Навігація
Посилання


Актуальні питання кримінального процесу України

§ 3.6. Особливості реалізації функцій іншими учасниками кримінального провадження


Серед інших учасників кримінального провадження необхідно виділити: цивільного позивача, його представника та законного представника, а також цивільного відповідача та його представника.

Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є громадянин фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та (або) моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому КПК України, пред´явила цивільний позов. Права та обов´язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви до органу досудового розслідування або суду. Позивач у кримінальному провадженні має права та обов´язки, передбачені для потерпілого, в частині, що стосується цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитись від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільного позивача повідомляють про прийняті процесуальні рішення, що стосуються цивільного позову, він отримує їх копії у випадках і в порядку, визначених законом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому (ст. 61 КПК України).

Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути громадянин або юридична особа, яка згідно із законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану підозрюваним, обвинуваченим або неосудною особою, яка вчинила суспільно небезпечне, кримінально каране діяння, й до якої пред´явлено цивільний позов.

Права та обов´язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний відповідач має права та обов´язки, передбачені КПК України для підозрюваного, обвинуваченого в частині, що стосується цивільного позову, визнавати його повністю (частково) або заперечувати проти нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках і в порядку, встановлених законом для інформування й надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.

Цивільний позивач і цивільний відповідач у кримінальному провадженні можуть мати свого представника, який користується процесуальними правами цивільного позивача (відповідача), інтереси якого він представляє.

Якщо цивільним позивачем є неповнолітній або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, її процесуальними правами користується законний представник, участь якого у кримінальному провадженні, крім ст. 64 КПК України, регламентується також ст. 44 КПК України.

Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Не можуть бути допитані як свідки:

  • захисник, представник та законний представник потерпілого, цивільного позивача, а також представник цивільного відповідача у кримінальному провадженні про обставини, які стали їм відомі у зв´язку з виконанням своїх функцій;
  • адвокати про відомості, які становлять адвокатську таємницю;
  • нотаріуси про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;
  • медичні працівники й інші особи, яким у зв´язку з виконанням професійних або службових обов´язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну та сімейну сторону життя особи про відомості, які становлять лікарську таємницю;
  • священнослужителі про відомості, одержані ними на сповіді віруючих. При цьому необхідно враховувати правові норми Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» і в його контексті конфесійні канони віросповідання та конституційні (ст. 35) гарантії свободи світогляду.

Перелічені особи можуть бути звільнені від обов´язку зберігати професійну таємницю особою, яка довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом зазначеної особи.

Не можуть бути допитані як свідки також:

  • журналісти про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації. В основу цієї правової норми покладені загальноєвропейські критерії свободи слова і вільного доступу до інформації (резолюцією 1003 (1993), (96) 4, 1589 (2003). Разом з тим необхідно враховувати певні протиріччя наведеної правової норми з низкою інших, якщо такі відомості містять інформацію про вчинення (готування) злочину;
  • професійні судді, народні засідателі та присяжні про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного рішення;
  • особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, про обставини, які стали їм відомі у зв´язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;
  • особи, до яких застосовано заходи безпеки, щодо дійсних даних про їх особи;
  • особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, щодо цих даних;
  • особи, які мають право дипломатичної недоторканності, без їх згоди, а також працівники дипломатичних представництв без згоди представника дипломатичної установи.

Так само, як і для інших учасників провадження, КПК України передбачає нерозривність прав і обов´язків свідка, який, зокрема, має право знати, у зв´язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується; користуватися під час давання показань та участі в проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката; давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача; користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам´яті; ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження; заявляти відвід перекладачу.

Свідок має право відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім´ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім´ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, перелічених вище, які не підлягають розголошенню. Свідок також має право на відшкодування витрат, пов´язаних з викликом для давання показань та на забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

Свідок зобов´язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду; дати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду; не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв´язку з виконанням його обов´язків.

У разі надання завідомо неправдивих показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду або за відмову давати їм показання, крім перелічених випадків, свідок несе кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Як зазначалося вище, свідок під час виконання за його участю процесуальних дій має право користуватися правовою допомогою адвоката, який згідно із п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України також визнається учасником кримінального провадження і повноваження якого мають бути підтверджені свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордером, договором або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник, зокрема, має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийом і реєстрацію; подати на підтвердження своєї заяви докази речі і документи; отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Відповідно до ст. 303 КПК України він також має право оскаржити слідчому судді бездіяльність слідчого чи прокурора, обумовлену занесенням відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно із вимогами ст. 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов´язаний вчинити у передбачений КПК України строк. Він також має право оскаржити рішення слідчого чи прокурора про закриття кримінального провадження.

