Навігація
Посилання


Банківські операції

Організація банківської діяльності. Створення та реєстрація банків різних форм власності


Реєстрація банків здійснюється Національним банком шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи.

Банки створюються у формі акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку.

Банки можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути: ощадними; інвестиційними; іпотечними; розрахунковими (кліринговими).

Банк набуває статусу спеціалізованого банку (крім ощадного) у разі, якщо понад 50його активів є активами одного типу:

  • для інвестиційного банку – емісія та розміщення цінних паперів, що здійснюються за рахунок грошових коштів приватних інвесторів;
  • для іпотечного банку – активи, розміщені під заставу землі чи нерухомого майна;
  • для розрахункового (клірингового) банку – активи, що розміщуються на клірингових рахунках.

Банк набуває: статусу спеціалізованого ощадного банку в разі, якщо понад 50його пасивів с вкладами фізичних осіб.

Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України після отримання позитивного висновку Національного банку про намір заснування державного банку, який надається на підставі отриманої інформації про:

  • розмір статутного капіталу державного банку на час його реєстрації, терміни та джерела формування, що підтверджуються и тому числі Законом України „Про Державний бюджет України” відповідною статтею витрат;
  • перелік банківських та інших операцій;
  • бізнес-план, що визначає види діяльності, які державний банк планує здійснювати в поточному році з обґрунтуванням їх економічного ефекту;
  • стратегію банку на наступні три роки.

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.

Власники істотної участі в банку повинні мати бездоганну репутацію та задовільний фінансовий стан.

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь (об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації). Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, щодо яких неможливо встановити їх учасників і джерела коштів, за рахунок яких такі юридичні особи здійснюють внески до статутного капіталу або купують акції банків.

Клієнтами кооперативного банку можуть бути тільки його учасники.

Мінімальний розмір статутного капіталу (повністю сплачений та зареєстрований підписний капітал) на момент реєстрації банку не може бути менше:

  • для місцевих кооперативних банків, що діють у межах однієї області, – 1 мли. євро;
  • для банків, що здійснюють свою діяльність на території однієї області (далі – регіональні), у т.ч. спеціалізованих ощадних та іпотечних банків, – 3 млн. євро;
  • для банків, що здійснюють свою діяльність па території всієї України (далі – міжрегіональні), у т.ч. спеціалізованих інвестиційних розрахункових (клірингових), ощадних та іпотечних центрального кооперативного, – 5 млн. євро.

Національний банк встановлює вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу банку тільки на час с

творення і реєстрації банків для забезпечення стабільної діяльності банку та виконання ним банківських операцій.

Кошти для формування статутного капіталу новостворюваного банку в розмірі, передбаченому чинним законодавством України та установчими документами, акумулюються учасниками банку (резидентами) на накопичувальному рахунку, що відривається в територіальному управлінні Національного банку за місцем створення банку відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку. Для цього в тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку уповноважена засновниками особа подає до територіального управління Національного банку заяву про відкриття накопичувального рахунку для формування статутного капіталу. На підставі цих документів та заяви територіальне управління Національного банку відкриває накопичувальний рахунок, на якому акумулюються кошти статутного капіталу банку.

Для державної реєстрації банку уповноважена засновниками особа або голова спостережної ради подає до територіального управління Національного банку за місцем створення банку такі документи:

