Навігація
Посилання


Банківські операції

Порядок приймання установами комерційних банків платежів від фізичних осіб готівкою


Приймання платежів від фізичних осіб здійснюється приходними або приходно-видатковими касами установ банків та їх філій.

Приймання платежів здійснюється за приходними документами: податки і збори до бюджетів та державних цільових фондів; платежі за товари, страхові та добровільні внески, надані послуги і виконані роботи тощо; квартплата і комунальні послуги (платежі за електроенергію, газ, воду тощо). Приходні документи складаються з двох частин – повідомлення та квитанції і містять обов’язкові реквізити одержувача платежу: назву юридичної особи, ідентифікаційний код, номер поточного рахунку, найменування банку, в якому відкрито рахунок одержувача, код установи банку, а також дані платника: прізвище, ім’я, по батькові та номер особового рахунку платника (за його наявності), призначення платежу, суму, в тому числі ПДВ (за наявності), і період, за який здійснюється платіж.

Приходні документи для приймання податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів додатково до вищезазначених реквізитів містять: код виду платежу (заповнюється банком або юридичною особою), код бюджетної класифікації (заповнюється банком або юридичною особою), ідентифікаційний номер (крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера і в паспорті якої зроблено відповідну відмітку).

У разі застосування комп’ютерної системи автоматизації касової роботи (далі – САКР) касир оформляє квитанцію шляхом уведення в САКР даних пред’явленого платником повідомлення. Повідомлення також можуть роздруковуватися юридичною особою – одержувачем платежів з обов’язковим дотриманням усіх реквізитів, визначених інструкцією №1. У разі постійних надходжень платежів від фізичних осіб (квартплата і комунальні платежі, плата за газ, електроенергію, телефонний зв’язок, плата за навчання тощо) між установами банків та юридичними особами, на користь яких приймаються платежі, можуть укладатися договори про приймання платежів. Якщо оплату послуг банку з приймання платежів здійснює одержувач відповідно до умов договору, то платник не здійснює оплату банківських послуг.

При укладанні договорів мають чітко визначатися види платежів для правильного їх відображання за символами статистичної звітності про касові обороти, форми приходних документів, умови приймання і строки зарахування платежів, форма подання і спосіб передавання приходних документів (реєстрів платежів), відповідальність та обов’язки сторін, код виду платежу, код бюджетної класифікації, сума-комісійної винагороди, яку сплачує одержувач коштів банку за здійснення цих операцій.

У разі відсутності договору про приймання платежів на користь юридичних осіб чи якщо умовами договору не передбачена оплата одержувачем послуг банку, то плату за виконану операцію вносить платник згідно з тарифами, установленими в цьому банку, за окремими приходними документами.

Установи банків можуть укладати договори з юридичними особами про порядок здійснення операцій у спільно створених системах із приймання та обліку платежів. У цих системах можуть застосовуватися документи на електронних носіях (магнітна картка або картка з умонтованою мікросхемою), на яких міститьс

я потрібна інформація про реквізити платника, одержувача коштів та суми, що сплачується. Ці документи видаються платнику юридичною особою – одержувачем коштів і приймаються установами банків – членами системи як підстава для здійснення операцій.

Для виконання обліку операцій і формування потрібних облікових документів застосовуються САКР, які функціонують у складі програмноапаратного комплексу “Операційний день банку” (далі – ОДБ). У разі виконання операцій із приймання платежів касами філій можуть застосовуватися САКР, що функціонують автономно. Інформація про здійснення в цих системах операцій передається в ОДБ після закінчення операційного дня відповідними каналами зв’язку або через проміжні носії інформації.

Комп’ютерні САКР, що функціонують у складі програмно-апаратного комплексу ОДБ, належать до систем автоматизації банку і не потребують реєстрації в Державній податковій адміністрації України. Вимоги до таких систем установлює Національний банк України.

Якщо установа банку відповідно до угоди, укладеної з юридичною особою – одержувачем коштів, приймає платежі на підставі документів на електронних носіях, у САКР має бути пристрій для зчитування інформації з цих носіїв.

Усі операції, що виконує касир, фіксуються в протоколі роботи САКР у формі, що не допускає змін його змісту. Після закінчення роботи відповідний протокол має зберігатися у касових документах дня.

Касир приходної каси банку, який приймає від фізичних осіб платежі, щоденно на початку операційного дня одержує під звіт потрібну суму банкнот дрібних номіналів і розмінну монету під розпис у книзі обліку прийнятої і виданої готівки та інших цінностей.

Здійснюючи операцію з приймання платежу, касир:

  • приймає від платника приходний документ і перевіряє правильність заповнення приходного документа та наявність на ньому всіх обов’язкових реквізитів;
  • приймає від платника і перераховує готівку та звіряє суму готівки з приходним документом.

Якщо обов’язкові реквізити, які визначені формою повідомлення, не заповнені або якщо сума наявних коштів менша, ніж сума платежу, то операція не виконується, а документ і готівка повертаються платнику.

При використанні САКР приходний документ може заповнюватися платником в одній частині – повідомленні. Касир уводить у САКР інформацію з пред’явленого платником повідомлення. Після закінчення вводу друкує квитанцію з такими реквізитами: найменування установи банку, дата, час виконання операції, призначення платежу, сплачена сума, дані про платника та одержувача коштів. Квитанція має містити електронний підпис касира і бути засвідченою електронним підписом САКР. За відсутності в САКР функції формування електронних підписів квитанцію підписує касир і засвідчує відбитком печатки.

