Навігація
Посилання


Актуальні проблеми конституційного права України

12.3. Місцеві референдуми та їх удосконалення


Імперативними формами безпосередньої демократії України є референдум та вибори депутатів місцевих рад і виборних посадових осіб населенням. Як зазначалося у попередніх параграфах в Україні референдуми можуть бути Всеукраїнським, Республіканським, а також місцевими. До питань місцевого значення Конституція України відносить забезпечення проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів. Означене питання належить до компетенції місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які проводяться відповідно до норм Конституції України (статті 38, 143), Законів України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р., «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. та іншими нормативно-правовими актами. Місцеві референдуми — це безпосереднє (пряме) волевиявлення територіальних громад щодо прийняття рішень з питань місцевого значення шляхом голосування членів цих громад. Ці референдуми за своєю сутністю є формою безпосередньої демократії на місцевому рівні, здійснення місцевої публічної влади територіальними громадами в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Місцеві референдуми — одна з основоположних форм діяльності територіальних громад, вища форма місцевого самоврядування як права територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Ці референдуми є формою волевиявлення територіальних спільнот, тобто проявом безпосередньої демократії місцевого характеру, місцевого народовладдя. Проведення місцевих референдумів в Україні ґрунтується на наступних принципах:

1) Загальності сутність якого полягає у тому, що у місцевих референдумах мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуму мають 18 років та постійно мешкають на території області, районну, міста, районну в місті, селища, села;

2) Рівності означає, що всі громадяни беруть участь у референдумах на рівних засадах. Кожний громадянин має один голос;

3) Прямого характеру участі громадян у цих референдумах. Голосування на референдумах є прямим. Громадяни беруть участь у референдумах безпосередньо;

4) Таємності означає, що контроль за волевиявленням громадян не допускається. За порушення зазначеного принципу передбачена юридична відповідальність які перешкоджають реалізації зазначеного принципу.

Місцеві референдуми, як і всеукраїнський референдум, поділяються на кілька видів. Зокрема, місцеві референдуми розрізняють за місцем і часом проведення, за підставами і наслідками їх проведення та іншими ознаками. За місцем (територією) проведення місцеві референдуми поділяються на сільські, селищні й міські референдуми. За часом проведення місцеві референдуми поділяються на звичайні та повторні. За підставами проведення місцеві референдуми поділяються на обов´язкові та факультативні, ініціативні та імперативні. Звичайні місцеві референдуми є ініціативними.

Відповідно до ст. 12 Закону «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» вони призначаються місцевими радами за власною ініціативою або за пропозицією тих суб’єктів, які мають право вносити до відповідної міської ради проекти рішень або пропозиції про прийняття відповідних рішень. Повторні референдуми мо

жливі тоді, коли порушено законодавство про референдуми, і, відповідно, має бути відновлення справедливості шляхом проведення референдуму повторно з тих самих питань. Поділ місцевих референдумів на звичайні та повторні зумовлений можливістю порушення законодавства про відповідні референдуми і необхідністю відновлення справедливості шляхом проведення референдуму повторно на тих самих підставах і тих самих питань. Місцеві референдуми є прерогативою територіальних громад. Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів. Оскільки територіальними громадами визнаються лише жителі сіл, селищ, міст, то за місцем проведення референдумів об´єктивно розрізняють лише сільські, селищні й міські референдуми. Районні та обласні референдуми Конституцією України не передбачені. Характер кожного виду місцевих референдумів, як і всеукраїнського референдуму, знаходить свій вияв у предметі місцевого референдуму та принципах і стадіях його організації і проведення. Так, предметом місцевого референдуму відповідно до ст. 4 Закону «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» може бути:

  • а) прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
  • б) прийняття рішень, які визначають зміст постанов рад та їх органів.

Сільські, селищні, міські, районні у містах ради та їх голови відповідно до закону «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» утворюють сільські, селищні, міські, районні у містах та дільничні комісії з референдуму і сприяють у здійсненні їх повноважень, формують дільниці для голосування, сповіщають громадян про їх межі, місцезнаходження дільничних комісій по референдуму і приміщення для голосування. Місцеві ради мають право виключно на пленарних засіданнях призначати місцевий референдум, визначивши дату проведення і зміст питання, що виноситься на референдум. Сільські, селищні, міські голови здійснюють реєстрацію ініціативних груп місцевого референдуму, під час збирання підписів ініціативною групою під вимогою проведення референдуму організовують перевірку зазначених у підписних листах відомостей, забезпечують реєстрацію документів, надісланих ініціативними групами після збору підписів, і підписують акт про підбиття підсумків збирання підписів, забезпечують організацію обліку громадян, які мають право брати участь у референдумі, та складання відповідних списків і передають їх дільничним комісіям з референдуму.

На місцеві референдуми не виносяться питання про скасування законних рішень вищестоящих органів державної влади і органів місцевого самоврядування; питання, віднесені з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції відповідної місцевої ради та їх виконавчих і розпорядчих органів. На місцеві референдуми можуть виноситися питання, віднесені законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також питання дострокового припинення повноважень відповідної ради та її голови. Виключно місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішуються питання про найменування або перейменування сільрад, селищ, міст, районів, областей; питання про об´єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр; питання про зміну базового рівня місцевого самоврядування у сільських районах; питання про реорганізацію або ліквідацію комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами.

З більшості питань місцевого самоврядування проводяться факультативні референдуми з ініціативи місцевої ради або на вимогу її депутатів, або на вимогу, підписану однієї десятою частиною громадян України, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право брати участь у референдумі. Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» передбачає проведення і обов’язкових місцевих референдумів. Не допускається проведення референдумів з питань, що не належить до відання органів місцевого самоврядування. Результати таких референдумів визнаються такими, що не мають юридичної сили. На місцеві референдуми не виносяться питання про скасування законних рішень вищестоящих органів державної влади і самоврядування; питання, віднесені до відання органів суду і прокуратури; питання, пов´язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції відповідної місцевої ради та її виконавчих і розпорядчих органів. Проведення місцевих референдумів мають кілька основних стадій:

  • призначення місцевого референдуму;
  • утворення територіальних одиниць з проведення місцевого референдуму;
  • утворення комісій з проведення місцевого референдуму;
  • складання списків громадян, які мають право брати участь у місцевому референдумі;
  • агітація за прийняття рішень, що виносяться на референдум;
  • голосування;
  • визначення результатів місцевого референдуму.

Організація роботи з проведення місцевого референдуму в основному аналогічна організації роботи комісії із всеукраїнського референдуму і виборів.

Таким чином, шляхом проведення місцевого референдуму громадяни безпосередньо, як єдине джерело влади можуть приймати рішення, що відповідають інтересам місцевої територіальної громади. Удосконалення законодавства і практики проведення місцевих референдумів потребує реформування законодавства, функцій, форм і методів їх проведення, що буде сприяти ефективності названої форми безпосереднього народовладдя.


загрузка...