Перекладач (сурдоперекладач) залучається сторонами кримінального провадження, слідчим суддею або судом до участі у кримінальному провадженні за необхідності перекладу пояснень, показань або документів.

Перекладач має право ставити запитання з метою уточнення для правильного перекладу та знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати на них зауваження.

За наявності підстав перекладач має право розраховувати на забезпечення безпеки, а також одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов´язаних із його залученням до кримінального провадження.

Перекладач зобов´язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, однак, за наявності обставин, передбачених ст. 79 КПК України, має заявити самовідвід. Якщо таких підстав немає, перекладач зобов´язаний здійснити переклад, правильність якого посвідчити своїм підписом, і не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що стали йому відомі. За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов´язків перекладач несе відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об´єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, що виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань. Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.

Як учасник кримінального провадження експерт має право:

  • знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;
  • заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов´язаних із проведенням експертизи;
  • бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об´єктів дослідження;
  • викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання;
  • ставити запитання, що стосуються предмета та об´єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;
  • одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов´язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, якщо проведення експертизи не є службовим обов´язком особи, яка залучена як експерт;
  • заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
  • користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про судову експертизу».

Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи і може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов´язків. Однак заява про відмову має бути вмотивованою.

Права експерта кореспондуються з його обов´язками: прибути до слідчого, прокурора, суду і особисто провести повне дослідження, надавши обгрунтований та об´єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання. Такі обов´язки експерт має за умови відсутності обставин, передбачених ст. 79 КПК України, для самовідводу. Експерт зобов´язаний невідкладно повідомити про неможливість проведення експертизи з огляду на відсутність у нього необхідних знань чи про необхідність залучення інших експертів.

У разі сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє клопотання особі, яка призначила експертизу, чи суду, що доручив її проведення, щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення експертизи за поставленим запитанням або без залучення інших осіб. Він також зобов´язаний забезпечити збереження об´єкта експертизи, а якщо дослідження пов´язане з повним або частковим знищенням об´єкта експертизи або зміною його властивостей, має одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта.

У будь-якому разі експерт не має права без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв´язку з виконанням обов´язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати.

За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов´язків у суді, невиконання інших обов´язків експерт несе кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Крім експерта, до участі у кримінальному провадженні може бути залучений спеціаліст (ст. 71 КПК України), тобто особа, яка володіє спеціальними знаннями чи навичками застосування технічних або інших засобів і спроможна надати консультації з питань, що потребують таких знань. Спеціаліст може бути залучений і для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо).

Права й обов´язки спеціаліста фактично ідентичні правам і обов´язкам експерта. Зокрема, спеціаліст має право:

  • ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду;
  • користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням;
  • звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів;
  • знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
  • одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов´язаних із його залученням до кримінального провадження;
  • заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

Спеціаліст зобов´язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і дати пояснення з поставлених запитань, не розголошуючи у подальшому відомостей, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження (процесуальних дій), що стали йому відомі у зв´язку з виконанням своїх обов´язків.

Спеціаліст зобов´язаний заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених ст. 79 КПК України.

На відміну від експерта, у разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про такі причини, на спеціаліста покладаються всі витрати, пов´язані з оголошенням перерви в судовому засіданні.

Учасниками кримінального провадження, які сприяють його судовому розгляду, є секретар судового засідання і судовий розпорядник.

Секретар судового засідання здійснює судові виклики і повідомлення, перевіряє наявність та з´ясовує причини відсутності викликаних до суду осіб і доповідає про це головуючому, контролює фіксування судового засідання технічними засобами, безпосередньо веде журнал судового засідання та оформляє матеріали кримінального провадження в суді.

За дорученням головуючого секретар судового засідання виконує й інші функції, зокрема (за певних обставин) судового розпорядника.

Судовий розпорядник може залучатися до участі у судовому засіданні головуючим. Він забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників кримінального провадження, оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід із неї, стежить за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання, приймає від учасників кримінального провадження та передає документи і матеріали суду під час судового засідання, виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги свідка, експерта, а також інші розпорядження головуючого, пов´язані із забезпеченням умов, необхідних для здійснення судового провадження.

Вимоги судового розпорядника, пов´язані із виконанням ним своїх обов´язків, є обов´язковими для всіх осіб, які присутні у залі судового засідання.

Питання для самоконтролю

  1. Перелік інших учасників кримінального провадження, їх визначення та призначення.
  2. Права й обов´язки інших учасників кримінального провадження.
  3. Відмінності правового статусу експерта і спеціаліста.

загрузка...