Навігація
Посилання


Актуальні питання кримінального процесу України

Глава 8. Зупинення та закінчення досудового розслідування. § 8.1. Поняття та значення зупинення досудового розслідування


У Кримінальному процесуальному кодексі України, як і в попередніх законодавчих актах, поняття «зупинення досудового розслідування» не сформульовано. Однак відсутність зазначеної правової дефініції не сприяє правильному розумінню сутності цього явища, негативно позначається на правозастосовній практиці. Адже неупорядкована термінологія, що відображає аморфність, невизначеність системи понять, знижує інформативні можливості закону, негативно впливає на правозастосування, призводить до нескінченних і безплідних суперечок у теорії й на практиці.

Зупинення досудового розслідування це тимчасова перерва в провадженні досудового розслідування, в процесуальній діяльності, яка не виключає (за необхідності) проведення розшукових і оперативно-розшукових заходів з метою розшуку підозрюваного.

Зупинення досудового розслідування можна розуміти як самостійний інститут кримінального провадження, який передбачає вимушену тимчасову перерву процесуальної діяльності в кримінальному провадженні і застосування якого можливе за наявності доказових фактів, що характеризують відповідні підстави та умови зупинення, зазначені в законі.

Також «зупинення провадження» визначається як пасивний інститут кримінального процесу, який призвів до того, що слідчі після зупинення провадження найчастіше займають вичікувальну позицію, бездіють. Тому питання про включення у визначення поняття «зупинення розслідування» такої ознаки, як активна діяльність слідчого, прокурора, здійснювана після його зупинення і спрямована на встановлення місцезнаходження підозрюваного і розкриття кримінального правопорушення, безумовно, має важливе практичне значення.

Найбільш поширеною думкою стосовно поняття «зупинення досудового розслідування» є те, що під ним розуміють тимчасову перерву, викликану низкою причин або обставин, передбачених кримінальним процесуальним законом. У такому визначенні сутність зупинення зводиться до того, що діяльність слідчого зі збирання і дослідження доказів, а також кримінальне провадження знаходиться без руху, зупиняється.

Проте аналіз цього поняття був би неповним без урахування його співвідношення з однойменним правовим інститутом. Річ у тім, що зупинення розслідування також розуміється як тимчасове зупинення слідчих дій. Тимчасова відмова від слідчих та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні може викликатися як суб´єктивними причинами (наприклад, тяганина, допущена слідчим), так і об´єктивними (від´їзд важливих свідків або потерпілих, необхідність проведення тривалої судової експертизи тощо).

У цих випадках зупинення провадження неможливе, оскільки закон не включає ці обставини в підстави для зупинення. У слідчій практиці мають місце також факти помилкового зупинення провадження через хворобу потерпілого, від´їзд свідка у відрядження тощо.

При цьому поняття «зупинення провадження» у справі тільки як перерви досудового розслідування є неповним, оскільки за чинним кримінальним процесуальним законодавством, коли невідоме місцезнаходження підозрюваного, слідчий вживає необхідних заходів та оголошує розшук (ст. 281 КПК України) як під час досудового розслідування, так одночасно і з його зупиненням. Таким чином, йдетьс

я не просто про перерву в роботі з розслідування справи, а про вимушену тимчасову перерву, коли слідчий не проводить ніяких слідчих чи процесуальних дій, а виконує заходи розшукового характеру.

Наприклад, слідчий, не відновлюючи кримінального провадження, має право затримати підозрюваного, якого розшукували.

Отже, недопустимість проведення слідчих (розшукових) дій у зупиненому кримінальному провадженні, а також припинення перебігу строків розслідування після зупинення провадження не виключає права слідчого проводити слідчі (розшукові) дії, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Винесення постанови про зупинення, а пізніше про відновлення провадження це кінцевий етап прийняття процесуального рішення, що характеризує, відповідно, початок або закінчення певного періоду в діяльності органів досудового розслідування.

Оскільки зупинення досудового розслідування, як і будь-яке інше процесуальне рішення, має започатковувати, змінювати чи припиняти правовідносини, цей етап повинен мати інший зміст, ніж попередня чи наступна діяльність, бо інакше в існуванні цього правового інституту немає сенсу.

Постанова про зупинення провадження у справі виноситься не для того, щоб підбити певні підсумки досудового розслідування. Цю функцію виконує обвинувальний акт. Фактичні дані про обставини кримінального правопорушення та осіб, що його вчинили, наводяться для того, щоб обгрунтувати, мотивувати прийняте рішення. Тож ніяких правових наслідків, крім перерви в провадженні досудового розслідування, а, отже і перебігу процесуальних строків, зупинення провадження у справі не породжує.

Рішення про необхідність зупинення досудового розслідування приймається якщо:

  • підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком (п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України);
  • підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме (п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України);
  • наявна необхідність виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва (п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України).

Досудове розслідування не може бути зупинене в інших випадках, не передбачених КПК України. Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального проступку (дізнання) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, він може бути продовжений в межах строку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 219 КПК України, районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором (ст. 294 КПК України).

Якщо досудове розслідування неможливо закінчити упродовж двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2, 3 ч. 2 ст. 219 КПК України:

  • до трьох місяців районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором;
  • до шести місяців прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, міст Києва і Севастополя чи прирівняним до них прокурором або їх заступниками;
  • до дванадцяти місяців Генеральним прокурором України чи його заступниками.

Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців внаслідок виняткової складності провадження (ч. 3 ст. 294 КПК України).

Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування (ч. 1 ст. 295 КПК України).

