Навігація
Посилання


Актуальні проблеми конституційного права України

6.2. Загальна характеристика Конституції України 1996 р.


Конституція України 1996 р. складається з преамбули, п´ятнадцяти розділів, 161 статті. Преамбула включає в себе положення історії українського державотворення, реалізації права на самовизначення, забезпечення прав і свобод людини, прагнення до зміцнення громадянської злагоди та демократії. В ній закріплено те, що «Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р., схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію — Основний Закон України».

В розділі першому «Загальні засади» у вигляді головних принципів закріплені якісні риси держави, її форма, гуманістичні, економічні, політичні, соціальні, мовно-культурні і правові засади конституційного ладу, розгорнутий виклад яких подано в інших розділах Конституції. Україна визначається суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. За формою державного правлення Україна є республіка, а єдиним джерелом влади в Україні визначається народ, який здійснює її безпосередню через вибори та референдуми і опосередковано через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування в Україні визнається і гарантується. За формою державного устрою вона є унітарною, а її територія оголошується цілісною і недоторканою. Проголошується, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Людина, її життя і здоров´я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності, Політична багатоманітність означає реальну можливість створення і діяльності різних політичних об´єднань громадян. Економічна багатоманітність означає можливість рівноправного існування різних форм власності і господарювання. Ідеологічну багатоманітність слід розуміти як право пропагувати й втілювати а життя різноманітні ідеї та погляди. Закріплюється, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки я найважливішими функціями держави, справою всього українського народу. В розділі встановлюються, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, наприкінці розділу фіксується, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Розділ другий «Права, свободи та обов´язки людини і громадянина» закріплені принципи правового статусу, громадянство, правовий статус іноземців

та особі без громадянства, громадянські, політичні, економічні, соціальні, культурні права і свободи та гарантії їх здійснення, а також обов´язки людини і громадянина в Україні.

В розділі третьому «Вибори. Референдум» закріплюються положення про те, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією України. Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України. Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.

Розділи четвертий «Верховна Рада України», п´ятий «Президент України», шостий «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади, сьомий «Прокуратура», восьмий «Правосуддя», дванадцятий «Конституційний Суд України» вміщують норми, які закріплюють правовий статус органів законодавчої, виконавчої, судової і контрольно-наглядової влади.

Розділи дев´ятий «Територіальний устрій України», десятий «Автономна Республіка Крим» вміщує норми, що закріплюють форму державного устрою України та статус Автономної Республіки Крим (АРК) і її органів (Верховної Ради АРК та Ради міністрів АРК).

Розділи тринадцятий «Внесення змін до Конституції України», чотирнадцятий «Прикінцеві положення», п´ятнадцятий «Перехідні положення» вміщують норми, що регулюють порядок внесення змін до діючого Основного Закону, суб´єктів і процедуру внесення до парламенту законопроекту, його прийняття та набуття чинності. Прикінцеві положення вміщують дві норми: набуття чинності Конституцією України в день її прийняття (ст. 160) та об´явлення цього дня державним святом (ст. 161). Розділ «Перехідні положення» складається з 14 пунктів які діяли на протязі п´яти років. Деякі положення цього розділу до цього часу не виконані. Для їх здійснення потрібно прийняти ряд нових законів, наприклад, «Про прокуратуру», «Про досудове слідство», «Про особливий статус міста Севастополь», «Про систему державних органів, що здійснюють контроль за додержанням законів в Україні» та ін. Отже, нині діюча Конституція України характеризується власним змістом. Для того, щоб зміст конституційних норм здійснювався у повному обсязі необхідно прийняти ряд органічних і поточних законів.

Таким чином, процедура прийняття і функціонування Конституції України передбачає порядок її розробки, обговорення та прийняття, суб´єктів її прийняття, основні напрями новітньої конституційної реформи в Україні, установчий характер конституційних положень, перегляд та внесення змін до Конституції України та її загальну характеристика.


загрузка...