Навігація
Посилання


Актуальні питання кримінального процесу України

10.1.11. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги


Повноваження суду апеляційної інстанції, передбачені ст. 407 КПК України, є альтернативними. Це означає, що застосування судом апеляційної інстанції одного з цих повноважень виключає можливість застосування інших.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги розрізняються залежно від судового рішення, що оскаржується. За вказаним критерієм їх можна поділити на три групи:

  • повноваження суду апеляційної інстанції за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції;
  • повноваження суду апеляційної інстанції за скаргою на вирок суду на підставі угоди;
  • повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право прийняти одне з таких рішень:

  • залишити вирок або ухвалу без змін;
  • змінити вирок або ухвалу;
  • скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
  • скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;
  • скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;
  • скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Якщо при прийнятті одного з вказаних рішень виникає загроза погіршення становища обвинуваченого, суд апеляційної інстанції має право прийняти таке рішення лише у випадку, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник (ст. 421 КПК України).

Вирок або ухвала змінюються або скасовуються з підстав, зазначених у ст. 409 КПК України: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Суд апеляційної інстанції за результатом апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди має право:

  • залишити вирок без змін;
  • змінити вирок;
  • скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
  • скасувати вирок і закрити кримінальне провадження;
  • скасувати вирок і направити кримінальне провадження до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загальному порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження;
  • скасувати вирок і направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди суд апеляційної інстанції не має повноваження скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, що зумовлено особливостями кримінального провадження на підставі угод, визначених у Главі 35 КПК України.

Суд апеляційної інстанції може скасувати вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, доведе наявність хоча б однієї з таких о

бставин:

  • умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, у тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
  • умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
  • умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
  • снують обгрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним або сторони не примирилися;
  • відсутні фактичні підстави для визнання винуватості;
  • сторони угоди або одна зі сторін не виконали умов угоди.

За результатами апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді (ст. 309 КПК України) суд апеляційної інстанції має право:

  • залишити ухвалу без змін;
  • скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу слідчого судді, у разі коли встановить її незаконність або необґрунтованість у межах поданої апеляційної скарги. У цьому випадку суд апеляційної інстанції зобов´язаний постановити нову ухвалу щодо питань, які вирішувалися у скасованій ним ухвалі слідчого судді.

Порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто істотні порушення, є однією із підстав скасування судом апеляційної інстанції вироку чи ухвали суду з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Зокрема, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, коли встановлено порушення, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, а саме:

  • якщо судове рішення ухвалено незаконним складом суду; судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім розгляду за правилами спрощеного провадження обвинувального акта без проведення судового засідання за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності згідно зі ст. 381 КПК України, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов´язковою;
  • судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов´язковою;
  • судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
  • порушено правила підсудності;
  • у матеріалах провадження немає журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Судове рішення суду першої інстанції також підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою.

Ухвалення чи підписання судового рішення не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд, є самостійною підставою для його скасування та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Скасовуючи судове рішення та призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання (ч. 2 ст. 415 КПК України).

Вказівки суду апеляційної інстанції у вигляді висновків і мотивів, з яких скасовані судові рішення, є обов´язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Суд апеляційної інстанції має право дати вказівку перевірити ті чи інші обставини, дати оцінку певним доказам, обговорити питання про кваліфікацію кримінального правопорушення, але він не має права робити попередні висновки, які належить зробити суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Статтею 415 КПК України передбачено вичерпні випадки скасування судом апеляційної інстанції судового рішення (вироку чи ухвали) з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Готуючи апеляційну скаргу, прокурори мають пам´ятати, що серед них неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (зокрема, необгрунтоване застосування закону про менш тяжке кримінальне правопорушення) та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого (п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 409 КПК України) не передбачені.

Отже, в усіх випадках встановлення таких підстав скасування судового рішення суд апеляційної інстанції повинен ухвалити свій вирок, що підтверджується імперативним змістом ч. 1 ст. 420 КПК України, пунктами першим та другим якої передбачено обов´язок апеляційного суду ухвалити свій вирок, у тому числі за необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або більш суворе покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 416 КПК України при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, що вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого у зв´язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, чим фактично передбачено можливість скасування судових рішень з цих підстав з направленням провадження на новий розгляд.

Ураховуючи наведене, у змісті Глави 31 КПК України (провадження в суді апеляційної інстанції) допущено правову колізію.

На нашу думку, апеляційний суд може скасувати вирок суду і призначити новий розгляд в суді першої інстанції, якщо у скарзі прокурора або потерпілого чи його представника наведено кілька підстав для скасування вироку, наприклад порушення, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції забезпечує виконання одного із основних завдань кримінального провадження охорони прав та законних інтересів учасників кримінального провадження з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу.

Законодавець чітко передбачив підстави, за наявності яких суд апеляційної інстанції повинен скасувати обвинувальний вирок чи ухвалу і закрити кримінальне провадження.

Перелік цих обставин передбачений ст. 284 КПК України, він є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Ці обставини умовно можна поділити на дві групи: реабілітуючі та нереабілітуючі.