  • заяву про реєстрацію банку за підписом уповноваженої особи або голови спостережної ради;
  • установчий договір, підписаний засновниками (учасниками) банку та засвідчений відбитком їх печатки. Підписи фізичних осіб-засновників (учасників) засвідчуються в нотаріальному порядку. Для реєстрації державного та кооперативного банків установчий договір не подається;
  • статут банку, затверджений установчими зборами (зборами учасників) і підписаний головою правління банку. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України і має відповідати вимогам Законів України „Про банки і банківську діяльність”, „Про господарські товариства” та інших законодавчих актів;
  • бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати, на поточний рік і стратегію діяльності на наступні три роки (на кожен рік окремо), що засвідчений підписами засновників банку та/або головою спостережної ради;
  • відомості про склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;
  • документи, що дають можливість зробити висновок про бездоганну ділову репутацію голови, його заступників та членів спостережної ради банку;
  • копію звіту про наслідки підписки на акції (для банку, що створюється у формі відкритого акціонерного товариства), зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку з доданням переліку акціонерів банку. У переліку зазначаються повне найменування акціонера, його місцезнаходження, платіжні реквізити, паспортні дані (для фізичних осіб) та кількість акцій, на які він підписався, їх загальна вартість і частка у статутному капіталі банку;
  • угоду про передавання приміщення у власність (шляхом дарування, продажу тощо) для розміщення банку за підписом уповноваженої за установчим договором особи або договір оренди приміщення на термін не менше ніж п’ять років у разі його укладення;
  • документи, що дають можливість зробити висновок про професійну придатність і бездоганну ділову репутацію голови та його заступників, членів виконавчого органу (правління або ради директорів) і головного бухгалтера, його заступників, кандидатури яких відповідають таким вимогам;
  • копії платіжних документів про здійснення юридичними та фізичними особами – учасниками банку сплати внесків до статутного капіталу (подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення терміну, встановленого законом для розгляду документів (визначених цим пунктом) та державної реєстрації банку);
  • висновок аудиторської фірми (аудитора), складений за підсумками проведеної за станом на конкретну дату перевірки фінансової звітності юридичних осіб – учасників банку, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно з чинним законодавством України;
  • Інформація, викладена у висновку аудиторської фірми (аудитора), що складений за підсумками проведеної перевірки звітності юридичних осіб учасників банку, може перевірятися підрозділами Національного банку на підставі даних звітності, за останні чотири звітних періоди (квартали). Разом із зазначеним висновком подаються копії сертифіката аудитора, який підписав висновок;
  • фізичні особи – учасники банку, які вносять кошти до статутного капіталу банку в розмірі, що перевищує 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, установлених на день сплати коштів, для підтвердження наявності в них доходів, яких достатньо для внесення коштів до статутного капіталу банку, подають довідки Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік);
  • бухгалтерську і фінансову звітності юридичних осіб – учасників банку, які матимуть істотну участь у банку, за останні чотири звітних періоди (квартали), засвідчені підписами керівника та головного бухгалтера;
  • установчі документи учасників банку (нотаріально засвідчені копії);
  • копію свідоцтва про державну реєстрацію учасників, засвідчену в нотаріальному порядку;
  • копію ліцензії Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку на здійснення діяльності зберігача або торговця цінними паперами засновників (акціонерів), учасників банку (якщо вони здійснюють таку діяльність);
  • копію рішення органів Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення відповідного банку у випадках, передбачених чинним законодавством України;
  • документи, які підтверджують ділову репутацію юридичних осіб – учасників банку (крім місцевого кооперативного банку), які мають істотну участь у банку;
  • копії установчих документів власників істотної участі в юридичній особі-учаснику, який матиме істотну участь у банку, засвідчені в нотаріальному порядку, висновок аудиторської фірми (аудитора) про його фінансовий стан, бухгалтерська і фінансова звітності за останні чотири звітних періоди (квартали);
  • документи, що підтверджують ділову репутацію фізичних осіб – учасників банку (крім місцевого кооперативного банку), які матимуть істотну участь у банку;
  • копію платіжного документа про внесення плати за державну реєстрацію банку.

Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку в місячний термін з дати отримання від банку повного пакета документів готує висновок про:

  • загальну оцінку фінансового стану, платоспроможність учасників банку і ділову репутацію учасників банку, які матимуть істотну участь у банку, наявність власних коштів для внесення до статутного капіталу банку і підтвердження внесення на накопичувальний рахунок банку коштів до статутного капіталу кожним учасником у передбачених законом розмірах;
  • наявність приміщення, придатного для розміщення банку та будівництва касового вузла (перевіряється на місці);
  • ділову репутацію голови, його заступників та членів спостережної ради банку; голови, його заступників та членів правління (ради директорів) банку і головного бухгалтера та його заступників;
  • професійну придатність голови, його заступників та членів правління (ради директорів) банку і головного бухгалтера та його заступників;
  • відповідність установчих документів банку вимогам чинного законодавства України. Документи для реєстрації банку розглядаються Генеральним департаментом банківського нагляду та в разі потреби іншими департаментами і подаються до Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку (далі – Комісія Національного банку).

Реєстрація банку здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Рішення про реєстрацію банку надсилається листом уповноваженій особі банку та територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням банку за підписом директора Генерального департаменту банківського нагляду з доданням статуту зареєстрованого банку, титульна сторінка якого засвідчена підписом заступника Голови ї відбитком печатки Національного банку (статут банку повинен бути прошитим і засвідченим на звороті відбитком печатки Управління справами Національного банку).

Після реєстрації банку в територіальному управлінні Національного банку за його місцезнаходженням відкривається кореспондентський рахунок, на який не пізніше наступного дня після його відкриття з накопичувального рахунку перераховуються зібрані кошти, що утворюють статутний капітал банку.

Національний банк може відмовити в державній реєстрації банку в разі:

  • порушення порядку створення банку; -невідповідності установчих документів, потрібних для реєстрації банку, чинному законодавству України;
  • подання неповного пакета документів або невідповідності поданого пакета вимогам чинного законодавства України, в т. ч. нормативноправовим актам Національного банку;
  • незадовільного фінансового стану принаймні одного із засновників, які мають істотну участь у банку;
  • відсутності бездоганної ділової репутації принаймні одного із власників істотної участі в банку;
  • професійної непридатності чи відсутності бездоганної ділової репутації голови та/або членів правління (ради директорів), головного бухгалтера банку.

