – визначається достовірність фінансової звітності.

Відповідальність за фінансові звіти – визначається відповідальність за достовірність фінансової звітності будь-якого об’єкта.

Обсяг аудиту – містить інформацію, необхідну для оцінки фінансової звітності.

Етика – визначає основні правила професійного аудитора, тобто: його чесність і об’єктивність; повна незалежність; додержання правил конфіденційності, яка необхідна для надання професійних послуг; відповідність роботи аудитора професійним стандартам та нормативам бухгалтерського обліку і аудиту.

Планування – необхідність планування роботи аудитора, проведення контрольних тестів, що дають змогу якісно виконувати замовлення клієнта. Робота, виконана іншими аудиторами – перевірка аудитором роботи,яку виконували інші аудитори чи фахівці, що були йому підпорядковані. Документація – робота аудитора повинна базуватися на документах підприємства, що необхідні для оцінки її якості та відповідності стандартам бухгалтерського обліку і аудиту.

Очевидність аудиту – отримання необхідних показників ефективності бухгалтерського обліку і контролю господарських операцій згідно з контрольними тестами.

Висновок і звіт – висновок повинен бути обґрунтованим фінансовою звітністю за вимогами її достовірності та адекватності даним бухгалтерського та податкового обліку.

У звіті необхідно висвітлити причинні наслідки аудиторської перевірки фінансової звітності.

Отже, в МНА передбачають основні напрями аудиту (планування, відображення результатів виконаної роботи тощо).

Отримані аудитором в ході перевірки дані повинні бути достовірними і достатніми для обґрунтування висновків з пит

ань дослідження аудиту.

Деякі країни (Кіпр, Малайзія, Нігерія, Шрі-Ланка) не розробляють самостійно національні стандарти, а приймають міжнародні стандарти як національні.

Провідні країни світу (Канада, Великобританія, США) використовують власні, національні стандарти аудиту, а міжнародні стандарти професійної організації приймають лише до відома.

В Україні використовують міжнародні стандарти аудиту.

У Росії розроблено 10 стандартів, що включають нормативи чотирьох видів. До них відносяться:

  • загальні стандарти аудиту;
  • робочі стандарти аудиту;
  • стандарти звітності;
  • специфічні стандарти для аудиту.

Структура вказаних стандартів наведена у табл. 4.3.

Таблиця 4.3. Російські стандарти аудиту

Крім міжнародних стандартів, доцільно розробляти внутрішні фірмові аудиторські стандарти. До таких стандартів (нормативів) належать практичні методики проведення конкретних аудиторських процедур.

До них можна віднести також:

  • порядок організації ознайомлення співробітників фірми із змінами в законодавстві і професійних стандартах;
  • складання і затвердження на зборах провідних спеціалістів і керівництва фірми програм аудиторських перевірок;
  • формування груп аудиторів і спеціалістів для перевірки конкретного підприємства;
  • порядок обговорення результатів перевірки;
  • організацію документообігу інформації.

загрузка...