Навігація
Посилання


Економічний аналіз

8.6. Аналіз рентабельності діяльності підприємства


Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому,прибутковість різних напрямків діяльності (виробничої, фінансової та інвестиційної), а також окупність витрат.

Вони більш повно, ніж прибуток,характеризують кінцеві результати господарювання, тому що їхня величина показує співвідношення ефекту з наявними чи використаними ресурсами. їх застосовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

Показники рентабельності можна об´єднати в кілька груп:

  • Показники, що характеризують рентабельність (окупність) виробництва й інвестиційних проектів.
  • Показники, що характеризують рентабельність продаж.
  • Показники, що характеризують прибутковість капіталу і його складових частин.

Усі ці показники розраховуються на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.

Рентабельність виробничої діяльності (окупності витрат) визначається шляхом відношення прибутку від реалізації продукції чи чистого прибутку до суми витрат по реалізованій чи виробленій продукції.

Рентабельність показує, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво продукції. Вона може розраховуватися в цілому по підприємству, окремих його підрозділах і видах продукції.

Аналогічним чином визначається окупність інвестиційних проектів. Отриманий чи очікуваний прибуток від проекту відноситься до суми початкових інвестицій на даний проект.

Рентабельність продажів розраховується розподілом прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг або чистого прибутку на суму отриманого виторгу. Цей показник характеризує ефективність підприємницької діяльності і показує скільки підприємство має прибутку з однієї гривні продажів.

Цей показник одержав широке поширення в ринковій економіці, розраховується в цілому по підприємству і по окремих видах продукції:

Рентабельність (прибутковість) капіталу обчислюється відношенням балансового (валового, чистого) прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу чи окремих його складових:

  • Власного (акціонерного).
  • Позичкового.
  • Основного.
  • Оборотного.
  • Виробничого капіталу.

де Р к — рентабельність капіталу (власного, позичкового, основного, оборотного, виробничого), БП — балансовий прибуток,

Прп — прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), ЧП — чистий прибуток,

К — вартість капіталу і окремих його складових. У процесі аналізу варто вивчити динаміку перерахованих показників рентабельності,виконання плану по їх рівню і провести міжгосподарське порівняння з підприємствами- конкурентами.

Рівень рентабельності виробничої діяльності,обчислений у цілому по підприємству, залежить від трьох основних факторів першого порядку:

  • Зміни структури реалізованої продукції.
  • Її собівартості.
  • Середніх цін реалізації.

Факторна модель цього показника має вигляд:

де Р в — рентабельність виробничої діяльності, П — прибуток від реалізації продукції, В — витрати виробничої діяльності, УРП — обсяг реалізованої пр

одукції, ПВ — структура реалізованої продукції, Ці — ціна реалізації і-того виду продукції Сі — собівартість реалізованої продукції і-того вигляду. Розрахунок впливу факторів першого порядку на зміну рівня рентабельності в цілому по підприємству можна виконати способом ланцюгових підстановок:

Проводячи факторний аналіз можна розрахувати приріст (зниження) загальної рентабельності в залежності від обсягу виробництва, питомої ваги РП, середньої ціни реалізації і собівартості:

Потім варто зробити факторний аналіз рентабельності по кожному виду продукції. Рівень рентабельності окремих видів продукції залежить від зміни ціни реалізації і собівартості одиниці продукції.

Приблизно в такий самий спосіб виконується факторний аналіз рентабельності продажів. Факторна модель цього показника, що обчислюється в цілому по підприємству, має вигляд:

де ВР — виручка від реалізації продукції (робіт і послуг). Рівень рентабельності окремих видів продажів залежить від середнього рівня ціни і собівартості виробів:

Аналогічно здійснюється факторний аналіз інвестованого капіталу. Балансовий прибуток (БП) залежить від обсягу РП, її структури,собівартості, середнього рівня цін і середніх результатів від інших видів діяльності, не пов´язаних з реалізацією продукції і послуг.

Середньорічна сума основного й оборотного капіталу залежить від обсягу продажу і швидкості обороту капіталу (коефіцієнт оборотності, що визначається відношенням суми обороту до середньорічної суми основного й оборотного капіталів). Чим швидше обертається капітал на підприємстві,тим менше його потрібно для забезпечення запланованого обсягу продажів і навпаки.

Таким чином, обсяг продажів сам як такий не впливає на рівень рентабельності, тому що з його зміною пропорційно збільшується чи зменшується сума прибутку і сума основного й оборотного капіталу за умови незмінності інших факторів.

Взаємозв´язок названих факторів з рівнем рентабельності капіталу можна записати:

де ФРівд — фінансові результати від інших видів діяльності, не пов´язаних з реалізацією, Коб — коефіцієнт оборотності.

Для аналізу рентабельності виробничого капіталу обчислювального як відношення БП до середньорічної вартості основних засобів і матеріальних оборотних ресурсів можна застосувати наступну факторну модель:

де БП — балансовий прибуток,

ОФ — середня вартість основних фондів,

ОЗ — середні залишки матеріальних оборотних засобів,

ВР — виторг від реалізації продукції,

БП/ВР — рентабельність продажів,

(ОФ/ВР+ОС/ВР) — капіталомісткість продукції (зворотний показник коефіцієнта оборотності),

С/ВР — витрати на 1 грн. продукції,

3/ВР — зарплатоємність продукції,

М/ВР — матеріалоємність продукції,

ОФ/ВР — фондоємність продукції.

Поступово замінюючи базовий рівень кожного фактора на фактичний, можна визначити, на скільки змінився рівень рентабельності виробничого капіталу за рахунок зарплатоємності, матеріалоємності, фондоємності, капіталоємності, тобто за рахунок факторів інтенсифікації виробництва.


загрузка...