Реабілітуючі, до яких необхідно віднести:

1) встановлення відсутності події кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України);

2) встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України);

3) невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливостей їх отримати (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України), які свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, тягнуть за собою зняття з неї підозри, відновлення її доброго імені, гідності та репутації, а також відповідно до ст. 130 КПК України до відшкодування (компенсації) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Нереабілітуючими підставами закриття кримінального провадження є такі:

1) набрав чинності закон, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою (п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України);

2) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, коли провадження є необхідним для реабілітації померлого (п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України);

3) існує вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлено ухвалу суду про закриття кримінального провадження по тому ж обвинуваченню (п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України);

4) потерпілий, а у випадках, передбачених КПК України, його представник, відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України); 5) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу (п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК України).

Закриття кримінальної справи за цими обставинами можливе лише у разі безумовного підтвердження матеріалами кримінального провадження події кримінального правопорушення, наявності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення та причетності останнього до його вчинення.

Суд апеляційної інстанції може закрити кримінальне провадження у зв´язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності лише за наявності на це згоди обвинуваченого. Якщо обвинувачений проти цього заперечує, провадження в справі продовжується в звичайному порядку і закінчується ухваленням (прийняттям) судового рішення по суті.

Судове рішення про скасування обвинувального вироку чи ухвали і закриття кримінального провадження суд апеляційної інстанції приймає у формі ухвали згідно зі ст.ст. 369-371, 375-376, 419 КПК України.

Вирок суду апеляційної інстанції одне із видів судових рішень, що ухвалюється за результатами розгляду апеляційної скарги.

Скасування повністю чи частково вироку суду першої інстанції та ухвалення судом апеляційної інстанції свого вироку можливе лише у таких випадках:

  • за необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення. Отже, якщо судом апеляційної інстанції при перевірці законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення суду першої інстанції буде встановлено, що останній необґрунтовано перекваліфікував дії обвинуваченого на закон про менш тяжке кримінальне правопорушення або необґрунтовано виключив частину пред´явленого йому обвинувачення чи певну кваліфікуючу ознаку, він має право повністю або частково відновити обвинувачення в межах того, яке підтримувалося прокурором або потерпілим (його представником) у суді першої інстанції;
  • за необхідності застосування більш суворого покарання;
  • при скасуванні необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції. За цією підставою суд апеляційної інстанції за наявності достатніх даних про доведеність вини особи має право сформулювати обвинувачення в межах раніше висунутого, зазначеного в обвинувальному акті, і з урахуванням позицій, що їх займали прокурор, потерпілий або його представник в суді першої інстанції, обрати покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України;
  • при неправильному звільненні обвинуваченого від відбування покарання. У разі встановлення судом апеляційної інстанції порушення судом першої інстанції вимог розділу XII КК України «Звільнення від покарання та його відбування» (ст.ст. 74-87 КК України) та неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню у цій частині. Ухвалюючи свій вирок, суд апеляційної інстанції може повторити визнані судом першої інстанції формулювання обвинувачення, кваліфікацію діяння, покарання, яке було призначене, і призначаючи покарання, яке необхідно відбувати обвинуваченому, визнаному винним, а також початок перебігу строку відбування покарання.

Ухвалюючи свій вирок, суд апеляційної інстанції не має права погіршити становище обвинуваченого, за винятком випадків, встановлених ст. 421 КПК України.

Вирок суду апеляційної інстанції обов´язково повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а його зміст відповідати загальним вимогам до вироків, встановлених ст. 374 КПК України. Однак, оскільки суд апеляційної інстанції як суд вищого рівня наділений правом здійснювати перевірку рішень суду першої інстанції, то в мотивувальній частині, крім відображення сутності обвинувачення, ним повинні бути викладені доводи учасників, які подали апеляційні скарги, та заперечення інших осіб, якщо такі є, а також мотиви і обґрунтування, за допомогою яких суд дійшов певного висновку та рішення по суті.

Скасування судом апеляційної інстанції ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру та постановлення своєї ухвали можливе лише у разі:

  • необхідності правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність як більш тяжкого;
  • застосування більш суворого виду примусових заходів медичного чи виховного характеру;
  • скасування необґрунтованої ухвали суду про відмову в застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру та закриття кримінального провадження щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

При цьому, як і при ухваленні нового вироку, суд апеляційної інстанції наділений таким право лише у випадку, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 419 КПК України.

Ухвалений судом апеляційної інстанції вирок та прийнята ним ухвала про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру можуть бути оскаржені в касаційному порядку на загальних підставах.

Після закінчення апеляційного провадження матеріали кримінального провадження не пізніше як у семиденний строк, а у провадженні за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді не пізніш як у триденний строк направляються до суду першої інстанції (ст. 423 КПК України).

Питання для самоконтролю

  1. Критерії поділу рішень суду апеляційної інстанції.
  2. Перелік рішень суду апеляційної інстанції, їх особливості.
  3. Перелік рішень суду апеляційної інстанції за результатами розгляду скарги на вирок суду стосовно угод, їх особливості.

загрузка...