Навігація
Посилання


Актуальні питання кримінального процесу України

Глава 5 Процесуальні аспекти застосування заходів забезпечення кримінального провадження. § 5.1. Поняття та види заходів забезпечення кримінального провадження


Кримінальний процесуальний кодекс України приділив заходам забезпечення кримінального провадження, що мають характер примусу, окремий розділ другий. Такі заходи необхідно визначити як передбачені кримінальним процесуальним законодавством процесуальні засоби примусового характеру, які застосовуються у сфері кримінального провадження уповноваженими на те посадовими особами і державними органами, за наявності підстав і в порядку, передбаченому законом, стосовно підозрюваних, обвинувачених, свідків для попередження і припинення їхніх неправомірних дій з метою успішного розслідування і судового розгляду кримінального провадження та вирішення завдань кримінального провадження.

Тобто метою заходів забезпечення кримінального провадження є сприяння у виконанні однієї із необхідних умов такої діяльності, а саме: забезпечення належної поведінки суб´єктів кримінального провадження, коло яких визначено відповідними нормами кримінального процесуального закону.

Чинний КПК України містить перелік заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України ними є:

1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід (ст.ст. 133-143 КПК України);

2) накладення грошового стягнення (ст.ст. 144-147 КПК України);

3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (ст.ст. 148-153 КПК України);

4) відсторонення від посади (ст.ст. 154-158 КПК України);

5) тимчасовий доступ до речей і документів (ст.ст. 159-166 КПК України);

6) тимчасове вилучення майна (ст.ст. 167-169 КПК України);

7) арешт майна (ст.ст. 170-175 КПК України);

8) затримання особи (ст.ст. 188-192, 207-213 КПК України);

9) запобіжні заходи (ст.ст. 177-187 КПК України).

Цей перелік заходів забезпечення кримінального провадження є вичерпним.

При цьому запобіжні заходи це частина заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого через певне обмеження їхніх особистих прав.

Запобіжні заходи мають свою класифікацію, якими згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України є:

  • особисте зобов´язання (ст. 179 КПК України);
  • особиста порука (ст. 180 КПК України);
  • застава (ст. 182 КПК України);
  • домашній арешт (ст. 181 КПК України);
  • тримання під вартою (ст. 183 КПК України);
  • затримання особи тимчасовий запобіжний захід (ст.ст. 188-192, 207-213 КПК України).

У нормах КПК України, які визначають особливі порядки кримінального провадження (Розділ IV), також визначені такі запобіжні заходи:

  • щодо неповнолітніх нагляд батьків, опікунів, піклувальників, адміністрації дитячої установи (ч. 1 ст. 493 КПК України);
  • щодо особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім´ї з обов´язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку (ч. 2 ст. 508 КПК України).

Правообмежувальний характер заходів забезпечення кримінального провадження обумовлює необхідність встановлення систе

ми гарантій, які забезпечують їх законне та обгрунтоване застосування. Адже кримінальне судочинство хоч і повинно бути ефективним засобом захисту прав та свобод, в правозастосовній практиці досить часто мають місце випадки зловживання суб´єктами кримінального судочинства процесуальними правами та повноваженнями, на що постійно звертається увага правозахисних організацій та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Питання для самоконтролю

1) Сутність і поняття заходів забезпечення кримінального провадження.

2) Види заходів забезпечення кримінального провадження.

3) Класифікація запобіжних заходів.


загрузка...