Навігація
Посилання


Актуальні питання кримінального процесу України

§ 7.3. Поняття, підстави та порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій


Чинний КПК України, враховуючи характер та обсяг повноважень прокурора щодо нагляду за додержанням законів при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, виділяє основну ключову роль прокурора у забезпеченні законності під час проведення вказаних дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні. Як наслідок, збільшується і відповідальність прокурора щодо правових наслідків рішень, що приймаються у зв´язку із негласними слідчими (розшуковими) діями.

КПК України вперше в історії вітчизняної юриспруденції надає процесуальний статус спеціальним негласним заходам, спрямованим на пошук і фіксацію даних про підготовку й вчинення злочинів та осіб, які їх вчинили, визначаючи останні як негласні слідчі (розшукові) дії.

Відповідними нормами Глави 21 КПК України передбачено підстави, умови та порядок проведення і використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій, аналогічно тому, як це визначено й для слідчих (розшукових) дій.

Законодавець не тільки надає процесуального статусу вказаним діям, а й визначає їх як різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК України. При цьому негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Це підтверджує винятковий характер таких дій порівняно із іншими слідчими діями.

Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені ст.ст. 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 270, 271, 272, 274 зазначеного Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ст. 246 КПК України).

Розгляд клопотань, який віднесено згідно з положеннями цієї Глави до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його призначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва і Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Проводити негласні слідчі (розшукові) дії відповідно до ч. 6 ст. 246 КПК України має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

Відповідно і повноваження прокурора щодо забезпечення законності при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, які визначаються не законом, а КПК України, мають процесуальний характер, є одним з напрямів нагляду за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Кодексом втілюється концептуальне положення про процесуальне керівництво прокурором усім досудовим провадженням, у тому числі й проведенням негласних слідчих (розшукових) дій, з його початку до завершення.

Так прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів п

ід час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування, відповідним оперативним підрозділам проведення у встановлений прокурором строк негласних слідчих (розшукових) дій, давати вказівки щодо їх проведення (ст. 36 КПК України).

Керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов´язані виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання законних вказівок і доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому КПК України, щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій тягне за собою передбачену законом відповідальність (ч. 3 ст. 39, ч. 5 ст. 40 КПК України).

З огляду на зміст ст. 41 КПК України оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України уповноважені здійснювати негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні саме за письмовим дорученням слідчого або прокурора.

Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого, однак вони не мають права здійснювати негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні з власної ініціативи або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій є обов´язковими для виконання оперативним підрозділом.

Згідно з КПК України прокурор, як і слідчий, або керівник органу досудового розслідування, самостійно приймає рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а у передбачених Кодексом випадках, коли рішення про їх проведення приймає слідчий суддя, складає відповідне клопотання до слідчого судді або погоджує таке клопотання слідчого. Вказане клопотання складається за необхідності проведення дій, що тимчасово обмежують конституційні права і свободи особи. Саме прокурор, якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться у виняткових випадках, визначених Кодексом, до постановлення ухвали слідчого судді, зокрема, у разі встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК України) або спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України), зобов´язаний невідкладно після початку її проведення звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді (ст. 250 КПК України).

Клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно містити:

  • найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
  • короткий виклад обставин злочину, у зв´язку з розслідуванням якого подається клопотання;
  • правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) КК України;
  • відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;
  • обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;
  • вид негласної слідчої (розшукової) дії та обгрунтування строку її проведення;
  • обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;
  • відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дають можливість унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
  • обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, що самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з´ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в межах якого подається клопотання.

Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

  • вчинено злочин відповідної тяжкості;
  • під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з´ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам досудових рішень, передбачених КПК України, а також містити відомості про:

  • прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;
  • злочин, у зв´язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала;
  • особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;
  • вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої (розшукової) дії про ідентифікаційні ознаки, які дають можливість унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
  • строк дії ухвали.

Постановлення слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу.

Прокурор повинен довести під час розгляду клопотання слідчим суддею законність отриманої інформації, яка стала підставою для проведення цих заходів, що вчинений злочин є тяжким або особливо тяжким, а також, що під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами мають суттєве значення для з´ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.

КПК України прокурору фактично надано дозвільні повноваження щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій. Так, слідчий зобов´язаний повідомити прокурора про прийняття ним рішення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та про отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 246 КПК України).

Тобто прокурор, якщо не забороняє або не припиняє проведення негласних слідчих (розшукових) дій, фактично погоджується з обґрунтованістю їх проведення і несе відповідальність за порушення прав і законних інтересів осіб, допущених у зв´язку з їх проведенням.