Банки можуть також створювати банківські об’єднання за таких умов:

а) мінімальний розмір статутного капіталу для материнського банку банківської холдингової групи – 5 млн. євро, за офіційним курсом грошової одиниці, визначеним Національним банком на день подання документів на отримання згоди Національного банку;

б) термін роботи материнського банку холдингової групи – не менше ніж один рік;

в) дотримання банками – учасниками об’єднання (далі – банк-учасник) економічних нормативів і вимог щодо формування резервів на покриття можливих збитків від активних операцій та інших обов’язкових резервів протягом року, що передує їх зверненню до Національного банку про створення об’єднання;

г) стабільна беззбиткова діяльність банків-учасників протягом року, що передує їх зверненню до Національного банку.

Рівень регулятивного капіталу банків-учасників має відповідати вимогам, визначеним нормативно-правовими актами Національного банку.

Для отримання попередньої згоди на створення об’єднання його уповноважена особа подає до Національного банку такі документи:

  • заяву-клопотання про отримання згоди на створення об’єднання;
  • рішення про створення об’єднання, оформлене протоколом загальних зборів учасників об’єднання;
  • перелік засновників, акціонерів об’єднання та основні засади його створення і діяльності;
  • перелік централізованих функцій, що планує виконувати об’єднання;
  • бізнес-план, що має містити перелік операцій, які планує здійснювати об’єднання в поточному році, та стратегію діяльності на наступні три роки, економічне обґрунтування і мету його створення, дані про управлінську та організаційну структуру;
  • інформацію про розмір статутного капіталу об’єднання, джерела та терміни його формування;
  • інформацію про голову правління (ради директорів) та головного бухгалтера об’єднання;
  • письмове підтвердження територіального управління, структурних підрозділів Національного банку про відсутність
  • порушень банками-учасниками вимог чинного законодавства України та його погодження на участь цих банків у створенні об’єднання;
  • відповідні документи Антимонопольного комітету України у випадках, передбачених законодавством, про згоду на створення об’єднання.

При створенні об’єднання з іноземним капіталом уповноважена особа має подати такі документи:

а) клопотання від імені юридичної особи банку-нерезидента або правління банку (ради директорів), оформлене на фірмовому бланку;

б) витяг з торговельного (банківського) реєстру країни, в якій офіційно зареєстрований головний офіс іноземного учасника;

в) повідомлення керівництва Центрального банку іноземної держави або уповноваженого органу про здійснення достатнього контролю за діяльністю свого банку-учасника та його згоду на участь цього банку-учасника в створенні об’єднання на території України;

г) фінансову звітність (баланс, звіт про фінансові результати) іноземного учасника за останній звітний період (рік);

д) висновок аудиторської фірми (аудитора) про фінансовий стан банку-учасника та його можливість здійснення заявленого внеску до статутного капіталу об’єднання за рахунок власного капіталу. Мінімальний розмір статутного капіталу (сплачений та зареєстрований капітал на час реєстрації банківської корпорації) не може бути менше ніж 5 млн. євро. Формування і збільшення статутного капіталу об’єднання може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків його учасників.

Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу об’єднання резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти – в іноземній вільно конвертованій валюті або в гривнях.

При створенні банківської корпорації за участю банку-нерезидента визначена установчим договором частка статутного капіталу в іноземній валюті вноситься учасником-нерезидентом на кореспондентський рахунок Національного банку повністю. Якщо на тимчасовому рахунку відповідно до установчого договору зібрано потрібну суму коштів, для державної реєстрації банківської корпорації (далі – корпорація) уповноважена особа у двотижневий термін подає до територіального управління Національного банку за місцем створення корпорації такі документи:

