Навігація
Посилання


Актуальні проблеми конституційного права України

4.4. Місце конституції в системі національного законодавства


Для з´ясування місця Конституції України в системі діючого законодавства України слід зрозуміти саму систему законодавства України. Як визначає О. Кириченко «система законодавства (англ. system of legislation) — цілісна та узгоджена сукупність законодавчих актів, у якій окремі нормативні приписи розподілені залежно від предмета регулювання на галузі й інститути законодавства. Система законодавства — багатогранне суб´єктивно-об´єктивне утворення зі складною структурою. Основна роль у ній належить нормативним актам, а також їхнім структурним підрозділам». Існують такі структурні організації законодавства України: горизонтальна (галузева) та вертикальна (ієрархічна). Горизонтальна структурна організації законодаства України передбачає поділ його на структурні частини за предметом правоовго регулювання. Розрізняють конституційне, адміністративне, кримінальне, цивільне, господарське та інше законодавство України. Вертекальна (ієрархічна) організація законодавства України передбачає різну юридичну силу нормативно-правових актів. Головне місце у цій структурі належить законові. Конституція України є Основним Законом має найвищу юридичну силу, що втілюється в реалізації принципу верховенства права. Конституція України 1996 р. займає ведуче місце в системі українського законодавства і закріплює основи суспільного і державного життя, статус людини й громадянина, організацію діяльності державного апарату України, територіальний устрій та місцевого самоврядування. Вона є основою правової системи України і зорієнтована на правотворчу, правореалізаційну та іншу діяльність державних і суспільних інституцій. Конституція України є джерелом усіх норм, інститутів і галузей права, які діють в українському суспільстві.

Місце Конституції України в системі законодавства підкреслюється особливим порядком внесення до неї змін. Такий порядок передбачено розділом ХІІІ Конституції. Насамперед слід звернути увагу на максимально обмежене коло суб´єктів, які можуть подавати до Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до Конституції України. Таке право надається:

  • а) Президентові України;
  • б) не менш як 150 народних депутатів.

Поданий законопроект може бути розгля-нутий Верховною Радою України лише за наявності висновку Конституційного Суду України про те, що запропоновані зміни не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Не можуть бути внесені зміни до Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану, адже тоді практично неможливо забезпечити нормальне і спокійне обговорення та оцінку змін Основного Закону держави. З метою забезпечення стабільності Конституції України відхилений Верховною Радою законопроект про внесення змін до Конституції може бути поданий для повторного розгляду в парламенті не раніше, ніж через рік з дня його відхилення. З тією ж метою Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України. Найскладнішою є процедура внесення змін до розділу І «Загальні засади», розділу III «Вибори. Референдум» і розділу XIII «

;Внесення змін до Конституції України». Законопроект про внесення змін до вказаних розділів може подати Президент України або не менш як дві третини конституційного складу Верховної Ради України (не менш як 300 народних депутатів). Якщо після обговорення такого законопроекту за його прийняття проголосує не менш як дві третини конституційного складу Верховної Ради, Президент України призначає всеукраїнський референдум, результати якого остаточно визначають прийняття чи відхилення запропонованих змін до Конституції. Повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів І, ІІІ і XIII Конституції України з одного і того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання. Дещо простіша (але складніша порівняно з поточним законодавством) процедура внесення змін до інших розділів Конституції України. Відповідний законопроект має бути обговорений і схвалений більшістю конституційного складу Верховної Ради. Після цього його розгляд на даній сесії Верховної Ради припиняється. Наступна чергова сесія Верховної Ради України розгляд цього законопроекту відновлює, і він вважається прийнятим, якщо за нього проголосує не менш як дві третини конституційного складу Верховної Ради України.

Отже, Конституція України є Основним Законом України і займає головне місце в системі Українського законодавства. Вона має вищу юридичну силу. Усі інші законодавчі акти мають відповідати принципам і нормам Конституції України.


загрузка...