Навігація
Посилання


Збірка доповідей «Екологічні проблеми сучасності»

38. Г.М. Шевченко Теоретичні та методичні аспекти оцінки природно-рекреаційного потенціалу території


Г.М. Шевченко, Сумський державний університет, м. Суми ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТЕРИТОРІЇ

Потенціал території є основою її розвитку. Під природнорекреаційним потенціалом (ПРП) території ми розуміємо систему взаємозв’язків між об’єктами рекреаційної сфери господарювання, яка самогенерує здатність максимально формувати і задовольняти рекреаційні потреби населення, шляхом оптимального використовування природних ресурсів певної території в умовах конкретних соціо-еколого-економічних відносин.

Дослідження природно-рекреаційного потенціалу території дозволяє при визначенні максимального ефекту від розвитку природно-рекреаційної діяльності поряд із економічними враховувати організаційні, природоохоронні, соціальні, культурні та інші чинники.

Одним із основних результатів теоретичних досліджень сутності оцінки ПРП території є висновок про її надзвичайно складний багатоаспектний характер. Починаючи з 1960-х років вітчизняними та зарубіжними вченими, що представляли природничі, суспільні, медико-біологічні та технічні науки, були розроблені теоретико-методичні підходи до оцінки природнорекреаційних систем, територій і ресурсів: методи рекреаційної географії, методика бальної оцінки, картографічний метод, експертна оцінка, математико-статистичні методи, методи лінійного програмування, імітаційне моделювання, модель просторової дифузії, метод класифікаційного дерева, метод потенціалів, регресійний і факторний аналіз, методика визначення економічного ефекту від санаторно-курортного лікування тощо [1].

На наш погляд, в умовах розвитку ринкових відносин в Україні в рамках досліджуваної проблеми найактуальнішим є економічний напрямок оцінки ПРП території. Необхідність удосконалення підходів до економічної оцінки ПРП території пояснюється недостатністю як теоретичних, так і практичних розробок у цій сфері наукових досліджень.

Згідно з новітньою науковою синергетичної парадигмою слід оцінювати всю множинність взаємозв’язків між елементами у системі “ПРП території”. Основним об’єктом економічної оцінки елементів цієї системи є природні рекреаційні ресурси. Основною задачею економічної оцінки природного рекреаційного потенціалу території є визначення максимальної сукупної здатності наявних природних рекреаційних ресурсів задовольняти рекреаційні потреби. Відповідно до цього критерієм економічної оцінки є продуктивність рекреаційних ресурсів, що виражається за допомогою науково обгрунтованих норм споживання (використання) природних ресурсів рекреантами. Крім того, на наш погляд, в рамках економічної оцінки ПРП території слід оцінювати також ступінь використання її потенційних можливостей.

Економічна оцінка ПРП території є складовим елементом відповідного організаційно-економічного механізму і представляє собою вартісний вираз максимального ефекту, отримуваного суб’єктами природно-рекреаційної діяльності в межах певної території з урахуванням соціальних і екологічних обмежень. Економічна оцінка природно-рекреаційного потенціалу території дозволяє: представити у вартісному виразі комплексну величину ПРП території; встановити питому вагу кожного елементу та структуру ПРП території; знайти ступінь використання ПРП території.

Знання цих величин дозволяє визначити напрямки та розробити програму подальшого розвитку природно-рекреаційної діяльності регіону і сприяє створенню відповідної довгострокової та гнучкої управлінської системи [2, с. 119].

Найскладнішим є формування комплексного підходу до економічної оцінки ПРП території, який би відповідно до ситуації максимально враховував всі потенційні можливості території з надання природно-рекреційних послуг. При цьому проводячи паралелі та знаходячи спільні риси між економічним потенціалом і ПРП території, на наш погляд, у широкому значенні природнорекреаційний потенціал містить у своїй структурі:

виробничо-інфраструктурний та інвестиційний потенціали (крім основних, оборотних фондів та ін., можливість їх збільшення в рамках даної рекреаційної території);

трудовий потенціал (кадри, управлінський персонал, підвищення кваліфікації персоналу в рамках природнорекреаційної діяльності даної території);

природно-ресурсний і екологічний потенціали (природно-кліматичні умови, природно-рекреаційні ресурси, можливість розширення рекреаційної діяльності без загрози порушення природної рівноваги в рамках даної рекреаційної території тощо);

науково-технічний та інноваційний потенціали (можливість генерування нових знань та інформації силами даного суспільства в рамках даної рекреаційної території).

Використання принципу подібності при аналізі структур економічного потенціалу території та його складової – ПРП території відповідає головній меті економічної оцінки потенціалу території – об’єктивно відобразити, що втрачає суспільство при відмові від використання ресурсів території для розвитку природно-рекреаційної діяльності на користь іншої діяльності, а також що отримує суспільство при нарощуванні та використанні ПРП території. В практичній площині вказаний принцип є основою для проведення так званого фрактального математичного аналізу ПРП території, що дозволяє враховувати результати – “приховані” для більш традиційних методів економіко-математичних досліджень.

Одним із найважливіших завдань сфери управління рекреаційною діяльністю в ринковій економіці на стадії її становлення є завдання формування нової стратегії, системи аналізу, прогнозування та планування розвитку рекреаційних територій, усієї галузі в цілому та окремих рекреаційних підприємств. При цьому слід враховувати насамперед два моменти: по-перше, в рамках ринкових відносин система “ПРП території” більш чутливо реагує на зміни, зокрема в рекреаційних потребах (наприклад, поява нових видів відпочинку); по-друге, необхідні дієві механізми враховування інтересів усіх економічних суб’єктів природно-рекреаційної діяльності (принцип синергізму).

Саме цей принцип слід покласти в основу формування та оцінки організаційно-економічного механізму, що виконує роль процесора в системі “ПРП території”, який “перероблює” вхідні природно-рекреаційні ресурси на вихідні “рекреаційні продукти”. Технічна проблема економічної оцінки даного механізму полягає в складності проведення його вартісного аналізу та в певній мірі суб’єктивному характері отримуваних експертних оцінок. Дискусійним залишається також питання структури вказаного механізму. На наш погляд, його основними структурними елементами є наступні: механізм формування ПРП території, ринковий механізм ПРП території, механізм використання ПРП території. При цьому ці механізми є взаємопов’язаними, віднесення конкретних інструментів чи методів організаційно-економічного впливу на природно-рекреаційну діяльність до одного з цих трьох механізмів має умовний характер.

Таким чином, на наш погляд, оцінка системи “природнорекреаційний потенціал території” та окремих її елементів представляє собою насамперед: оцінку природно-рекреаційних ресурсів певної території як основи її відповідного потенціалу; оцінку організаційно-економічного механізму впливу на функціонування та розвиток досліджуваної системи; оцінку всієї системи (що, включає два попередні напрями оцінки) з урахуванням найважливіших взаємозв’язків між такими її елементами, як природно-рекреаційні ресурси, механізми формування та використання в ринкових умовах природнорекреаційного потенціалу, рекреаційні послуги, рекреаційні потреби та економічний потенціал території як обмеження з боку зовнішнього середовища.

Література:

Рекреационные системы. Под ред. Н.С. Мироненко, М. Бочварова . – М.: Изд-во МГУ, 1986. Ил. – 136 с.

Экономический потенциал административных и производственных систем: Монография / Под общей ред. О.Ф. Балацкого.– Сумы: ИТД “Университетская книга”, 2006. – 973 с.


загрузка...