Навігація
Посилання


Банківські операції

Зв’язок інвестиційних операцій з позиковими операціями


Між позичковими та інвестиційними операціями КБ існуєт існий зв’язок:

Банки для підтримання оптимальної структури своїх активів залежно від економічної ситуації змінюють її або на користь позичок, або на користь інвестицій.

Однією із функцій інвестиційних операцій є поповнення капіталу відповідно до «сходинкових» строків зобов’язань як інвестиційного, так і позичкового портфеля, що дає змогу задовольнити непередбачувану потребу в коштах, яка виникає у зв’язку з вилученням клієнтами своїх коштів, або одержанням заявок на позички, що перевищують наявні ресурси.

Постійно коригуючи співвідношення між інвестиціями та позичками, банки мають можливість управляти ліквідністю, платоспроможністю та виконувати інші обов’язкові нормативи. Це відбувається шляхом перерозподілу коштів між інвестиційним та позичковим портфелем.

Банківським інвестиціям властиві фактори ризику (рис. 2.9), хоча з ряду причин, інвестиції не повинні мати такої ж ліквідності, як і позички.

Рис. 2.9. Класифікація видів інвестиційного ризику

Інвестиційна діяльність банків повинна мати деякий захист від ризику виникнення збитків і втрат ліквідності банків. Основні методи такого захисту подано на рис. 2.10.

Рис. 2.10. Методи мінімізації інвестиційного ризику

Як правило, у практиці комерційних банків дані методи використовуються комплексно, доповнюючи один одного залежно від конкретної економічної ситуації та фінансового становища банку.

Тести

Банківські ресурси це:

а) сукупність коштів;

б) акумуляція коштів;

в) заощадження коштів.

Сутність пасивних операцій полягає в:

а) розміщенні на депозитних рахунках;

б) притягненні різноманітних видів вкладів;

в) одержанні відсотків (відсотка).

До банківських ресурсів відносять:

а) засоби фондів економічного стимулювання;

б) засоби бюджетних і громадських організацій;

в) кредити юридичних осіб малого і середнього бізнесу.

Власний капітал комерційного банку виконує функції:

а) захисну;

б) пряму;

в) непряму;

г) регулюючу.

Резервний капітал КБ формується:

а) при створенні КБ;

б) після формування статутного капіталу;

в) у процесі наступної діяльності КБ.

Нерозподілений прибуток це:

а) джерело фонду економічного стимулювання;

б) джерело резервного фонду;

в) частина засобів страхового капіталу;

г) джерело власного капіталу КБ.

Депозитні операції це:

а) акумуляція банківських засобів у вклади;

б) притягнення коштів у вклади;

в) заощадження на депозитних рахунках населення.

Вклади до запитання призначені:

а) для здійснення поточних розрахунків;

б) для поповнення резервного фонду;

в) для накопичення визначеної суми відсотків.

Депозитний сертифікат це:

а) власний строковий вклад;

б) свідчення банку про внесення коштів;

в) внесок для накопичення грошових заощаджень.

Хто здійснює керування ресурсами КБ:

а) держава;

акціонери;

в) комерційний банк.

Обов’язкові резерви це:

а) частин

а ресурсів статутного фонду КБ;

б) частина коштів нерозподіленого прибутку; в) частина ресурсів КБ у НБУ.

Обов’язкові резерви виконують функцію:

а) страхування депозитів і внесків;

б) захисну, від інфляційних сплесків; в) регулюючу депозити і внески.

Що таке банківські ресурси:

а) власний капітал;

б) залучені та запозичені кошти;

в) власні, залучені та запозичені кошти;

На які дві частини поділяється власний капітал КБ:

а) основний та залучений; б) основний та позиковий; в) основний та додатковий;

Що відноситься до основного капіталу КБ:

а) статутний фонд; б) резервний фонд;

в) статутний та резервний фонди;

Що відноситься до додаткового капіталу КБ:

а) залучені та позикові кошти;

б) резерви страхування банківських ризиків, фонди економічного стимулювання, нерозподілений прибуток;

в) вклади клієнтів та міжбанківський кредит.

Хто встановлює мінімальний розмір статутного фонду КБ:

а) НБУ;

б) збори акціонерів;

в) правління акціонерного банку.

Яким шляхом формується статутний фонд КБ, створеного у формі АТ:

а) випуску акцій та облігацій;

б) випуску простих та привілейованих акцій; в) внесків засновників та прибутку.

Яким шляхом формується резервний фонд комерційного банку:

а) відрахуванням від прибутку;

б) додатковими внесками акціонерів; в) випуском облігацій.

Що таке залучені кошти КБ:

а) вклади юридичних та фізичних осіб; б) вклади громадян;

в) вклади підприємств, установ та організацій.

Що таке депозит:

а) вклад у грошовій формі, розміщений у банку юридичною та фізичною особою;

б) гроші, перераховані з одного банку до іншого; в) кошти на розрахунках підприємств.

Які бувають депозити: а) до запитання та строкові; б) строкові, ощадні;

в) до запитання, строкові, ощадні.

Чим відрізняється депозит до запитання від строкового депозиту:

а) за строковим депозитом нараховуються відсотки, а за вкладом до запитання ні;

б) депозит до запитання більше вигідний банку; в) строковий депозит більш вигідній для клієнта.

Які види сертифікатів можуть випускати банки :

а) депозитні; б) ощадні;

в) депозитні та ощадні.

Які проценти можуть нарахувати КБ за депозитами :

а) прості; б) складні;

в) прості та складні.

Що таке банківський вексель:

а) боргове зобов’язання банку;

б) боргове зобов’язання вкладника;

в) боргове зобов’язання третьої особи.

Запитання для самоконтролю

Дайте характеристику ресурсів комерційного банку.

Назвіть складові банківського капіталу.

Приведіть типи залучення коштів КБ.

З яких елементів складається основний і додатковий капітал?

В чому полягають основні функції банківського капіталу?

Що таке достатність капіталу і як виконати його оцінку?

Що відображає норматив адекватності?

Які додаткової показники достатності капіталу Ви знаєте?

Який склад та структуру мають активні та пасивні операції комерційні банки?

Як формується структура зобов’язань банку?

За якими ознаками класифікуються депозити?

Які механізми рефінансування комерційних банків застосовує НБУ?

Яким чином НБУ регулює грошово-кредитний ринок?

Література:

  1. Уайтинг Д.П. Осваиваем банковское дело. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. –240 с.
  2. Шевченко Р.І. Банківські операції. – К.: КНЕУ, 2000. – 160 с.
  3. Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами, затверджене постановою Правління НБУ від 30.12.1999 № 629.
  4. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене постановою Правління НБУ від 06.07.2000 № 279.
  5. Попович В.М., Степаненко А.И. Управление кредитными рисками заемщика, кредитора, страховщика. – К.: Правові джерела, 1996– 262 с.
  6. Правила організації фінансової та статистичної звітності банків України, затверджені постановок) Правління НБУ від 12.12.1997 № 436.зі змінами та доповненнями.
  7. Депозитарій: порядок обслуговування емітентів та зберігачів (Міжрегіональний фондовий союз). – К.: ООО “Вісник фондового ринку”, 1999. – 92 с.

загрузка...