Тільки прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням тяжкого або особливо тяжкого злочину, що готується або вчиняється, у формі контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину (ст. 271 КПК України).

Прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину зобов´язаний викласти обставини, які свідчать про відсутність під час вказаної дії провокування особи на вчинення злочину, та зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів. У подальшому дії прокурора під час підготовки та проведення відповідних заходів спрямовані саме на запобігання та припинення провокацій (підбурювань) особи на вчинення злочину з метою її подальшого викриття, впливу на поведінку особи, зокрема шляхом насильства, погроз, шантажу з метою вчинення злочину, який вона не вчинила б без сприяння цьому.

Прокурор зобов´язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому немає необхідності. Якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням прокурора, строк її проведення може бути продовжений прокурором до вісімнадцяти місяців. Якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого судді, а прокурор вважає, що її проведення необхідно продовжити, то слідчий, за погодженням з прокурором, або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про прийняття відповідної ухвали (ст. 249 КПК України).

Оскільки всі вказані вище рішення прокурора матимуть процесуальний характер, вони повинні оформлятись відповідною постановою.

Аналіз повноважень прокурора при проведенні окремих негласних слідчих (розшукових) дій свідчить, що прокурор вирішує завдання як щодо реалізації наглядової функції, спрямованої на забезпечення вимог закону і попередження можливих порушень конституційних прав і свобод громадян, так і щодо дотримання положень закону про фіксацію перебігу і результатів таких дій, збереження інформації, отриманої внаслідок їх проведення з подальшим її використанням для цілей кримінального провадження, у тому числі як докази для обвинувачення особи у вчиненні злочину під час судового розгляду.

Показовими є передбачені КПК України (ст. 252) підстави і порядок складання протоколів з додатками за результатами проведення будь-якої негласної слідчої (розшукової) дії, які не пізніше ніж через 24 години з моменту припинення вказаних дій повинні передаватись прокурору, а також, відповідно, обов´язок прокурора вживати заходи щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які він планує використовувати у кримінальному провадженні.

Зазначена норма стосується і збереження інформації, отриманої внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які тимчасово обмежують конституційні права і свободи особи, рішення щодо проведення яких приймає слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженого прокурором, або клопотанням прокурора. Однією з таких дій є втручання у приватне спілкування, різновидами якого КПК України визначено аудіо-, відеоконтроль особи, арешт, огляд і виїмка кореспонденції, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, з електронних інформаційних систем. Якщо прокурор має намір використати під час судового розгляду як доказ інформацію, отриману внаслідок втручання у приватне спілкування або певний її фрагмент, він зобов´язаний забезпечити збереження всієї інформації або доручити слідчому забезпечити її збереження (ст.ст. 258, 259 КПК України).

Відповідно до ст.ст. 252, 256 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого за необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки, можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.

Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що й результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Прокурор зобов´язаний повідомити про наявність у його розпорядженні речей або документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, їх власнику, зацікавленому в їх поверненні, та з´ясувати, чи бажає він їх повернути. При цьому допустимість вказаних дій і час їх вчинення визначаються прокурором з урахуванням необхідності забезпечення прав і законних інтересів осіб, а також запобігання завданню шкоди для кримінального провадження.

Крім втручання у приватне спілкування, достатньо ефективними засобами отримання доказів щодо причетності особи до вчинення злочину, є проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій, як обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК України), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України), аудіо-, відео контроль місця (ст. 270 КПК України), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК України), а також використання конфіденційного співробітництва під час проведення вказаних дій (ст. 275 КПК України).

Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіоабо відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи можуть використовуватись у доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування (ст. 256 КПК України).

Відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених КПК України. Знищення таких відомостей, речей та документів здійснюється під контролем прокурора (ст. 255 КПК України).

Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим. Відповідне повідомлення про факт і результати таких дій повинні бути здійснені протягом дванадцяти місяців з дня їх припинення, але не пізніше звернення прокурора до суду з обвинувальним актом (ст. 253 КПК України).

У відповідних положеннях КПК України втілено стійку тенденцію останніх років щодо надання процесуального статусу підставам, порядку проведення і використанню результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Як наслідок, з об´єктивною необхідністю змінюється і процесуальний статус та наглядові повноваження прокурора як гаранта забезпечення законності та конституційних прав і свобод громадян під час проведення вказаних вище дій.

Питання для самоконтролю

  1. Поняття «негласні слідчі (розшукові) дії».
  2. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
  3. Умови проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
  4. Порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
  5. Повідомлення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

загрузка...