Досудове розслідування може бути зупинене тільки після того, як слідчий оголосить про підозру особі і виконає всі слідчі дії, проведення яких можливе за відсутності підозрюваного, а також вживе заходів до збереження документів та інших можливих доказів у справі.

До зупинення досудового розслідування слідчий зобов´язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для встановлення місцезнаходження особи, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв´язку з переховуванням підозрюваного від органів розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 280 КПК України, якщо у кримінальному провадженні є два або кілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх, прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, які мають право її оскаржити слідчому судді.

Постанова повинна бути мотивованою. Крім викладу суті справи, у ній вказуються, які слідчі дії були виконані під час розслідування, які заходи вживалися до встановлення винного, їх результати. Необхідно також надати докази, які переконують в тому, що у слідчого виникла нездоланна у даний момент перешкода. Зміст постанови повинен переконувати, що рішення про зупинення справи єдино правильне і необхідне в цьому випадку. З тексту постанови повинно бути зрозуміло, що розслідування проведене повно і всебічно, виконано всі слідчі дії, що можливі за відсутності підозрюваного.

Варто зазначити, що позитивним є закріплення в КПК України такої підстави зупинення кримінального провадження, як тяжка хвороба підозрюваного, що перешкоджає його участі у кримінальному провадженні.

Законність й обґрунтованість зупинення кримінального провадження забезпечується дотриманням передбачених законом умов: виконанням усіх слідчих дій і прийняттям усіх заходів, спрямованих на розкриття кримінального правопорушення. Тільки тоді, коли будуть вичерпані всі можливості щодо збирання доказів, слідчий має право приступити до складання постанови про зупинення досудового розслідування.

Умови зупинення досудового розслідування можна поділити на загальні, які характерні для всіх підстав, та окремі, що відносяться лише до однієї або двох з перелічених у законі підстав. Загальні умови вимагають виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе.

Зупинення кримінального провадження після виконання слідчих дій, можливих за відсутності обвинуваченого, пов´язане з тим, що після поновлення досудового розслідування ці прогалини не завжди заповнені. Деякі свідки можуть виїхати за невідомою адресою, документи виявитися знищеними у зв´язку із закінченням терміну збереження, загубленими тощо. Крім того, чим більше часу минає, тим менш точними, менш конкретними стають показання потерпілих, свідків тощо.

У слідчій практиці мають місце випадки, коли слідчий порушує вимоги закону про провадження усіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе. Кримінальне провадження може бути припинене лише в тому випадку, якщо доведено подію кримінального правопорушення. Доведення обставин, що свідчать про подію кримінального правопорушення, має визначальне значення. Якщо подію кримінального правопорушення не встановлено, то провадження продовжуватися не може, тому немає необхідності зупиняти провадження.

До загальних умов зупинення кримінального провадження належить також повідомлення особі про підозру. Так, відповідно до ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру. Загальні умови зупинення кримінального провадження підлягають безумовному виконанню у кожному провадженні незалежно від підстави зупинення.

Необхідно серед умов зупинення досудового розслідування закріпити також вжиття заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

До окремих умов зупинення досудового розслідування відносяться:

  • обов´язковість виконання всіх дій для встановлення місцезнаходження особи, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв´язку з переховуванням підозрюваного від органів розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме;
  • обов´язковість засвідчення хвороби обвинуваченого відповідним медичним висновком, у випадку зупинення досудового розслідування через тяжку хворобу підозрюваного, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні.

Існування інституту зупинення обумовлено не тим, що в органах розслідування виникають ситуації, що виключають можливість пізнання об´єктивної істини, а з наявністю обставин, що тимчасово унеможливлюють застосування до особи, яка вчинила злочин, кримінально-правових норм, можливість її покарання. Наприклад, досудове розслідування зупиняється у випадках, якщо місцезнаходження обвинуваченого невідоме або він має хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні (п.п. 1, 2 ст. 280 КПК України).

До підстав зупинення досудового розслідування цілком логічно не включено таку підставу, як невстановлення особи, яка вчинила злочин, що містилася в КПК України 1960 року (п. 3 ч. 1 ст. 206).

Справді, доки кримінальне правопорушення не розкрито, особу, яка його вчинила, не встановлено і не притягнено до кримінальної відповідальності, а отже, завдання досудового розслідування не вирішено, не можна зупиняти, хоч і тимчасово, процесуальну діяльність у провадженні.

Перелік обставин, що є підставою для зупинення досудового розслідування, вказаний у ст. 280 КПК України, вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає. Тому незаконним буде зупинення провадження досудового розслідування через те, що підозрюваний перебуває в тривалому відрядженні або поміщений до медичного закладу для проведення судово-медичної та судово-психіатричної експертизи; потрібен тривалий час на доставлення підозрюваного етапом до місця провадження досудового розслідування; у невідомому напрямку виїхав свідок очевидець злочину або потерпілий, без яких неможливе подальше розслідування тощо. Якщо ці підстави є причиною затримки розслідування і неможливо його закінчити у встановлений законом строк, необхідно порушувати клопотання про продовження строку досудового розслідування відповідно до положень ст. 294 КПК України.

Кожна із вказаних вище обставин є самостійною підставою для зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, хоча кожна сама по собі для цього недостатня. Тільки в сукупності з колом зазначених у законі і розглянутих умов ці обставини утворять підстави для досудового розслідування.

Питання для самоконтролю

  1. Поняття «зупинення досудового розслідування».
  2. Суб´єкти зупинення досудового розслідування.
  3. Порядок зупинення досудового розслідування.
  4. Умови зупинення досудового розслідування.

загрузка...