Якщо платник відмовляється від здійсненого платежу в цей же день, за умови, що сума внесеного платежу ще не перерахована на рахунок одержувача, питання про повернення готівки вирішується на підставі письмової заяви платника за наявності квитанції та паспорта або документа, що його замінює. Засобами САКР операція скасовується, що зазначається в протоколі роботи САКР, платник віддає квитанцію і йому повертають готівку. Заяву та приходний документ включають до касових документів дня. У всіх інших випадках питання про можливість повернення зарахованих сум платежів після дня здійснення платежу платник вирішує безпосередньо з юридичною особою, на користь якої прийнято платіж.

На кінець операційного дня виконані касиром приходні документи мають формуватися засобами САКР автоматично. Операції за прийнятими платежами від фізичних осіб мають бути передані в ОДБ безпосередньо або через проміжні носії інформації в той же день. Додатково в САКР може формуватися реєстр платежів щодо кожної юридичної особи – одержувача коштів, який надсилається їй в узгодженій у договорі формі.

На підставі здійснених операцій за САКР формується зведений касовий ордер платежів.

Приймання платежів також може здійснюватись із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів. Електронний контрольно-касовий апарат повинен забезпечувати роздрукування на контрольній стрічці порядкового номера, коду операції, дати здійснення операції та суми прийнятих коштів, а на прибуткових документах – проставлення відбитка із зазначенням найменування установи банку, номера каси, дати здійснення операції та суми прийнятих коштів.

При застосуванні ЕККА для реєстрації операцій із приймання платежів касир (після перевірки змісту прибуткового документа, приймання і перерахування готівки) набирає на клавіатурі суму платежу, впевнюється, що сума набрана правильно, проставляє на повідомленні та квитанції відбиток штампа ЕККА із зазначенням суми платежу, підписує повідомлення та квитанцію і видає квитанцію платнику.

Якщо при введенні суми платежу в ЕККА була допущена помилка, касир викреслює дані про здійснення операції на контрольній стрічці ЕККА, а на прибутковому документі робить відмітку “Платіж не відбувся” і засвідчує це особистим підписом. Прибутковий документ платнику не повертається, а і додається до контрольної стрічки ЕККА і зберігається в касових документах дня. Операція переоформлюється відповідно до заповненого платником нового прибуткового документа.

Якщо платник відмовляється від здійснення платежу в цей же день, повернення коштів здійснюється в порядку, викладеному в інструкції №1. При цьому касир анулює цю операцію, а на прибутковому документі робить відмітку “Платіж не відбувся”. Заява та прибутковий документі додаються до контрольної стрічки електронного контрольно-касового апарата і зберігаються в касових документах дня.

Питання про можливість повернення зарахованих сум платежів після дня здійснення платежу платник вирішує безпосередньо з юридичною особою, на користь якої прийнято платіж.

Після закінчення операційного дня касир виймає з ЕККА контрольну стрічку, підраховує за її даними загальну суму платежів, звіряє її з сумою наявної готівки з урахуванням грошей, одержаних під звіт на початку операційного дня, а також сум, переданих завідуючому касою (старшому касиру), записує на контрольній стрічці дату, найменування установи банку, номер ЕККА і ставить свій підпис.

У разі невідповідності суми наявних готівкових коштів сумі, зазначеній на контрольній стрічці, касир з’ясовує причину розбіжностей шляхом звірки всіх прибуткових касових документів із зафіксованими на контрольній стрічці даними.

Після звірки сум наявної готівки касир складає зведений касовий ордер, довідку про суми прийнятих за день платежів, а також сортує їх відповідно до видів платежів і юридичних осіб – одержувачів платежів та обандеролює повідомлення. На кожній із бандеролей вказується назва установи банку, МФО, номер поточного рахунку юридичної особи – одержувача платежу, кількість прибуткових документів, загальна сума платежів, дата, найменування, МФО установи банку, що прийняла платежі, особистий підпис касира.

Грошові кошти на кінець операційного дня передаються завідуючому касою (старшому касирові), а прибуткові документи – в бухгалтерію для зарахування прийнятих сум на відповідні рахунки.

Якщо каса територіально відокремлена від установи банку і працює один касир, ш готівка передається в операційну касу установи банку через інкасаторів (для цього в кінці дня готівка вкладається в інкасаторську сумку разом із супровідною відомістю відповідно до гал. 185,186 Інструкції).

3а необхідності допускається передача касиром прийнятої протягом дня готівки завідуючому касою (старшому касирові) під розписку в Книзі обліку прийнятих і виданих грошей під час перерв, які виникають за відсутності клієнтів. Якщо таких перерв не буває, то приймання платежів припиняється на необхідний для здавання грошей строк. На цей час має бути вивішена об’ява: “ТЕХНОЛОГІЧНА ПЕРЕРВА”.

У разі виходу з ладу САКР (ЕККА) з дозволу керуючого установою банку операції з приймання платежів здійснюються вручну. Сума прийнятого платежу записується в окремий касовий журнал із зазначенням порядкового номера, коду операції, реквізитів платника і одержувача коштів. При оформленні операції касир зазначає в повідомленні та квитанції прийняту суму коштів, дату здійснення операції, засвідчує цей запис особистим підписом і штампом установи банку.

Часткова виплата сум, вказаних у прибуткових документах, не допускається.

Суми платежів, прийняті від фізичних осіб на користь юридичних осіб через САКР, зараховуються на відповідні рахунки, як правило, у день їх приймання або в строки, що обумовлені договором. Для платежів, прийнятих через ЕККА та після завершення операційного часу, зарахування коштів має здійснюватися не пізніше наступного робочого дня.

Для платежів, прийнятих підрозділами ВАТ “Державного ощадного банку України”, які розташовані в сільській місцевості, строк зарахування продовжується на час, потрібний для доставки документів до :; відповідної філії банку поштою або іншим зв’язком, а останнім – не пізніше наступного робочого дня.


загрузка...