Навігація
Посилання


Актуальні проблеми конституційного права України

6.7. Суб´єкти конституційно-правових відносин


Як відмічалося вище суб´єктами конституційно-правових відносин є фізичні особи, організації і спільноти. Фізичні особи можуть виступати в якості: а) громадян України; б) іноземців (громадян і підданих); в) апатридів і біпатридів. За іншими критеріями класифікації фізичні особи в конституційному праві можуть виступати в якості приватної особи, посадової особи та спеціального суб´єкту. Для того, щоб бути учасниками конституційно-правових відносин названі фізичні особи повинні мати конституційну правосуб´єктність. Більшість авторів правосуб´єктність визначають як здатність суб´єкта права мати права і нести обов´язки та своїми діями набувати і здійснювати права і обов´язки і нести юридичну відповідальність за свою діяльність. Правоздатність вони розглядають як здатність фізичних осіб мати права та нести обов´язки. З огляду на конституційну правоздатність можна стверджувати, що це здатність фізичної особи мати конституційні права (наприклад, право на вищу освіту) та нести конституційні обов´язки (наприклад, обов´язок отримати повну середню освіту). Правоздатність громадян України набувається з моменту народження і закінчується фізичною смертю. Правоздатність інших фізичних осіб (наприклад, іноземців) набувається з моменту легального перетинання кордону України, отримання статусу біженця чи притулку тощо. Конституційну дієздатність можна визначити як здатність фізичної особи своїми діями набувати конституційних прав і обов´язків. Загальна конституційна дієздатність фізичної особи наступає з моменту досягнення 18-ти річного віку. Для певної категорії суб´єктів конституційного права може наступати спеціальна дієздатність пери досягненні іншого віку. Наприклад, здатність громадянина України який досяг 21 року приймати участь у виборах і набути прав і обов´язків народного депутата України. Різновидом конституційної правосуб´єктності є конституційна деліктоздатність, тобто здатність суб´єкта конституційних правовідносин нести конституційну відповідальність за свою діяльність. Наприклад, здатність Прем´єр-міністра України нести конституційну відповідальність при наявності резолюції недовіри, що винесла Верховна Рада України.

Організації, як конституційні суб´єкти можуть бути державними і недержавними. До державних організацій відносяться державні органи, наприклад, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рахункова палата та ін. До недержавних органів, наприклад, відносяться органи місцевого самоврядування, органи самоорганізації населення, а до організацій відносяться, наприклад, політичні партії, громадські організації та ін. Правосуб´єктність конституційних організацій розпочинається при наявності таких юридичних фактів з моменту:

  • а) утворення організації;
  • б) прийняття положення чи статуту про неї;
  • в) реєстрації такого положення чи статуту.

Припиняється правосуб´єктність таких конституційних суб´єктів як організації у випадках їх:

  • а) ліквідації;
  • б) реорганізації.

Спільноти теж відносяться до конституційних суб´єктів. Серед них можна назвати народ України, Українську державу, національні і етнічні меншини, населення

певної території України, територіальні громади тощо. Правосуб´єктність спільнот розпочинається з моменту їх утворення (наприклад, правосуб´єктність Української держави розпочалася з 24 серпня 1991 р.). Або, наприклад, правосуб´єктність населення Черкаської області розпочалася з моменту утворення Черкаської області тощо.

Отже, суб´єктами конституційних правовідносин є фізичні особи, організації, спільноти. Їх конституційна правосуб´єктність для кожного суб´єкта розпочинається і припиняється неоднаково. Нормативне закріплення конституційної правосуб´єктності передбачене Конституцією і законами України та деталізується у підзаконних нормативно-правових актах. Конкретна правосуб´єктність при наявності конституційного юридичного факту встановлюється індивідуальними актами реалізації норм права.


загрузка...