Навігація
Посилання


Актуальні проблеми конституційного права України

6.4. Підстави класифікації конституційно-правових норм


Щодо класифікації та об´єднання конституційно-правових норм. Класифікація — це розподіл конституційно-правових норм на окремі їх види залежно від різних критеріїв. Існують такі критерії для їх класифікації. За змістом конституційно-правові норми поділяють на такі, що регулюють:

  • а) основні засади конституційного ладу в Україні;
  • б) основи правового статусу людини і громадянина;
  • в) основи безпосередніх форм народовладдя; г) основи конституційного статусу державних органів і їх посадових та службових осіб;
  • д) основи статусу місцевого самоврядування;
  • е) основи територіального устрою України.

За характером диспозиції норми виділяють:

  • а) заборонні;
  • б) зобов´язальні;
  • в) уповноважуючі;
  • г) дозвільні тощо.

За ступенем визначеності диспозиції розрізняють:

  • а) імперативні;
  • б) диспозитивні.

За призначенням у механізмі правового регулювання розрізняють норми:

  • а) матеріальні;
  • б) процесуальні.

За часом дії характеризують норми:

  • а) постійно діючі;
  • б) тимчасово діючі.

За їх юридичною силою розрізняють норми:

  • а) конституційні;
  • б) конституційних законів;
  • в) органічних законів;
  • г) поточних законів;
  • д) підзаконних нормативно-правових актів;
  • е) конституційних нормативних договорів;
  • є) конституційних правових звичаїв тощо.

За структурою конституційно-правові норми можуть мати варіації: «диспозиція», «гіпотеза-диспозиція», зрідка — «гіпотеза — диспозиція — санкція», отже поділяються на:

  • а) одноелементні;
  • б) двочленні;
  • в) тричленні.

До одноелементних відносять:

  • а) норми-дефініції;
  • б) норми-принципи;
  • в) норми-програми;
  • г) норми-декларації;
  • д) норми-правила.

За способом визначеності в них гіпотези виділяють конституційні норми з гіпотезою:

  • а) абсолютною;
  • б) визначеною;
  • в) відносно визначеною;
  • г) невизначеною тощо.

За способом дії розрізняють норми:

  • а) прямої дії;
  • б) безпосередньої дії.

За сферою дії розрізняють норми:

  • а) загальні;
  • б) місцеві;
  • в) локальні.

Існують і інші критерії для класифікації конституційно-правових норм на певні групи. Так, О. Фрицький вважає, що залежно від органу, який прийняв конституційно-правові норми вони поділяються на такі, що прийняті:

  • а) референдумом;
  • б) Верховною Радою України;
  • в) Конституційним Судом України;
  • г) Президентом України. Водночас, коло суб´єктів, котрі мають право приймати похідні конституційно-правові норми, не обмежуються лише вищевказаними, їх кількість значно більша.

Отже, конституційно-правові принципи і норми є первинним елементом системи галузі конституційного права України. Вони об´єднуються у різні групи і утворюють конституційно-правові інститути.


загрузка...