  • заяву на реєстрацію корпорації за підписом уповноваженої особи та згоду Національного банку на її створення;
  • установчий договір, засвідчений підписами засновників корпорації та відбитками їх печаток. В установчому договорі визначаються тип банківського об’єднання та вид товариства;
  • статут корпорації, затверджений установчими зборами (зборами засновників) і засвідчений підписом голови правління корпорації, має відповідати вимогам Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про господарські товариства” та інших законодавчих актів.
  • Статут корпорації, заснованої як акціонерне товариство, має містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, форми випуску, кількість акцій (часток), термін і порядок виплати частки прибутку (дивідендів), яка проводиться один раз на рік за підсумками року;
  • протокол установчих зборів (зборів засновників), засвідчений підписами голови та секретаря зборів, в якому зазначаються місце і дата проведення зборів, їх правочинність, порядок денний, порядок голосування. Установчі документи (установчий договір, статут) корпорації погоджуються з Антимонопольним комітетом України у випадках, передбачених чинним законодавством України;
  • бізнес-план, що визначає види діяльності, які корпорація планує здійснювати в поточному році, та стратегію діяльності на наступні три роки (на кожен рік окремо).
  • Бізнес-план має бути підготований корпорацією з урахуванням випадків сприятливого та несприятливого розвитку ринку операцій, які корпорація планує здійснювати, стану ринків, що обслуговуватимуться корпорацією, обґрунтування припущень, на підставі яких побудовано бізнес-план, відповідності операцій, які здійснюватиме корпорація, загальним інтересам;
  • відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;
  • документи, що підтверджують бездоганну ділову репутацію голови та членів спостережної ради корпорації;
  • копію звіту про наслідки підписки на акції (для корпорації, що створюється у формі відкритого акціонерного товариства), зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку з доданням переліку акціонерів банківської корпорації. У переліку зазначаються повне найменування акціонера, його місцезнаходження, платіжні реквізити та кількість акцій, на які він підписався, їх загальна вартість і частка в статутному капіталі корпорації;
  • угоду про надання приміщення для розміщення корпорації, засвідчену підписом уповноваженої за установчим договором особи, або договір оренди приміщення на термін не менше ніж п’ять років у разі його укладення;
  • документи про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів виконавчого органу (правління або ради директорів) і головного “бухгалтера;
  • фінансову звітність засновників корпорації, яка підтверджується висновком аудиторської фірми (аудитора), що складений за підсумками проведеної за станом на конкретну дату перевірки фінансової звітності засновників.
  • Інформація, яка викладена у висновку аудиторської фірми (аудитора), що складений за підсумками проведеної перевірки фінансової звітності засновників корпорації, може перевірятися підрозділами Національного банку;
  • копію ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення діяльності зберігача або торговця цінними паперами засновників корпорації (якщо вони здійснюють таку діяльність);
  • копію рішення Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення корпорації з метою обмеження проявів монополізму та сприяння захисту економічної конкуренції в банківській сфері у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Засновники зобов’язані сплатити статутний капітал до реєстрації корпорації Національним банком.

Реєстрація корпорації здійснюється шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Рішення про реєстрацію корпорації доводиться до відома уповноваженої особи корпорації територіального управління Національного банку за місцезнаходженням корпорації листом за підписом директора Генерального департаменту банківського нагляду з доданням статуту зареєстрованої корпорації, титульна сторінка якого має бути засвідчена підписом заступника Голови та відбитком печатки Національного банку. Статут корпорації прошивається і засвідчується на звороті відбитком печатки Управління справами Національного банку.

Для реєстрації банківської холдингової групи (далі холдингова група) уповноважена особа банків – учасників холдингової групи (далі – банкиучасники), що отримали попередню згоду Національного банку на створення холдингової групи, подає до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням материнського банку холдингової групи такі документи:

а) заяву про реєстрацію холдингової групи;

б) згоду учасників холдингової групи на створення холдингової групи; в) договір про заснування та діяльність холдингової групи. Договір про заснування і діяльність холдингової групи має включати положення про забезпечення виконання учасниками холдингової групи своїх фінансових зобов’язань і відповідальність за результати спільної діяльності з метою забезпечення інтересів кредиторів та вкладників. У випадках, передбачених чинним законодавством України, створення холдингової групи має бути узгоджено з Антимонопольним комітетом України;

г) бізнес-план, що визначає види діяльності, які холдингова група планує здійснювати у поточному році, та стратегію діяльності на наступні три роки;

д) фінансову звітність банків-учасників за останні чотири звітних періоди (квартали);

е) позитивні звіти аудиторських фірм (аудиторів) щодо перевірки фінансової звітності банків-учасників за останній звітний період (рік);

є) нотаріально засвідчену копію установчих документів материнського банку та його дочірніх банків. Національний банк приймає рішення про реєстрацію холдингової групи не пізніше ніж за три місяці з часу подання повного пакета документів та набуття банками-учасниками відповідного статусу (материнський банк, дочірні банки).

Реєстрація холдингової групи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Рішення про реєстрацію холдингової групи доводиться до відома уповноваженої особи банків-учасників і територіальних управлінь Національного банку за місцезнаходженням материнського банку та дочірніх банків холдингової групи листом за підписом директора Генерального департаменту банківського нагляду. Національний банк може відмовити в реєстрації холдингової групи в разі порушення порядку створення холдингової групи, подання неповного пакета документів, їх невідповідності чинному законодавству України, незадовільного фінансового стану банків-учасників, якщо дочірній банк володіє акціями материнського банку більше ніж один місяць та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

При відмові в державній реєстрації холдингової групи Національний банк приймає щодо цього мотивоване рішення. У разі прийняття такого рішення Національний банк у тижневий термін повідомляє про це уповноважену особу банків-учасників рекомендованим листом за підписом заступника Голови Національного банку.


загрузка...